Аграрний тиждень. Україна
» » Особлива небезпека для села
» » Особлива небезпека для села

    Особлива небезпека для села


    Як відомо, у наш час перший випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), який досить швидко ліквідували, був зареєстрований на території України в Запорізькій області в 2012 році. На сьогодні зареєстровано три неблагополучні пункти на Луганщині (з 6.01.2014 р., 2 спалахи – серед диких свиней, один – серед домашніх свиней (загинуло 5 голів)). Хвороба поширена в сусідніх з Україною державах – у Російській Федерації, Республіці Білорусь та Литві. 

    Найбільший ризик природного заносу АЧС в Україну існує з Південного федерального округу РФ. Причина - формування у 2009 р. на території Кубані та Дону природних осередків АЧС серед місцевих популяцій дикого кабана та різних видів кліщів.
    Чим небезпечна ця хвороба ?
    АЧС – вірусна карантинна заразна хвороба, що належить до групи геморагічних лихоманок свиней. Характеризується вона швидким поширенням серед свинопоголів’я і дуже високою смертністю уражених вірусом свиней. Інші види тварин і сама людина на АЧС не хворіють, але можуть відігравати важливу роль у поширенні хвороби на інші території. Згідно з міжнародними правилами СОТ, неблагополучні щодо АЧС країни автоматично виключаються зі списку експортерів продукції свинарства та зернових.
    Отже, вкрай необхідно вжити всіх можливих зусиль та заходів, щоб не допустити заносу цієї хвороби на терени України, а в разі заносу – швидко її ліквідувати (викорінити).
    Кожен господар має усвідомлювати особисту відповідальність перед громадою свого села і перед державою в цілому за нехтування загальними ветеринарно-санітарними нормами утримання свиней. 
    Найчастішою причиною спалаху АЧС є недотримання селянами норм ветеринарного режиму і, перш за все, згодовування свиням непроварених харчових відходів. Справа в тому, що збудник АЧС швидко гине за температури 70°С і більше. Отже ретельне проварювання харчових відходів (зокрема кухонних та від полювання), що використовуються у годівлі свиней, є дуже необхідним запобіжним заходом при АЧС. Важливим запобіжним заходом є й усунення будь-яких контактів власного свинопоголів’я з іншими тваринами, а особливо - з чужими свійськими свинями, з дикими кабанами (на вигульних майданчиках зокрема). Відвідування присадибного чи фермерського господарства сторонніми особами, за виключенням працівників ветеринарної служби, також несе реальну загрозу для свинопоголів’я.
    Важливим протичумним заходом на державному рівні, якому мають сприяти власники свиней та інших видів продуктивних тварин, є реєстрація тварин для забезпечення надійного контролювання руху свинопоголів’я і м’ясопродуктів у регіоні та в країні в цілому. Адже неконтрольований рух тварин і продуктів свинарства є найбільшою загрозою поширення АЧС.
    Дуже важливим чинником ветеринарного режиму свинарства в нинішній ситуації є організація та ветеринарний супровід забою свиней. Без перебільшення можна сказати: сьогодні першим головним фактором ризику є подворовий забій, бо він здійснюється, як правило, без ветеринарного нагляду. Справа в тому, що навіть дуже досвідчений фахівець за виглядом органів чи продуктів, що пред’являються йому для контролю при оформленні ветеринарного свідоцтва, не може гарантувати їх біологічної безпеки при АЧС. Ветеринар щонайменше має провести передзабійний огляд свиней і з’ясувати загальну ситуацію у свиногосподарстві. При подворовому забої свиней присадибного сектору цього зробити неможливо, тому це прямий шлях до поширення АЧС через безконтрольний обіг свинини. 
    Для уникнення цього, згідно чинних вимог, державні ветеринарні органи спільно з органами місцевої влади та селищною громадою мають організувати і обладнати селищні забійні майданчики – місця для організованого забою свиней, де фахівці ветслужби мали би доступ до об’єктів ветеринарного нагляду АЧС на селі. Лише такий підхід може гарантувати біобезпеку свинарства у присадибному і фермерському секторі. 
    Безумовною вимогою сучасного присадибного, як і інших видів свинарства, є термінове повідомлення дільничної ветслужби чи фахівця приватної ветмедицини про негаразди зі станом здоров’я свиней. 
    Які ж ознаки хвороби мають насторожувати господаря при повсякденній роботі зі свинями? Перш за все необхідно постійно спостерігати за апетитом тварин. Перші прояви інфекційних лихоманок взагалі та АЧС зокрема - втрата зараженими свинями апетиту, підвищення температури тіла одночасно у кількох тварин. АЧС характеризується стрімким підвищенням ректальної температури тіла до 41°С і вище (супроводжується періодичним дрібним тремтінням), а також утриманням такої температури до самої смерті тварини. 
    На ранніх фазах захворювання у свині може проявитися пронос або блювота, іноді зі слідами крові; супоросні свиноматки, як правило, абортують. Поступово, впродовж кількох годин (до двох діб), у заражених свиней проявляються ознаки геморагічної лихоманки – плями на шкірі тіла (особливо на вухах і шкірі нижніх частин тіла), різного розміру почервоніння очей: спочатку червоні, а потім фіолетово-чорні. У цю фазу захворювання свині стають малорухливими, пригніченими та дратівливими або сонливими (ознаки запалення мозку), у них прогресують розлади травлення (проноси, блювота тощо зі слідами крові зокрема) та сечовиділення (можлива поява сечі з кров’ю). Окремі особини можуть раптово гинути без будь-яких проявів захворювання.
    Проте господарю не варто вважати, що спостерігаючи описані чи подібні на них ознаки, він має справу з АЧС. Лише фахівець, озброєний сучасними знаннями та відповідними методичними підходами, може прийняти правильні рішення. Тому важливо підкреслити, що своєчасне оповіщення ветеринарної служби, а також владних органів про незвичайні ознаки захворювання свиней – у першу чергу про їх масові захворювання, є громадянським обов’язком кожного господаря, селянина та громадянина.
    Оскільки другим біологічним господарем збудника АЧС є кліщ певного виду, який паразитує на різних видах тварин, на синантропній птиці (горобці, галки, голуби тощо) та періодично «відвідує» свинарники, у поточній епізоотичній ситуації приміщення, інвентар та безпосередньо свиней доцільно обробляти протикліщовими (акарицидними) засобами за рекомендаціями та з допомогою місцевих ветеринарів.
    Єдиним методом боротьби зі спалахами АЧС є знищення (забій безкровним методом та спалення) всієї групи свиней, в межах якої виявлено заражені та хворі на цю особливо небезпечну інфекцію тварини, у супроводі зі спеціальними заходами дезінфекції (Зона спалаху), а також забій та термопереробка на відповідні продукти всього свинопоголів’я (на виділеному м’ясокомбінаті) у зоні відчуження (Перша спостережна зона) з діаметром навколо вогнища АЧС 30 кілометрів. За межами осередку спалаху організовується Друга спостережна зона діаметром до 200 км, де ветслужба здійснює спеціальні запобіжні заходи у рамках карантину та карантинних обмежень, які накладаються на термін від одного місяця до 5 років, у залежності від характеру спалаху АЧС.
    Серйозність проблеми запобігання та контролювання АЧС вимагає від усіх мобілізації громадянської активності, відсторонення від другорядних, хоча, можливо, і нагальних проблем. А головне – щоденної цілеспрямованої, компетентної і системної роботи з підвищення біологічної безпеки свинарства України.
    До речі, всі можливі аспекти боротьби з АЧС фахівці обговорили на нещодавньому Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Науково-практичні аспекти щодо запобігання заносу та поширення збудника африканської чуми свиней». Форум відбувся в ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків).

    Борис СТЕГНІЙ,
    директор ННЦ «Інститут експериментальної 
    і клінічної ветеринарної медицини», 
    академік НААН






    Схожі новини
  • Карантин через чуму свиней в Луганській області знімуть до 8 квітня
  • Україна і Словаччина заговорили про «закритий режим» через АЧС
  • Поширення збудника африканської чуми свиней
  • Вірус африканської чуми свиней виявлено в селі на Запоріжжі
  • У Росії нові спалахи африканської чуми

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Особлива небезпека для села


Як відомо, у наш час перший випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), який досить швидко ліквідували, був зареєстрований на території України в Запорізькій області в 2012 році. На сьогодні зареєстровано три неблагополучні пункти на Луганщині (з 6.01.2014 р., 2 спалахи – серед диких свиней, один – серед домашніх свиней (загинуло 5 голів)). Хвороба поширена в сусідніх з Україною державах – у Російській Федерації, Республіці Білорусь та Литві. 

Найбільший ризик природного заносу АЧС в Україну існує з Південного федерального округу РФ. Причина - формування у 2009 р. на території Кубані та Дону природних осередків АЧС серед місцевих популяцій дикого кабана та різних видів кліщів.
Чим небезпечна ця хвороба ?
АЧС – вірусна карантинна заразна хвороба, що належить до групи геморагічних лихоманок свиней. Характеризується вона швидким поширенням серед свинопоголів’я і дуже високою смертністю уражених вірусом свиней. Інші види тварин і сама людина на АЧС не хворіють, але можуть відігравати важливу роль у поширенні хвороби на інші території. Згідно з міжнародними правилами СОТ, неблагополучні щодо АЧС країни автоматично виключаються зі списку експортерів продукції свинарства та зернових.
Отже, вкрай необхідно вжити всіх можливих зусиль та заходів, щоб не допустити заносу цієї хвороби на терени України, а в разі заносу – швидко її ліквідувати (викорінити).
Кожен господар має усвідомлювати особисту відповідальність перед громадою свого села і перед державою в цілому за нехтування загальними ветеринарно-санітарними нормами утримання свиней. 
Найчастішою причиною спалаху АЧС є недотримання селянами норм ветеринарного режиму і, перш за все, згодовування свиням непроварених харчових відходів. Справа в тому, що збудник АЧС швидко гине за температури 70°С і більше. Отже ретельне проварювання харчових відходів (зокрема кухонних та від полювання), що використовуються у годівлі свиней, є дуже необхідним запобіжним заходом при АЧС. Важливим запобіжним заходом є й усунення будь-яких контактів власного свинопоголів’я з іншими тваринами, а особливо - з чужими свійськими свинями, з дикими кабанами (на вигульних майданчиках зокрема). Відвідування присадибного чи фермерського господарства сторонніми особами, за виключенням працівників ветеринарної служби, також несе реальну загрозу для свинопоголів’я.
Важливим протичумним заходом на державному рівні, якому мають сприяти власники свиней та інших видів продуктивних тварин, є реєстрація тварин для забезпечення надійного контролювання руху свинопоголів’я і м’ясопродуктів у регіоні та в країні в цілому. Адже неконтрольований рух тварин і продуктів свинарства є найбільшою загрозою поширення АЧС.
Дуже важливим чинником ветеринарного режиму свинарства в нинішній ситуації є організація та ветеринарний супровід забою свиней. Без перебільшення можна сказати: сьогодні першим головним фактором ризику є подворовий забій, бо він здійснюється, як правило, без ветеринарного нагляду. Справа в тому, що навіть дуже досвідчений фахівець за виглядом органів чи продуктів, що пред’являються йому для контролю при оформленні ветеринарного свідоцтва, не може гарантувати їх біологічної безпеки при АЧС. Ветеринар щонайменше має провести передзабійний огляд свиней і з’ясувати загальну ситуацію у свиногосподарстві. При подворовому забої свиней присадибного сектору цього зробити неможливо, тому це прямий шлях до поширення АЧС через безконтрольний обіг свинини. 
Для уникнення цього, згідно чинних вимог, державні ветеринарні органи спільно з органами місцевої влади та селищною громадою мають організувати і обладнати селищні забійні майданчики – місця для організованого забою свиней, де фахівці ветслужби мали би доступ до об’єктів ветеринарного нагляду АЧС на селі. Лише такий підхід може гарантувати біобезпеку свинарства у присадибному і фермерському секторі. 
Безумовною вимогою сучасного присадибного, як і інших видів свинарства, є термінове повідомлення дільничної ветслужби чи фахівця приватної ветмедицини про негаразди зі станом здоров’я свиней. 
Які ж ознаки хвороби мають насторожувати господаря при повсякденній роботі зі свинями? Перш за все необхідно постійно спостерігати за апетитом тварин. Перші прояви інфекційних лихоманок взагалі та АЧС зокрема - втрата зараженими свинями апетиту, підвищення температури тіла одночасно у кількох тварин. АЧС характеризується стрімким підвищенням ректальної температури тіла до 41°С і вище (супроводжується періодичним дрібним тремтінням), а також утриманням такої температури до самої смерті тварини. 
На ранніх фазах захворювання у свині може проявитися пронос або блювота, іноді зі слідами крові; супоросні свиноматки, як правило, абортують. Поступово, впродовж кількох годин (до двох діб), у заражених свиней проявляються ознаки геморагічної лихоманки – плями на шкірі тіла (особливо на вухах і шкірі нижніх частин тіла), різного розміру почервоніння очей: спочатку червоні, а потім фіолетово-чорні. У цю фазу захворювання свині стають малорухливими, пригніченими та дратівливими або сонливими (ознаки запалення мозку), у них прогресують розлади травлення (проноси, блювота тощо зі слідами крові зокрема) та сечовиділення (можлива поява сечі з кров’ю). Окремі особини можуть раптово гинути без будь-яких проявів захворювання.
Проте господарю не варто вважати, що спостерігаючи описані чи подібні на них ознаки, він має справу з АЧС. Лише фахівець, озброєний сучасними знаннями та відповідними методичними підходами, може прийняти правильні рішення. Тому важливо підкреслити, що своєчасне оповіщення ветеринарної служби, а також владних органів про незвичайні ознаки захворювання свиней – у першу чергу про їх масові захворювання, є громадянським обов’язком кожного господаря, селянина та громадянина.
Оскільки другим біологічним господарем збудника АЧС є кліщ певного виду, який паразитує на різних видах тварин, на синантропній птиці (горобці, галки, голуби тощо) та періодично «відвідує» свинарники, у поточній епізоотичній ситуації приміщення, інвентар та безпосередньо свиней доцільно обробляти протикліщовими (акарицидними) засобами за рекомендаціями та з допомогою місцевих ветеринарів.
Єдиним методом боротьби зі спалахами АЧС є знищення (забій безкровним методом та спалення) всієї групи свиней, в межах якої виявлено заражені та хворі на цю особливо небезпечну інфекцію тварини, у супроводі зі спеціальними заходами дезінфекції (Зона спалаху), а також забій та термопереробка на відповідні продукти всього свинопоголів’я (на виділеному м’ясокомбінаті) у зоні відчуження (Перша спостережна зона) з діаметром навколо вогнища АЧС 30 кілометрів. За межами осередку спалаху організовується Друга спостережна зона діаметром до 200 км, де ветслужба здійснює спеціальні запобіжні заходи у рамках карантину та карантинних обмежень, які накладаються на термін від одного місяця до 5 років, у залежності від характеру спалаху АЧС.
Серйозність проблеми запобігання та контролювання АЧС вимагає від усіх мобілізації громадянської активності, відсторонення від другорядних, хоча, можливо, і нагальних проблем. А головне – щоденної цілеспрямованої, компетентної і системної роботи з підвищення біологічної безпеки свинарства України.
До речі, всі можливі аспекти боротьби з АЧС фахівці обговорили на нещодавньому Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Науково-практичні аспекти щодо запобігання заносу та поширення збудника африканської чуми свиней». Форум відбувся в ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків).

Борис СТЕГНІЙ,
директор ННЦ «Інститут експериментальної 
і клінічної ветеринарної медицини», 
академік НААН






Схожі новини
  • Карантин через чуму свиней в Луганській області знімуть до 8 квітня
  • Україна і Словаччина заговорили про «закритий режим» через АЧС
  • Поширення збудника африканської чуми свиней
  • Вірус африканської чуми свиней виявлено в селі на Запоріжжі
  • У Росії нові спалахи африканської чуми

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.