- №42 (254)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
Молочне та м’ясне скотарство - в центрі уваги
Хотілося б удвічі більше їсти м’ясних і молочних продуктів, правда ж? І це не лише наше бажання. Це потреби нашого організму. Медики-дієтологи підкреслюють: для повноцінного харчування й найкращого обміну речовин людський організм потребує щодня 200 г м’яса та понад літр молока.
Ці продукти є основним джерелом надходження до нашого організму повноцінних тваринних білків і жирів. І ніякими маргаринами, соєвими наповнювачами, пальмовими оліями, спредовими сурогатами не можна замінити натуральні продукти тваринництва. Тут підміна понять може дорого обійтися для нашого здоров’я, бо ризикуємо порушити налагоджений самою природою обмін речовин, що спричиняє 80% хвороб…
На дворі вже не 1990 рік, коли за статистикою ми доволі споживали м’яса та молока, при тому, що в магазинах окрім морської капусти й хліба нічого не було. Сьогодні ж - царський асортимент продуктів тваринництва на вітчизняному ринку. Шкода, що далеко не всі вони українського походження і в якості є сумніви. А ще гірше від того, що скорочується поголів’я великої рогатої худоби в господарствах при такому «достатку» на ринку. Що ж відбувається? Як власними силами задовольнити всі потреби українців у високоякісних продуктах тваринництва й на зовнішніх ринках посісти гідне місце? Ці питання й стали лейтмотивом засідання колегії Міністерства аграрної політики України, яке днями відбулося в Києві.
Перед тим, як увійти до зали засідань, Віце-прем’єр-міністр України з питань АПК Віктор Слаута й міністр аграрної політики Микола Присяжнюк зімпровізували прес-конференцію для журналістів, яких зібралося чимало, адже мільйонам глядачів, слухачів, читачів небайдуже, що їсти. У передмові Микола Присяжнюк наголосив: «Серед пріоритетніших завдань сьогодні - забезпечити населення високоякісними продуктами харчування тваринного походження,
підвищити конкурентоспроможність тваринницької галузі та гарантувати продовольчу безпеку держави. На часі також - розширення та пошук нових ринків збуту продуктів тваринного походження, особливо молочних і м’ясних, та захисту внутрішнього споживчого ринку від неякісного імпорту тваринницької продукції».
Віктор Слаута додав: «Міністерство аграрної політики правильно й своєчасно визначило слабкий ланцюжок, яким є м’ясне та молочне скотарство, й поставило питання у найстисліші терміни розробити модель розвитку галузі та запровадити відповідну стратегічну програму дій». До речі, варто навести відповідь Віктора Андрійовича на закид одного з журналістів про те, що падіння в тваринництві України триває вже 20 років, але далі констатації цього факту справи не просуваються. «Неправда, - парирував Віце-прем’єр, - не слід порівнювати стан АПК Української РСР 1990 року з сьогоднішнім днем незалежної держави Україна. Тоді сільськогосподарська галузь працювала зовсім в інших умовах. Паливно-мастильні матеріали, міндобрива коштували копійки. Проблеми ринку збуту взагалі не існувало. А ви згадайте, що сталося 2-3 роки потому. От і порівняйте 1992-93-й з 2010-м. Я вам наведу конкретні красномовні факти. У перші роки незалежності ми й 100 тисяч тонн пташиного м’яса не виробляли. Пам’ятаєте, як тоді на наш ринок ринули славнозвісні «ніжки Буша»? Де вони тепер? Нині ми виробляємо понад 1 млн. 100 тис. т м’яса птиці. Високоякісна продукція вітчизняного птахівництва не лише витіснила заморську з внутрішнього ринку, а й виходить на ринки ближнього і далекого зарубіжжя. Налагоджуються справи й у свинарстві. За останні 10 років поголів’я свиней в Україні зросло майже вдвічі. Отже, якісні перетворення дають свої результати. Та ж всі мають розуміти: скажімо, молочне скотарство має свої особливості. Вкладені в цю галузь кошти не відтворюються протягом півроку. Результат дає про себе знати, як правило, за 3-5 років».
Міністр агрополітики підтримав Віктора Слауту і підкреслив: «Сьогодні наша задача мотивувати сільгоспвиробників збільшувати високопродуктивне поголів’я ВРХ молочного та м’ясного напрямів, нарощувати виробництво продукції тваринництва високої якості, щоби цілком задовольнити як потреби внутрішнього ринку, так і вимоги світових стандартів задля покращення експортних позицій».
Під час засідання колегії учасники заслухали й обговорили доповідь заступника міністра аграрної політики Івана Демчака, в якій ішлося про ситуацію в молочному і м’ясному скотарстві та заходи щодо розвитку ринку молочної і м’ясної продукції. А після аналізу і фахового обговорення ситуації колегія прийняла низку рішень, зокрема, щодо необхідності термінового доопрацювання проектів програм розвитку галузі молочного скотарства та свинарства; удосконалення вітчизняної системи селекції у тваринництві у 2010-2011 роках; забезпечення тваринництва повноцінними кормами; здійснення постійного моніторингу рівня закупівельних цін на продукцію тваринництва та узгодження позицій з асоціаціями переробних підприємств і виробників.
Ветеринарним службам доручено забезпечити інспектування підприємств-виробників, що імпортують продукти тваринного походження на митну територію України; удосконалити механізм здійснення державного контролю за дотриманням ветеринарних і санітарних вимог при імпорті, виробництві та реалізації тваринницької продукції.
На часі, як підкреслювали учасники засідання, і на місцевому рівні роботу активізувати. Зокрема, визначити пріоритетні напрямки розвитку галузі тваринництва у регіонах, розробити регіональні програми розвитку молочного скотарства та свинарства до 2015 року, передбачити виділення коштів з місцевих бюджетів для розвитку тваринництва та реалізувати інвестиційні проекти для забезпечення ефективного функціонування галузі.
Підтримано й пропозиції щодо створення вертикально інтегрованих структур виробництва молочної продукції; забезпечення належного ветеринарного обслуговування тваринництва; створення сприятливих умов до залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в галузь; забезпечення підтримки особистих селянських, фермерських господарств у веденні тваринництва; створення сировинних зон молокопереробних підприємств та заготівельних пунктів; спорудження нових великотоварних ферм із використанням технологій безприв’язного утримання тварин з цілорічною однотипною годівлею; першочергового виділення земельних ділянок для будівництва та розвитку аукціонів живої худоби і птиці, оптових ринків сільгосппродукції, агроторгових домів і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Це засідання колегії Міністерства агарної політики України було першим, що його організувала й провела нова команда аграрного блоку Уряду. Воно відрізнялося тим, що й представники влади, й лідери виробництва, й авторитетні науковці, й керівники впливових громадських організацій сільськогосподарської сфери, й представники ділових кіл висловлювали спільну налаштованість плідно й разом працювати на конкретний результат, який має засвідчити: Україна повертається в коло світових лідерів високопродуктивного виробництва продукції тваринництва.
Володимир ВІЛЬОВИЧ
