Свиноводи діляться досвідом

02 November, Розділ Тваринництво, переглядів 5 411

Фахівці зі мною погодяться: свинарство - галузь складна. Хоча б тому, що доводиться працювати з живими тваринами, яким потрібен чи не щохвилинний догляд. Тут варто враховувати все - і температурний режим, і умови утримування, і якісну годівлю... І ще багато-багато всіляких «і», кожне з яких може виявитися головним.

Саме тут на допомогу свиноводам приходить власний досвід, яким можна поділитися. А ще - новинки, про які радо розкажуть представники компаній і фірм, що спеціалізуються на виробництві різного роду ресурсів для галузі.

Активно допомагають свинарським комплексам і фахівці Української корпорації по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром». Об'єднавши навколо себе найвідоміші підприємства свинарського напрямку, «Тваринпром» подбав і про можливість обміну думками та досвідом між їх представниками. Зокрема, під час щорічної конференції «Прогресивні технології у м'ясному свинарстві», яка традиційно проходить восени в Алушті (АР Крим).

Цього року алуштинський форум зібрав майже 300 фахівців: керівників і зоотехніків свинокомплексів, науковців і провідних спеціалістів українських і зарубіжних компаній. Всі вони - фанати своєї справи і про нюанси та новинки своєї роботи можуть без втоми дискутувати годинами. А прямими професійними запитаннями заженуть у глухий кут будь-кого. Тому нинішня зустріч свиноводів стала черговим приводом подискутувати на теми сучасного стану і перспектив розвитку галузі м'ясного свинарства в Україні, напрямів у селекції м'ясних генотипів свиней вітчизняних порід, епізоотичної ситуації в свинарстві країни і сусідніх держав тощо.

Обговорювали фахівці й питання шляхів виходу вітчизняного свинарства на світові стандарти продуктивності (де alt заховані гроші виробника?), організації постачання та ефективності використання кормових добавок і преміксів при вирощуванні свиней до беконних і м'ясних кондицій у промислових комплексах і спецгоспах з виробництва свинини. Не менше цікавилися сучасним технологічним обладнанням для виробництва свинини, новими ветеринарними, зокрема й біологічними, препаратами для збереження здоров'я тварин, особливостями їх годівлі й багатьма іншими вузькопрофесійними питаннями.

Доречно сказати, що генеральний директор корпорації «Тваринпром» Сергій Гнатюк як завжди дуже ретельно поставився до організації конференції. Тож її учасники почули багато ґрунтовних доповідей і отримали чимало довідкової літератури. Не останню роль в цьому зіграли й генеральні спонсори форуму - ТОВ „Біомін Україна", ТОВ „ТЕКРО" і ТОВ „Цехаве Корм ЛТД". До того ж керівники цих фірм і їхні спеціалісти подбали і про відпочинок свиноводів. Бо вечорами впродовж конференції проводились святкові вечори з живою музикою, дегустацією голландських сирів і чеського пива.

А в один із днів усі бажаючі побували на біофабриці ТОВ СГП „Нива" (Євпаторія), де ознайомились із роботою підприємства і ефективністю використання ферментно-пробіотичних препаратів при вирощуванні поросят, профілактики у них дисбактеріозів (при використанні препаратів супоросними свиноматками), для збереженості поросят і при відгодівлі свиней (вплив на якість м'яса). А ще директор СГП «Нива» Артур Карганян влаштував своїм гостям справжній сюрприз: вони побували на екскурсії по Євпаторії та із задоволенням посмакували кримськими винами і кондитерськими виробами.

«Наше найслабкіше місце - переробка, - підкреслив у розмові з нами Дмитро Кириленко, заступник генерального директора ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» (Донеччина). - Адже ми за безцінь віддаємо сировину, і всі вершки знімають переробники. 5-10 свинокомплексів спроможні побудувати нормальний переробний завод, зробивши у виробництві свинини замкнений цикл. Бо на м'ясні вироби, як ви знаєте, ціни не падають.

Тож наше майбутнє - за крупними об'єднаннями. А до складу таких корпорацій можуть входити господарства, які вирощують зерно, мають землі, переробні цехи. І навіть свою фірмову торгівлю. Подібних асоціацій повинно бути кілька, бо одна, до якої входять підприємства всієї України, сама керувати галуззю не спроможна.

Свинокомплекс - це виробничий цикл, який неможливо зупинити. М'ясо дозріває і його потрібно реалізовувати. А тут на ринку ціна впала і ми змушені віддавати його переробникам за низькими цінами. Тому я переконаний, що майбутнє за тими комплексами, які переробляють м'ясо і поставляють в торгову мережу саме готові м'ясопродукти».

«Сьогодні в Україні дуже багато зайвих племінних господарств, - переконаний Сергій Іванов, генеральний директор АФ «Міг-сервіс Агро» alt (Миколаївщина). - Їх атестацію провели торік, видали свідоцтва на 5 років. Цього року видано наказ про повторну атестацію. Якщо вимоги будуть жорсткі, то залишаться лише достойні. Селекція, генетика - важливий фактор правильного розвитку свинарства. Коли тварини багатоплідні, коли ми отримуємо добрі добові прирости молодняку, тоді м'ясо автоматично стає дешевшим. У цій роботі для нас важливі саме м'ясні породи свиней, бо від них залежить результат - якість м'яса.

Як не дивно, це породи зарубіжної селекції, які вже завезені в Україну. Їх використовують для гібридизації. Дюрок, п'єтрен сьогодні затребувані в госпордарствах і варто підтримати ті племпідприємства, які ці породи розводять. Якщо їх не підтримати, результату не буде.

І корпорація нам потрібна. Просто необхідна. Завдяки їй ми спілкуємося, ділимося один з одним якимись своїми досягненнями, обговорюємо проблеми, визначаючи причину їх виникнення і, вже знаючи про них, уважніше ведемо своє виробництво. І наші конференції - це майданчик для дискусій. До останнього часу на них приїздили в основному директори свинокомплексів. Але для того, щоб ми працювали ефективніше, на конференції потрібно збирати і технологів, і селекціонерів. Щоб інформацію, яку ми почули, отримували і спеціалісти. Це варто врахувати на майбутнє».

«Галузь свинарства дуже пов'язана з зерновиробництвом, з експортно-імпортною політикою, - поділився думками Дмитро Казацький, генеральний директор ТОВ «Гранум» (Луганщина). - Сьогодні у виробництві обладнання для галузі у нас

домінують іноземці, біодобавок - іноземці, препаратів біологічного напрямку і ліків - теж домінують іноземці. Підвищуючи ціну alt на свою продукцію, вони отримують все більше прибутків. І говорити про свонарство як про окрему галузь - невірно. Потрібно говорити про проблеми аграрного сектору в цілому. Якщо бушель (27,3 кг - авт.) нашого зерна на найбільшій у світі Чиказькій біржі коштує $6,79, а на провідній зерновій біржі Євросоюзу - Паризькій - тонна пшениці - 209 євро ($293,27 - авт.), то ми не така вже й пропаща країна, яка не має у світі ваги.

Не можна адміністративно регулювати ринок агропродукції. І не можна створювати нам тепличні умови роботи. Ми ж чудово знаємо статистику: скільки і чого нам потрібно, аби отримати центнер м'яса. Держава знає, скільки країна споживає продовольства. Тож її роль - забезпечити нам потрібний резерв ресурсів і його збереження. Все решта повинно бути на ринку у вільному продажу. Лише на деякі види продукції, зокрема на м'ясо, повинна бути фіксована ціна. Підтримку виробництва цих продуктів здійснюють у всіх країнах світу.

Я неодноразово пропонував на всіх рівнях - в обласній адміністрації, в корпорації, в ЗМІ: потрібен соціальний конракт з виробником. Місцева влада повинна дбати про магазини, про надання торгових майданчиків (продавати їх на аукціонах за обіцянку реалізовувати певні групи товарів за фіксованою ціною). Соціальний магазин повинен продавати продукцію за ціною, нижчою за ринкову, але вищою за оптову. Щоб не було спекуляції. Я хоч зараз готовий укласти угоду з адміністрацією за місце на Центральному ринку Луганська і продавати м'ясо за соціальною ціною: наприклад, упродовж 3-х місяців по 35 грн. за кілограм. Нехай це контролює відповідна інспекція. Через три місяці угоду можемо переглянути.

Корупція в нашій державі - проблема №1. І м'ясо коштує 55 грн./кг не тому, що дороге, а через корупцію. Щоб нині alt торгувати на ринку, потрібно заплатити ветеринару, хабар у вигляді плати за місце. Так, ті, хто торгують на ринку, заробляють. Але ж вони праюють з 3-ї ранку і без вихідних. Це важка праця, бо вони поспішають продати м'ясо скоріше, якомога свіжішим. І вони дорожать своїми клієнтами. Тож і їх варто цінувати і поважати. А ось побори з них потрібно прибрати, тоді і м'ясо буде дешевшим.

Переатестація? Ми її не боїмося, бо маємо достатньо високий генетичний статус, здоров'я у тварин нормальне. У годівлі використовуємо біопрепарати, працюючи з компаніями «Біомін» і СГП «Нива». До речі, за цими препаратами - майбутнє. Бо нині актуальне питання - відмова від антибіотиків, принаймні синтетичних. На внутрішньому ринку для галузі свинарства працює чимало іноземних компаній, які пропонують ветпрепарати, отримуючи надприбутки. Або, наприклад, датські фірми, які продають корми чи добавки, а ми навіть не знаємо, що до їх складу входить. Декларують одне, а що насправді? І датські свині, повірте, мають далеке від ідеалу здоров'я. Тож якщо такі компанії отримають пріоритет по формуванню племінних ресурсів країни, для споживачів це буде величезний мінус.

А зменшувати кількість племпідприємств варто лише тоді, коли тим із них, які залишаться, фінансово допомагатиме держава. Зараз же - чим більше підприємств, тим краща конкуренція, я вважаю. Та й підприємства не демпінгуватимуть, не продаватимуть свою продукію по коефіцієнту 1,2.

Дуже багато запитань до ветеринарної служби. Так, вона потрібна, але її необхідно реформувати, а не додавати повноваження чи відбирати. До того ж ветлікарі повинні виконувати лише покладені на них законом функції.

Знаєте, інколи у мене складається таке враження, що ми весь час боремося з наслідками і не аналізуємо, чому так відбувається. Нам терміново потрібно реформувати наш підхід до власного сільського господарства».

alt Ось такими думками поділились керівники крупних господарств з нами, журналістами. Незабаром у нас буде ще одна нагода зустрітися з ними. Фахівці галузі свинарства приїдуть 8 грудня в столицю України. Для них «Тваринпром» готує нову конференцію - з ветеринарного забезпечення, яку планує провести 8-9 грудня.