Новий заводський тип свиней у великій білій породі

30 November, Розділ Тваринництво, переглядів 7 715

За даними ФАО, головним джерелом протеїну тваринного походження в харчуванні населення Землі є м'ясо свиней. Нарощування його обсягів неможливо здійснити без інтенсивного розвитку свинарства як однієї з найбільш скоростиглих галузей тваринництва.

Тож значне місце відводиться поліпшенню генетичного потенціалу вітчизняних порід, особливо великої білої (нині займає домінуюче положення), від рівня продуктивності якої залежить виробництво свинини у країні.

Інтенсивне завезення свиней зарубіжної селекції в Україну пов'язане, перш за все, з необхідністю отримання виробниками свинини максимальної кількості продукції у мінімально короткі строки. Однак, використання зарубіжних генотипів свиней з високим виходом м'яса в тушах сприяє зниженню якості свинини (знижується вміст внутрім'язового жиру та вологоутримуюча здатність м'яса). Тому головним завданням науки на даному етапі розвитку свинарства є створення заводських структур у породі, які би поєднували у собі адаптаційні можливості свиней вітчизняної селекції та високу м'ясність й інтенсивність росту тварин зарубіжних генотипів.

З цією метою співробітниками Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ, корпорації «Тваринпром» разом зі спеціалістами ЗАТ „Бахмутський аграрний союз" (Артемівський р-н, Донецька область) упродовж 10 років проводили роботу зі створення заводського типу з поліпшеними м'ясними якостями „Бахмутський" на свинях великої білої породи української і датської селекцій. Мета досліджень - створення заводського типу свиней з високими м'ясними якостями, добре пристосованого до умов промислових технологій. Необхідно було зберегти і високі якісні показники м'яса та міцність кістяку свиней нового типу. Селекційна робота проводилась на племзаводі в умовах повноцінної годівлі свиней.

ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» - відоме промислове підприємство (чисельність поголів'я свиней складає понад 70 тис. гол.), яке за рівнем ведення селекційно-племінної роботи і оснащеністю свинарських приміщень відповідає сучасним світовим тенденціям. Щорічно вихід поросят від однієї свиноматки збільшується від 22,3 гол.(2007 р.) до 26,7 гол. (2009 р., рис.1), при інтенсивності її використання 2,2-2,3 опороси за рік. Кожного року підприємство вирощує не менше 1800 голів висококласного ремонтного молодняку (за комплексною ознакою відноситься на 95-100% до класу еліта завдяки високим середньодобовим приростам). Так, після оцінки за фенотипом для подальшої роботи залишають кнурців із величиною середньодобових приростів 800-1200 г (рівень кращих господарств зарубіжних країн з розвиненим свинарством).

alt Отримано поросят на 1 свиноматку за рік

Заводський тип створювали методом чистопородного розведення в кілька етапів. На першому використовували аутбридинг, при якому переважали кроси ліній (до 70%), які сприяли отриманню тварин бажаного типу. Основним селекційним завданням тут передбачалося, не знижуючи відгодівельних і м'ясних якостей, адаптувати тварин до умов промислової технології.

На другому етапі, після ретельного генеалогічного аналізу, були виділені 3 високопродуктивні лінії кнурів і кілька споріднених груп. Для уникнення тісного інбридингу в кожній з трьох перспективних ліній тварин були визначені по 4 гілки кнурів, в кожну з яких підібрані свиноматки різних родин, що не є споріднені між собою. Обов'язковою умовою при цьому було врахування частки крові відібраних тварин для визначення оптимальних поєднань.

На третьому етапі роботи від кращих поєднань з кожної гілки відбиралися ремонтні кнурці та свинки, які відповідали цільовому стандарту.

Відбір і підбір спрямовували на стабілізацію генотипових і паратипових особливостей заводського типу. Для отримання високопродуктивних тварин з одночасним накопиченням у родоводах цінного генетичного матеріалу використовували помірний інбридинг (ІІІ-ІV; ІV-ІV), а також метод комбінованої оцінки і відбору кнурів за власною продуктивністю з поступовою оцінкою їх за якістю нащадків методом контрольної відгодівлі. Після оцінки за власною продуктивністю, при досягненні живої маси 100 кг щорічно вибраковували до 50% ремонтного молодняку. Щодо селекційного тиску, то він був вище по відношенню до числа відібраних тварин у двомісячному віці. Таким чином, в основне стадо переводили 10% кращих кнурців із відібраних в чотиримісячному віці.

В процесі цілеспрямованої роботи в базовому господарстві ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» створено стадо свиней чисельністю 2138 голів, у т.ч. 20 кнурів-плідників і 522 свиноматки.

Заводський тип до апробації представлений 3 лініями та 3 спорідненими групами, з яких три заводські лінії №1067 (62 основні свиноматки, 6 кнурів-плідників), № 0415 (162 основні свиноматки, 4 кнура-плідника) та №5925 (56 основних свиноматок, 3 кнура-плідника).

За розвитком основні кнури відповідають вимогам класу еліта, а за віком досягнення живої маси 100 кг перевищують ці вимоги на 21%, за товщиною шпику - на 39,26%.

Показники продуктивності маточного поголів'я селекційного стада позитивно характеризують заводський тип: багатоплідність становить 12,06 гол. на опорос, маса гнізда в 2 місяці - 192,7 кг (на 4,3-7,1% вище встановленого стандарту).

Свиноматки основного стада заводського типу належать до 12 генеалогічних родин: Хуке, Кійї, Елле, Сяли, Тайги, Алле, Волшебниці, Майє, Герані, Беатриси, Сої, Красуні та чотирьох заводських родин - Кійї 482, Сяли 3280, Герані 2950, Хуке 1384.

alt Тварини нового заводського типу характеризуються високою продуктивністю. На контрольному вирощуванні ремонтний молодняк досягає живої маси 100 кг за 160-182 дні при товщині шпику 13-18 мм (відповідно кнурці і свинки). На контрольній відгодівлі скороспілість тварин нового заводського типу складає 174 дні, витрати корму - 2,91 кг, довжина півтуші - 96,3 см, товщина шпику - 16,7 мм, маса окосту - 11,2 кг, площа „м'язового вічка" - 46,06 см², вихід м'яса в туші - 61%.

Генетична обумовленість високих показників відгодівельної і м'ясної продуктивності тварин підтверджується послідовним їх покращенням зі зміною поколінь. Так, у свиней четвертої генерації вік досягнення живої маси зменшився на 15,5%, товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців - на 34%, середньодобовий приріст збільшився - на 28,6%, маса окосту - на 6%, площа „м'язового вічка" - на 30%, вихід м'яса в туші - на 4%.

Тварини нового заводського типу характеризуються високою якістю м'яса. Біологічна повноцінність, хімічний склад його не нижче ніж у тварин великої білої породи української селекції, а саме рН - 5,38 од., вологоутримуюча здатність - 58,97%, ніжність - 8,81 с, інтенсивність забарвлення - 53,87 од.екст., втрати при кулінарній обробці - 21,31%, вміст протеїну - 21,64%, загальна волога - 76,06%, жиру - 1,45%.

Свині заводського типу мають характерні для м'ясних генотипів екстер'єрні особливості. Це порівняно великі, пропорційно складені тварини з добре розвиненими м'ясними формами, легкою головою з невеликими вухами, довгим, широким і глибоким тулубом на міцних кінцівках.

Тварини стійко передають нащадкам свої біологічні, екстер'єрно-конституційні та продуктивні якості (високу енергію росту, відгодівельні, м'ясні якості), добре адаптовані до умов промислової технології. У промисловому схрещуванні з породою ландрас ефект гетерозису складає за живою масою 8,3%, забійним виходом - 12,1%. При використанні свиней нового заводського типу для отримання гібридного молодняку середньодобові прирости збільшились на 47,44 г (Р<0,05), витрати корму зменшились - на 0,33 кг (Р<0,01), вихід м'яса в туші збільшився на 1,12% (Р<0,01) у порівнянні з двопородними помісями.

Економічна ефективність від використання внутріпородного заводського типу „Бахмутський" склала 907 грн. у розрахунку на одну основну свиноматку.

В результаті багаторічної цілеспрямованої роботи в Україні створено масив свиней нового заводського типу великої білої породи з поліпшеними м'ясними якостями, який відзначається цінними фенотиповими і генотиповими властивостями, адаптований до умов промислової технології.

Експертна комісія, створена спільним наказом Мінагрополітики України та Національної академії аграрних наук від 31 грудня 2010 року №972/148, з 1 до 6 березня 2010 року детально розглянула підготовлені й подані Інститутом свинарства ім. О.В. Квасницького НААН «Матеріали до апробації заводського типу великої білої породи свиней „Бахмутський"», вивчила документацію, встановила вірогідність матеріалів племінного обліку, дійсність походження племінних тварин і здійснила огляд тварин на предмет його апробації як нового селекційного досягнення.

В результаті проведеної роботи комісією встановлено: подані матеріали відповідають вимогам, передбаченим «Положенням про апробацію селекційних досягнень у тваринництві», а тварини, представлені до апробації - характеристикам, що викладені у «Матеріалах до апробації заводського типу свиней великої білої породи „Бахмутський"».

Людмила ГРИШИНА,

кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник,

Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ