Аграрний тиждень. Україна
» » Інтенсивні технології у свинарстві
» » Інтенсивні технології у свинарстві

    Інтенсивні технології у свинарстві


    altЯкість продуктів харчування як для людини, так і для тварин має дуже велике значення в плані збереження здоров'я. Навряд чи хто стане заперечувати, що на самопочуття людини впливає і повітря, і вода, і все, що ми споживаємо.

    Під впливом усіх цих факторів знаходяться і тварини, одна лише різниця, що вибір у них значно менший. В природних умовах вони постійно борються за своє існування, і саме природа їх змінює в напрямку підвищення імунітету, стійкості до різних негативних факторів середовища. Звичайно, умови утримання та харчування диких та свійських тварин дуже різні. В процесі удосконалення порід тварин селекціонери повинні постійно виявляти кращі генотипи, а зробити це можливо лише в умовах оптимальної годівлі та утримання.

    В господарствах з екстенсивними технологіями, де умови середовища не відповідають зоогігієнічним нормативам, перевагу має природній відбір. Саме тому ряд м'ясних генотипів, створених на синтетичній основі з використанням кращих світових порід, швидко втратили свої високі м'ясні якості. Разом із тим така універсальна порода як велика біла в оптимальних умовах утримання та при високому рівні годівлі стала в країнах з інтенсивним свинарством майже суперм'ясною. Реалізація генетичного потенціалу продуктивних якостей і особливо м'ясних, які мають високий ступінь генетичної обумовленості, дає можливість відбирати для подальшого розведення дійсно кращих.

    Селекція стає найвпливовішим фактором у підвищенні ефективності виробництва. Разом із тим слід враховувати біологічні особливості тварин, особливо ті, що пов'язані з обміном речовин на різних етапах онтогенезу. Так, в перші чотири місяці життя поросяти більш інтенсивно в організмі відбуваються процеси білкового метаболізму і перевагу має синтез білків, тобто нарощування маси тіла відбувається переважно за рахунок м'язової тканини. Далі з чотирьох до шести місяців в організмі підсвинка починає зростати інтенсивність жирового обміну, але ще і дуже інтенсивно росте м'язова тканина. Лише після шести місяців більш інтенсивно відбуваються процеси накопичення жирової тканини. Знаючи ці особливості, фахівці повинні управляти онтогенезом так, щоб отримати більше продукції, кращої якості та з меншими витратами кормів. Тому в комбікормах для малих поросят повинен бути високий рівень протеїну, амінокислот і перш за все лізину, яких у звичайних зернових компонентах (пшениці, ячмені, кукурудзі та інших) недостатньо.

    Задовольнити такі високі потреби можна лише за рахунок соєвого шроту або макухи, кормів тваринного походження та синтетичних амінокислот. В подальшому з віком тварин та з урахуванням особливостей їх обміну речовин вміст дорогих білкових компонентів зменшується у складі комбікорму, але все одно можливість раціону повинна задовольняти потреби тварин не лише за макропоказниками, а обов'язково і за мікроелементами, вітамінами, амінокислотами.

    Тепер спробуємо з'ясувати, яка різниця буде між м'ясом інтенсивно вирощеної тварини масою 100-120 кг у шість місяців і м'ясом тварини, яку годували не повнораціонними кормами і виростили до цієї ж маси, але у 10-12 місяців. Зрозуміло, що м'ясо молодої тварини більш соковите та ніжніше, ніж у тварини старшого віку. Крім того, туша, сформована в період інтенсивного білкового обміну, буде більш м'ясна з меншим вмістом жиру і навпаки - туша підсвинка, навіть м'ясної породи, яка формуватиметься в більш пізньому віці, тобто в період інтенсивного синтезу жирової тканини, буде мати менше м'яса та більше жиру. Для споживача м'ясо молодих тварин краще, але для виробників ковбас кращим вважається більш сухе м'ясо старших тварин, бо воно вбирає в себе більше розчину і таким чином збільшується вихід ковбасних виробів.

    На жаль, у багатьох людей склалося неправильне уявлення про те, що м'ясо молодих тварин, вирощених в оптимальних умовах і на збалансованих комбікормах, не є екологічно чистою продукцією, а от домашня свинина, яку господар рік годував не завжди збалансованими кормами, вважається екологічно чистою. Якщо це навіть так, то чому у господаря купують тварин значно дешевше, ніж у підприємствах? Так, у нинішньому році ціна на молодняк свиней у населення становила в окремих областях 10-12 гривень, в той час коли реалізаційна ціна на живу вагу свиней у ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» не була нижчою за 14 гривень. Пояснення тут просте: сальна свинина користується меншим попитом і навпаки - м'ясні свині розкуповуються швидше і за більш високою ціною.

              З екранів телебачення, зі шпальт газет, із уст чиновників різних рівнів постійно ллється інформація про шкідливість продуктів з генетично модифікованих організмів. Деякі переробні підприємства, купуючи тварин чи м'ясо, вимагають від власників документального підтвердження того, що м'ясо цих тварин не містить ГМО. Але ж гени, чи то звичайні у кожного виду, чи то модифіковані у окремих видів, передаються наступним поколінням не через шлунок, а через статеві клітини.

                Генетичний код є універсальним, тобто єдиним для всіх живих організмів, адже складається з одних і тих самих хімічних сполук: нуклеотидів, яких всього чотири в ДНК - аденін, тимін, гуанін,  цитозин, а в молекулі РНК також чотири, але замість тиміну урацил. Поєднуючись по три, нуклеотиди утворюють кодони, відповідальні за включення певних незамінних амінокислот в білкову молекулу. Все різноманіття білків живої природи обумовлено комбінаціями двадцяти незамінних амінокислот. Споживаючи білки чи то рослинного походження, чи то тваринного, ми споживаємо і ДНК. Та природно модифікована ДНК не передає нам властивості організмів, яким вона належала.

    Всього декілька країн у світі володіють сучасними генетичними технологіями, і з застосуванням цих технологій вони розробляють методи управління генами, створюють нові сорти рослин. Такі сорти мають суттєві переваги для виробництва, бо забезпечують отримання значно більшої кількості продукції. Так, генетично модифіковані сорти цукрового тростинку дають на 20-30% більше цукру, або генетично модифіковані сорти сої забезпечують врожайність на 30% більшу, ніж сорти традиційної селекції.                                     

                На якість продуктів харчування, особливо тих, що виробляються нібито з м'яса, я би радив подивитися з боку складових, тобто всієї сировини, яку кладуть чи додають до м'яса та з позицій зберігання сировини та готової продукції. Чого слід остерігатися у м'ясних виробах? На мій погляд, певну небезпеку для людини можуть мати антибіотики, гормони, або стимулятори різного роду. Як ці речовини впливатимуть на самих тварин, а потім через продукцію тваринництва на організм людини, ще треба вивчати.

                  Але одне безперечно: споживання м'яса буде зростати, будуть впроваджуватися сучасні інтенсивні технології вирощування тварин, нові генетичні методи управління селекційним процесом. Саме завдяки інтенсивним технологіям галузь свинарства буде потужно рухатися вперед.

                  Насамкінець, хочу щиро привітати з Новим 2011 роком усіх працівників галузі тваринництва! Бажаю, щоб їх працю цінували, щоб не на словах, а на ділі була підтримка держави, якщо не у вигляді дотацій чи компенсацій за капітальні витрати, то у вигляді захисту вітчизняних товаровиробників від зовнішньої конкуренції.  

     

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Інтенсивні технології у свинарстві


altЯкість продуктів харчування як для людини, так і для тварин має дуже велике значення в плані збереження здоров'я. Навряд чи хто стане заперечувати, що на самопочуття людини впливає і повітря, і вода, і все, що ми споживаємо.

Під впливом усіх цих факторів знаходяться і тварини, одна лише різниця, що вибір у них значно менший. В природних умовах вони постійно борються за своє існування, і саме природа їх змінює в напрямку підвищення імунітету, стійкості до різних негативних факторів середовища. Звичайно, умови утримання та харчування диких та свійських тварин дуже різні. В процесі удосконалення порід тварин селекціонери повинні постійно виявляти кращі генотипи, а зробити це можливо лише в умовах оптимальної годівлі та утримання.

В господарствах з екстенсивними технологіями, де умови середовища не відповідають зоогігієнічним нормативам, перевагу має природній відбір. Саме тому ряд м'ясних генотипів, створених на синтетичній основі з використанням кращих світових порід, швидко втратили свої високі м'ясні якості. Разом із тим така універсальна порода як велика біла в оптимальних умовах утримання та при високому рівні годівлі стала в країнах з інтенсивним свинарством майже суперм'ясною. Реалізація генетичного потенціалу продуктивних якостей і особливо м'ясних, які мають високий ступінь генетичної обумовленості, дає можливість відбирати для подальшого розведення дійсно кращих.

Селекція стає найвпливовішим фактором у підвищенні ефективності виробництва. Разом із тим слід враховувати біологічні особливості тварин, особливо ті, що пов'язані з обміном речовин на різних етапах онтогенезу. Так, в перші чотири місяці життя поросяти більш інтенсивно в організмі відбуваються процеси білкового метаболізму і перевагу має синтез білків, тобто нарощування маси тіла відбувається переважно за рахунок м'язової тканини. Далі з чотирьох до шести місяців в організмі підсвинка починає зростати інтенсивність жирового обміну, але ще і дуже інтенсивно росте м'язова тканина. Лише після шести місяців більш інтенсивно відбуваються процеси накопичення жирової тканини. Знаючи ці особливості, фахівці повинні управляти онтогенезом так, щоб отримати більше продукції, кращої якості та з меншими витратами кормів. Тому в комбікормах для малих поросят повинен бути високий рівень протеїну, амінокислот і перш за все лізину, яких у звичайних зернових компонентах (пшениці, ячмені, кукурудзі та інших) недостатньо.

Задовольнити такі високі потреби можна лише за рахунок соєвого шроту або макухи, кормів тваринного походження та синтетичних амінокислот. В подальшому з віком тварин та з урахуванням особливостей їх обміну речовин вміст дорогих білкових компонентів зменшується у складі комбікорму, але все одно можливість раціону повинна задовольняти потреби тварин не лише за макропоказниками, а обов'язково і за мікроелементами, вітамінами, амінокислотами.

Тепер спробуємо з'ясувати, яка різниця буде між м'ясом інтенсивно вирощеної тварини масою 100-120 кг у шість місяців і м'ясом тварини, яку годували не повнораціонними кормами і виростили до цієї ж маси, але у 10-12 місяців. Зрозуміло, що м'ясо молодої тварини більш соковите та ніжніше, ніж у тварини старшого віку. Крім того, туша, сформована в період інтенсивного білкового обміну, буде більш м'ясна з меншим вмістом жиру і навпаки - туша підсвинка, навіть м'ясної породи, яка формуватиметься в більш пізньому віці, тобто в період інтенсивного синтезу жирової тканини, буде мати менше м'яса та більше жиру. Для споживача м'ясо молодих тварин краще, але для виробників ковбас кращим вважається більш сухе м'ясо старших тварин, бо воно вбирає в себе більше розчину і таким чином збільшується вихід ковбасних виробів.

На жаль, у багатьох людей склалося неправильне уявлення про те, що м'ясо молодих тварин, вирощених в оптимальних умовах і на збалансованих комбікормах, не є екологічно чистою продукцією, а от домашня свинина, яку господар рік годував не завжди збалансованими кормами, вважається екологічно чистою. Якщо це навіть так, то чому у господаря купують тварин значно дешевше, ніж у підприємствах? Так, у нинішньому році ціна на молодняк свиней у населення становила в окремих областях 10-12 гривень, в той час коли реалізаційна ціна на живу вагу свиней у ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» не була нижчою за 14 гривень. Пояснення тут просте: сальна свинина користується меншим попитом і навпаки - м'ясні свині розкуповуються швидше і за більш високою ціною.

          З екранів телебачення, зі шпальт газет, із уст чиновників різних рівнів постійно ллється інформація про шкідливість продуктів з генетично модифікованих організмів. Деякі переробні підприємства, купуючи тварин чи м'ясо, вимагають від власників документального підтвердження того, що м'ясо цих тварин не містить ГМО. Але ж гени, чи то звичайні у кожного виду, чи то модифіковані у окремих видів, передаються наступним поколінням не через шлунок, а через статеві клітини.

            Генетичний код є універсальним, тобто єдиним для всіх живих організмів, адже складається з одних і тих самих хімічних сполук: нуклеотидів, яких всього чотири в ДНК - аденін, тимін, гуанін,  цитозин, а в молекулі РНК також чотири, але замість тиміну урацил. Поєднуючись по три, нуклеотиди утворюють кодони, відповідальні за включення певних незамінних амінокислот в білкову молекулу. Все різноманіття білків живої природи обумовлено комбінаціями двадцяти незамінних амінокислот. Споживаючи білки чи то рослинного походження, чи то тваринного, ми споживаємо і ДНК. Та природно модифікована ДНК не передає нам властивості організмів, яким вона належала.

Всього декілька країн у світі володіють сучасними генетичними технологіями, і з застосуванням цих технологій вони розробляють методи управління генами, створюють нові сорти рослин. Такі сорти мають суттєві переваги для виробництва, бо забезпечують отримання значно більшої кількості продукції. Так, генетично модифіковані сорти цукрового тростинку дають на 20-30% більше цукру, або генетично модифіковані сорти сої забезпечують врожайність на 30% більшу, ніж сорти традиційної селекції.                                     

            На якість продуктів харчування, особливо тих, що виробляються нібито з м'яса, я би радив подивитися з боку складових, тобто всієї сировини, яку кладуть чи додають до м'яса та з позицій зберігання сировини та готової продукції. Чого слід остерігатися у м'ясних виробах? На мій погляд, певну небезпеку для людини можуть мати антибіотики, гормони, або стимулятори різного роду. Як ці речовини впливатимуть на самих тварин, а потім через продукцію тваринництва на організм людини, ще треба вивчати.

              Але одне безперечно: споживання м'яса буде зростати, будуть впроваджуватися сучасні інтенсивні технології вирощування тварин, нові генетичні методи управління селекційним процесом. Саме завдяки інтенсивним технологіям галузь свинарства буде потужно рухатися вперед.

              Насамкінець, хочу щиро привітати з Новим 2011 роком усіх працівників галузі тваринництва! Бажаю, щоб їх працю цінували, щоб не на словах, а на ділі була підтримка держави, якщо не у вигляді дотацій чи компенсацій за капітальні витрати, то у вигляді захисту вітчизняних товаровиробників від зовнішньої конкуренції.  

 

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.