Аграрний тиждень. Україна
» » Лірика й проза молочної галузі
» » Лірика й проза молочної галузі

    Лірика й проза молочної галузі


    altВідомо, що молоко – високоцінний продукт, який на 100% засвоюється організмом людини, живлячи його незамінними вітамінами та мікроелементами, поживним і легкозасвоюваним молочним жиром, вуглеводами, білком, у складі якого особливо цінні амінокислоти. Якби ж кожен з нас випивав щодня 1 літр справжнього молока, то зі здоров’ям проблем би практично не було. 

    Зверніть увагу, який повнокровний вигляд мають й наскільки витривалі саме ті селяни, які не позбулися своїх корівок й не лінуються за ними добре доглядати. Під час воєнного та післявоєнного лихоліття корова була справжнім символом спасіння родини. Моя бабуся це добре знала. Тому й моя мама вижила. І я народився.

    Й досі найяскравішими спогадами дитинства залишилися очікування ввечері череди корів. Ось вона, наша безрога Циганка до воріт підходить. Бабуся її зустрічає. Веде у хлів, у якому завжди ідеально прибрано. Миє вим’я, обтираючи його чистим білим рушником. Навіть пам’ятаю вишитий орнамент на тім рушникові. Ось уже дзюрчать у відро перші струмочки молока. Яке ж воно запашне! Потім бабуся цідила тепле парне молоко у глиняні глечики і наливала мені повну кружку...

    Малий, я ще не усвідомлював, що випиваючи цей життєдайний напій, отримую оберіг на все життя. Вже потім, коли довелося виживати в екстремальних умовах, випробування мене не валили з ніг, а загартовували. Як же я дякую своїй бабусі за ту кружку цілющого молока, що надала моєму організмові надійний запас міцності! На жаль, нині немає ні бабусі, ні корови. Зникли череди «рогатих спасительниць» і в багатьох селах України. Натомість, зросли черги до лікарів…

    Про непросту ситуацію в молочній галузі нашої держави йшлося і на науково-практичному семінарі, який організувала Національна асоціація молочників України «Укрмолпром». Обговорювали сучасні вимоги щодо безпечності та якості молочних продуктів, способи підвищення конкурентоспроможності молочних продуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках, актуальні питання стандартизації. Начебто звичайна «суха» тема, та в кожному виступі відчувалася стурбованість за долю галузі, без якої настане руйнація всього сільського господарства й прискориться вимирання села. Про майбутнє України й українців у такому разі не варто говорити. Його просто може й не бути.

    Відкрив семінар, проаналізувавши тенденції на ринку молока й молочних продуктів та поінформувавши про сьогодення молочної галузі нашої держави голова правління асоціації «Укрмолпром» Василь Бондаренко. На жаль, статистика свідчить, що виробництво молока зменшилося на 355,9 тис. т (3,5%). Та обнадіює, що продуктивність дійного стада в altагропідприємствах підвищилась на 61 кг (2%) і становить по країні 3452 кілограмів. Найбільше зріс цей показник у Житомирській області – на 314 кг (13,8%) і на Дніпропетровщині - на 223 кг (6,4%). Найнижчий середній надій на корову - у Закарпатській області (2230 кг), а найвищий – у Київській (4359 кг).

    Цікавою, але приголомшливою була доповідь представника Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Бориса Кобаля. Він розповів про сучасні ветеринарно-санітарні вимоги при виробництві та експорті молочних продуктів на територію Митного союзу (МС), що об’єднує Росію, Білорусь та Казахстан. Ці умови викладені в Митному кодексі МС, а на список продукції, що підлягає ветеринарному контролю, затверджений Комісією у серпні цього року, розповсюджуються єдині ветеринарно-санітарні вимоги. Проте, чомусь право на експорт до МС молочної, м’ясної та рибної продукції одноосібно диктує Россільгоспнагляд. Доповідач озвучив і результати інспектування Россільгоспнаглядом українських підприємств-претендентів на експорт до будь-якої країни МС. Вони невтішні. За словами Бориса Кобаля, після російських ревізій були закриті майже всі м’ясопереробні підприємства, що бажали постачати свою продукцію до Митного союзу. З молокопереробних претендентів на експорт червоне світло увімкнули для кількох традиційних постачальників, а «піонерам» взагалі не пощастило потрапити до заповітного списку. Відтак, нині право на експорт до МС мають 41 українське підприємство. З них молокопереробних – 10.

    Поінформував Борис Кобаль і про проблеми експорту українських молочних продуктів до Казахстану. І тут наш північний сусід «наслідив». Митний кодекс вступив у дію 1 січня, а українські вантажі затримуються на російському кордоні й, за словами Б. Коваля, потім доводиться дуже важко домовлятися з російською стороною. «Україна запропонувала меморандум, - констатував доповідач. - Ним передбачено, що до проведення інспектування українських підприємств Комісією Митного союзу (за участю спеціалістів Білорусі, Казахстану, Росії) наші вантажі повинні пропускатися через митну територію РФ до інших країн МС на підставі загальних вимог, які діяли дотепер». Спеціалісти кажуть, що каменем претензій до українських молочних продуктів з боку РФ є походження сировини. Російські інспектори незадоволені тим, що переважну частину молока в Україні, яке потрапляє на переробку, надоюють не на крупнотоварних фермах, а на приватних подвір’ях. Мовляв, відтак якість його набагато гірша.      

    altЗ цього приводу дозволю собі ремарку. Дійсно, «одноосібне» походження українського молока - проблема №1, що заважає нашим молочним продуктам просуватися і на ринок ЄС, і до МС. Але без політики, на мій погляд, тут не обходиться. Яскраво простежується «синдром старшинства» одного з наших «братів». Тільки-но «молодші» стають неслухняними, «старший» береться за батога - газового, митного, молочного, мовного і т.д. Претензії щодо сировинної бази молочної промисловості України, начебто, слушні. Але ж у сусідній Білорусі молоко виробляють здебільшого великі господарства. І незрозуміло, чим же білоруси не догодили, що й їм неодноразово «великий сусід»  оголошують м’ясо-молочні війни? Один із експертів навіть виказав мені таке припущення, що деякі політики РФ не бажають бачити на своїх полицях білоруську ковбасу через те, що в ній більше м’яса, ніж дозволяють російські стандарти певних країн.

    Зверніть увагу: коли за одним столом збираються прості люди з різних куточків колишнього СРСР, вони одразу знаходять спільну мову, руйнуючи бар’єри й кордони. Вони не з’ясовують стосунків, а навпаки, щиро діляться кращим, що мають. Вони швидко домовляються. От би й політикам нашим вдатися до народної дипломатії…

    Ще багато цікавих тем обговорили учасники науково-практичного семінару. Зокрема, підсумки й наслідки для молочної галуз і двох років членства в СОТ, проблеми безпечності та якості молочних продуктів, результати й методи досліджень продукції, проблеми фальсифікації. Але це окремі значущі теми. Ми ще до них неодмінно повернемося.

                                                                                        Володимир ВІЛЬОВИЧ





    Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Лірика й проза молочної галузі


altВідомо, що молоко – високоцінний продукт, який на 100% засвоюється організмом людини, живлячи його незамінними вітамінами та мікроелементами, поживним і легкозасвоюваним молочним жиром, вуглеводами, білком, у складі якого особливо цінні амінокислоти. Якби ж кожен з нас випивав щодня 1 літр справжнього молока, то зі здоров’ям проблем би практично не було. 

Зверніть увагу, який повнокровний вигляд мають й наскільки витривалі саме ті селяни, які не позбулися своїх корівок й не лінуються за ними добре доглядати. Під час воєнного та післявоєнного лихоліття корова була справжнім символом спасіння родини. Моя бабуся це добре знала. Тому й моя мама вижила. І я народився.

Й досі найяскравішими спогадами дитинства залишилися очікування ввечері череди корів. Ось вона, наша безрога Циганка до воріт підходить. Бабуся її зустрічає. Веде у хлів, у якому завжди ідеально прибрано. Миє вим’я, обтираючи його чистим білим рушником. Навіть пам’ятаю вишитий орнамент на тім рушникові. Ось уже дзюрчать у відро перші струмочки молока. Яке ж воно запашне! Потім бабуся цідила тепле парне молоко у глиняні глечики і наливала мені повну кружку...

Малий, я ще не усвідомлював, що випиваючи цей життєдайний напій, отримую оберіг на все життя. Вже потім, коли довелося виживати в екстремальних умовах, випробування мене не валили з ніг, а загартовували. Як же я дякую своїй бабусі за ту кружку цілющого молока, що надала моєму організмові надійний запас міцності! На жаль, нині немає ні бабусі, ні корови. Зникли череди «рогатих спасительниць» і в багатьох селах України. Натомість, зросли черги до лікарів…

Про непросту ситуацію в молочній галузі нашої держави йшлося і на науково-практичному семінарі, який організувала Національна асоціація молочників України «Укрмолпром». Обговорювали сучасні вимоги щодо безпечності та якості молочних продуктів, способи підвищення конкурентоспроможності молочних продуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках, актуальні питання стандартизації. Начебто звичайна «суха» тема, та в кожному виступі відчувалася стурбованість за долю галузі, без якої настане руйнація всього сільського господарства й прискориться вимирання села. Про майбутнє України й українців у такому разі не варто говорити. Його просто може й не бути.

Відкрив семінар, проаналізувавши тенденції на ринку молока й молочних продуктів та поінформувавши про сьогодення молочної галузі нашої держави голова правління асоціації «Укрмолпром» Василь Бондаренко. На жаль, статистика свідчить, що виробництво молока зменшилося на 355,9 тис. т (3,5%). Та обнадіює, що продуктивність дійного стада в altагропідприємствах підвищилась на 61 кг (2%) і становить по країні 3452 кілограмів. Найбільше зріс цей показник у Житомирській області – на 314 кг (13,8%) і на Дніпропетровщині - на 223 кг (6,4%). Найнижчий середній надій на корову - у Закарпатській області (2230 кг), а найвищий – у Київській (4359 кг).

Цікавою, але приголомшливою була доповідь представника Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Бориса Кобаля. Він розповів про сучасні ветеринарно-санітарні вимоги при виробництві та експорті молочних продуктів на територію Митного союзу (МС), що об’єднує Росію, Білорусь та Казахстан. Ці умови викладені в Митному кодексі МС, а на список продукції, що підлягає ветеринарному контролю, затверджений Комісією у серпні цього року, розповсюджуються єдині ветеринарно-санітарні вимоги. Проте, чомусь право на експорт до МС молочної, м’ясної та рибної продукції одноосібно диктує Россільгоспнагляд. Доповідач озвучив і результати інспектування Россільгоспнаглядом українських підприємств-претендентів на експорт до будь-якої країни МС. Вони невтішні. За словами Бориса Кобаля, після російських ревізій були закриті майже всі м’ясопереробні підприємства, що бажали постачати свою продукцію до Митного союзу. З молокопереробних претендентів на експорт червоне світло увімкнули для кількох традиційних постачальників, а «піонерам» взагалі не пощастило потрапити до заповітного списку. Відтак, нині право на експорт до МС мають 41 українське підприємство. З них молокопереробних – 10.

Поінформував Борис Кобаль і про проблеми експорту українських молочних продуктів до Казахстану. І тут наш північний сусід «наслідив». Митний кодекс вступив у дію 1 січня, а українські вантажі затримуються на російському кордоні й, за словами Б. Коваля, потім доводиться дуже важко домовлятися з російською стороною. «Україна запропонувала меморандум, - констатував доповідач. - Ним передбачено, що до проведення інспектування українських підприємств Комісією Митного союзу (за участю спеціалістів Білорусі, Казахстану, Росії) наші вантажі повинні пропускатися через митну територію РФ до інших країн МС на підставі загальних вимог, які діяли дотепер». Спеціалісти кажуть, що каменем претензій до українських молочних продуктів з боку РФ є походження сировини. Російські інспектори незадоволені тим, що переважну частину молока в Україні, яке потрапляє на переробку, надоюють не на крупнотоварних фермах, а на приватних подвір’ях. Мовляв, відтак якість його набагато гірша.      

altЗ цього приводу дозволю собі ремарку. Дійсно, «одноосібне» походження українського молока - проблема №1, що заважає нашим молочним продуктам просуватися і на ринок ЄС, і до МС. Але без політики, на мій погляд, тут не обходиться. Яскраво простежується «синдром старшинства» одного з наших «братів». Тільки-но «молодші» стають неслухняними, «старший» береться за батога - газового, митного, молочного, мовного і т.д. Претензії щодо сировинної бази молочної промисловості України, начебто, слушні. Але ж у сусідній Білорусі молоко виробляють здебільшого великі господарства. І незрозуміло, чим же білоруси не догодили, що й їм неодноразово «великий сусід»  оголошують м’ясо-молочні війни? Один із експертів навіть виказав мені таке припущення, що деякі політики РФ не бажають бачити на своїх полицях білоруську ковбасу через те, що в ній більше м’яса, ніж дозволяють російські стандарти певних країн.

Зверніть увагу: коли за одним столом збираються прості люди з різних куточків колишнього СРСР, вони одразу знаходять спільну мову, руйнуючи бар’єри й кордони. Вони не з’ясовують стосунків, а навпаки, щиро діляться кращим, що мають. Вони швидко домовляються. От би й політикам нашим вдатися до народної дипломатії…

Ще багато цікавих тем обговорили учасники науково-практичного семінару. Зокрема, підсумки й наслідки для молочної галуз і двох років членства в СОТ, проблеми безпечності та якості молочних продуктів, результати й методи досліджень продукції, проблеми фальсифікації. Але це окремі значущі теми. Ми ще до них неодмінно повернемося.

                                                                                    Володимир ВІЛЬОВИЧ





Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.