Вони чекали на міністра, бо завчасно спланували свій захід, а головне, дуже сподівались на професійну відверту дискусію й можливість розповісти головному аграрію країни про ті болючі проблеми, які загнали свинарство у глухий кут. А найбільшу з них створили імпортери м’яса.
Поки в шухлядах законодавчої та виконавчої влад уже котрий рік пилиться законопроект про м’ясо і м’ясні продукти, а в ньому чітко прописувалося, що в м’ясі, крім самого м’яса, мало що повинно бути, до України хлинув неконтрольований імпорт м’ясосировини. Виробничі асоціації неодноразово про це говорили та, здається, їх так ніхто й не почув. Тому полиці наших магазинів і ринків нині завалені м’ясними виробами з сировини низької якості, а вітчизняні виробники не можуть реалізувати свинину за економічно обґрунтованими цінами. При цьому, як відомо, м’ясопереробні підприємства не зупинились, бо експансія низькосортної м’ясної сировини на наш ринок триває. Хіба не знають цього компетентні державні органи? Чи, вірніше, не хочуть знати?
Першим, хто, на думку свинарів, повинен їх почути, це Мінагропрод. Поки що важко судити: почули їх чи ні. На річні збори асоціації «Тваринпром» завітав заступник міністра агрополітики та продовольства Володимир Ладика. Здається, й спілкування було тактовним. Керівники свинокомплексів поставили чиновнику чимало запитань, і Володимир Іванович, наскільки це можливо, відверто на них відповів.
- Ми не маємо права втручатися у вашу господарську діяльність. Але співпрацювати з вами повинні, - підкреслив Володимир Ладика. – Дуже хотілось би, щоби ми з вами були в постійному діалозі. Я готовий вислухати всі ваші пропозиції, готовий зібрати виробників і переробників м’яса, щоби підписати Меморандум про співпрацю. Вважаю, що настав час запровадити моніторинг державної підтримки, бо ми повинні знати: як і на що використовуються кошти, які надаються з держбюджету; господарства з яким рівнем рентабельності реально потрібно підтримувати і так далі.
Ми сьогодні готові разом із вами прорахувати: яку кількість кондиційних свиней реально закупити до держрезерву, щоб і напругу цінову зняти, й вам допомогти не втрачати поголів’я, а нарощувати його. Тобто ми готові дискутувати і від вас чекаємо ініціативи».
Натомість представники свинарських господарств наполягали на тому, що час втрачається і вони несуть збитки вже сьогодні: щодня, щомісяця. Новим законом більшість господарств фактично позбавлені фінансової підтримки з боку держави (надання коштів на будівництво ферм); неможливо отримати кредити на розвиток свинокомплексів і закупівлю зерна (а тварин, наприклад, годувати потрібно кілька разів на день); потребує державного вирішення питання створення парувальних станцій і їхньої підтримки на належному рівні; не можна забувати про свинарство племінне і товарне, потрібне чітке розмежування цих понять при створенні законодавства і розробці програм підтримки.
Свинарі щиро дивувалися: невже в Мінагропроді не розуміють, що за існуючих нині умов, коли ціни на всі ресурси зросли в рази, а на свинину навпаки впали, на галузь чекає колапс? І оскільки, вважають вони, немає чіткої стратегії розвитку АПК, немає плановості в його роботі, то й неможливо розвивати стабільно таку важливу і традиційну для України галузь як свинарство.
До того ж тваринники поки що не можуть достукатися до міністерських кабінетів. У січні поточного року вони офіційно вже інформували профільне міністерство про критичну ситуацію в галузі й просили допомогти у вирішенні невідкладних питань, зокрема, відновити раніше діючі бюджетні дотації виробникам свинини за реалізованих на забій кондиційних свиней; обмежити до обґрунтованих обсягів імпорт свинини у 2011 році; виробникам свинини, які працюють на куплених кормах і проводять реконструкцію виробничих об’єктів, у першу чергу виділяти кредити з відшкодуванням відсоткової ставки за бюджетні кошти; порушити питання щодо закладання свинини вітчизняного виробництва в 2011 році до державного резерву. Ці питання все ще чекають вирішення.
Представники корпорації «Тваринпром» неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України, профільного міністра, інших державних відомств і сподіваються, що їх почули, а ситуація виправиться, і господарства зможуть розраховувати на дотацію.
Спілкуючись з учасниками наради, Володимир Ладика запевнив їх, що зробить усе від нього залежне, аби розв’язати порушені проблеми. Але натомість чекає від свинарів ініціатив «знизу». Адже тільки вони зможуть підказати: на який розмір дотації вони розраховують, які напрямки їхньої діяльності потрібно підтримати якнайшвидше, яку реальну кількість свинини виробники готові запропнувати до держрезерву за фіксованими цінами. Вже потрібно активно працювати і над бюджетною пропозицією на 2012 рік... Тобто, на переконання заступника міністра, самі свинарі повинні з допомогою цифр довести необхідність підтримки галузі державою.
Погоджусь, що інколи тваринникам сміливості бракує, експресії. Завжди пояснюю собі це тим, що надто завантажені вони, працюючи з живими істотами. Та, здається, цього разу терпець урвався навіть у найспокійніших. Тільки-но зачинилися двері за чиновником з міністерства, зала вибухнула: дехто пропонував починати «скидати» поголів’я (між іншим, на 30%!), дехто наполягав на черговому відкритому листі керівникам держави, найсміливіші запропонували провести попереджувальні акції протесту в усіх областях України...
На якому варіанті громадської акції (читайте – протесту) зупиняться виробники, достеменно невідомо. Остаточне рішення прийме рада асоціації. Та вже нині зрозуміло, що напруження в галузі наростає. Поки що обурюються менеджери, бо не можуть знайти шляхів вирішення проблем, в які би кабінети не стукали. Вже завтра можуть обуритися працівники свиноферм, якщо не отримають обіцяних зарплат або й того більше - втратять робочі місця. Час покаже, бо поки що працює не на користь нинішніх аграрних реформаторів.
Ольга МОРОЗОВА