Токсикологічний моніторинг: забезпечення якості й безпеки продукції тваринництва

14 April, Розділ Тваринництво, переглядів 7 510

Під токсикологічним моніторингом розуміють систему спостереження за вмістом залишкової кількості будь-яких токсичних речовин у кормах і продуктах тваринного походження за певні проміжки часу на визначеній території з метою забезпечення охорони здоров’я людини і тварин. Безпечність кормів і продукції тваринництва визначається за вмістом у них мінімально допустимих рівнів забруднювачів і токсикантів чи їх відсутністю.

За наявності залишків токсичних речовин у кормах, продукції тваринництва і харчових продуктах, залежно від їх кількості та шляхів надходження до організму тварин і людини, вони можуть зумовлювати гепатотоксичну, мутагенну і канцерогенну дії, імунодефіцити і алергії, порушення функції нервової системи, гострі та хронічні токсикози, спричинені прямою та кумулятивною дією токсикантів.

Основне завдання токсикологічного моніторингу в межах повноважень ветеринарної медицини - одержання, аналіз і систематизація інформації щодо забрудненості кормів і продукції тваринництва залишками агрохімікатів, ветеринарних препаратів і різноманітних токсичних речовин для оцінки їх безпечності та прийняття відповідних управлінських рішень, розробки нормативно-довідкової та нормативно-правової бази з питань якості та безпеки продукції тваринництва.

Перелік забруднювачів кормів і продукції тваринництва досить великий (близько 70 зареєстрованих речовин) і згідно низки директив ЄС класифікується наступним чином:

- група А – субстанції та препарати з анаболічним ефектом (стильбени, їх солі та ефіри, препарати щитоподібної залози, стероїди, лактони резорцилової кислоти, бета-агоністи, хлорамфенікол, метаболіти нітрофуранів);

- група В – ветеринарні препарати та їх похідні (сульфаніламіди, тетрацикліни, макроліди, аміноглікозиди, кінолони, пеніциліни, поліпептиди);

- група С – субстанції та контамінанти навколишнього середовища (хлорорганічні та фосфорорганічні пестициди, солі важких металів й інші хімічні елементи, мікотоксини, барвники, радіонукліди); інші ветпрепарати (антгельмінтики, кокцидіостатики, карбамати та піретроїди, седативні препарати, нестероїдні протизапальні речовини, інші фармакологічні субстанції).

До переліку поки що не увійшли алкалоїди та глікозиди, генетично модифіковані організми та їх продукти.

В усіх розвинутих країнах світу, США, Японії розроблені й функціонують національні програми з контролю залишкових кількостей токсикантів. У країнах ЄС ця робота базується на системі директив, які постійно оновлюються.

В Україні питання якості та безпеки продукції тваринництва регулюються низкою законів: «Про ветеринарну медицину», «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», «Про забезпечення санітарного та alt епідемічного благополуччя населення».

Токсикологічний моніторинг є складовою закону „Загальнодержавна цільова економічна програма проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки“, яка схвалена Верховною Радою України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N42, ст. 636). Мета моніторингу - підвищити якість та безпечність продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветслужбі, і кормів, інформувати споживачів про ризики, пов'язані із вживанням низькоякісних харчових продуктів тваринного походження, використанням кормів, що містять залишки ветпрепаратів і забруднюючих речовин, а також розширити ринки збуту вітчизняної сільгосппродукції.

Основними виконавцями «Державних планів моніторингу…» є Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики і ветсанекспертизи, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок і 4 регіональні лабораторії ветмедицини (Черкаська, Львівська, Полтавська, Херсонська). Ними проведено за останні 5 років близько 1,2 млн. досліджень щодо вмісту в кормах пестицидів – 28,7%, нітратів – 18,6%, нітритів – 23,1%, токсичних мікроелементів – 6,4%, перекисів – 2,9%, алкалоїдів – 2,3%, глюкозидів – 0,1%. Відповідно, кількість позитивних досліджень була такою: пестицидів – 1,7%, нітратів – 0,8%, нітритів – 0,37%, токсичних мікроелементів – 0,33%, перекисів – 6,43%, алкалоїдів – 3,3%, глікозидів – 2,6%. Щодо токсичних мікроелементів, то частіше виникає необхідність визначення арсену (49,3% від усіх досліджуваних проб). При цьому завищеним його вміст виявився у 0,26% випадків, свинцю – 1,02%, міді – 0,74%, кадмію – 0,96%, цинку – 0,71%, фтору – 0,08%. Дослідження продуктів тваринного походження і води на наявність пестицидів свідчить: з 486237 зразків 2,1% результатів виявилися позитивними. Слід відмітити велику кількість позитивних проб на фурадан – 24,1%, ТМТД – 0,23%, зоокумарин – 6,0% і фосфід цинку – 11,3%.

alt Національний науковий центр «ІЕКВМ» неодноразово інформував Національну академію аграрних наук України про своє бачення шляхів вирішення проблеми токсикологічного моніторингу в забезпеченні якості та безпеки продукції тваринного походження. За постановою Бюро Президії НААНУ (протокол №4 від 20 квітня 2010 р.) у ННЦ «ІЕКВМ» проведено:

1) аналіз результативності науково-методичного забезпечення проблем якості та безпеки продукції тваринництва, визначені перспективні напрями таких досліджень для формування завдань науково-технічної програми «Біологічна безпека і здоров’я тварин» на 2011-2015 рр.;

2) аналіз нормативно-правової бази проведення токсикологічного моніторингу продукції тваринництва та подано до Держкомветмедицини України пропозиції щодо її удосконалення та розроблення необхідних нормативно-правових актів;

3) визначення пріоритетних напрямів досліджень для розробки якісних і кількісних методів визначення токсикантів і забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах.

Олександр КУЦАН,

член-кореспондент НААН України,

ННЦ «Інститут експериментальної

і клінічної ветеринарної медицини»

Продовження – в наступному номері.