Токсикологічний моніторинг: забезпечення якості й безпеки продукції тваринництва

06 June, Розділ Тваринництво, переглядів 5 910

Початок статті читайте, будь ласка, в №07(176) нашої газети.

Існуюча в Україні система моніторингу токсикантів не охоплює усіх ризиків з боку техногенних факторів щодо безпеки агропродукції. Оскільки організми поглинають і акумулюють токсичні речовини в ланцюгах харчування, то цілком імовірне їх накопичення в біосфері внаслідок відсутності біодеградації (пластмаса, меламін, діоксини тощо).

В програмах моніторингу не передбачено дослідження на попередження забруднення, встановлення критичних точок, розробки системи прогнозування щодо можливого забруднення того чи іншого компонента сировини. Практично відсутні широкомасштабні роботи з гармонізації національних вимог країн-виробників у міжнародному масштабі та наукове обґрунтування впровадження системи HAССP (Hazard Analysis and Critical Control Point), в основі якої - визначення критичних контрольних точок і аналіз ризиків, пов’язаних з гігієною і безпекою продуктів харчування.

Недостатніми є дослідження у вивченні безпечності продукції тваринництва у зв’язку з еколого-кліматичними змінами. Відсутні також критерії щодо використання біологічно активних добавок і сировини з вмістом ГМО, а також наночастинок у годівлі тварин та їхній вплив на якість і безпеку продукції тваринного походження. Адже для об’єктивної оцінки ефективності трансгенних агробіотехнологій необхідним є вивчення властивостей отримуваних продуктів та їх вплив, як прямий, так і залишковий, на здоров’я тварин і людини.

У зв’язку з цим актуальним є проведення моніторингу поширення ГМО в продукції сільгоспвиробників і розробка вітчизняних ефективних методик оцінки вмісту ГМ-сировини в зразках агропродукції (рис.).

Рисунок. Показники, які впливають на якість і безпеку продукції тваринництва.

В кожній з країн-членів СОТ, які експортують свою тваринницьку продукцію до інших держав – членів організації, здійснення токсикологічного моніторингу є обов’язковою умовою торговельних відносин. Він реалізується згідно затверджених планів і є тільки частиною загальної системи заходів з контролю за безпекою продуктів харчування. Остання ж базується на наукових даних про фактори небезпеки (збудники зоонозів, промислові та сільськогосподарські токсиканти, залишки ветпрепаратів та ін.) та аналізі статистичного матеріалу про частоту й вірогідність їх впливу на споживачів продукції.

На основі наукової обробки такої інформації складається щорічний план моніторингу, який має перевірити справедливість теоретичних припущень щодо впливу найбільш небезпечних факторів. Виходячи із результатів реалізації плану державного моніторингу та у випадку виявлення небезпечних факторів у експортній продукції при дослідженні її в країні-імпортері (повідомлення через систему RASSF), план наступного року повинен коригуватись у бік більш широкого дослідження виявлених факторів ризику. Узагальнення одержаної інформації є основою для подальшого вдосконалення національного законодавства в сфері безпеки продуктів харчування.

Участь України в СОТ вимагає від нас дотримання стандартів у галузі безпеки продуктів харчування на рівні світових вимог. Ураховуючи вищезазначене, основними завданнями науково-методичного забезпечення моніторингу, прогнозування та реагування щодо безпечності продукції тваринного походження в Україні є:

- координація науково-методичних розробок щодо системи токсикологічного моніторингу;

- розроблення концепції забезпечення безпеки і якості продуктів тваринного походження, яка повинна включати принципи контролю критичних точок, прогнозну мікробіологію і теорію бар’єрів, що дозволить виробляти безпечні продукти;

- розроблення методичних рекомендацій щодо виявлення різноманітних фальсифікацій сировини тваринного походження, включаючи експрес-методи визначення добавок, барвників, підсолоджувачів тощо;

- впровадження нових методів визначення мутагенних і комутагенних властивостей різних харчових інгредієнтів, а також методу обліку ДНК-пошкоджень у різних тканинах і
методу ДНК-комет для аналізу генномодифікованих джерел у сировині тваринного походження і м’ясопродуктах;

- створення електронного банку даних щодо забруднювачів кормів та продуктів тваринного походження, їх токсико-гігієнічних характеристик та методів визначення;

- переоснащення наукових та діагностичних лабораторій, підготовка кадрів у сфері аналітичних досліджень методами мас-спектрометричного детектування, газової та
високоефективної рідинної хроматографії, які потрібні для виявлення реальної картини щодо впливу факторів небезпеки; необхідність розробки та виробництва в Україні тест-систем для швидкого скринінгу токсикантів у кормах і продуктах харчування;

- розробка узгодженої нормативно-правової бази щодо рівнів МДР окремих токсикантів та залишків ветеринарних препаратів у продукції тваринництва, оскільки чинні нормативи застарілі або ж суперечать один одному;

- застосування сучасних технологій в годівлі тварин, вирощуванні рослин та виробництві продуктів харчування без відповідних регламентів та обмежень призводить до випуску продуктів, передбачити довгостроковий вплив яких на організм споживачів стає неможливим без відповідного науково-методичного обґрунтування;

- інформаційно-аналітичне забезпечення токсикологічного моніторингу, розробка його методології для прогнозування появи нових токсикантів та ризиків небезпеки.

Олександр КУЦАН,

член-кореспондент НААН України,

ННЦ «Інститут експериментальної і

клінічної ветеринарної медицини»