Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Тваринництво»Чому ревуть воли, чи ясла повні?
АТУ»Тваринництво»Чому ревуть воли, чи ясла повні?

    Чому ревуть воли, чи ясла повні?



    На жаль, думка про збитковість вирощування великої рогатої худоби м’ясного напряму вкорінилася в середовищі українських виробників агропродукції. Виявляється, легше завезти яловичину з-за кордону, ніж налагодити її виробництво в себе. То невже все так безперспективно?

    Відповіді і вчених, і практиків не такі песимістичні. Почути їх можна було на ІІ Міжнародній конференції «М’ясне тваринництво України - 2011”, яку провела асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

    Подайте – не минайте…  

    Професор Університету прикладних наук Weihenstephan-Triesdorf (Німеччина) Хеннінг Віллеке у своїй доповіді «Роль генетики у підвищенні ефективності виробництва м’яса» констатував сумний факт, що на відміну від Німеччини, де яловичини доволі й розводять п’ять порід ВРХ м’ясного напряму, в Україні ситуація до навпаки. Віллеке назвав країни, з яких наша держава імпортує яловичину. Якщо Аргентина та Бразилія вже давно стали нашими м’ясними донорами (на ці країни припадає 90% українського імпорту яловичини), то Молдова вже досягла третього місця серед наших годувальників. Із цієї невеличкої колишньої «сестри» по Союзу (яка не більша за область України) завозять лише 2% яловичини. Але, хіба ж це не ганьба для нашої держави, яка виголошує претензії на роль годувальниці світу! Професор з Німеччини висловив хіба що здивування: Україна, маючи такий невичерпний потенціал кормової бази, ходить з торбою по світу.

    Майстер-клас з оптимізації

    Та коли до мікрофону вийшов директор департаменту тваринництва корпорації «Сварог Вест Груп» Анатолій Паляниця, в залі повіяло оптимізмом. Виявляється, перш ніж братися за м’ясне скотарство, треба уважно врахувати всі чинники, що впливають на собівартість яловичини, вивчити досвід професіоналів з оптимізації витрат, скласти реальний бізнес-план, який бажано показати експертам, що мають практику ефективного управління підприємствами галузі. І хоча доповідь Анатолія Паляниці тривала трохи більше 10 хвилин, йому вдалося майстерно й доступно «розкласти все по полицях». Я згадував довжелезні й «розмиті» промови деяких наших «світил науки», які отримують чималу зарплату з бюджету за свої «труди», й доходив висновку, чому ми такі відсталі…

    Майстер-клас від директора департаменту «Сварог Вест Груп» мав актуальну назву: «Оптимізація управління виробництвом яловичини».

    «Генетика, корма, умови утримання – без цих складових не обійтися при виробництві яловичини, - вважає Анатолій Паляниця. - Але 90% успіху – це менеджмент ферми, менеджмент підприємства. Тоді все буде працювати». Аргументуючи своє твердження, Паляниця навів досвід розвитку м’ясного скотарства, накопичений в корпорації: «Ареол нашої діяльності розташований в зоні інтенсивного землеробства. Тому я не буду говорити про класичне для нас м’ясне скотарство з м’ясними коровами на пасовищах та телятами на підсосі. Такі картини можна ще побачити хіба що на Поліссі та в Карпатах. Ми не завозимо племінних тварин з-за кордону. А відгодовуємо традиційних для України бичків чорної та червоно-рябої породи».

    Єдиний шлях – зменшити собівартість  

    «Які ж чинники передусім впливають на ефективність виробництва яловичини? – задався питанням доповідач. - Це собівартість, ціна та державна підтримка. Чи можу я, як виробник, регулювати ціну? Звичайно можу. Можу, покращуючи якісні кондиції кінцевого продукту, формуючи більші партії, торгуючись із закупівельником. Але ці всі фактори мінімальні й практично не впливають на кінцевий результат. Чи варто мені розраховувати на державні дотації? Бюджетну підтримку можна розглядати як додатковий бонус, який може бути, а може й ні. Та до бізнес-плану його закладати не слід. Єдиний шлях – зменшення собівартості.    

    Собівартість складається з вартості годівлі й вартості утримання. Як же максимально ефективно й з мінімальними затратами відгодувати тварину до комерційної ваги? Така вага в нашому випадку сягає позначки 420-450 кілограмів. Для умов України це найефективніший результат».

    Економія на кормах

    Говорячи про заощадження на відгодівлі, Анатолій Паляниця застеріг, що від народження до двох місяців – найвідповідальніший період, від якого залежить майбутній прибуток. «У цей проміжок часу, - радив доповідач, - не можна економити й тварині треба віддати краще й навіть трішечки «зверху». Це як мінімум 240 літрів високоякісного замінника молока та 20 кг найкращого комбікорму з вмістом сирого протеїну не менше 18%.

    Від 2 до 6 місяців вже можна трохи зекономити. Тут вже дуже дорогий «стартовий» комбікорм можна замінити сумішшю з 30% соєвого шроту, 10% якісного сіна. Решта - зерно кукурудзи, ячменю з обов’язковим додаванням якісного преміксу. Після 4 місяців варто 30% корму замінити якісним кукурудзяним силосом. Усі складові корму треба добре змішувати. Період відгодівлі від 6 місяців до реалізації не повинен перевищувати 8 місяців. Вартість же корму за цей час має «вміститися» в 2 тис. гривень. Тоді можна ефективно використовувати відходи виробництва цукрової та спиртової галузі, зокрема буряковий жом, суха речовина якого вдесятеро дешевша за зерно.

    А тепер щодо вартості утримання. Тут теж можна зекономити. Якщо безприв’язний спосіб, в розрахунку на одну голову за добу, обходиться 0,5-1,5 грн., то класичний – прив’язний - 2,5-4,5 гривень. От і раxxxте…»

    А ще Анатолій Паляниця резюмував: врахувавши всі дрібнички, на яких можна без шкоди для тварини зекономити, запровадивши сучасні технології утримання та відгодівлі, можна розраховувати на ефект.

    Більше б таких майстер-класів, і української яловичини на ринку теж побільшало б…

                                                                                 Володимир ШАПОВАЛОВ     





    Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • № 01 (171) 17.01-23.01.2011
  • №42 (254)
  • Що зупинить сільське господарство

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чому ревуть воли, чи ясла повні?

16 серпень, Розділ Тваринництво, переглядів 5 104


На жаль, думка про збитковість вирощування великої рогатої худоби м’ясного напряму вкорінилася в середовищі українських виробників агропродукції. Виявляється, легше завезти яловичину з-за кордону, ніж налагодити її виробництво в себе. То невже все так безперспективно?

Відповіді і вчених, і практиків не такі песимістичні. Почути їх можна було на ІІ Міжнародній конференції «М’ясне тваринництво України - 2011”, яку провела асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Подайте – не минайте…  

Професор Університету прикладних наук Weihenstephan-Triesdorf (Німеччина) Хеннінг Віллеке у своїй доповіді «Роль генетики у підвищенні ефективності виробництва м’яса» констатував сумний факт, що на відміну від Німеччини, де яловичини доволі й розводять п’ять порід ВРХ м’ясного напряму, в Україні ситуація до навпаки. Віллеке назвав країни, з яких наша держава імпортує яловичину. Якщо Аргентина та Бразилія вже давно стали нашими м’ясними донорами (на ці країни припадає 90% українського імпорту яловичини), то Молдова вже досягла третього місця серед наших годувальників. Із цієї невеличкої колишньої «сестри» по Союзу (яка не більша за область України) завозять лише 2% яловичини. Але, хіба ж це не ганьба для нашої держави, яка виголошує претензії на роль годувальниці світу! Професор з Німеччини висловив хіба що здивування: Україна, маючи такий невичерпний потенціал кормової бази, ходить з торбою по світу.

Майстер-клас з оптимізації

Та коли до мікрофону вийшов директор департаменту тваринництва корпорації «Сварог Вест Груп» Анатолій Паляниця, в залі повіяло оптимізмом. Виявляється, перш ніж братися за м’ясне скотарство, треба уважно врахувати всі чинники, що впливають на собівартість яловичини, вивчити досвід професіоналів з оптимізації витрат, скласти реальний бізнес-план, який бажано показати експертам, що мають практику ефективного управління підприємствами галузі. І хоча доповідь Анатолія Паляниці тривала трохи більше 10 хвилин, йому вдалося майстерно й доступно «розкласти все по полицях». Я згадував довжелезні й «розмиті» промови деяких наших «світил науки», які отримують чималу зарплату з бюджету за свої «труди», й доходив висновку, чому ми такі відсталі…

Майстер-клас від директора департаменту «Сварог Вест Груп» мав актуальну назву: «Оптимізація управління виробництвом яловичини».

«Генетика, корма, умови утримання – без цих складових не обійтися при виробництві яловичини, - вважає Анатолій Паляниця. - Але 90% успіху – це менеджмент ферми, менеджмент підприємства. Тоді все буде працювати». Аргументуючи своє твердження, Паляниця навів досвід розвитку м’ясного скотарства, накопичений в корпорації: «Ареол нашої діяльності розташований в зоні інтенсивного землеробства. Тому я не буду говорити про класичне для нас м’ясне скотарство з м’ясними коровами на пасовищах та телятами на підсосі. Такі картини можна ще побачити хіба що на Поліссі та в Карпатах. Ми не завозимо племінних тварин з-за кордону. А відгодовуємо традиційних для України бичків чорної та червоно-рябої породи».

Єдиний шлях – зменшити собівартість  

«Які ж чинники передусім впливають на ефективність виробництва яловичини? – задався питанням доповідач. - Це собівартість, ціна та державна підтримка. Чи можу я, як виробник, регулювати ціну? Звичайно можу. Можу, покращуючи якісні кондиції кінцевого продукту, формуючи більші партії, торгуючись із закупівельником. Але ці всі фактори мінімальні й практично не впливають на кінцевий результат. Чи варто мені розраховувати на державні дотації? Бюджетну підтримку можна розглядати як додатковий бонус, який може бути, а може й ні. Та до бізнес-плану його закладати не слід. Єдиний шлях – зменшення собівартості.    

Собівартість складається з вартості годівлі й вартості утримання. Як же максимально ефективно й з мінімальними затратами відгодувати тварину до комерційної ваги? Така вага в нашому випадку сягає позначки 420-450 кілограмів. Для умов України це найефективніший результат».

Економія на кормах

Говорячи про заощадження на відгодівлі, Анатолій Паляниця застеріг, що від народження до двох місяців – найвідповідальніший період, від якого залежить майбутній прибуток. «У цей проміжок часу, - радив доповідач, - не можна економити й тварині треба віддати краще й навіть трішечки «зверху». Це як мінімум 240 літрів високоякісного замінника молока та 20 кг найкращого комбікорму з вмістом сирого протеїну не менше 18%.

Від 2 до 6 місяців вже можна трохи зекономити. Тут вже дуже дорогий «стартовий» комбікорм можна замінити сумішшю з 30% соєвого шроту, 10% якісного сіна. Решта - зерно кукурудзи, ячменю з обов’язковим додаванням якісного преміксу. Після 4 місяців варто 30% корму замінити якісним кукурудзяним силосом. Усі складові корму треба добре змішувати. Період відгодівлі від 6 місяців до реалізації не повинен перевищувати 8 місяців. Вартість же корму за цей час має «вміститися» в 2 тис. гривень. Тоді можна ефективно використовувати відходи виробництва цукрової та спиртової галузі, зокрема буряковий жом, суха речовина якого вдесятеро дешевша за зерно.

А тепер щодо вартості утримання. Тут теж можна зекономити. Якщо безприв’язний спосіб, в розрахунку на одну голову за добу, обходиться 0,5-1,5 грн., то класичний – прив’язний - 2,5-4,5 гривень. От і раxxxте…»

А ще Анатолій Паляниця резюмував: врахувавши всі дрібнички, на яких можна без шкоди для тварини зекономити, запровадивши сучасні технології утримання та відгодівлі, можна розраховувати на ефект.

Більше б таких майстер-класів, і української яловичини на ринку теж побільшало б…

                                                                             Володимир ШАПОВАЛОВ     





Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • № 01 (171) 17.01-23.01.2011
  • №42 (254)
  • Що зупинить сільське господарство

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.