Аграрний тиждень. Україна
» » Безпечність кормів і води
» » Безпечність кормів і води

    Безпечність кормів і води


    У практиці ЄС та України концепція гарантування безпечності тваринницької продукції «від лану до столу» передбачає особливу увагу до кормів, призначених для годівлі тварин, що використовуються для виробництва сировини чи продуктів харчування, зокрема молока, м’яса та яєць. 
    У директиві Європарламенту та Ради ЄС №220/32/ЄС зазначається, що продукти, призначені для годівлі тварин, можуть бути ввезені, введені в обіг та використовуватися у співтоваристві, тільки якщо є доброякісними, справжніми і придатними для продажу. Тобто, які при правильному використанні не представляють небезпеки для здоров’я людини, тварини чи навколишнього середовища і не чинять несприятливого впливу на продукцію тваринництва. Положення інших європейських регламентів щодо кормів адаптовані до вітчизняного законодавства, викладені у Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про корми», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
    Перелік забруднювачів кормів і продукції тваринництва нині досить великий (близько 70 зареєстрованих речовин). За наявності залишків токсичних речовин у кормах, продукції тваринництва і харчових продуктах, залежно від їхньої кількості та шляхів надходження до організму тварин і людини, вони можуть зумовлювати гепатотоксичну, мутагенну і канцерогенну дії, імунодефіцити. 
    Виходячи з досвіду нашої роботи, основними факторами небезпеки, які сьогодні мають значний вплив на здоров’я та добробут тварин, що утримуються в умовах промислових комплексів, є біотичні (мікроміцети і мікотоксини) та абіотичні (неорганічні елементи, нітрати і нітрити) забруднювачі кормів і води.
    Мікроскопічні гриби. Серед факторів, що чинять негативний вплив на якість і безпеку кормів для тварин, провідне місце відводиться забрудненню біотичними контамінантами – плісеневими мікроскопічними грибами. 
    У період вегетації, заготівлі, транспортування, зберігання, підготовки до згодовування корми вражають плісеневі сапрофіти, які надають їм більш темний колір і неприємний запах. Зокрема, під час зберігання склад мікобіоти млинових відходів, зерна, комбікормів та грубих кормів практично подібний і представлений наявністю факультативних паразитів і епіфітів родів Fusarium, Penicillium, Aspergillus, Alternaria, Ascochyta, Botrytis, Helmintosporium, Nigrospora, Diplodia, Sclerotinia, Trichoderma, Trichothecium, Cephalosporium, Acremoniella (Monopodium), Mucor, Rhizopus та ін. 
    Під час розвитку плісеневих грибів не тільки змінюються фізичні властивості кормів, а й спостерігається розпад органічних речовин з утворенням токсичних сполук, які внаслідок споживання сільськогосподарськими тваринами можуть викликати отруєння. При цьому у тварин порушується діяльність органів травлення, знижується апетит, відзначаються слинотеча, кольки, тимпанія, запори або проноси, ураження печінки і нирок. Гриби Claviceps purpurea (ріжки) викликають ерготизм. Вони виділяють речовини-вазоконстриктори, що викликають звуження кровоносних судин, порушення кровотоку, ламініт, ембріональну смертність, стимулюють збудливість мускулатури матки.
    Крім ураження кормів, мікроміцети можуть викликати захворювання у ВРХ, зокрема грибки, які належать до роду Trichophyton (Tr. Verrucosum), спричинюють трихофітію у великої рогатої худоби. Гриб Stachybotrys alternaus викликає утворення виразок, некрози на слизовій оболонці ротової порожнини, стравоході, що характеризується інтенсивною слинотечею, порушенням функцій нервової та травної систем. 
    Мікотоксини – вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Вони виробляються природно грибами на полі або в процесі зберігання зерна, корму чи фуражу. Ці гриби продукують широкий спектр сполук, сьогодні їх відомо понад 500 видів. Нормуються в кормах і кормовій сировині афлатоксин В1, дезоксиніваленол, зеараленон, охратоксин А, фумонізини, Т2 токсин. Деякі із симптомів мікотоксикозів можуть бути пов’язані з пригнічення мікотоксинами імунної системи внаслідок дії умовно-патогенних мікроорганізмів. Тому розвиток і несхожість симптомів ускладнює діагностику, що за відсутності проведення відповідних досліджень та аналізу кормів призводить до зниження продуктивності й навіть загибелі певної частини тварин.
    Однією з найбільших невирішених проблем тваринництва залишається незбалансованість раціонів за мінеральними речовинами і, як наслідок, відмічаються масові захворювання тварин з порушенням обміну речовин, що приносять значні економічні збитки від загибелі тварин, зниження засвоєння кормів та якості продукції, низької продуктивності, порушення відтворної здатності. Мінеральні речовини надходять в організм тварин із кормом та водою. Вони повинні постійно потрапляти в організм, адже швидко виводяться з сечею, калом, потом, а в лактуючих тварин - і з молоком. Нестача їх у раціоні спричиняє порушення обміну речовин, захворювання та загибель тварин. Слід зазначити, що підвищена потреба в мінеральних речовинах спостерігається під час вагітності, посиленої лактації чи у період росту. 
    В останні роки спостерігається поява техногенних біогеохімічних зон, навпаки, з підвищеним вмістом у навколишньому середовищі важких металів: заліза, нікелю, свинцю, миш’яку, фтору, ртуті, кадмію, титану та інших елементів. Забруднення ними навколишнього середовища призводить до порушення засвоєння есенціальних мікроелементів, появи техногенних мікроелементозів і отруєнь тварин. 
    Тому в Україні установлені максимально допустимі рівні неорганічних елементів у кормах та кормовій сировині та розроблені норми мінерального живлення тварин відносно потреби різних технологічних груп. 
    Вживання тваринами неочищеної і недоочищеної води може призвести до розладів здоров’я.
    Так, при підвищенні вмісту заліза понад 1-2 мг Fe/л вода втрачає свої фізичні властивості (в’яжучий смак, колір тощо). У такій воді створюються умови для розвитку мікроорганізмів, що споживають залізо. Надлишок заліза шкідливий для організму, він може порушити перенесення кисню, викликати важке захворювання – гемохроматоз, привести до руйнування печінки, серцевого м’яза, захворювань крові, проблем із суглобами. 
    Надлишок кальцію може викликати порушення роботи шлунково-кишкового тракту (погіршення моторики, зниження всмоктування поживних речовин, порушується обмін фосфору, магнію, заліза, марганцю, йоду), серцевої діяльності; розлади функції нирок (розвиток сечокам’яної хвороби), печінки (жовчокам’яна хвороба), сприяє відкладенню його солей в суглобовому апараті (виникнення артритів і артрозів). 
    Потрапляння брому у високих дозах в організм викликає порушення з боку вуглеводного і білкового обмінів, жирове переродження печінки і дегенеративно-некротичні зміни в міокарді, призводить до йододефіциту, що спричиняє затримку росту й виражені зміни в ендокринній системі.
    Хронічний перебіг отруєння тварин нітратами і нітритами супроводжується кисневим голодуванням органів і тканин, погіршенням обміну речовин, відтворної функції, зниженням життєздатності молодняка, виникненням дистрофічних змін та пригніченням природної резистентності.
    Постійне вживання «жорсткої» води призводить до зниження моторики шлунка та перетравності кормів, накопичення солей в організмі й у кінцевому підсумку до захворювання суглобів і утворення каменів у нирках і жовчних шляхах. Вона знижує абсорбцію лікарських препаратів, білків і вітамінів. Тривалий надлишок викликає гіпертрофію щитовидної залози.
    Незважаючи на значний прогрес в аналітичній практиці та гармонізацію нормативної бази щодо аналізу кормів, основним ефективним засобом профілактики негативної дії вищевказаних речовин на організм сільськогосподарських тварин залишається своєчасна діагностика з комплексним і науковим підходом, яку забезпечують співробітники відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції ННЦ «ІЕКВМ» (свід. про атестацію № 75.00-033/2019, чинне до 20.02.2022 р.), надаючи висококваліфіковану консультативну та науково-практичну допомогу з питань ветеринарної токсикології господарствам усіх форм власності. Зокрема у відділі проводяться наступні види досліджень: 
    - дослідження кормів на безпечність: визначення консистенції, наявності порчі, сторонніх запахів і домішок, отруйних рослин; визначення загальної токсичності (біопроба на білих мишах); визначення вмісту хімічних елементів (стронцій, бром, селен, свинець, цинк, мідь, нікель, кобальт, залізо, марганець, хром); визначення нітратів і нітритів; визначення патогенних грибів; визначення мікотоксинів (афлатоксин, зеараленон, патулін, стеригматоцистін, охратоксин А); визначення уреази; визначення вмісту хлористого натрію;
    - дослідження води на безпечність: визначення загальної токсичності (біопроба на рибах Гуппі); визначення вмісту хімічних елементів (стронцій, бром, селен, свинець, цинк, мідь, нікель, кобальт, залізо, марганець, хром); визначення нітратів і нітритів; визначення активної кислотності; сухого залишку та загальної жорсткості;
    - дослідження природної резистентності, білкового, ліпідного, мінерального та вітамінного обміну, функціонального стану клітин і органів сільськогосподарських, дрібних свійських тварин.
    Окрім цього, проводяться спеціальні дослідження, що включають: розробку, удосконалення та адаптацію методик визначення токсикантів різноманітного походження (пестициди, мікотоксини тощо) та лікарських засобів у біологічних об’єктах; токсико-гігієнічну оцінку нових пестицидів і лікарських засобів; вивчення фунгіцидних властивостей нових дезінфікуючих засобів на тест-культурах роду Aspergillus; проведення доклінічних та клінічних досліджень ветеринарних препаратів та кормових добавок на лабораторних і цільових тваринах.
    За результатами досліджень надається кваліфікований висновок та рекомендації.

    Б. СТЕГНІЙ, директор ННЦ «ІЕКВМ», академік НААН України, професор, доктор ветеринарних наук, заслужений діяч науки і техніки України; 
    О. КУЦАН, член-кореспондент НААН, професор, доктор ветеринарних наук; 
    О. ОРОБЧЕНКО, доктор ветеринарних наук; Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м. Харків





    Схожі новини
  • Володимир Лапа: Виробникам варто активніше імплементувати європейські вимоги щодо благополуччя тварин
  • Володимир Лапа обговорив із польською делегацією питання імпорту та експорту ряду товарів тваринного походження
  • Л.Козаченко: Безпечність кормів - складова безпеки продуктів
  • Змінено національну систему контролю виробництва та обігу харчових продуктів у відповідності із вимогами ЄС
  • Який рівень відповідності української продукції міжнародним стандартам

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Безпечність кормів і води


У практиці ЄС та України концепція гарантування безпечності тваринницької продукції «від лану до столу» передбачає особливу увагу до кормів, призначених для годівлі тварин, що використовуються для виробництва сировини чи продуктів харчування, зокрема молока, м’яса та яєць. 
У директиві Європарламенту та Ради ЄС №220/32/ЄС зазначається, що продукти, призначені для годівлі тварин, можуть бути ввезені, введені в обіг та використовуватися у співтоваристві, тільки якщо є доброякісними, справжніми і придатними для продажу. Тобто, які при правильному використанні не представляють небезпеки для здоров’я людини, тварини чи навколишнього середовища і не чинять несприятливого впливу на продукцію тваринництва. Положення інших європейських регламентів щодо кормів адаптовані до вітчизняного законодавства, викладені у Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про корми», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Перелік забруднювачів кормів і продукції тваринництва нині досить великий (близько 70 зареєстрованих речовин). За наявності залишків токсичних речовин у кормах, продукції тваринництва і харчових продуктах, залежно від їхньої кількості та шляхів надходження до організму тварин і людини, вони можуть зумовлювати гепатотоксичну, мутагенну і канцерогенну дії, імунодефіцити. 
Виходячи з досвіду нашої роботи, основними факторами небезпеки, які сьогодні мають значний вплив на здоров’я та добробут тварин, що утримуються в умовах промислових комплексів, є біотичні (мікроміцети і мікотоксини) та абіотичні (неорганічні елементи, нітрати і нітрити) забруднювачі кормів і води.
Мікроскопічні гриби. Серед факторів, що чинять негативний вплив на якість і безпеку кормів для тварин, провідне місце відводиться забрудненню біотичними контамінантами – плісеневими мікроскопічними грибами. 
У період вегетації, заготівлі, транспортування, зберігання, підготовки до згодовування корми вражають плісеневі сапрофіти, які надають їм більш темний колір і неприємний запах. Зокрема, під час зберігання склад мікобіоти млинових відходів, зерна, комбікормів та грубих кормів практично подібний і представлений наявністю факультативних паразитів і епіфітів родів Fusarium, Penicillium, Aspergillus, Alternaria, Ascochyta, Botrytis, Helmintosporium, Nigrospora, Diplodia, Sclerotinia, Trichoderma, Trichothecium, Cephalosporium, Acremoniella (Monopodium), Mucor, Rhizopus та ін. 
Під час розвитку плісеневих грибів не тільки змінюються фізичні властивості кормів, а й спостерігається розпад органічних речовин з утворенням токсичних сполук, які внаслідок споживання сільськогосподарськими тваринами можуть викликати отруєння. При цьому у тварин порушується діяльність органів травлення, знижується апетит, відзначаються слинотеча, кольки, тимпанія, запори або проноси, ураження печінки і нирок. Гриби Claviceps purpurea (ріжки) викликають ерготизм. Вони виділяють речовини-вазоконстриктори, що викликають звуження кровоносних судин, порушення кровотоку, ламініт, ембріональну смертність, стимулюють збудливість мускулатури матки.
Крім ураження кормів, мікроміцети можуть викликати захворювання у ВРХ, зокрема грибки, які належать до роду Trichophyton (Tr. Verrucosum), спричинюють трихофітію у великої рогатої худоби. Гриб Stachybotrys alternaus викликає утворення виразок, некрози на слизовій оболонці ротової порожнини, стравоході, що характеризується інтенсивною слинотечею, порушенням функцій нервової та травної систем. 
Мікотоксини – вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Вони виробляються природно грибами на полі або в процесі зберігання зерна, корму чи фуражу. Ці гриби продукують широкий спектр сполук, сьогодні їх відомо понад 500 видів. Нормуються в кормах і кормовій сировині афлатоксин В1, дезоксиніваленол, зеараленон, охратоксин А, фумонізини, Т2 токсин. Деякі із симптомів мікотоксикозів можуть бути пов’язані з пригнічення мікотоксинами імунної системи внаслідок дії умовно-патогенних мікроорганізмів. Тому розвиток і несхожість симптомів ускладнює діагностику, що за відсутності проведення відповідних досліджень та аналізу кормів призводить до зниження продуктивності й навіть загибелі певної частини тварин.
Однією з найбільших невирішених проблем тваринництва залишається незбалансованість раціонів за мінеральними речовинами і, як наслідок, відмічаються масові захворювання тварин з порушенням обміну речовин, що приносять значні економічні збитки від загибелі тварин, зниження засвоєння кормів та якості продукції, низької продуктивності, порушення відтворної здатності. Мінеральні речовини надходять в організм тварин із кормом та водою. Вони повинні постійно потрапляти в організм, адже швидко виводяться з сечею, калом, потом, а в лактуючих тварин - і з молоком. Нестача їх у раціоні спричиняє порушення обміну речовин, захворювання та загибель тварин. Слід зазначити, що підвищена потреба в мінеральних речовинах спостерігається під час вагітності, посиленої лактації чи у період росту. 
В останні роки спостерігається поява техногенних біогеохімічних зон, навпаки, з підвищеним вмістом у навколишньому середовищі важких металів: заліза, нікелю, свинцю, миш’яку, фтору, ртуті, кадмію, титану та інших елементів. Забруднення ними навколишнього середовища призводить до порушення засвоєння есенціальних мікроелементів, появи техногенних мікроелементозів і отруєнь тварин. 
Тому в Україні установлені максимально допустимі рівні неорганічних елементів у кормах та кормовій сировині та розроблені норми мінерального живлення тварин відносно потреби різних технологічних груп. 
Вживання тваринами неочищеної і недоочищеної води може призвести до розладів здоров’я.
Так, при підвищенні вмісту заліза понад 1-2 мг Fe/л вода втрачає свої фізичні властивості (в’яжучий смак, колір тощо). У такій воді створюються умови для розвитку мікроорганізмів, що споживають залізо. Надлишок заліза шкідливий для організму, він може порушити перенесення кисню, викликати важке захворювання – гемохроматоз, привести до руйнування печінки, серцевого м’яза, захворювань крові, проблем із суглобами. 
Надлишок кальцію може викликати порушення роботи шлунково-кишкового тракту (погіршення моторики, зниження всмоктування поживних речовин, порушується обмін фосфору, магнію, заліза, марганцю, йоду), серцевої діяльності; розлади функції нирок (розвиток сечокам’яної хвороби), печінки (жовчокам’яна хвороба), сприяє відкладенню його солей в суглобовому апараті (виникнення артритів і артрозів). 
Потрапляння брому у високих дозах в організм викликає порушення з боку вуглеводного і білкового обмінів, жирове переродження печінки і дегенеративно-некротичні зміни в міокарді, призводить до йододефіциту, що спричиняє затримку росту й виражені зміни в ендокринній системі.
Хронічний перебіг отруєння тварин нітратами і нітритами супроводжується кисневим голодуванням органів і тканин, погіршенням обміну речовин, відтворної функції, зниженням життєздатності молодняка, виникненням дистрофічних змін та пригніченням природної резистентності.
Постійне вживання «жорсткої» води призводить до зниження моторики шлунка та перетравності кормів, накопичення солей в організмі й у кінцевому підсумку до захворювання суглобів і утворення каменів у нирках і жовчних шляхах. Вона знижує абсорбцію лікарських препаратів, білків і вітамінів. Тривалий надлишок викликає гіпертрофію щитовидної залози.
Незважаючи на значний прогрес в аналітичній практиці та гармонізацію нормативної бази щодо аналізу кормів, основним ефективним засобом профілактики негативної дії вищевказаних речовин на організм сільськогосподарських тварин залишається своєчасна діагностика з комплексним і науковим підходом, яку забезпечують співробітники відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції ННЦ «ІЕКВМ» (свід. про атестацію № 75.00-033/2019, чинне до 20.02.2022 р.), надаючи висококваліфіковану консультативну та науково-практичну допомогу з питань ветеринарної токсикології господарствам усіх форм власності. Зокрема у відділі проводяться наступні види досліджень: 
- дослідження кормів на безпечність: визначення консистенції, наявності порчі, сторонніх запахів і домішок, отруйних рослин; визначення загальної токсичності (біопроба на білих мишах); визначення вмісту хімічних елементів (стронцій, бром, селен, свинець, цинк, мідь, нікель, кобальт, залізо, марганець, хром); визначення нітратів і нітритів; визначення патогенних грибів; визначення мікотоксинів (афлатоксин, зеараленон, патулін, стеригматоцистін, охратоксин А); визначення уреази; визначення вмісту хлористого натрію;
- дослідження води на безпечність: визначення загальної токсичності (біопроба на рибах Гуппі); визначення вмісту хімічних елементів (стронцій, бром, селен, свинець, цинк, мідь, нікель, кобальт, залізо, марганець, хром); визначення нітратів і нітритів; визначення активної кислотності; сухого залишку та загальної жорсткості;
- дослідження природної резистентності, білкового, ліпідного, мінерального та вітамінного обміну, функціонального стану клітин і органів сільськогосподарських, дрібних свійських тварин.
Окрім цього, проводяться спеціальні дослідження, що включають: розробку, удосконалення та адаптацію методик визначення токсикантів різноманітного походження (пестициди, мікотоксини тощо) та лікарських засобів у біологічних об’єктах; токсико-гігієнічну оцінку нових пестицидів і лікарських засобів; вивчення фунгіцидних властивостей нових дезінфікуючих засобів на тест-культурах роду Aspergillus; проведення доклінічних та клінічних досліджень ветеринарних препаратів та кормових добавок на лабораторних і цільових тваринах.
За результатами досліджень надається кваліфікований висновок та рекомендації.

Б. СТЕГНІЙ, директор ННЦ «ІЕКВМ», академік НААН України, професор, доктор ветеринарних наук, заслужений діяч науки і техніки України; 
О. КУЦАН, член-кореспондент НААН, професор, доктор ветеринарних наук; 
О. ОРОБЧЕНКО, доктор ветеринарних наук; Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м. Харків





Схожі новини
  • Володимир Лапа: Виробникам варто активніше імплементувати європейські вимоги щодо благополуччя тварин
  • Володимир Лапа обговорив із польською делегацією питання імпорту та експорту ряду товарів тваринного походження
  • Л.Козаченко: Безпечність кормів - складова безпеки продуктів
  • Змінено національну систему контролю виробництва та обігу харчових продуктів у відповідності із вимогами ЄС
  • Який рівень відповідності української продукції міжнародним стандартам

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.