Аграрний тиждень. Україна
» » Прихована небезпека повільної дії
» » Прихована небезпека повільної дії

    Прихована небезпека повільної дії


    Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала про небезпечність туберкульозу, та лише одиниці знають і розуміють ситуацію щодо цього питання. Що тут є найбільш важливим, що повинен знати кожен пересічний громадянин?
    Перш за все те, що туберкульоз – захворювання, спільне для людей і тварин, тому недооцінка значення контролю здоров’я тварин (особливо великої рогатої худоби, птиці) веде за собою прямі ризики для здоров’я людини.
    На цей час важливою проблемою виявлення захворювання на туберкульоз серед ВРХ є хибнопозитивні алергічні реакції на туберкулін при планових діагностичних обстеженнях поголів’я.
    Слід зазначити, що поголів’я великої рогатої худоби у господарствах України на 01.10.2016 р. повністю оздоровлено від туберкульозу. Втім, при планових щорічних алергічних дослідженнях 1422687 голів із 2185 господарств України, у минулому році було виявлено 1432 гол. позитивно реагуючих на туберкулін тварин у 196 господарствах, що розташовані у 18-ти областях.
    Із числа 792 голів ВРХ, забитих із діагностичною метою, в жодному випадку в органах і тканинах характерних для туберкульозу уражень виявлено не було. При подальшому дослідженні 868 проб біоматеріалу тільки з 37 проб із 29 господарств ізольовані непатогенні культури атипових мікобактерій. Що стосується інших господарств, то причини алергічних реакцій у тварин залишаються невизначеними. При цьому найбільшу кількість реагуючих тварин виявляють у господарствах Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Тернопільської та Черкаської областей. 
    Ці обставини значно ускладнюють контроль епізоотичної ситуації по туберкульозу та вимагають проведення додаткових досліджень. Разом із цим, торік у господарствах Вінницької, Донецької, Житомирської, Запорізької, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернівецької та Чернігівської областей заплановані обсяги досліджень на туберкульоз не виконані через неповне забезпечення туберкуліном (ППД) для ссавців.
    Ретроспективний аналіз виділення культур мікобактерій із біологічного матеріалу від ВРХ, забитої з діагностичною метою, проведений у 2007-2019 рр. свідчить: при бактеріологічному дослідженні проб клінічного матеріалу, відібраного від реагуючих на туберкулін тварин обласними лабораторіями ветеринарної медицини України та лабораторією з вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ», було виділено 873 культури мікобактерій: Mtuberculosis (1), М. bovis (147), Mavium (29), атипові мікобактерії (696). З 696 культур атипових мікобактерій значна їх частина віднесена до видів MtrivialeMgordonaeMxenopiMulceransMdiernhoferiMperegrinumMphleiMthamnopheosMvaccaeMfortuitumMscrofulaceum, що вказує на значне поширення мікобактерій на території нашої країни.
    Проведеними науковими дослідженнями виявлено антигенну спорідненість у мікобактерій різних видів, що має важливе значення для пояснення явища параалергії, яка в останні роки часто виявляється в гуртах ВРХ при проведенні алергічних досліджень. У лабораторії вивчення туберкульозу є та постійно поповнюється колекція культур мікобактерій, де на сьогодні нараховується 101 штам патогенних та атипових мікобактерій.
    Але, починаючи з 2010 року, лабораторії ветеринарної медицини не забезпечені стандартизованим живильним середовищем для індикації збудника туберкульозу, що не дозволяє проводити комплексні дослідження біоматеріалу від забитих з діагностичною метою тварин і своєчасно встановлювати діагноз на туберкульоз у відповідності до міжнародних стандартів у повному обсязі.
    У 2015-2018 рр., відповідно до звітності Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветсанекспертизи, проведені бактеріологічні дослідження на туберкульоз 4001 проб біоматеріалу із застосуванням живильного середовища Lowenstein Jensen Medium Base (виробник HIMEDIA (Індія)), яке виготовляють у лабораторіях ветеринарної медицини без попереднього визначення його елективних властивостей, що знижує достовірність бактеріологічного методу діагностики. Так, за 2018 рік було виділено лише 28 культур атипових мікобактерій із 734 досліджених проб біоматеріалу.
    При порівняльному дослідженні встановлено, що «Сухе живильне середовище для культивування мікобактерій» дозволяє виділити на 25-30% більше культур мікобактерій із біоматеріалу, ніж середовище Lowenstein Jensen Medium Base (HIMEDIA), а також забезпечує накопичення більшої кількості бактеріальної маси та скорочення терміну ідентифікації ізольованих польових культур мікобактерій.
    Існує висока ймовірність ризику транскордонного шляху занесення інфекції, перш за все, з території Російської Федерації, Польщі, Румунії та Словаччини, а також з інших неблагополучних щодо туберкульозу країн у результаті імпорту тварин та продуктів тваринного походження. Дедалі частіше з’являються повідомлення про ізолювання стійких до антибактеріальних препаратів та дезінфектантів форм мікобактерій Mtuberculosis та Mbovis.
    Питання щодо лікарської стійкості культур мікобактерій, виділених на території України, як від тварин, так і з об'єктів довкілля, зараз вивчені недостатньо. Широке та неконтрольоване застосування у господарствах антибактеріальних препаратів при лікуванні багатьох захворювань тварин, таких як мастити, пневмоентерити тощо, а також довготривале застосування дезінфікуючих препаратів у бактеріостатичних концентраціях зумовлює формування резистентних форм мікобактерій різних видів. Тому актуальним є проведення моніторингу щодо поширення мультирезистентних форм мікобактерій різних видів, які виділяють із біологічного матеріалу від великої рогатої худоби у господарствах України, а також з об'єктів навколишнього середовища утримання тварин, вивчення їхньої генетичної варіабельності, біологічної активності (на лабораторних тваринах) та стійкості до хіміопрепаратів (лікарських засобів, дезінфектантів тощо). Важливо знати, що не всі дезінфектанти знищують туберкульозну паличку навіть у тих режимах, які зазначені виробниками в Інструкціях щодо їх застосування, тому при плануванні дезінфекційних заходів слід ретельно вивчити це питання.
                    У дрібних приватних господарствах громадян, серед, приміром, курей, які утримуються понад 1 рік, часто при забої, у внутрішніх органах (печінка, селезінка) зустрічаються ознаки туберкульозного ураження у вигляді множинних дрібних вузликів білого або жовтуватого кольору. За даними науковців і практичних лікарів, збудник туберкульозу птиці може бути вкрай небезпечним і для людини, зокрема для дітей. Головною причиною поширення туберкульозу серед птиці у дрібних фермерських господарствах є відсутність проведення належної якісної дезінфекції у приміщеннях, де вона утримується, а саме неякісне очищення приміщень від посліду, застосування дезпрепаратів або речовин, що не знищують збудника цього захворювання і мають високу стійкість у навколишньому середовищі.
                    В Україні єдиною спеціалізованою профільною установою, що вивчає проблему туберкульозу тварин і птиці, є лабораторія з вивчення туберкульозу Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (ННЦ «ІЕКВМ», Харків). Цей підрозділ має багаторічний досвід роботи з цієї проблеми, який поєднується з сучасними підходами до профілактики і боротьби з туберкульозом. Лабораторія систематично надає практичну та консультативну допомогу як підприємствам, так і особисто громадянам, власникам тварин з питань діагностики, профілактики та заходів щодо ліквідації цього захворювання.
    При підозрі наявності туберкульозу у домашніх тварин, нехтування своєчасною допомогою кваліфікованих ветеринарних науковців-фтизіатрів, може призвести до таких наслідків, які у подальшому важко буде оцінити у грошовому еквіваленті!
    Паратуберкульоз (хвороба Йоне, паратуберкульозний ентерит) - не менш важлива проблема сучасного скотарства країни. Основною клінічною ознакою цієї вкрай небезпечної хвороби є схуднення тварини при наявності нормального апетиту і тривалі розлади роботи шлунково-кишкового тракту (поноси). Щодо ймовірності зараження людей від тварин, то навіть до сьогодні немає єдиної думки серед науковців, а тому необхідно бути вкрай обережним з проявом клінічних ознак паратуберкульозу. 
    Слід враховувати, що посилення торговельних зв’язків у галузі тваринництва з іншими країнами світу значно підвищує небезпеку завезення до України хворих тварин або занесення збудника паратуберкульозу. Так, хвороба реєструється в усьому світі серед багатьох видів жуйних тварин. У 2013-2018 рр. (за даними OIE World Animal Health Information System) клінічні випадки хвороби реєстрували в Афганістані, Аргентині, Австрії, Великобританії, Угорщині, Німеччині, Греції, Данії, Єгипті, Іспанії, Ірані, Ірландії, Ізраїлі, Канаді, Катарі, Кіпрі, Китаї, Колумбії, Кореї, Коста-Риці, Лівії, Люксембурзі, Новій Зеландії, Саудівській Аравії, Словенії, США, Росії, Франції, Чилі, Швейцарії, Японії тощо (близько 60 країн).
    За результатами бактеріологічного дослідження біоматеріалу (лімфатичні вузли, фекальні маси) та проб з об'єктів зовнішнього середовища в лабораторії вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ», у період з 2011 по 2019 рр. ізольовано та ідентифіковано 12 культур збудника паратуберкульозу, які нині знаходяться в колекції лабораторії. Поряд із цим у РЗК було досліджено 762 проби сироваток крові від ВРХ з 8-ми областей України і 74 – від овець. За результатами серологічного моніторингу, в 13 пробах сироваток від ВРХ з двох господарств різних областей у РЗК виявлені антитіла до МАР в діагностичному титрі та отримано 7 сумнівних результатів. Незважаючи на дані наукових досліджень, державні органи не визнають існування цієї проблеми в Україні.
    Лабораторія вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ» також є розробником нормативних документів і основних засобів боротьби з паратуберкульозом і займається вивченням цього захворювання, починаючи з 50-х років минулого сторіччя. Цей досвід дозволяє вірогідно та швидко надавати певну допомогу з цього питання тим, хто її потребує. Завжди слід пам’ятати: наше здоров’я та здоров’я наших тварин тісно пов’язані між собою та потребують єдиного підходу до вирішення проблеми.

    А. ЗАВГОРОДНІЙ, член-кор. НААН, професор, доктор вет. наук, 
    В. БІЛУШКО, канд. вет. наук, 
    М. КАЛАШНІК, канд. вет. наук, 
    Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м.Харків





    Схожі новини
  • Кількість хворих на сказ тварин в Україні в 2012 році зросла в 1,5 рази
  • Вітчизняні ветеринари ліквідували майже всі найнебезпечніші хвороби тварин в Україні
  • Держветфітослужба: В Україні практично побороли туберкульоз тварин
  • В Україні зареєстровано три осередки захворювання тварин на туберкульоз
  • ПРЯМА МОВА...Микола ЛЯПУНОВ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Прихована небезпека повільної дії


Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала про небезпечність туберкульозу, та лише одиниці знають і розуміють ситуацію щодо цього питання. Що тут є найбільш важливим, що повинен знати кожен пересічний громадянин?
Перш за все те, що туберкульоз – захворювання, спільне для людей і тварин, тому недооцінка значення контролю здоров’я тварин (особливо великої рогатої худоби, птиці) веде за собою прямі ризики для здоров’я людини.
На цей час важливою проблемою виявлення захворювання на туберкульоз серед ВРХ є хибнопозитивні алергічні реакції на туберкулін при планових діагностичних обстеженнях поголів’я.
Слід зазначити, що поголів’я великої рогатої худоби у господарствах України на 01.10.2016 р. повністю оздоровлено від туберкульозу. Втім, при планових щорічних алергічних дослідженнях 1422687 голів із 2185 господарств України, у минулому році було виявлено 1432 гол. позитивно реагуючих на туберкулін тварин у 196 господарствах, що розташовані у 18-ти областях.
Із числа 792 голів ВРХ, забитих із діагностичною метою, в жодному випадку в органах і тканинах характерних для туберкульозу уражень виявлено не було. При подальшому дослідженні 868 проб біоматеріалу тільки з 37 проб із 29 господарств ізольовані непатогенні культури атипових мікобактерій. Що стосується інших господарств, то причини алергічних реакцій у тварин залишаються невизначеними. При цьому найбільшу кількість реагуючих тварин виявляють у господарствах Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Тернопільської та Черкаської областей. 
Ці обставини значно ускладнюють контроль епізоотичної ситуації по туберкульозу та вимагають проведення додаткових досліджень. Разом із цим, торік у господарствах Вінницької, Донецької, Житомирської, Запорізької, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернівецької та Чернігівської областей заплановані обсяги досліджень на туберкульоз не виконані через неповне забезпечення туберкуліном (ППД) для ссавців.
Ретроспективний аналіз виділення культур мікобактерій із біологічного матеріалу від ВРХ, забитої з діагностичною метою, проведений у 2007-2019 рр. свідчить: при бактеріологічному дослідженні проб клінічного матеріалу, відібраного від реагуючих на туберкулін тварин обласними лабораторіями ветеринарної медицини України та лабораторією з вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ», було виділено 873 культури мікобактерій: Mtuberculosis (1), М. bovis (147), Mavium (29), атипові мікобактерії (696). З 696 культур атипових мікобактерій значна їх частина віднесена до видів MtrivialeMgordonaeMxenopiMulceransMdiernhoferiMperegrinumMphleiMthamnopheosMvaccaeMfortuitumMscrofulaceum, що вказує на значне поширення мікобактерій на території нашої країни.
Проведеними науковими дослідженнями виявлено антигенну спорідненість у мікобактерій різних видів, що має важливе значення для пояснення явища параалергії, яка в останні роки часто виявляється в гуртах ВРХ при проведенні алергічних досліджень. У лабораторії вивчення туберкульозу є та постійно поповнюється колекція культур мікобактерій, де на сьогодні нараховується 101 штам патогенних та атипових мікобактерій.
Але, починаючи з 2010 року, лабораторії ветеринарної медицини не забезпечені стандартизованим живильним середовищем для індикації збудника туберкульозу, що не дозволяє проводити комплексні дослідження біоматеріалу від забитих з діагностичною метою тварин і своєчасно встановлювати діагноз на туберкульоз у відповідності до міжнародних стандартів у повному обсязі.
У 2015-2018 рр., відповідно до звітності Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветсанекспертизи, проведені бактеріологічні дослідження на туберкульоз 4001 проб біоматеріалу із застосуванням живильного середовища Lowenstein Jensen Medium Base (виробник HIMEDIA (Індія)), яке виготовляють у лабораторіях ветеринарної медицини без попереднього визначення його елективних властивостей, що знижує достовірність бактеріологічного методу діагностики. Так, за 2018 рік було виділено лише 28 культур атипових мікобактерій із 734 досліджених проб біоматеріалу.
При порівняльному дослідженні встановлено, що «Сухе живильне середовище для культивування мікобактерій» дозволяє виділити на 25-30% більше культур мікобактерій із біоматеріалу, ніж середовище Lowenstein Jensen Medium Base (HIMEDIA), а також забезпечує накопичення більшої кількості бактеріальної маси та скорочення терміну ідентифікації ізольованих польових культур мікобактерій.
Існує висока ймовірність ризику транскордонного шляху занесення інфекції, перш за все, з території Російської Федерації, Польщі, Румунії та Словаччини, а також з інших неблагополучних щодо туберкульозу країн у результаті імпорту тварин та продуктів тваринного походження. Дедалі частіше з’являються повідомлення про ізолювання стійких до антибактеріальних препаратів та дезінфектантів форм мікобактерій Mtuberculosis та Mbovis.
Питання щодо лікарської стійкості культур мікобактерій, виділених на території України, як від тварин, так і з об'єктів довкілля, зараз вивчені недостатньо. Широке та неконтрольоване застосування у господарствах антибактеріальних препаратів при лікуванні багатьох захворювань тварин, таких як мастити, пневмоентерити тощо, а також довготривале застосування дезінфікуючих препаратів у бактеріостатичних концентраціях зумовлює формування резистентних форм мікобактерій різних видів. Тому актуальним є проведення моніторингу щодо поширення мультирезистентних форм мікобактерій різних видів, які виділяють із біологічного матеріалу від великої рогатої худоби у господарствах України, а також з об'єктів навколишнього середовища утримання тварин, вивчення їхньої генетичної варіабельності, біологічної активності (на лабораторних тваринах) та стійкості до хіміопрепаратів (лікарських засобів, дезінфектантів тощо). Важливо знати, що не всі дезінфектанти знищують туберкульозну паличку навіть у тих режимах, які зазначені виробниками в Інструкціях щодо їх застосування, тому при плануванні дезінфекційних заходів слід ретельно вивчити це питання.
                У дрібних приватних господарствах громадян, серед, приміром, курей, які утримуються понад 1 рік, часто при забої, у внутрішніх органах (печінка, селезінка) зустрічаються ознаки туберкульозного ураження у вигляді множинних дрібних вузликів білого або жовтуватого кольору. За даними науковців і практичних лікарів, збудник туберкульозу птиці може бути вкрай небезпечним і для людини, зокрема для дітей. Головною причиною поширення туберкульозу серед птиці у дрібних фермерських господарствах є відсутність проведення належної якісної дезінфекції у приміщеннях, де вона утримується, а саме неякісне очищення приміщень від посліду, застосування дезпрепаратів або речовин, що не знищують збудника цього захворювання і мають високу стійкість у навколишньому середовищі.
                В Україні єдиною спеціалізованою профільною установою, що вивчає проблему туберкульозу тварин і птиці, є лабораторія з вивчення туберкульозу Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (ННЦ «ІЕКВМ», Харків). Цей підрозділ має багаторічний досвід роботи з цієї проблеми, який поєднується з сучасними підходами до профілактики і боротьби з туберкульозом. Лабораторія систематично надає практичну та консультативну допомогу як підприємствам, так і особисто громадянам, власникам тварин з питань діагностики, профілактики та заходів щодо ліквідації цього захворювання.
При підозрі наявності туберкульозу у домашніх тварин, нехтування своєчасною допомогою кваліфікованих ветеринарних науковців-фтизіатрів, може призвести до таких наслідків, які у подальшому важко буде оцінити у грошовому еквіваленті!
Паратуберкульоз (хвороба Йоне, паратуберкульозний ентерит) - не менш важлива проблема сучасного скотарства країни. Основною клінічною ознакою цієї вкрай небезпечної хвороби є схуднення тварини при наявності нормального апетиту і тривалі розлади роботи шлунково-кишкового тракту (поноси). Щодо ймовірності зараження людей від тварин, то навіть до сьогодні немає єдиної думки серед науковців, а тому необхідно бути вкрай обережним з проявом клінічних ознак паратуберкульозу. 
Слід враховувати, що посилення торговельних зв’язків у галузі тваринництва з іншими країнами світу значно підвищує небезпеку завезення до України хворих тварин або занесення збудника паратуберкульозу. Так, хвороба реєструється в усьому світі серед багатьох видів жуйних тварин. У 2013-2018 рр. (за даними OIE World Animal Health Information System) клінічні випадки хвороби реєстрували в Афганістані, Аргентині, Австрії, Великобританії, Угорщині, Німеччині, Греції, Данії, Єгипті, Іспанії, Ірані, Ірландії, Ізраїлі, Канаді, Катарі, Кіпрі, Китаї, Колумбії, Кореї, Коста-Риці, Лівії, Люксембурзі, Новій Зеландії, Саудівській Аравії, Словенії, США, Росії, Франції, Чилі, Швейцарії, Японії тощо (близько 60 країн).
За результатами бактеріологічного дослідження біоматеріалу (лімфатичні вузли, фекальні маси) та проб з об'єктів зовнішнього середовища в лабораторії вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ», у період з 2011 по 2019 рр. ізольовано та ідентифіковано 12 культур збудника паратуберкульозу, які нині знаходяться в колекції лабораторії. Поряд із цим у РЗК було досліджено 762 проби сироваток крові від ВРХ з 8-ми областей України і 74 – від овець. За результатами серологічного моніторингу, в 13 пробах сироваток від ВРХ з двох господарств різних областей у РЗК виявлені антитіла до МАР в діагностичному титрі та отримано 7 сумнівних результатів. Незважаючи на дані наукових досліджень, державні органи не визнають існування цієї проблеми в Україні.
Лабораторія вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ» також є розробником нормативних документів і основних засобів боротьби з паратуберкульозом і займається вивченням цього захворювання, починаючи з 50-х років минулого сторіччя. Цей досвід дозволяє вірогідно та швидко надавати певну допомогу з цього питання тим, хто її потребує. Завжди слід пам’ятати: наше здоров’я та здоров’я наших тварин тісно пов’язані між собою та потребують єдиного підходу до вирішення проблеми.

А. ЗАВГОРОДНІЙ, член-кор. НААН, професор, доктор вет. наук, 
В. БІЛУШКО, канд. вет. наук, 
М. КАЛАШНІК, канд. вет. наук, 
Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м.Харків





Схожі новини
  • Кількість хворих на сказ тварин в Україні в 2012 році зросла в 1,5 рази
  • Вітчизняні ветеринари ліквідували майже всі найнебезпечніші хвороби тварин в Україні
  • Держветфітослужба: В Україні практично побороли туберкульоз тварин
  • В Україні зареєстровано три осередки захворювання тварин на туберкульоз
  • ПРЯМА МОВА...Микола ЛЯПУНОВ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.