Родинним фермам - бути

22 November, Розділ Тваринництво, переглядів 6 010

Галицький район та його господарі, за словами голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка, чи не найуспішніше розпочали відродження тваринництва - важливої і прибуткової галузі АПК. Саме тому днями в господарствах району і відбулась обласна галузева нарада.

Звісно, щоб переконатися у реальних кроках відродження скотарства, до участі в семінарі запросили голів райдержадміністрацій, їхніх заступників, які курують галузь АПК, керівників і головних спеціалістів ряду господарств області. До речі, Михайло Вишиванюк разом зі своїм заступником Василем Брусом до початку наради побував у кількох господарствах Галицького району і висловив своє задоволення станом справ у них, а також високими показниками приватного господарства «Рідна земля» (с. Дитятин), яке очолює Володимир Слободян.

– Держава сьогодні дотує розвиток тваринництва: на придбання корови дає ґазді 5 тис. грн., на теля – 3 тисячі. Не скористатися сільським ґаздам з такої, дійсно суттєвої допомоги від держави було би гріховно, – наголосив Михайло Вишиванюк.

Підтримка держави, між іншим, підштовхнула селян регіону до дій. Напевне тому Івано-Франківщина посіла третє місце в Україні за підсумками розвитку тваринництва за 9 місяців.

Успіхові сприяли, зокрема, розвиток птахівництва і свинарства. Так, кількість птиці сягає нині 6,6 млн. голів (до 1990-го утримували 5 млн., тоді галузь переживала чи не найкращі часи). Ось-ось і зрівняються показники згадуваного року по кількості свиней. Нині їх налічується 286 тисяч, а було - 290.

Натомість за поголів’ям худоби, зокрема, молочного стада, Прикарпаття пасе задніх. Порівняно з названим базовим роком, череда ВРХ зменшилася втричі, а кількість корів - у 2,5 рази. Чимало телиць і корів пустили під ніж, або ж продали за межі області впродовж дев’яти місяців нинішнього року. Після нищівної критики за цей недогляд на адресу нашої області з боку Мінагрополітики, івано-франківським аграріям доручили виправити ситуацію до завершення року. І робота закипіла. Аби вийти на січневі показники 2011-го, необхідно ще наростити 400 голів ВРХ, у т.ч. 200 корів.

Очільник області доручив керівникам районів системно роз’яснювати селянам перспективи розвитку тваринництва, вигідність цієї справи, а головне - сприяти їм у створенні сімейних ферм. Адже за європейськими нормами сімейна ферма передбачає утримання не менше 12 голів ВРХ. І створення таких ферм, наголосив Михайло Вишиванюк, стане відтепер одним із критеріїв оцінки роботи керівників райдержадміністрацій.

Висловив голова ОДА і своє занепокоєння тим, що молоко і масло в Івано-Франківську область завозять з інших регіонів, до того ж, не найкращої якості. Тож розвиток тваринництва в області, на якому робиться акцент, дозволить неякісну молочну ситуацію «кардинально змінити».

Аналізуючи стан розвитку тваринництва в регіоні, виконуючий обов’язки начальника Головного управління АПК облдержадміністрації Іван Андріїшин зазначив, що впродовж останніх 20-ти років на Прикарпатті чисельність поголів’я ВРХ скоротилась. Але водночас у цьому році продуктивність дійного стада в агропідприємствах краю зросла на 24 кг (до відповідного періоду минулого року) і складає 2752 кг на корову. За словами керівника аграрного сектора області, найбільший спад поголів’я ВРХ допустили у Рогатинському (-159 голів) і Тлумацькому (-157) районах. Приріст поголів’я відчутний у Коломийському і Галицькому районах.

– Основне наше завдання – стабілізувати ситуацію в молочному тваринництві, – переконаний заступник голови облдержадміністрації Василь Брус. Він вважає, що одним із резервів нарощування чисельності поголів’я корів у сільгосппідприємствах області є закупівля у населення телиць. За словами Василя Бруса, Постанова Кабінету Міністрів України №182 від 2 березня 2011 р. передбачає виплату дотації до 7 грн. за 1 кг живої ваги при купівлі теличок. Одні лише господарства Галицького і Косівського районів подали документи для отримання такої дотації, а документи приймають до 5 грудня.

Йшлося під час наради і про реконструкцію ферм у наступному році. За бюджетною програмою «Часткове відшкодування» передбачено 50% коштів відшкодувати на реконструкцію приміщень ферм області.

Не словом, а ділом

Що реально відбувається у господарствах? Про це учасники наради дізнались, побувавши у фермерському господарстві «Агроінвест» у селі Залуква (керівник - Ігор Камінський), де вирощують м’ясне поголів’я абердино-ангуської породи. Тут за новітніми технологіями заготовляють корми, використовують пасовища. А у ПП «Рідна земля» побачили відгодівельний комплекс корів молочного напрямку. Цікавим було й відвідання рибдільниці «Набережна» ПРАТ «Більшівці-риба» (директор - Володимир Януш), де бажаючим продемонстрували технологічний процес вирощування форелі.

Володимир Слободян у своєму ПП «Рідна земля» торік налагодив, точніше відродив, молочне виробництво на колись потужному, але донедавна запущеному комплексі. Має вже 200 корів, планує довести їхнє поголів’я наступного року до півтисячі. Якщо ще торік продуктивність тутешнього стада становила 2000 кг на корову, то тепер її подвоїли. А до завершення 2011-го сподіваються надоїти в підсумку й до 4,5 тис. кг від кожної корови. Тим часом середньообласний показник сягає 3,7 тис. кілограмів. У Дитятині чи не єдині в області застосовують новітню німецьку технологію заготівлі кормів, завдяки чому вже заклали їхній дворічний запас, а також максимально здешевили собівартість молока. Та, мабуть, головне для місцевого люду те, що доярки в «Рідній землі» заробляють по 3,5 тис. грн., а механізатори - й по 5 тисяч.

- Чоловік на ділі доводить, що людина, котра хоче працювати, може з успіхом це робити і в нинішніх умовах, - наголосив М. Вишиванюк. - Вміє вести господарку й рахувати гроші, а отже, має перспективу. Й жодна криза йому не страшна.

Це господарство показали гостям, щоб ті «мотали на вус»: в кожному районі можна й потрібно знайти таких організаторів, з допомогою яких вдалось би відродити ті чи інші старі молочно-товарні ферми або налагодити виробництво молока на нових місцях.

Як говорилось на нараді, в Україні - істотний дефіцит молочних продуктів. Замість необхідних 17 млн. тонн вітчизняні скотарі виробляють лише 11. Тому на виробництві молока можна налагодити й надприбутковий бізнес. Тим паче, що в Мінагрополітики декларують сприяння цьому. Нині, згідно з відповідними урядовими програмами, держава готова платити господарям за кожну придбану ними корову по 5 тис. грн., а купівельникам телиць для вирощування корів - по 3 тисячі. Цього року на розвиток сільського господарства з Держбюджету виділили з відомих причин лише 14 млрд. грн., а на 2012-й заплановано - 37 мільярдів. У тваринництві також передбачене 80-відсоткове відшкодування вартості будівництва тваринницьких приміщень. А ще дотуватимуть із держскарбниці і придбання бджіл, овець. Хіба це не підтримка? До речі, в обласному бюджеті-2012 на розвиток тваринництва збираються закласти 2 млн грн. проти цьогорічних 450 тисяч.

Особливу надію покладають в ОДА й на таку перспективу глибинки, як масове заснування в селах сімейних молочних ферм. Тим більше, що уряд надає істотну фінансову допомогу таким виробничим підрозділам на придбання доїльних апаратів і холодильних установок. Єдина вимога - тут мають утримувати не менше 12 корів і виробництво молока має бути цілковито автоматизованим. Тобто потрапляти від корови одразу до резервуара, в якому його охолоджуватимуть...

Михайло Вишиванюк запропонував 2012-й оголосити, принаймні на Івано-Франківщині, роком родинних ферм. Показник їхньої кількості фігуруватиме у звітності районів про соціально-економічний розвиток сіл уже з наступного року.

Олександра ЛІСКОНОГ