- вирощуваннярізноманітного набору місцевих рослин, які цвітуть у різну пору року;
- придбання сирого меду у місцевих фермерів;
- придбання продуктів із стійких сільськогосподарських практик;
- уникаюння використанняпестицидів, фунгіцидів чи гербіцидів у наших садах;
- захист сімей диких бджіл, коли це можливо;
- пітримкувуликів;
- створенняфонтанів водидля бджіл, залишивши миску з водоюна вулиці;
- підтримкулісових екосистем;
- обмінцією інформацієюсереднаших спільнот та мереж;Втратабджілта інших запилювачіввпливає на всіх нас!
- зменшення або змінувикористання пестицидів;
- максимальнеурізноманітнення вирощуваннясільськогосподарськихкультур та/абовисадкупривабливих для запилювачівкультур навколо поля;
- створення живоплотів.
- посилення участі місцевих громад у прийнятті рішень, зокрема участі корінних жителів, які знають і поважають екосистеми та біорізноманіття;
- застосування стратегічних заходів, включаючи грошові стимули для сприяння змінам;
- посилення співпраці між національними та міжнародними організаціями, організаціями та науковими та дослідницькими мережами для моніторингу та оцінки запилення.
- На Херсонщині обговорять пріоритетні напрямки із запобігання захворювань бджіл
- Всесвітній день яйця
- Всесвітній день птахів
- Всесвітній день птахів
- Європарламент занепокоєний здоров'ям бджіл
Всесвітній день бджіл: ми можемовідбудуватинайкраще для бджіл
Цього року Всесвітній день бджіл припадає на винятковий момент в історії, коли багато країн продовжують боротися з поширеними наслідками пандемії COVID-19. Всесвітній день бджіл 2021 закликає до глобальної співпраці та солідарності для протидії загрозам, якіявяляєпандемія COVID-19 для продовольчої безпеки та засобів до існування сільського господарства, поряд з пріоритетом відновлення навколишнього середовища та захисту запилювачів. Це також нагода підвищити обізнаність про те, як кожен може змінити ситуацію для підтримки, відновлення та посилення ролі запилювачів.Цьогорічна тема "Відбудуватинайкраще для бджіл"спрямована напідтримку заходів з відновленняпісляCOVID-19, які зменшуютьвтратибіорізноманіття та екосистем – ми можемо одночасно знизити ризик пандемії, захищаючи спільноти запилювачів. Ризик пандемії обумовлений збільшенням антропогенних змін, таких як зміна землекористування, деградація середовища існування, розширення сільського господарства та нестійка інтенсифікація, що також негативно впливає на громади запилювачів.
Запилення - це фундаментальний процес для виживання наших екосистем. Для нашого виживання ми залежимо від бджіл та інших запилювачів. Близько 90%видів дикорослих рослин у світі повністю або принаймні частково від запилюються тваринами, поряд із понад 75%продовольчих культур у світі та 35%світових сільськогосподарських угідь. Три з чотирьох культур по всьому світу, плоди чи насінняяких споживаютьсялюдиною, залежать, принаймні частково, від запилювачів.
Сьогодні бджолизнаходиться під загрозою. Нинішні показники вимирання видів в 100-1000 разів перевищують норму через вплив людини. Близько 35%безхребетних запилювачів, особливо бджіл і метеликів, і близько 17%хребетних запилювачів, таких як кажани, стикаються з вимиранням у всьому світі. Якщо така тенденція збережеться, поживні культури, такі як фрукти, горіхи та багато овочевих культур, будуть все частіше замінюватися основними культурами, такими як рис, кукурудза та картопля, що врешті-решт призведе до незбалансованого харчування.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) координує Міжнародну ініціативу запилювачів 2.0 (IPI 2.0) з метою моніторингувтратизапилювачів, вирішення проблеми відсутності таксономічної інформації про запилювачів, економічної цінності запилення та економічного впливу зниження рівня запилення та захищає різноманітність запилювачів. ФАО також надає технічну допомогу країнам з питань, починаючи від розведення маток до штучного запліднення і закінчуючи стійкими рішеннями з виробництва меду та експортного маркетингу.
В Україні ФАО брала активну участь і підтримувала ініціативи українських бджолярів та експортерів меду вмежахпроєкту "Покращення доступу аграрного бізнесу України до експортних ринків". Асоціація експортерів та переробників меду та Спілка пасічників України були представлені на 46-му Міжнародному конгресібджільництваАпімондії на початку вересня 2019 року: національний стенд "Ukrainianhoney.KeepTrue" був організованийза підтримкиспільноїініціативиФАО, ЄБРР та проєктуEU4Business.
"Незважаючи на пандеміюта непередбачувані виклики, з якими стикалися як бджолярі, так і експортери меду протягом минулого року, Україна продовжує зміцнювати свої позиції на світовому ринку меду.Зокрема,за результатами 2020 року, експорт меду досягнувабсолютного рекорду за всю історію розвиткунезалежноїУкраїни,та становив81 тис.тонн загальною вартістю 139,4 млн.доларів США, що дозволяє Україні залишатися в ТОП-5 світових лідерів з експорту меду ", - сказала Анна Бурка, експерткаФАО.
Основними ринками збуту залишаються Євросоюз та США, які збільшили попит на український «золотий» соняшниковий мед. Зараз Україна має нові перспективи, враховуючи початок зони вільної торгівлі з Великобританією та Ізраїлем.
Як ми можемо відновитинайкраще для бджіл?
Індивідуально через:
Онлайн-інструменти
Фотографії також доступні на акаунті FAOnews у Flickr
Служба новин ФАО
