- Вітчизняні ветеринари ліквідували майже всі найнебезпечніші хвороби тварин в Україні
- Нагальне завдання – вивільнення від лейкозу ВРХ
- Завдання - сприяти стабілізації поголів’я ВРХ
- ПРЯМА МОВА...Микола ЛЯПУНОВ
- ДЕРЖВЕТСЛУЖБА КОНТРОЛЮЄ СИТУАЦІЮ
Дослідження лише заради дослідження – неприпустиме
Нещодавно начальники управлінь ветеринарної медицини АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя обговорили підсумки роботи Державного комітету ветеринарної медицини України за 2007 рік. Одним з основних питань було виконання заходів щодо оздоровлення великої рогатої худоби від туберкульозу та лейкозу. З керівниками регіональних служб ветмедицини поспілкувався міністр аграрної політики України Юрій Мельник.
Доповідь про оздоровлення худоби від згадуваних хвороб зробив заступник голови Держкомветемедицини Олександр Вержиховський. Він досить детально проаналізував ситуацію по захворюванню худоби на лейкоз і туберкульоз. Однак, зупинимося, зокрема, на лейкозі.
Довідково: Лейкоз ВРХ – хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи, основною ознакою якої є злоякісне розростання клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, внаслідок чого відбувається дифузна інфільтрація органів цими клітинами, або утворюються злоякісні пухлини.
- Таке визначення хвороби, - підкреслив Олександр Вержиховський, - зобов'язує висунути проблему боротьби з цією інфекцією на перше місце. І, дійсно, після публікації ряду праць щодо генетичної АГ-близькості ВХЛ із вірусом Т-клітинного лейкозу людини діагностика і профілактика лейкозу ВРХ набуває особливої актуальності. Але дозволю собі зазначити, що це є хронічна, а не природновогнещева хвороба, збудником якої є вірус, нестійкий до високої температури та дезінфектантів. Тому основними причинами виникнення та розповсюдження хвороби є господарська недбалість, порушення вимог діючої Інструкції щодо профілактики та ліквідації лейкозу ВРХ і недостатній контроль за здійсненням оздоровчих заходів.
Заступник голови Держкомветмедицини повідомив, що починаючи з 1987 року в Україні проводяться масові широкомасштабні епізоотичні обстеження з використанням РІД (реакції імунодифузії). Оздоровлення господарств відбувається шляхом проведення систематичних серологічних досліджень у держлабораторіях ветмедицини, розділення стада на серопозитивних і серонегативних тварин та вирощування вільних від вірусу лейкозу теличок, нетелів і первісток для подальшої заміни ними інфікованих тварин.
Жодного разу не ставилось питання щодо миттєвої здачі РІД(+) тварин. Навпаки, згідно чинного законодавства, дозволяли утримувати таких тварин до 2-х років. І як показує практика, при правильній організації протилейкозних заходів і внаслідок дії плацентарного бар`єру можна отримати від РІД(+) корови теличку, вільну від вірусу лейкозу з наступним використанням її на ремонт стада.
Олександр Мар’янович нагадав нові підходи до оздоровлення ВРХ від лейкозу: РІД(+) тварин дозволяється утримувати у господарствах протягом 2-х років, а не 4-х, як було раніше; затверджуються нові методи діагностики хвороби та системи оздоровлення в залежності від методів діагностики (ІФА та ПЛР); у разі виникнення суперечок на вимогу власника проводиться повторне дослідження тварини за його рахунок не пізніше ніж через 15 діб після першого взяття крові згідно порядку проведення арбітражних досліджень, встановлених Держкомітетом ветмедицини. Однаковий підхід до даної проблеми застосовується як в приватних господарствах громадян, так і в колективних.
Отже, створені всі необхідні умови для здійснення оздоровчих протилейкозних заходів. Є відповідна нормативна база, нормальне фінансування здійснення протиепізоотичних заходів, яке з року в рік збільшується завдяки підтримці Уряду і дає можливість в повному обсязі забезпечити діагностикумами державні установи ветмедицини на місцях.
Результат
Завдяки проведеній роботі, в державі повністю оздоровлені від лейкозу господарства Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Щорічно державною службою ветмедицини проводиться близько 7 млн. досліджень на лейкоз ВРХ в РІД та близько 100 тис. гематологічно, при цьому виділяється більше 100 тис. РІД(+) тварин та 6-7 тис. гематологічно хворих. Нині у країні залишається 207 неблагополучних господарств, у яких утримується 33,7 тис. хворих тварин.
Для посилення уваги до цієї проблеми 25.06. 2007 року головним державним інспектором ветмедицини України видано наказ № 90 «Про посилення заходів щодо оздоровлення великої рогатої худоби», яким зобов`язано головних держінспекторів ветмедицини в регіонах взяти під персональну відповідальність виконання наказу, вжити ряд суворих дій для чіткого аналізу ситуації, посилити контроль за виконанням протилейкозних заходів.
Оцінка роботи
Олександр Вержиховський відверто зауважив колегам про відсутність системи в організації протилейкозних оздоровчих заходів.
- На превеликий жаль, - констатував доповідач, - поки що ми не відійшли від принципу «дослідження задля дослідження». Такі підходи до організації протиепізоотичних заходів на сьогодні не можуть нас влаштовувати.
Не зважаючи на проведену роботу (на 01.01.2007 р. в Україні налічувалось 360 н/п, а на 01.01.2008 р. залишається 207) та на те, що план оздоровлення ВРХ від лейкозу на 2007 рік в цілому виконано (планувалось оздоровити 180, реально оздоровлено 287 господарств), слід відмітити: ряд областей не виконали план. Зокрема, Вінницька: план – 15, оздоровлено – 13 (-2); Волинська – відповідно 12 та 11 (-1); Донецька – 24 та 20 (-4); Чернігівська – 11 та 10 (-1).
Під час перевірок здійснення протилейкозних заходів встановлено ряд грубих і дрібних порушень, чого не повинно бути. Як приклад названо: ТОВ «Бурат-Агро» Решетилівського та ТОВ АФ «Землянки» Глобинського районів Полтавської області, СТОВ «Сонцеве» Старобешівського та СТОВ «Жовтневе» Мар’їнського районів Донецької області, ТОВ «Зірка» Дніпропетровської області та інші.
Олександр Вержиховський закликав колег чітко усвідомити істину: без системної роботи жодних результатів не буде.
В обговоренні проблеми взяли участь та висловили свої думки головні державні ветінспектори Григорій Сидорук (Вінницька обл.), Микола Ляпунов (Київська обл.), Олександр Власенко (Сумська обл.). Свої міркування щодо шляхів підвищення ефективності протилейкозних заходів повідомив директор Інституту епізоотології УААН, професор, член-кореспондент УААН Микола Мандигра.
В нараді взяв участь і зробив кілька доручень міністр аграрної політики. Зокрема, Юрій Мельник доручив спеціалістам комітету більш детально проаналізувати почутий аналітичний матеріал. Бо, на думку міністра, «за загальними цифрами не видно конкретики. Незабаром ми предметніше поговоримо з кожним із ветінспекторів, в областях яких допущено захворювання худоби на лейкоз». Міністр доручив здійснювати щомісячно моніторинг захворювання тварин, систематичне обговорення стану, наголосив на необхідності мінімізувати всі ризики в епізоотичній ситуації, працювати на найвищому фахововму рівні, використовуючи комплексний підхід до розв’язання існуючих проблем. Для цього Юрій Мельник доручив закінчити до 23 лютого формування Держкомветемедицини по вертикалі, запросивши до роботи в комітет найкращих спеціалістів галузі.
Прес-служба МінАП
