Аграрний тиждень. Україна
» » Серце людини та тепло коня
» » Серце людини та тепло коня

    Серце людини та тепло коня


    Одного разу Анна Бураго зрозуміла, що професія юрист-консула не її. Давно омріяна медична психологія перемогла юриспруденцію. Ситуації сприяла втрата найдорожчої людини – батька. Жінка не змогла його врятувати, але й досі впевнена: він міг би затриматися на цьому світі значно довше, якби, крім медичних препаратів, спробував би щось інше. Приміром, іпотерапію – лікування кіньми.

     

    З роботою подібних центрів вона вперше познайомилася у Москві. Позитивний ефект лікування багатьох дитячих хвороб вражав. Разом із тим дивувала байдужість українського суспільства, яке досі недооцінює подібну методику лікування. Молода жінка вирішила створити такий центр. Адже у Києві позитивного результату в цьому напрямі вже здобула її колега Олена Петрусевич.  

    Гроші на купівлю свого першого коня Анна заробила на розведенні рідкісної японської породи собак акіта-іну. Приплоду її Альми вистачило на купівлю одного коня. Іпотерапевтичний центр «Спіріт» створила за підтримки дитячого психіатричного центру у 2010-му. А ініціатором та ідейним керівником став відомий науковий діяч Анатолій Чуприков - він практикує природні психотерапевтичні методи лікування у дельфінарії. Це він вмовив Аню спробувати себе на новому поприщі. «Верхова їзда та любов до коней були зі мною з дитинства, - каже Анна. - Та про лікувальні властивості цих тварин я пізнавала із власного досвіду у Московському центрі дитячої реабілітації «Наш сонячний світ». Там же дізналась про нові методики. В МДУ отримала другу медичну освіту психолога в галузі гештальттерапії. Всі мої освітянські дипломи і згодилися в центрі. Не вистачає тільки економічного». 

    Про лікування кіньми А. Бураго може розповідати багато цікавих речей. Вона знає історію хвороби кожної дитини, яка відвідує її центр. Першими пацієнтами були діти з діагнозом ранній дитячий аутизм. Нині у центрі проходять безкоштовну реабілітацію більш ніж 30 дітей, хворих на церебральний параліч. «Поява у сім’ї дитини-інваліда є великим стресом для батьків», - говорить Анна. На її думку, такі сім’ї дуже часто розпадаються і увесь тягар піклування про дитину лягає на плечі матері. Якщо ж такі родини і зберігаються, батьки постійно потерпають від важких психологічних травм через байдужість, злість та безпорадність. «Роль психолога, - переконує Анна, - має величезне значення, бо саме у сім’ї криється найбільший ресурс для розвитку дитини. Від поведінки батьків залежить, відкриється він чи ні. А іпотерапія – комплексна реабілітація, яка впливає не тільки на фізичну сферу хворої дитини, а й на психічну».

             Приміром, семирічній Насті лікарі поставили страшний діагноз – дисплазія тазостегнового суглоба. Якщо не лікуватись, дівчинка стане інвалідом. Мама оперувати Настю не дозволила. Почала шукати нетрадиційні способи порятунку доньки. Спробували маловідому поки іпотерапію. На сеанси ходять уже 7 місяців. Одне заняття триває півгодини: дитину катають верхи, вона виконує різноманітні вправи, які їй показують медики. Жінка бачить, що є позитивний результат. По-перше, хворій дівчинці дуже подобається спілкування з конем. По-друге, при діагнозі дитини якраз потрібне розведення у ногах. «Взагалі, це і масаж, і біомеханіка, і тепло від коня, все разом», - говорить Ірина, мати хворої дівчинки.  

              У трирічної Валерії - дитячий церебральний параліч. Де тільки не побувала із донькою її мати Діана, поки нарешті спробували іпотерапію. Зараз дівчинка проходить перший курс лікування. Коней не боїться, їздить залюбки, може навіть і заснути верхи. Для дітей з такою хворобою, як у Валерії, іпотерапія може стати справжнім відкриттям, переконує Анна Бураго. Позитивна динаміка спостерігається вже за 5 занять. За словами Діани, її донька під час занять розслабляється, міцніше тримає спинку, шию та голівку.  

              Для трьох своїх коней Комбата, Подарка та Хінхана центр орендує землю у міського іподрому. У маленьких пацієнтів центру є свої улюбленці. Особливо подобається дітям кінь Подарок. Хоча він за характером і лінивець, та дуже лагідний і душевний. Годинами ладен спілкуватися з дітьми. Комбат, на відміну від нього, дуже дисциплінований і терплячий. Ну а Хінхан - просто спортивний красень, має відмінну форму для верхової їзди. Хворі діти приховують для своїх «лікарів» цукерки та печиво. Навіть слабенькими рученятами маленькі пацієнти намагаються під час занять пестити коней. Для них вони найсильніші істоти на планеті, які є джерелом радості й здоров’я.

    Однак, на шляху розвитку природного методу лікування існує чимало проблем. Іпотерапевтичні центри не мають зручних місць для утримання коней. Доводиться постійно мати справу з недолугою політикою у сфері земельних відносин, яка завжди схильна до великих грошей. Та й добиратися до центру батькам хворих дітей важко самотужки. А в негоду заняття тривають у критих приміщеннях. Усі ці обставини змушують іпотерапевтів України замислитись про створення власної асоціації. Стати її членами вже бажають представники 14 регіонів країни. 

    А поки що українська іпотерапія тримається на ентузіазмі диваків, які намагаються подарувати хворим дітям найдорожче – здоров’я і радість життя! У центрі «Спіріт» Анни Бураго працює всього 10 чоловік. Але вони впевнені: тепло їхніх сердець у тандемі з лікувальною енергетикою коней допоможуть обов’язково!  

                                                                      Наталя СОКУРЕНКО





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Серце людини та тепло коня


Одного разу Анна Бураго зрозуміла, що професія юрист-консула не її. Давно омріяна медична психологія перемогла юриспруденцію. Ситуації сприяла втрата найдорожчої людини – батька. Жінка не змогла його врятувати, але й досі впевнена: він міг би затриматися на цьому світі значно довше, якби, крім медичних препаратів, спробував би щось інше. Приміром, іпотерапію – лікування кіньми.

 

З роботою подібних центрів вона вперше познайомилася у Москві. Позитивний ефект лікування багатьох дитячих хвороб вражав. Разом із тим дивувала байдужість українського суспільства, яке досі недооцінює подібну методику лікування. Молода жінка вирішила створити такий центр. Адже у Києві позитивного результату в цьому напрямі вже здобула її колега Олена Петрусевич.  

Гроші на купівлю свого першого коня Анна заробила на розведенні рідкісної японської породи собак акіта-іну. Приплоду її Альми вистачило на купівлю одного коня. Іпотерапевтичний центр «Спіріт» створила за підтримки дитячого психіатричного центру у 2010-му. А ініціатором та ідейним керівником став відомий науковий діяч Анатолій Чуприков - він практикує природні психотерапевтичні методи лікування у дельфінарії. Це він вмовив Аню спробувати себе на новому поприщі. «Верхова їзда та любов до коней були зі мною з дитинства, - каже Анна. - Та про лікувальні властивості цих тварин я пізнавала із власного досвіду у Московському центрі дитячої реабілітації «Наш сонячний світ». Там же дізналась про нові методики. В МДУ отримала другу медичну освіту психолога в галузі гештальттерапії. Всі мої освітянські дипломи і згодилися в центрі. Не вистачає тільки економічного». 

Про лікування кіньми А. Бураго може розповідати багато цікавих речей. Вона знає історію хвороби кожної дитини, яка відвідує її центр. Першими пацієнтами були діти з діагнозом ранній дитячий аутизм. Нині у центрі проходять безкоштовну реабілітацію більш ніж 30 дітей, хворих на церебральний параліч. «Поява у сім’ї дитини-інваліда є великим стресом для батьків», - говорить Анна. На її думку, такі сім’ї дуже часто розпадаються і увесь тягар піклування про дитину лягає на плечі матері. Якщо ж такі родини і зберігаються, батьки постійно потерпають від важких психологічних травм через байдужість, злість та безпорадність. «Роль психолога, - переконує Анна, - має величезне значення, бо саме у сім’ї криється найбільший ресурс для розвитку дитини. Від поведінки батьків залежить, відкриється він чи ні. А іпотерапія – комплексна реабілітація, яка впливає не тільки на фізичну сферу хворої дитини, а й на психічну».

         Приміром, семирічній Насті лікарі поставили страшний діагноз – дисплазія тазостегнового суглоба. Якщо не лікуватись, дівчинка стане інвалідом. Мама оперувати Настю не дозволила. Почала шукати нетрадиційні способи порятунку доньки. Спробували маловідому поки іпотерапію. На сеанси ходять уже 7 місяців. Одне заняття триває півгодини: дитину катають верхи, вона виконує різноманітні вправи, які їй показують медики. Жінка бачить, що є позитивний результат. По-перше, хворій дівчинці дуже подобається спілкування з конем. По-друге, при діагнозі дитини якраз потрібне розведення у ногах. «Взагалі, це і масаж, і біомеханіка, і тепло від коня, все разом», - говорить Ірина, мати хворої дівчинки.  

          У трирічної Валерії - дитячий церебральний параліч. Де тільки не побувала із донькою її мати Діана, поки нарешті спробували іпотерапію. Зараз дівчинка проходить перший курс лікування. Коней не боїться, їздить залюбки, може навіть і заснути верхи. Для дітей з такою хворобою, як у Валерії, іпотерапія може стати справжнім відкриттям, переконує Анна Бураго. Позитивна динаміка спостерігається вже за 5 занять. За словами Діани, її донька під час занять розслабляється, міцніше тримає спинку, шию та голівку.  

          Для трьох своїх коней Комбата, Подарка та Хінхана центр орендує землю у міського іподрому. У маленьких пацієнтів центру є свої улюбленці. Особливо подобається дітям кінь Подарок. Хоча він за характером і лінивець, та дуже лагідний і душевний. Годинами ладен спілкуватися з дітьми. Комбат, на відміну від нього, дуже дисциплінований і терплячий. Ну а Хінхан - просто спортивний красень, має відмінну форму для верхової їзди. Хворі діти приховують для своїх «лікарів» цукерки та печиво. Навіть слабенькими рученятами маленькі пацієнти намагаються під час занять пестити коней. Для них вони найсильніші істоти на планеті, які є джерелом радості й здоров’я.

Однак, на шляху розвитку природного методу лікування існує чимало проблем. Іпотерапевтичні центри не мають зручних місць для утримання коней. Доводиться постійно мати справу з недолугою політикою у сфері земельних відносин, яка завжди схильна до великих грошей. Та й добиратися до центру батькам хворих дітей важко самотужки. А в негоду заняття тривають у критих приміщеннях. Усі ці обставини змушують іпотерапевтів України замислитись про створення власної асоціації. Стати її членами вже бажають представники 14 регіонів країни. 

А поки що українська іпотерапія тримається на ентузіазмі диваків, які намагаються подарувати хворим дітям найдорожче – здоров’я і радість життя! У центрі «Спіріт» Анни Бураго працює всього 10 чоловік. Але вони впевнені: тепло їхніх сердець у тандемі з лікувальною енергетикою коней допоможуть обов’язково!  

                                                                  Наталя СОКУРЕНКО





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.