- У цьому році середньорічна продуктивність корів може зрости до 5000 кг
- АВМ продовжує запровадження єдиної автоматизованої програми обліку й управління дійним стадом
- Продуктивним коровам – нові технології утримання
- Навчались тваринники
- Особливості годівлі і утримання корів-первісток
Антимікробна терапія при маститах у високопродуктивних корів
Вивчено
видовий склад виділеної від хворих тварин мікрофлори та її чутливість до
антимікробних засобів при їх тривалому застосуванні. Визначено ефективність
застосування препаратів "Мастилекс",
"Мастієт-форте", "Синулокс LC" при лікуванні
високопродуктивних корів, хворих на мастит.
Зі вступом України до Світової організації торгівлі зростають вимоги перед молочним скотарством, які полягають у забезпеченні конкурентоздатності продукції та її якості. А це, в свою чергу, передбачає значне підвищення продуктивності молочного скотарства, зниження затрат кормів, праці та коштів на виробництво продукції. Доведено: щоб виробництво молока було рентабельним, необхідно підвищити молочну продуктивність корів не менше 5-6 тис. кг на рік. Цього можна досягти лише в умовах великих високомеханізованих та автоматизованих ферм і комплексів.
Переведення виробництва молока на промислову основу пов’язане з впровадженням нових прогресивних технологій утримання, годівлі тварин і догляду за ними, комплексною механізацією виробничих процесів і зокрема з машинним доїнням. Виходячи з цього, зростає значення ветеринарно-санітарних заходів щодо запобігання захворювань худоби та поліпшення якості продуктів тваринництва і особливо профілактики та лікування захворювань молочної залози у корів.
Висока молочна продуктивність корів зумовлює напружене функціонування молочної залози, що часто призводить до зниження резистентності її тканин. Внаслідок цього в умовах сучасних господарств значно зростає захворюваність корів на мастит, що потребує використання для лікування антимікробних препаратів. Однак, тривале застосування антибіотиків призводить до утворення резистентних штамів мікроорганізмів. В зв’язку з цим, виникає потреба вести пошук нових більш ефективних антимікробних засобів. В останні роки проводяться дослідження в напрямку створення нових комплексних антибактеріальних препаратів, які б запобігали виникненню полірезистентних штамів мікроорганізмів. Значних успіхів у вирішенні цієї проблеми досягли зарубіжні вчені. Одним із таких препаратів і є Синулокс .
Метою досліджень було порівняння лікувальної ефективності антибактеріальних препаратів при клінічному перебігу маститу у високопродуктивних корів.
Експериментальні дослідження проводились на високопродуктивних коровах, хворих на мастит з клінічним перебігом, голштинської та української чорно-рябої порід, з середньорічним надоєм 6500-7000 літрів.
Вивчення порівняльної ефективності антимікробних засобів проводили з попереднім визначенням чутливості мікрофлори до них. Виходячи з цього, перед лікуванням від хворих тварин відбирали зразки секрету молочної залози для визначення мікробної контамінації вим’я та чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів.
Для
дослідження відібрали хворих корів, з них сформували три групи та лікували комплексними
антимікробними препаратами з урахуванням
чутливості мікрофлори, згідно
настанови щодо їх застосування. Тваринам першої групи інтрацистернально вводили
в хвору частку вим’я "Мастилекс". Корів другої групи лікували за
допомогою препарату "Мастієт-форте". Для лікування тварин третьої групи використовували "Синулокс LC".
Результати лікування корів визначали методами клінічного дослідження та за допомогою експрес-тесту "Профілак реагент".
Після закінчення лікування корови всіх дослідних груп знаходились під наглядом протягом шести місяців. У випадку рецидивів захворювання у тварин із хворих часток вим’я відбирали проби молока для наступного бактеріального дослідження і визначення чутливості мікрофлори до антимікробних засобів.
При бактеріологічному дослідженні проб секрету з уражених часток вим’я виділили асоціації і монокультури мікроорганізмів. Монокультури Staphylococcus aureus, Streptococcus agalacticea, Escherichia coli із секрету уражених часток вимені виділяли у 28,8%, асоціації мікроорганізмів – у 71,2%. До асоціації мікроорганізмів входили в основному E. coli, Strep. agalacticea, Staph. aureus. Всі види мікроорганізмів були чутливі до амоксициліну і цефалексину. Достатньо висока чутливість відмічалась до тетрацикліну і доксицикліну у Stph.aureus, Str. agalactiae і низька чутливість у E.coli, Mycoplasma bovis. Вся виділена мікрофлора також чутлива, або умовно чутлива до тилозину та неоміцину. Чутливість E.coli відмічалась до енрофлоксацину. До гентаміцину та енрофлоксацину малочутлива вся мікрофлора, за виключенням Mycoplasma bovis. До полімексину малочутливі Stph.aureus, E. coli.
Враховуючи результати бактеріологічних досліджень щодо чутливості мікроорганізмів, для лікування хворих тварин застосовували комплексні антимікробні препарати, до компонентів яких виявлена чутливість. Результати лікування подані в таблиці.
Таблиця. Результати лікування корів при маститі
|
|
Голів в досліді, всього |
Із них |
|||
|
видужало |
атрофії вим’я |
||||
|
голів |
% |
голів |
% |
||
|
1 група |
40 |
36 |
90 |
4 |
10 |
|
2 група |
49 |
47 |
95,9 |
2 |
4,1 |
|
3 група |
50 |
49 |
98 |
1 |
2 |
Ефективність лікування корів у другій і третій групах переважала над результатами в першій групі, що очевидно пояснюється дією преднізолону, який входить до складу відповідних комплексних препаратів. Загальновідомо, що преднізолон затримує розвиток сполучної тканини, зменшує проникність капілярів і підвищує їх тонус, завдяки чому запобігає розвитку в молочній залозі атрофічних процесів.
За тваринами всіх груп, які видужали, протягом шести місяців вели спостереження. Від корів, які повторно захворіли, відбирали проби секрету для бактеріологічного дослідження. При цьому визначали видовий склад мікрофлори та її чутливість до антибіотиків. Слід зазначити, що протягом досліджуваного терміну видовий склад мікрофлори при захворюванні корів на мастит не змінився, проте її чутливість до антибіотиків мала помітні зміни. Дані лабораторних досліджень свідчать про зростання резистентності мікроорганізмів до антибіотиків при тривалому їх використанні для лікування хворих тварин, за винятком амоксициліну, резистентність до якого у мікрофлори не розвивалась при рецидивах захворювань молочної залози. Це пояснюється наявністю в складі препарату "Синулокс LC" клавуланової кислоти, яка захищає амоксицилін від дії ензиму, що може зруйнувати його молекулу. При застосуванні клавуланової кислоти в комбінації з антибіотиками пеніцилінового ряду підвищується стійкість останніх до дії β-лактамного ензиму, що синтезується бактеріями, і який інактивує більшість пеніцилінів.
Виходячи з проведених досліджень, можна зробити наступні висновки:
1) при дослідженні секрету молочної залози від корів, хворих на мастит, частіше виділяються асоціації мікроорганізмів, ніж монокультури;
2) тривале використання антимікробних засобів спонукає набуття мікрофлорою резистентності відносно більшості комплексних антимікробних засобів за виключенням препарату "Синулокс LC".
Ярослав ЯРОХНО, аспірант, Білоцерківський ДАУ;
Аполлінарій КРАЄВСЬКИЙ, д-р вет. наук, професор, Сумський НАУ;
Василь ІВЧЕНКО, д-р вет. наук, професор, Білоцерківський ДАУ
