Обмін досвідом - найважливіше для птахівників

31 October, Розділ Тваринництво / Птахівництво, переглядів 4 869

«Жили-були курочка і півник. Курочка яйця несла, а півник зернятка здобував, курочку пригощав...» Швидко слово мовиться й справа робиться лише у казці. У житті, особливо якщо мова йде про птахівництво, байками не обійдешся.

Тут потрібні знання, навички, терпіння, хист врешті-решт. Розвиваючись семимильними кроками, і це підтверджується даними статистики, галузь потребує саме таких фахівців, які мають всі перелічені навички. Заради справедливості додам ще одну – вміння працювати над собою, вдосконалюватись. Як це зробити в наш час інноваційних технологій? Теж пораджу – побувати у вересні в Криму, а точніше в м. Судак. Саме тут, а цього року вже всьоме, відбувся найбільший птахівничий форум.

Нині на VII міжнародну конференцію «Птахівництво - 2011» звідусіль «злетілося» більше тисячі фахівців галузі. Бо саме в Судаку можна почути і побачити те, про що не прочитаєш у книжках і навіть професійній літературі. Впродовж 4-х днів спеціалісти крупних птахофабрик і невеличких ферм вели дискусії, розпитували, занотовували почуте. Щодня проводились презентації кормів, ветпрепаратів, елементів технології годівлі та утримування птиці. Працювала й спеціалізована виставка, де свою продукцію показали 58 фірм і компаній.

А розпочався форум, як завжди, у клубі ТОК «Судак».

Звертаючись до птахівників, заступник міністра агрополітики Олександр Сень підкреслив: «Вітчизняна галузь птахівництва сьогодні – це чи не єдина галузь тваринництва, яка базується на сучасних технологіях. Починаючи з 2000 року спостерігається чітка тенденція зростання виробництва м’яса птиці. Так, якщо 2000-го всіма категоріями господарств реалізовано на забій в живій вазі 262,7 тис. т пташиного м’яса, то в 2010-му – 1245,3 тис. т (тільки за рік, з 2009-го по 2010-й ріст склав 6,6%). І за прогнозами, цього року споживання м’яса на душу населення складе 24,8 кілограмів.

Аналогічна динаміка спостерігається і в яєчному птахівництві в останні 10 років У 2010-му було вироблено 17,1 млрд. шт. яєць (у 2000 р. - 8,8 млрд. шт., ріст порівняно з 2009 р. – на 1,9 млрд. шт.).

Стійка динаміка росту підтверджує: сучасне птахівництво України розвивається ефективним шляхом, виробляється конкурентоспроможна продукція як за якістю, так і за ціною».

Як показує аналіз, великотоварне виробництво є пріоритетним у розвитку птахівництва. Саме воно доводить, що галузь є самодостатньою. І якщо донедавна вітчизняні виробники птахівничої продукції ставили собі за мету нагодувати українців, то сьогодні вони більше подивляються у бік Європи та Росії. Там також наша продукція може бути затребуваною.

Щоправда, на думку Сергія Шабаєва, представника Всесвітньої птахівничої ради (IPC), перш ніж ставити амбітні експортні плани, потрібно чітко розуміти тенденції розвитку світової галузі птахівництва. Тож Сергій Васильович досить детально розповів про свої дослідження ринку м’яса, товарного і племінного яйця. І закликав фахівців не лише застосовувати надсучасні технології утримання й годівлі птиці, а й постійно вдосконалювати свої знання і досвід у сфері, яку вони обрали для самореалізації. Адже жодна технологія буде безсила перед невіглаством пташниці, ветеринара, менеджерів.

Сень, Шабаев, Хачатурян, Черешинська З ним погодився і заступник міністра. Олександр Сень переконаний: сьогодні в галузі без сучасних технологій не обійтися. Потрібно освоєння енергоощадних технологій, науково обґрунтованої системи годівлі птиці, кращого використання генетичного потенціалу кросів і порід, раціональної організації праці та виробництва.

Чимало говорили на форумі про різні аспекти роботи галузі. Скажімо, про сучасні тенденції підвищення якості і продуктивної дії комбікормів (Богдан Єгоров, ректор Одеської національної академії харчових технологій, доктор технічних наук, професор), про шляхи покращення харчової цінності м’яса птиці і його споживчих характеристик, про досвід побудови і ведення агробізнесу на прикладі ПАТ «Миронівський хлібопродукт», про дохідність у птахівництві й запровадження для цього ефективних стратегій... Тільки у перший день роботи форуму його учасники прослухали 19 доповідей.

Варто сказати, що з кожним роком у організаторів конференції виникає все більше проблем із бажаючими розповісти про свої продукти і новинки. А у деяких представників компаній паралельно виникають побоювання, що найбільша кількість відвідувачів семінарів, лекцій і презентацій буде тільки в перший день. Та досвід проведення форуму в Судаку щоразу спростовує ці настрої. Навпаки, кількість слухачів з року в рік зростає.

Заради справедливості варто наголосити, що цього року деякі спеціалісти птахопідприємств трішки шкодували, що не встигають на всі лекції. Адже програма складена так, що цікаві теми обговорювалися в один і той час одразу в двох конференц-залах. Це чергового разу підкреслило правильність вибору тем для розгляду на форумі. Тож Союз птахівників України (СПУ) зробив вірний крок у пошуку актуальних для спеціалістів питань, на які вони прагнуть віднайти відповіді.

Неправильно було би думати, що учасники конференції лише вислуховують доповідачів і детально все конспектують. Так, вони сумлінно вчаться, докопуються до істини. Але й мають час на відпочинок. Про нього також дбає СПУ та генеральні спонсори конференції. Тож щовечора всі бажаючі мали змогу послухати приємну музику, стати учасниками вікторини від компанії «Біомін Україна» та побачити запальне фаєр-шоу кримських артистів, яких до птахівників запросили компанії «АТ Біофарм» і «Біо-Тест-Лабораторія».

Сергей Шабаев, президент компании «Агроспром», представитель РФ в Международном птицеводческом совете (Россия):

- Если бы эта конференция для меня не была интересной, я бы не приезжал сюда вот уже 7 лет. Я в России всегда выступаю на мероприятиях, на форумах и говорю: нам нужно многому поучиться у наших украинских коллег.

Для меня очень хороший пример – «Мироновский хлебопродукт». Юрий Костюк и его холдинг показывают грамотный пример не только в подходе к генетике, взяв за основу один лидирующий кросс КОББ, они организовали прекрасную вертикаль. Начиная от генетики и до великолепной упаковки. Холдинг может быть примером для России. Они сейчас строят новую площадку на 440 тыс. т мяса, это просто замечательно.

Нас птицеводству никто не учит. Мы учимся друг у друга. Потому такая форма общения, как конференция, мне интересна. Единственное, что я мог бы пожелать для улучшения этого форума - ежедневное место общения. Так называемый вечерний дискуссионный клуб, где могли бы собираться все желающие после услышанного за день и пообщаться. Очень интересные были доклады. Но самое главное у птицеводов - это общение между собой.

Сегодня, к сожалению, самая большая проблема в отрасли - это недостаток или отсутствие кадров. Лучшие специалисты с птицефабрик уходят за большими деньгами в иностранные фирмы. В России наблюдается обратный процесс. Ребята с фирм уходят на фабрики, потому что там стали платить хорошие зарплаты. Я надеюсь, что в Украине это время когда-нибудь тоже придет.

Дина Ивлева, главный технолог ПАТ «Мироновский хлебопродукт» (Украина):

- Во время пленарной части все говорили по существу, по делу. Семинары были хорошие. Достаточно было времени для того, чтобы компании смогли изложить свой материал. Оставалось время на вопросы. Я считаю это здорово.

Только вот параллельно идут семинары и по кормлению, и по ветеринарии. А хочется везде побывать. Поэтому тревожишься – что выбрать. Информации очень много. Например, я впервые прослушала лекцию по эмульгированию. Я и не знала, что масло можно соединить с водой. Или вот еще: вместо соевого шрота используют концентрат. Это та же соя, тот же шрот, только из него удалили углеводы и жиры. И таким образом цыпленок может лучше усваивать корм. Да, концентрат сегодня дорогой. Это будет проблематично.

снмінар Согласна с профессором Подобедом. Он говорит, что до 7 дней цыпленок не может усваивать макроэлементы, ему их достаточно в желтке. А если их немного, то, начиная с 7-го дня, мы можем их компенсировать. Но вводить с первых дней в кормление не рекомендуется. А ведь это происходит повсеместно, даже в нашей компании. Я все время доказываю: если бы вы знали живой организм, то вы бы так не поступали. Многие этого не понимают. Одна специалист у меня спрашивает: как можно кормить птицу без рыбной муки? Да очень просто! Мы ее уже несколько лет не используем. И живем, слава богу.

А вообще я набрала четыре больших пакета литературы. Не знаю даже, как увезу их… Я обычно стараюсь один день в неделю закрыться в кабинете и просмотреть всю литературу, которая меня интересует. Просмотрю, скажу своим, что заслуживает внимания, а что - мусор.

Петр Сурай (Великобритания)

- Очень удивлен: в последний день работы конференции в зале было более 100 человек. Это говорит о том, что ни красивое море, ни классная погода не мешают людям получить знания, за которыми они приехали. Лучшей рекламы вы не найдете.

Я был на многих конференциях, которые организовываются на берегу моря – в Турции, Египте, Бразилии. Но чтобы в последний день, когда манит море и солнце, в зале было более 100 человек, я ни разу не видел.

Думаю, главная ваша задача – объединить две конференции Алушты и Судака в одну. Если это сделаете, цены вам не будет. Я посетил 70 стран, был 8 раз в Бразилии, 7 раз в Таиланде, 4 раза в Австралии. Я вам точно скажу: это будет лучшая конференция.

Ольга МОРОЗОВА