Все гаразд у нашому «пташиному царстві»?

30 October, Розділ Тваринництво / Птахівництво, переглядів 4 216

870 учасників з 29 країн світу зібрав цього року традиційний форум птахівників у Судаку. Проведення заходу такого рівня беззаперечно свідчить: наша країна займає належне місце серед провідних держав світу з розвинутим птахівництвом.

Нині саме галузь птахівництва чи не єдина серед галузей тваринництва, яка дійсно базується на сучасних технологіях. Адже птахівники не марнували часу і показують свій професіоналізм і знання справи, доводячи це статистичними даними. Так, на 1 вересня 2012-го чисельність поголів'я птиці в усіх категоріях господарств становила 252,7 млн. голів, з них у агропідприємствах – 120,6 мільйонів.

Стійка тенденція зростання виробництва м'яса птиці спостерігається з 2000 року. Якщо у 2000-му обсяг його в забійній вазі від усіх категорій господарств складав 193,2 тис. т, то в 2011-му – 995,2 тис. тонн. Значно збільшилось і виробництво яєць всіма господарствами: з 8,8 млрд. штук у 2000-му до 18,7 млрд. у 2011 році. Отже, сучасне птахівництво розвивається ефективним шляхом, виробляється конкурентоспроможна продукція і за якістю, і за ціною. Примітно, що весь приріст продукції здійснюється за рахунок потужних птахопідприємств. Адже за показниками продуктивності й збереженості вони працюють на рівні світових стандартів, впевнено конкуруючи із зарубіжними компаніями.

І щоб встигати за новинками галузі, світовими тенденціями і вимогами часу, асоціація «Союз птахівників України» й проводить щороку для спеціалістів птахопідприємств щось на кшталт тренінгу. Кожен, хто насправді прагне бути в курсі справ сучасного птахівництва, знайде на форумі чимало корисної і вкрай потрібної інформації.

- Вже підготовлена та прийнята програма розвитку птахівництва до 2020 року. Союз птахівників активно приймав участь у цій роботі, використовуючи бізнес-плани наших найкращих підприємств. Документ допоможе зрозуміти, які ми плануємо темпи росту галузі та ринки, на яких ми реалізовуватимемо свою продукцію, - підкреслив у своєму виступі голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. – Ми плануємо майже в 1,6 рази збільшити обсяги виробництва м’яса птиці. Сьогодні ми займаємо у світі 14-е місце за цим показником, плануючи увійти в десятку світових виробників. Прирости дадуть «Миронівський хлібопродукт» (перша черга проекту «вінницький бройлер» уже запущена, щодобово виробляється 300 т м’яса птиці), який у 2016 р. буде найбільшим у світі, випускаючи 400 тис. т м’яса. Активно буде розвиватися птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська обл.) з приростом в 35%, компанії «Агро-Овен», «Губин», «Володимиро-Волинська птахофабрика» та деякі інші.

По виробництву яєць Україна – в трійці країн за обсягами споживання їх на душу населення. Ми вже споживаємо 310 яєць у рік при фізіологічній нормі – 290. Два найкрупніших на сьогодні підприємства – «Авангард» и «Овостар» - планують збільшення обсягів виробництва. «Овостар», наприклад, в 2,5 рази. Це не тільки яйце, а й сухі та рідкі продукти з нього.

Сьогодні яєчні підприємства експортують близько 700 млн. шт. яєць, плани - довести експорт до 1,5 млрд. штук. У цьому році ми виробимо 1 млн. 50 тис. т м'яса птиці. Експорт складе 70 тис. т, а в наступному році - близько 130 тисяч.
Дуже важливий «прорив», над яким ми працювали 4 роки, - на заключному етапі рішення процедурних питань у відповідній комісії ЄС про постачання м'яса і яйця з України в країни Європи. Адже наша птахівнича продукція відповідає усім європейським стандартам.

Погодився з цими цифрами і баченнями перспектив галузі й заступник міністра агропроду Олександр Сень. До слова, він вдруге бере участь у форумі птахівників у Судаку і щиро уболіває за їхню справу. А щоб довести, що і держава не стоїть осторонь тваринницьких проблем, Олександр Васильович нагадав, що ще з 2000 року здійснювалася підтримка галузі, зокрема, здешевлювались кредити, була доплата за вирощені та продані на забій і переробку курчата-бройлери, а в 2008-му й інші види птиці (качки, гуси, індики), виділялись кошти на селекцію в птахівництві, працювала 30% компенсація вартості складної сільгосптехніки тощо. Так, тільки у 2012-му на розвиток племінного птахівництва передбачено близько 10 млн. грн. (16% до загального обсягу фінансування). Високопосадовець, до речі, досить детально розповів присутнім суть і фінансову складову всіх державних програм, покликаних сприяти розвитку вітчизняного птахівництва. А такі речі, погодьтесь, завжди цікавлять виробників.

- Істотне ж збільшення обсягів виробництва м’яса птиці та яєць, - наголосив далі заступник міністра, - можливе лише за умов сприятливого інвестиційного клімату в галузі, що обумовлюється стабільною, прогнозованою державною політикою у підтримці вітчизняного товаровиробника в бюджетній, кредитній, ціновій та регуляторній сферах державного управління. В цьому напрямку спеціалісти міністерства, за участю провідних науковців, громадських організацій (об’єднань), постійно працюють. До прикладу, вже завершено розробку перспективної програми «Розвиток галузі птахівництва на період 2012-2020 рр.». Її мета - удосконалення організаційно-економічних умов і нормативно-правової бази розвитку галузі птахівництва та її гармонізація відповідно діючим в ЄС та світі стандартам для підвищення експортного потенціалу тощо.

Звісно, О. Сень подякував організаторам конференції, господарям, учасникам за добре організовану роботу форуму і побажав усім плідної роботи не лише в рамках конференції, а й у птахогосподарствах.

Треба віддати належне Українському центру розвитку птахівництва, який взяв на себе левову частку роботи по організації VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції з птахівництва. А тому вже у перший день роботи учасники форуму прослухали ряд дуже актуальних і цікавих доповідей. Наприклад, про наукові основи стратегії розвитку птахівництва в Україні (І. Іонов, директор Інституту тваринництва НААН, доктор с.-г. наук, професор), про сучасні тенденції покращення комбікормів і харчових продуктів (Б. Єгоров, ректор Одеської національної академії харчових технологій, доктор техн. наук, професор), про міжнародну гармонізацію вимог до кормових добавок і кормів (Ю. Косенко, заст. директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, доктор біолог. наук) тощо.

Графік виступів і презентацій був такий напружений, що тільки у першій половині дня птахівники прослухали вісімнадцять різнопланових повідомлень. Одразу ж після цього всі поспішили на виставку, яку вже теж традиційно організатори форуму відкривають у бізнес-центрі «Шовковий шлях» ТОК «Судак». Варто сказати, що вісім років тому, завітавши на територію цього оздоровчого комплексу, фахівці Союзу птахівників України просто закохались в його алеї, клумби, корпуси. Їх зручність і комфортність припала до душі й учасникам форуму. Так птахівники всієї країни, а також їхні зарубіжні колеги стали восени постійними гостями ТОК «Судак». І саме його бізнес-центр щороку є центром дискусій, виставкових стендів, засідань круглих столів, презентацій і тематичних семінарів.

А оскільки конференція тривала чотири повних дні, то й почути і побачити було що. Фірми і компанії, які вже не перший рік працюють у птахівництві, запропонували спеціалістам птахопідприємств обговорити ряд вузькоспеціалізованих тем, проаналізувати стан ветеринарного забезпечення галузі, у т.ч. альтернативу антибіотикам, розглянути нові підходи і рецептури в годівлі птиці. Запропоновані були й сучасні підходи в утилізації відходів виробництва, дезінфекції і гігієні приміщень (ферм, інкубаторів, переробних підприємств), боротьби з вірусними хворобами пташиного поголів’я. Багато часу говорили на конференції й про нові кроси птиці, передові технології і обладнання для птахоферм, а також, і це напевне одна з унікальних на цей час тем – про енергоощадні технології в оснащенні й обігріві птахокомплексів. Словом, як сказала в розмові з нами Діна Семенівна Івлева, головний технолог ПАТ «Миронівський хлібопродукт», «..все почула, все записала, всі матеріали, що були роздані, склала. Тепер час додому, щоб усе ще раз уважно продивитись і вибрати саме те, що можна і потрібно використати на виробництві». А ще Діна Семенівна запросила нас на гостини до Канева. На птахофабрику, де живуть її найкращі вихованці – курочки і півники, про яких вона з великою теплотою і турботою дбає щодня.

Взагалі ж, вдивляючись у зосереджені обличчя учасників форуму, слухаючи їхні палкі дебати на семінарах, спостерігаючи за ними на виставці, будь-яка спостережлива людина може зробити висновок: якщо галузь у руках таких людей, то все гаразд у нашому «пташиному царстві». Воно і розвиватиметься, і технічно переозброюватиметься, і вироблятиме високоякісну конкурентну продукцію. Бо в галузі працюють справжні професіонали. І вперед їх упевнено веде їхнє галузеве об’єднання – асоціація «Союз птахівників України».

Наталія ЛЮПИН,

м. Судак, АР Крим