Про походження королеви квітів - троянди - існує чимало легенд.
Одна з них із Персії - батьківщини троянд. Довгий час владикою всіх квітів був Лотос. Але він так любив спати, що у нього не залишалося часу для виконання своїх „царських" обов'язків. І тоді аллах, на прохання квітів, створив для них нову білу королеву. Вона була настільки прекрасною, що соловей не втримався і обійняв її. Шипи наскрізь пронизали серце закоханого і недоторкано білі пелюстки пофарбувалися у червоне. Так з'явилася червона троянда.
Давні греки також вважали троянду дарунком богів. За словами давньогрецького поета Анакреона, квітка народилася з білосніжної піни, що покривала тіло Афродіти, коли богиня кохання вийшла з моря. Боги побризкали квітку нектаром - тому і насолоджуємося чарівним ароматом.
Троянда залишалася білою, допоки Афродіта не дізналася, що її коханого Адоніса поранив вепр. Богиня побігла до нього по квітках, не зважаючи на шипи. Так з білих троянди стали яскраво червоними.
Існує ще одна трагічна історія про походження троянди. Пов'язана вона відразу з двома чарівними жінками: богинею полювання Діаною та німфою Розалією. Як це буває зазвичай, дві жінки не змогли поділити чоловіка. І не просто чоловіка, а Ероса. Підступний бог плотських забав задурив голови обом дівчатам і, як наслідок, - трагедія. Діана від ревнощів позбавила Розалію життя - так поколола її шипами терновнику. Та коли Ерос знайшов тіло німфи, заплакав гіркими сльозами. І вони, потрапивши на терновник, перетворилися на бутони троянд.
Упродовж всієї історії людства троянда завойовувала серця людей. Всьому світу відомі її краса й аромат. Уже 5000 років тому в Китаї вирощували кущі троянд і використовували її плоди. В Азії троянда довгий час була відома як лікарська рослина. Шипшина і троянда прийшли з Близького Сходу. Вони мали властивість зберігати ґрунт сухим і теплим. Троянда квітнула в садах Вавилона, де її називали «варида», що означає «червоний». Нею прикрашав свій палац цар Мінос, у Трої трояндовою олією натирали тіла знатних небіжчиків. На монетах Родосу була зображена троянда. Грецька легенда розповідає, що богині створили її, щоб оспівати любов. Роза - латинське слово, а її грецька назва - «родон».
Під час святкувань римляни купалися в рожевій воді, трояндами прикрашали столи і ароматизували вина й десерти. Згідно з літописами, Клеопатра зустріла Марка Антонія на килимі з троянд завтовшки 30-60 сантиметрів. Потураючи примхам імператора Нерона, плантаціями троянд замінювали багато злакових полів і це спровокувало брак зерна.
Родоначальником провансальської троянди є галльська троянда. Її називали дамською і вирощували заради аромату. Лицар Тібо Шампанський завіз цю квітку для своєї дружини. У XV столітті його нащадок Ланкастер вів війну за англійський престол проти герцога Йоркського. Символом лицаря Ланкастера була червона троянда, а герцога Йоркського - біла. Війна тривала 30 років, увійшовши до історії, як війна Червоної і Білої троянди. Врешті-решт, нащадок Ланкастера, Генрі Тюдор одружився з Єлизаветою Йоркською. Тож червоний і білий кольори об'єдналися, на довгий час ставши символом британської монархії.
Християни додали троянді містичного смислу, присвятивши її Діві Марії. Вітражі соборів набули форм троянди. У раю вона втратила свої шпильки. У Болгарії троянди вирощують для фітотерапії і парфумерії.
Інший різновид троянди - гігантська троянда - росте в Бірмі. Ця повзуча рослина може досягати 15 метрів заввишки. Квіти її жовті. У Кашмірі за часів династії Моголів створювалися чудові розарії. Правителя, що повертається після походу, вітали, кидаючи в річку пелюстки троянд.
Японська троянда має шорстке листя, багато шпильок і квіти рожевого, білого або пурпурного кольору. Вона дуже міцна і часто висаджується уздовж автострад як огорожа.
З давніх давен люди дарують троянди, вкладаючи в букет таємний зміст. В залежності від кількості і кольору квітів, з троянд складаються ненаписані листи, що висловлюють почуття краще, ніж слова. Наприклад, червоні дарують, висловлюючи кохання і повагу. Білі - юнкам на знак поваги до їхньої недоторканності і чистої краси. Рожеві троянди доречні у випадку легкого захоплення. Коралові або помаранчеві говорять про пристрасне бажання розвитку стосунків. Троянди блідих пастельних відтінків дарують на знак дружби та задоволення від спілкування. А чайна троянда вважається символом вічного кохання.
А от жовті троянди асоціюються з ревнощами і невірністю. Згідно з легендою, пророк Мухаммед одного разу запідозрив свою дружину Айшу в невірності. За порадою архангела Гавриїла, він подарував їй червоні троянди і попросив кинути їх у річку. Вони стали жовтими на знак її зради. Втім, є й інші переповідки. За деякими легендами саме жовта троянда символізує багатство, благополуччя і достаток.
Лара ІВАНОВА