ВЕЛИКА ГОНЧАРНА ТАЄМНИЦЯ У КОЖНОГО СВОЯ

09 June, Розділ Weekend, переглядів 9 379

alt Гончарство – одне з найбільш таємничих, дивовижних і зачаровуючих ремесел. Кажуть, що можна дивитися безперестанку на три речі – як горить вогонь, ллється вода і як хтось працює. Таку магічну властивість має і гончарство, створюючи з куска глини неймовірні витвори мистецтва.

Можливо, ця магічна якість пояснюється наявністю безлічі легенд і таємниць, якими з давніх-давен оповите гончарство? Адже все незрозуміле та загадкове завжди цікавило і приваблювало людину.

Гончарство - одне з найдавніших видів мистецтва, яке осягнуло людство. Досі вчені не дійдуть єдиної думки про час і місце його походження. Є навіть версії, що першими гончарами були жінки первісного суспільства. Тоді технологія (якщо можна назвати так випадковий процес) виготовлення горщиків була наступною - в якості днища жінки робили глиняні млинці, потім крутили ковбаски і по колу ”накручували” стінки майбутнього горщика. Цей вид гончарства отримав назву ”мотузковий”. Саме така технологія була характерною для трипільської культури.

Згодом цей процес вдосконалився - робили дерев’яні каркаси і обліплювали їх глиною, формуючи таким чином стінки. Потім горщики запікалися на вогні, дерево спалювалося, натомість з’являвся глиняний горщик. І вже через багато років з’являлися перші гончари-професіонали, які створили спеціальну піч для запікання гончарних виробів і винайшли цілу процедуру піготовки глини для роботи.

З часом технологія гончарства змінювалася і вдосконалювалася. Були створені гончарні кола: ручні, ножні і навіть електричні. До речі, винахід гончарного кола (IV тис. до н. е.), спочатку ручного й повільнообертового, а у середньовіччі швидкісного, з ножним приводом, став переворотом у розвитку гончарного ремесла. Техніка роботи на колі дозволяла не лише збільшити випуск продукції, а й поліпшити її художній рівень. Посуд, виготовлений на колі, досить легкий, тонкостінний, з чіткими орнаментальними смугами та лініями.

alt У гончарстві народні майстри користувалися кількома техніками декорування: ритування, глянсування, ріжкування, фляндрування, штампик і ліплення. Ритування - це спосіб нанесення заглибленого жолобка дерев'яною паличкою або цвяхом на поверхню сирого черепка. Глянсування, або лощення, роблять гладким предметом (переважно камінчиком) по сухому черепку лінії, смуги тощо. При ріжкуванні ріжок наповнюється ангобом. У маленький отвір у його нижній частині вкладається гусяче перо або скляна трубочка, і цівка ангобу лягає на поверхню виробу. У сучасних техніках ріжок замінений на гумову грушу. Ріжкуванням майстри проводять прямі й хвилясті лінії, наносять цятки, розетки, листочки та інші орнаментальні елементи. Фляндрування - це з'єднання за допомогою гострого предмета трьох або чотирьох стрічок ангобів, подібно до мармурових розводів.

Існують різні версії і щодо походження слова ”гончарство”. Найпростіша з них - злиття двох слів: ”гон”, що означає скорочено від ”гонити”, та ”чарство”, яке найближче до слова «чари». Тобто разом можна прочитати як ”гонити чари”. На справжнього чарівника, коли працює з глиною, перетворюється майстер-гончар Віталій Китик. Його роботи прикрашають інтер’єри багатьох відомих українських родин, а ще частина виробів розкуповується за кордоном на міжнародних виставках, куди Віталія частенько запрошують.

Те, що створює гончар, просто нереально собі уявити, а побачивши – не можна повірити, що все це зроблено з глини. Дивує, що майстер, який створює надзвичайні шедеври від глечиків до картин і цілих монументів, професійно не навчався цьому ремеслу. Його перший контакт з глиною відбувся в шестирічному віці, тоді Віталій виліпив мавпочку. За його словами, вона вийшла дуже кумедною і з неї всі сміялися, тому хлопчик вирішив, що спроба потоваришувати з глиною виявилася невдалою. І він присвятив свої шкільні роки музиці та спорту. Бажання знову зробити щось із глини з’явилося у Віталія аж в 27 років.

alt - Навіть до цього часу не можу пояснити чому, але коли взяв до рук глину, перше, що мені прийшло в голову, зробити розп’яття Ісуса Христа, - згадує майстер. – І ось вже чотири роки займаюся гончарством серйозно, тобто це ремесло стало головним у моєму житті. Нові образи і ідеї з’являються в мене здебільшого у снах.

Сьогодні Віталій Китик має професійну майстерню при професійному ліцеї №28 в місті Ржищеві на Київщині. Тут відомий гончар знайомить з таємницями цього ремесла дітей. Каже, що діти із задоволенням займаються цією справою, їм подобається творити і втілювати свої задуми. Та крім гончарства Віталій Вікторович проводить для своїх учнів цілий екскурс з трипільської культури. А між заняттями їздить на виставки міжнародного рівня, розробляє дизайн інтер’єру, проводить майстер-класи, працює над новими роботами, створюючи справді незабутні речі, які мають свій неповторний стиль.

Майстер у майбутньому планує організувати вдома відкриту для туристів майстерню-студію, де всі бажаючі зможуть хоча б раз у житті спробувати власними руками створити горщика, миску, глечика чи глиняного кухлика.

Існує легенда про Велику гончарну таємницю, яку кожен гончар упродовж всього свого життя намагається відкрити, але не кожному майстру це під силу. Дивлячись на витвори мистецтва гончара Віталія Китика, розумієш: йому ця таємниця відома. Щоправда, незрозуміло, як йому вдається з безформної глиби глини виліпити цілі картини. Може, його секрет в тому, що він шульга і його гончарне коло крутиться не як зазвичай у всіх, а в протилежний бік?.. Зрозуміло лишень одне: творчості і фантазії цього майстра немає меж. Він створює можливе з неможливого, сягаючи інколи за межі реального.

Людмила ОГОРОДНІК