“Космічні атмосфери” Лучано Кінезе

13 September, Розділ Weekend, переглядів 5 491

Це тому, що усім нам сьогодні бракує радості, до Києва із Венеції - через Харків - прибула переважно живописна виставка Лучано Кінезе. І оселилася на тиждень у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків серед експозиції класичного західного мистецтва.

Переважно – бо пошуки майже вісімдесятилітнього митця у перетіканні багатомірного простору від площини до різноманітних об’ємів часто виходять за межі полотна, розташованого на мольберті. У тій залі, де з постійної музейної експозиції незворушно стоїть зменшений у розмірах пам’ятник Людовіку ХІV (точнісінько такий, як перед Лувром), три різновеликі, подібні до ртутних, кулі Лучано Кінезе водночас вбирають і випромінюють рухливі й статичні зображення мистецьких творів і людей. Манеру, в якій працює митець, науковці називають «спаціолізмом», простий люд відносить до абстракції. У легкості перетинів і контактів, кольорових потужних сплесків і довірливих дотиків різних кольорів спектру на представлених полотнах відомого італійського митця вгадуються знаково відомі нам явища і предмети.

Виставку в музеї Ханенків Лучано Кінезе відкривав особисто у день свого народження: симпатична людина і чудовий колорист, художник випромінює дивовижно добру енергію. Мистецтвознавці й колекціонери, як і звичайні відвідувачі музею, зауважували, як зникає втома і хочеться щось тихенько наспівувати серед його картин. Навіть гострі кути в зображеннях – то устремління без агресії. Овали ж нагадують збільшені телескопом обриси галактик, подібних до нашої Сонячної Системи.

Італійські колеги вважають, що митець пише вигаданий власний космічний світ, а нам здається, ніби йому відкриваються ті процеси, котрі нуртують у глибинах безміру, тобто малює космічний світ, в якому не існує зла. Картини, зокрема із вкрапленнями дзеркальних поверхонь, наче озиваються уривками музичних фраз. Теоретики пов’язують його живопис із музикою Шенберга і Шнітке, чомусь проминаючи моцартівську прозорість і легкість.

Літній художник, який дістав свого часу й архітектурну освіту, - людина, яка звикла віддавати. Власник кількох надзвичайно популярних в Італії галерей, він виставляє творчість молодих художників, допомагаючи їм “стати на крило”. Адже художня творчість неможлива без значних матеріальних вкладень. Безперечно, спілкування з молодими колегами живить і власну творчість Лучано Кінезе, його полотна сповнені безпосередньою радістю людини із чистим сумлінням.

Як галерейщик, він представляв італійцям талановитих живописців Харкова; як живописець, брав участь у Першому міжнародному фестивалі живопису і графіки “Парад традицій”, що відбувся в слобожанській столиці. Той вагомий у культурному житті України проект, як і столичну виставку, підготувала і втілила Тамара Некрасова – засновник і голова Українського об’єднання “Стапріус-клуб”. Міжнародний обмін виставками і меценатство у сфері образотворчого мистецтва – основні напрямки об’єднання. То ж у Музеї Ханенків літній маестро ще й прочитав добродійну лекцію про сучасне італійське мистецтво і його течії.

“Лучано Кінезе – дуже харизматична особистість, - каже Тамара Некрасова. – Він не перестає дивувати новизною у сприйнятті навколишнього світу і легкістю експозиції. Художник і галерист, він є одним з основоположників напрямку в сучасному живопису “спаціолізм».

На відкритті дотепним мистецьким вкрапленням став театралізований епізод: засл. арт. України Віталій Бондарєв і артист Петро Никитін розіграли кумедний діалог і відкрили виставку буквально: внесли живописний диптих у середину сучасної експозиції.

…Киян, які мають змогу спілкуватися з видатним сучасним художником Олександром Дубовиком (він працює в ніби-то схожій, близькій манері), здавалося б, нічим не здивуєш. Але глибока філософська насиченість полотен Дубовика оповідає нам про наш нелегкий український вимір. А творчість Лучано Кінезе – наче незаймані промені з-поміж галактик. Образність його абстрактних зображень живиться в атмосфері сонячної Італії. Один з улюблених, повторюваних фрагментів його полотен нагадує здивовану рибку – радісну і миролюбну.

Шкода тільки, що виставка тривала дуже коротко – з 2 по 11 вересня. Втім, харківський “Стапріус-клуб” обіцяє нові цікаві зустрічі.

Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури

виставка Лучано Кінеза