НЕБОЖИТЕЛІ

22 February, Розділ Weekend, переглядів 4 621

Чому дорослі також шанують і люблять казки? Певне, тому, що сюжети їх неоднозначні. Крізь століття і навіть тисячоліття в образній формі доносить казка досвід багатьох поколінь, моральні цінності й філософське бачення самого життя на Землі. Казки народів світу різняться між собою і водночас мають точки дотику, притаманні людям, котрі живуть навіть на різних континентах.

Класичне мистецтво стародавнього Китаю зі скарбниці Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків сьогодні відкрилося новою сторінкою для українських глядачів. Під кожним експонатом виставки «Небожителі» Марта Логвин – китаїст, науковий співробітник музею – зазначила прізвища реставраторів, які «підлікували» раритети для зустрічі з глядачами.

«Точна подоба вбиває правду», - говорили давні китайці, дещо зверхньо ставлячись до європейського живопису. А ще: «Аби намалювати сосну, треба стати подібним до неї», тобто перевтілитись духом у те, що зображує художник. Тому твори видатних митців минулого справляють дуже сильне враження навіть на спокушених інформаційною вседозволеністю наших сучасників.

Китайські небожителі зовсім не схожі на жителів Олімпу, обтяжених людськими вадами, але також мають звичайні людські риси. Вони допомагають у добрих справах, випромінюючи благословення працелюбним жителям Піднебесної (так називали китайці свою країну з давніх-давен). На картині-сувої (копія 16 ст.) імператор, що став небожителем, керує нащадком, який продовжує почату справу – прорубає канали, щоб врятувати землю від повені-потопу, що залила суходоли ще в третьому тисячолітті до нової ери. 9 років працював батько і ще 13 - його син, перш ніж подолали стихію. До речі, в Китаї мирно уживаються три старовинні релігії і, не зважаючи на їх відмінність, Царства Небесного може досягти будь-хто, якщо життя його праведне, а діяння - добрі. Далі ж ідуть відмінності, про які розповідає і в екскурсії, і в тлумаченнях поряд з експонатами Марта Логвин.

Скажімо, птах фенікс у Китаї – символ жіночого начала, проте він не спалюється і не воскресає з попелу. Дракон – символ чоловічого начала, імператорської влади, захисник і благодійник. Дракони схожі на сили природи, які граються в хмарах. Їх дуже цікаво роздивлятися: ніби має бути страшно від кігтів, зубів, ріжків, натомість думаєш, як любить свого страшного собаку добрий господар. Художники вкладали своє розуміння китайських традицій у ці зображення, певне, тому натхненна благодать передається глядачам через століття. За аналогіями з іншими релігіями (скажімо, іудаїзмом, де 12 колін Ізраїлевих розійшлися вусібіч і започаткували народи), 12 найвизначніших родів Китаю започаткували єдиний народ, а елементи тотемних знаків-тварин на їхніх гербах склали казкового звіра – дракона.

Журавлі й лелеки в китайському живопису, такому схожому на графіку в нашому, європейському розумінні, – це послідовники релігії даосизму, які набули високого духовного рівня і після людської подоби наблизилися до безсмертних. Зображення журавля в новорічному привітанні – це побажання довголіття. Жаба і гілка сливи – також ознаки Нового року. Відповідним чином розташоване в оселі скульптурне зображення жаби ще й приносить у дім достаток.

На виставці «Небожителі» представлені твори, придбані ще засновником Східної колекції (скажімо, курильниця Мінської доби, що розпочалася 1534 р.), а також ті, що їх подарувала уже в радянські часи художниця Таїсія Жаспар – вдова французького дипломата Андре Жаспара, який зібрав чимало старовинних сувоїв та інших шедеврів під час тривалого перебування в Китаї. Скажімо, на виставці є обручка, що вберігає від 5 отруйних тварин, яку носив колись дипломат, а також скульптура, що стояла на його письмовому столі. А з ханенківських надбань не може не дивувати вишивка шовком із золотою ниткою по шовковій тканині, зокрема, кофта, яку вдягали багаті чиновники при імператорському дворі.

А серед суто особистих глядацьких уподобань – мандрівний чернець, який споглядає воду. Круглоголовий, ніс бульбою – він такий далекий від традиційного для нас уявлення про антропологічний тип китайців. У медитації, певне, він наблизився до Першоджерела усіх світів, тому випромінює благодать, дарма, що написаний на папері. Китайські художники не передавали тіней, однак дуже вміло передавали рух. А найбільше досягнення старовинних художників - що твори їхні сповнені духовного світла, котре не затьмарилось протягом кількох століть.

Виставка в Музеї Ханенків діятиме тривалий час, щоб жителі всієї України при нагоді могли з нею детальніше ознайомитись.

Ганна КОЗАЧЕНКО,