- На Фестиваль традиційної української кухні запрошують в Пирогів
- У музеї в Пирогово проходить свято українських солодощів
- У музеї в Пирогово проходить свято українських солодощів
- Майбктнє держави - за кваліфікованними спеціалістами
- ПАРК У СЕЛИЩІ БАТУРИН НАБИРАЄ СИЛУ
Душа народу в його традиціях
Нещодавно Науково-методичний центр зробив новорічний і різдвяний подарунок усім шанувальникам української народної творчості – в приміщенні центру (с. Немішаєве, Київщина) відкрито Музей українського костюму та української писанки.
«Великим є той народ, який знає, береже свою історію, шанує її, примножує та передає нащадкам» - таку ідею покладено в основу створення цієї скарбниці. Бажання зберегти та донести до майбутніх поколінь глибину української душі, багатовікову історію національної культури керувало творцями музею. Беззаперечно, їм це вдалося.
Народження скарбниці
Ідея створення музею виникла рік тому, коли Угнівенко Тамара Миколаївна, заступник директора Науково-методичного центру, запропонувала провести конкурс на кращу великодню композицію. 
Ніхто не сподівався, що на пропозицію відгукнуться майже всі вищі навчальні заклади. Та коли до НМЦ надходили творчі роботи з відображенням традицій, характерних для тієї чи іншої області, регіону, тоді народилася ідея зберегти ці надбання. «Великодні писанки, вишиванки, різноманітні композиції, які ми отримували, - пригадує Тамара Миколаївна, - вражали надзвичайною майстерністю, розкішною кольоровою гамою. Щоб повністю відобразити історію народного побуту та традицій, не вистачало лише національних костюмів. Так вималювалась ідея зібрати національні костюми областей України та, об’єднавши всі експонати, створити Музей українського костюму та української писанки». Перш ніж оголосити ідею, заступник директора поділилася нею із директорами аграрних вузів. Адже без їхньої підтримки, як розповідає пані Угнівенко, розпочати таку затратну справу було б не можливо. З великою вдячністю Тамара Миколаївна пригадує, що її підтримали керівники всіх освітянських закладів, до яких жінка звернулася. Вони висловили своє захоплення задумом, розділили її прагнення зберегти та передати нащадкам розуміння української душі, яке передано в національних костюмах та писанках.
Тоді й розпочалася кропітка робота, що передувала створенню музею. Студенти аграрних закладів з різних куточків країни вивчали особливості національного костюму та традицій, притаманних їх області. Експонати створювалися впродовж восьми місяців 54 навчальними закладами. «Ми прагнули заглибитися в давню історію і по крупинці зібрати все, що було характерним для національного костюму. Потім із сучасних тканин почали створювати вбрання, що повністю відображали давні традиції. Сьогодні в музеї 50 національних костюмів – 25 чоловічих і 25 жіночих. Серце радіє, бо всі вони неповторні, в них відображено всю глибину української душі». Пані Угнівенко пояснила нам, що Україна поділена на шість регіонів по етнографічним видам костюмів. Культури всіх етнічних груп українського народу перемішалися, та зберігся основний стрижень, єдиний для всіх. Тому костюми досить різні й водночас об’єднані однією національною ідеєю.
Тамара Миколаївна щиро вдячна всім, хто відгукнувся на її поклик та прийняв участь у народженні скарбниці української культури.
Зберегти українську душу
Відкриття музею, як годиться, відбулося в урочистій атмосфері. Серед почесних гостей були заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч, директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Мінагрополітики Тетяна Іщенко, депутати ВРУ Микола Томенко та Катерина Самойлик, директор НМЦ Микола Хоменко, представники обласної та районної адміністрацій...
Голова Бородянської районної адміністрації Ігор Кунець, висловивши своє захоплення створеним музеєм, підкреслив, як важливо сьогодні побачити, що культура сходу та заходу, півдня та півночі – це єдина культура українського народу. А народна творчість – душа нашого народу, яку необхідно зберегти й передати майбутнім поколінням.
Привітала учасників події і Ольга Бенч. Вона відзначила, що український народ має складне історичне минуле, повне боротьби та неспокою. Та не зважаючи на руйнівні процеси, що відбувалися, і не дивлячись на сторонній вплив, національне українське вбрання, народне мистецтво зберегли свій стиль, своє етнічне коріння.
Поринаючи в давнину
Мабуть, у кожного, хто переступив поріг музею, перехопило подих. Здавалося, тут зупинився час. Манекени чоловіків та жінок у яскравих національних костюмах, чудові великодні композиції, тисячі неповторних писанок та шкрябанок, картини із природних матеріалів – все відображає особливий український колорит. Давні традиції переплелися із сучасним оформленням. Писанки, яких у музеї кілька тисяч, вражають розмаїттям та цікавими творчими рішеннями.
Левову частку цих писанок створила Світлана Вискочил. Майстер народної творчості, ентузіаст своєї справи, Світлана Василівна закохана в українське писанкарство. «Писанку не можна розбивати, вона пишеться на сирому яйці, потім видувається та за традицією зберігається в селах як оберіг від нечистої сили, - розповідає майстриня. - Це не просто малюнок, це відображення багатьох символів та знаків. Колись батьки розповідали діткам, що означає кожен з них. Навіть той, хто не вмів читати й писати, розумів писанку». Світлана Василівна пояснює, що раніше навіть свої почуття виражали на писанках. Хлопці та дівчата обмінювалися ними, малюнком висловлюючи ставлення один до одного. Це щось на зразок сучасних SMS-повідомлень, каже майстриня.
Під час ознайомлення з експонатами музею на нас чекав ще один сюрприз: прозвучала філософська пісня «Для чого живемо…» у виконанні автора – Ольги Угнівенко. Донька Тамари Угнівенко успадкувала від матері не тільки шанобливе ставлення до народної спадщини, а й співочий талант, що полонив усіх присутніх.
Того дня в журналі відвідувачів музею з’явились перші записи: Ольги Бенч та Тетяни Іщенко. А ще один пам’ятний запис залишиться в серці кожного, хто побував у цьому музеї, такими словами:
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родився, завжди святі.
Хто звичаї роду свого забуває,
Той долі не знайде в житті!
Оксана Шаповал
