Аграрний тиждень. Україна
» » Коло писаного яйця водили гаївки
» » Коло писаного яйця водили гаївки

    Коло писаного яйця водили гаївки


    писанкаУ Коломиї, що на Івано-Франківщині, пройшов традиційний дводенний фестиваль «Писанка 2012».

    Фест проводиться з 2006 року і цьогоріч він отримав статус всеукраїнського. У писанкарстві змагалися близько трьохсот майстринь з різних областей України, працювали майстер-класи. Аби процес розпису яєць побачило якомога більше людей, вперше біля музею «Писанка» встановили великий монітор, і можна було безпосередньо спостерігати за мистецькою акцією. Вирувала й виставка-продаж виробів народних майстрів, свої таланти демонстрували фольклорні колективи з веснянками та гаївками.

    «Дивлюся на виступи колективів і згадую дитинство, гаївки, які ми водили коло церкви. Зараз, на жаль, цього біля церков немає. Слава Богу, що збереглося тут, - зазначив голова ОДА Михайло Вишиванюк, відкриваючи свято. - Я добре пам’ятаю свій перший Великдень. І знаєте, чому? Бо всі пішли до церкви, а мене залишили вдома: я не мав у що вбутися. А коло церкви ж були діти, забави! Я побачив через вікно, що снігу на вулиці нема (хоча попід парканами ще було його трохи), підкотив свої штанята й босоніж побіг до церкви. Мені дісталося тоді від мами, та я пам’ятаю той Великдень!

    Сподіваюся, що через цей фестиваль ми збережемо нашу християнську традицію. Бо будуть у нашій пам’яті свята й традиції, будемо й ми. Якщо ми не робитимемо цей фестиваль, не берегтимемо свою історію, культуру, звичаї, то розчинимося у нинішній мегаструктурі, як порох. Втратимо свою автентичність, втратимо самих себе».

    писанкаКоломийський Гуччі

    Олег Кіращук – писанкар з 15-літнім стажем. Розписує яйця лише курячі або гусячі. Побачити його писанки в музеях майже неможливо. Впродовж кількох останніх років Олег продає їх за кордон. Бо писанкар відомий своїм нетрадиційно-професійним розписом.

    « З 1995 року я працюю абсолютно без вихідних. Великдень - єдиний вихідний. Я не святкую навіть днів народжень, люблю писанки і увесь час віддаю їм», - розповідає Олег.

    Писанкарство для нього – родинна справа. Вчитися писанкарству сина переконала мати. Спочатку хлопець навчався у художній школі, продавав писанки на базарі. Згодом узяв участь у родинній виставці в Івано-Франківську. Потім були персональна виставка в обласному науково-методичному центрі народної творчості, в Києві - Українському домі та Києво-Могилянській академії, пізніше – в Естонії. То був його перший виїзд за кордон. У 2001 та 2002 роках Олег перебував у Таллінні на запрошення місцевої УГКЦ і за рекомендацією обласного осередку Спілки народних майстрів – як автор значної частини писанок Гуцульщини та Покуття. Популяризував українську писанку на естонському радіо й телебаченні.

    Якось загорівся бажанням об’їздити всі села Прикарпаття, щоб якомога більше дізнатися про гуцульську й покутську символіки. Розпитував у селян про писанкарок, відвідував сільських майстрів. У поїздках Кіращукові пощастило зустріти й кількох жінок, вік яких сягав ста років. Саме від них він дізнався про найдавніші традиції писанкарства.

    Олег зберігає всі писанки, які тоді встиг назбирати. На тлі тих орнаментів вигадує власні. Каже, що найважливіше в його писанках – це малюнок. Скажімо, олені, баранчик, сонце, дощ, церква, дерево життя. Останній найбільш полюбляють закордонні покупці, бо малюнок символізує дерево роду.

    Орнамент робіт коломийського писанкаря Олега Кіращука використав у своїй колекції осінь-зима 2008-го всесвітньовідомий Дім моди Гуччі.

    Єдиний у світі музей

    Коломию називають писанковим містом, бо 25 років тому саме тут уперше в світі відкрили музей Писанки (1987 р.). Архітектурна споруда у формі найбільшої у світі розмальованої писанки стала візитною карткою Коломиї.

    Центральна частина музею має висоту 14 метрів, діаметр - 10 метрів. Приміщення повністю виконано з кольорового скла, загальна площа вітражу - понад 600 м2.

    Коли музей відвідують перші особи держави, то професійна писанкарка подає їм біле куряче яйце, розтоплений бжолиний віск, писачок, пропонуючи зробити підпис на поверхні яйця. А потім розписує як писанку.

    писанкаУ колекції музею є писанки з підписами колишніх Президента України Л. Кучми та його дружини, голови Верховної Ради України І. Плюща, прем'єр-міністрів А. Кінаха, В. Пустовойтенка, В. Ющенка, віце-прем'єра В. Семиноженка, міністра оборони О. Кузьмука та інших.

    Концепцію експозиції музею розробила його директор Ярослава Ткачук, а втілили в життя коломийські художники Василь Андрушко та Мирослав Ясінський. У вестибюлі поставлено скульптуру матері Божої з дитиною, всюди - вишиті чудодійні ікони. На 2-му поверсі – колекція з понад 6000 писанок з найбільших центрів писанкарства на Гуцульщині та Покутті, з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та інших областей України, з Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Пакистану та Індії. Деякі експонати виготовлені ще на рубежі XIX-XX століть.

                                                                                                                          Олександра ЛІСКОНОГ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Коло писаного яйця водили гаївки


писанкаУ Коломиї, що на Івано-Франківщині, пройшов традиційний дводенний фестиваль «Писанка 2012».

Фест проводиться з 2006 року і цьогоріч він отримав статус всеукраїнського. У писанкарстві змагалися близько трьохсот майстринь з різних областей України, працювали майстер-класи. Аби процес розпису яєць побачило якомога більше людей, вперше біля музею «Писанка» встановили великий монітор, і можна було безпосередньо спостерігати за мистецькою акцією. Вирувала й виставка-продаж виробів народних майстрів, свої таланти демонстрували фольклорні колективи з веснянками та гаївками.

«Дивлюся на виступи колективів і згадую дитинство, гаївки, які ми водили коло церкви. Зараз, на жаль, цього біля церков немає. Слава Богу, що збереглося тут, - зазначив голова ОДА Михайло Вишиванюк, відкриваючи свято. - Я добре пам’ятаю свій перший Великдень. І знаєте, чому? Бо всі пішли до церкви, а мене залишили вдома: я не мав у що вбутися. А коло церкви ж були діти, забави! Я побачив через вікно, що снігу на вулиці нема (хоча попід парканами ще було його трохи), підкотив свої штанята й босоніж побіг до церкви. Мені дісталося тоді від мами, та я пам’ятаю той Великдень!

Сподіваюся, що через цей фестиваль ми збережемо нашу християнську традицію. Бо будуть у нашій пам’яті свята й традиції, будемо й ми. Якщо ми не робитимемо цей фестиваль, не берегтимемо свою історію, культуру, звичаї, то розчинимося у нинішній мегаструктурі, як порох. Втратимо свою автентичність, втратимо самих себе».

писанкаКоломийський Гуччі

Олег Кіращук – писанкар з 15-літнім стажем. Розписує яйця лише курячі або гусячі. Побачити його писанки в музеях майже неможливо. Впродовж кількох останніх років Олег продає їх за кордон. Бо писанкар відомий своїм нетрадиційно-професійним розписом.

« З 1995 року я працюю абсолютно без вихідних. Великдень - єдиний вихідний. Я не святкую навіть днів народжень, люблю писанки і увесь час віддаю їм», - розповідає Олег.

Писанкарство для нього – родинна справа. Вчитися писанкарству сина переконала мати. Спочатку хлопець навчався у художній школі, продавав писанки на базарі. Згодом узяв участь у родинній виставці в Івано-Франківську. Потім були персональна виставка в обласному науково-методичному центрі народної творчості, в Києві - Українському домі та Києво-Могилянській академії, пізніше – в Естонії. То був його перший виїзд за кордон. У 2001 та 2002 роках Олег перебував у Таллінні на запрошення місцевої УГКЦ і за рекомендацією обласного осередку Спілки народних майстрів – як автор значної частини писанок Гуцульщини та Покуття. Популяризував українську писанку на естонському радіо й телебаченні.

Якось загорівся бажанням об’їздити всі села Прикарпаття, щоб якомога більше дізнатися про гуцульську й покутську символіки. Розпитував у селян про писанкарок, відвідував сільських майстрів. У поїздках Кіращукові пощастило зустріти й кількох жінок, вік яких сягав ста років. Саме від них він дізнався про найдавніші традиції писанкарства.

Олег зберігає всі писанки, які тоді встиг назбирати. На тлі тих орнаментів вигадує власні. Каже, що найважливіше в його писанках – це малюнок. Скажімо, олені, баранчик, сонце, дощ, церква, дерево життя. Останній найбільш полюбляють закордонні покупці, бо малюнок символізує дерево роду.

Орнамент робіт коломийського писанкаря Олега Кіращука використав у своїй колекції осінь-зима 2008-го всесвітньовідомий Дім моди Гуччі.

Єдиний у світі музей

Коломию називають писанковим містом, бо 25 років тому саме тут уперше в світі відкрили музей Писанки (1987 р.). Архітектурна споруда у формі найбільшої у світі розмальованої писанки стала візитною карткою Коломиї.

Центральна частина музею має висоту 14 метрів, діаметр - 10 метрів. Приміщення повністю виконано з кольорового скла, загальна площа вітражу - понад 600 м2.

Коли музей відвідують перші особи держави, то професійна писанкарка подає їм біле куряче яйце, розтоплений бжолиний віск, писачок, пропонуючи зробити підпис на поверхні яйця. А потім розписує як писанку.

писанкаУ колекції музею є писанки з підписами колишніх Президента України Л. Кучми та його дружини, голови Верховної Ради України І. Плюща, прем'єр-міністрів А. Кінаха, В. Пустовойтенка, В. Ющенка, віце-прем'єра В. Семиноженка, міністра оборони О. Кузьмука та інших.

Концепцію експозиції музею розробила його директор Ярослава Ткачук, а втілили в життя коломийські художники Василь Андрушко та Мирослав Ясінський. У вестибюлі поставлено скульптуру матері Божої з дитиною, всюди - вишиті чудодійні ікони. На 2-му поверсі – колекція з понад 6000 писанок з найбільших центрів писанкарства на Гуцульщині та Покутті, з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та інших областей України, з Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Пакистану та Індії. Деякі експонати виготовлені ще на рубежі XIX-XX століть.

                                                                                                                      Олександра ЛІСКОНОГ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.