КОЛИ ТВОЯ РОБОТА ПОТРІБНА, ХОЧЕТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ КРАЩЕ

20 March, Розділ Weekend, переглядів 4 423

Родинна справа. ВАТ «Лубенське племпідприємство» – одне з провідних у своїй галузі в Україні. Тут пульсує повнокровне виробниче життя, незважаючи на пертурбації в сільському господарстві. Міцним, життєздатним племпідприємство зробив його колишній директор – на жаль, нині вже покійний Олексій Миколайович Зеленець. Він плідно керував тут понад два десятиліття. Тепер справу батька гідно продовжують його сини – Володимир і Олексій. Молодший – Олексій – наразі виконує обов'язки директора племпідприємства.

– Олексію Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, про підприємство, про основні напрями його діяльності.
– Основний напрям діяльності племпідприємства – виробництво сперми бугаїв-плідників. Маємо дві філії: в Оржиці, де займаємося розведенням кнурів і виробництвом кнурячої сперми та осіменінням свиней. Також там відгодовуємо свиней. У Пирятині утримували чистопородних коней. Там був іподром. Але наприкінці 90-х років утримання коней стало для підприємства збитковим і тварин звідти вивезли. Відгодовуємо свиней і велику рогату худобу.

– Скільки утримуєте племінних тварин?
– Бугаїв-плідників – 14 голів. Породи різні: голштини, українська чорно-ряба та червоно-ряба, симентали… Кнурів – вісім. Шість – породи велика біла і два – ландрас. Свиноматок – 30. З кормами проблем немає. У розпорядженні племпідприємства 130 га орної землі, на якій вирощуємо зернові, сіємо люцерну на сіно. Для цього у нас є комбайни, трактори, сівалки, інший необхідний реманент. Минулої зими збудували свій цех з виготовлення комбікормів. Премікси, що входять до їхнього складу, купуємо в одної кременчуцької фірми.

– У вас великозатратне виробництво?
– На жаль, так. Лише на утримання бугаїв-плідників за рік витрачаємо в середньому 430-450 тис. грн., адже в них дуже специфічний раціон. До його складу входять сіно, цукор, сіль, сухе молоко, риб'ячий жир, морква тощо. Додаємо й вітаміни.

– Наскільки велика конкуренція на вітчизняному ринку племпродукції?
– Основні наші конкуренти – це підприємства «Генетичний ресурс», «Сіменс-Україна», «Українські лінії», Переяславська станція штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та інші. У розпорядженні цих підприємств значно більше коштів, ніж у нас, а, відповідно, вони мають більше можливостей. Можуть закупити бугаїв-плідників у Канаді чи Америці. Ми собі цього дозволити не можемо. Поки що. Але все одно стараємося ні в чому їм не поступатися.

– Це, очевидно, дається вам нелегко?
– В Україні сьогодні майже неможливо знайти чистопородних бугаїв-плідників, які б мали переваги над хваленими закордонними. І дуже важко зараз вести нормальні розрахунки з господарствами. Фактично ми працюємо в борг. Веземо свою продукцію без передоплати, хоча в договорі вказано, що господарство зобов'язане за десять днів зробити замовлення і внести повну передоплату. Але ми розуміємо становище господарств. Робочий день у мене починається з того, що я о сьомій ранку «сідаю» на телефон і починаю «вибивати» борги.

– На кінець року дебет з кредитом сходяться?
– Ні. Більшість господарств так і не встигають з нами розрахуватися. Тільки на цьому недоотримуємо на кінець року 400-500 тис. грн. Але самі боргів не маємо ні перед ким.

– Проте досить активно розбудовуєтеся… Це впадає в око, щойно потрапляєш на територію племпідприємства.
– Це ми добудовуємо адміністративний будинок, в якому працюватимуть усі спеціалісти підприємства. Поки що вони туляться по інших приміщеннях. Тут будуть створені прекрасні умови для повноцінної роботи: просторі, світлі кабінети, їдальня, душові кімнати, санвузол. Автономне опалення забезпечить тепло в будинку, який плануємо здати в експлуатацію буквально цими днями.
Оновлюємо автопарк підприємства, поповнюючи його новою технікою. Закупили додатково чотириста голів свиней для відгодівлі. Сьогодні це вигідно, бо попит і ціна на свинину зростають.
Ми готові до розширення виробництва. Торік придбали трьох бугаїв-плідників. І купуватимемо ще. Тому що в сусідніх областях, та й на Полтавщині, побільшало господарств, де почали відроджувати поголів'я ВРХ, а отже, з'явився попит на нашу основну продукцію...
...Налаштовані на серйозну роботу й решта працівників ВАТ «Лубенське племпідприємство», зокрема, начальник відділу сервісного обслуговування у тваринництві Любов Іванівна Гава:
– Я двадцять років працювала з Олексієм Миколайовичем, – каже вона. – Це він дав мені знання. Під його керівництвом більшість із моїх колег тут росли, добивались успіхів. Тепер підприємство очолює його син. Звичайно, йому важко. Ми йому допомагаємо. Всі як одна команда… Гуртом стараємося зберегти те, що було надбане за роки.
Любов Іванівна розповіла, що на підприємстві протягом року тричі підвищували зарплату, що дирекція, як і раніше, бере на себе витрати з проведення в районі й області конкурсів штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.
– Коли б іще з нами вчасно розраховувалися, – говорить вона. – Сподіваюся, це триватиме недовго. Стабілізується життя у державі, всі будуть платоспроможні – стабілізується ситуація і у нас...
...Переконаний у цьому й Олексій Зеленець:
– Держава вже не на словах, а на ділі починає надавати ВАТ «Лубенське племпідприємство» підтримку. Зокрема, позаминулого року нам виділили на придбання посудин Дьюара сто тисяч гривень. І торік таку ж суму. Виділяють гроші на здешевлення спермопродукції, осіменіння тварин у приватному секторі. А це теж немало – 130 тис. грн. Для порівняння: позаторік ця сума становила 90 тис. грн. З обласного бюджету на рахунок племпідприємства почали надходити кошти.
Безумовно, це добрий знак. Коли відчуваєш, що твоя робота потрібна країні, хочеться працювати ще краще.

– Які працівники складають ядро підприємства?
– Більш як 30 років віддала племпідприємству Ганна Савівна Костенко. Вона працює дільничним зоотехніком у Хоролі. Здобула великий авторитет у колективі, районі. Чудово виконує свої обов'язки Надія Григорівна Ковадло – завідувачка відділу в Пирятині. Ця жінка вже більше року на пенсії. Але ми попросили її попрацювати ще. Нещодавно колектив підприємства привітав з 50-річчям заввідділком Ніну Василівну Мирненко. Теж прекрасна людина, відмінний фахівець. Як і завідувачка спермобанку в Лубнах – Марія Григорівна Несен. Вона працює на підприємстві понад три десятиліття.
Звичайно ж, велику допомогу, підтримку маю від свого старшого брата Володимира. Він на підприємстві обіймає відразу кілька посад: інженер-механік, інженер з охорони праці, наладчик комп'ютерних систем, відповідальний за газове господарство. Річ у тому, що за останні шість років обсяг робіт на підприємстві зменшився, отож ми економимо, навантажуємо людей по максимуму, але й платимо їм більшу зарплату. У нас чимало працівників – на двох-трьох посадах.

– Доглядати бугаїв – означає піддавати себе ризику. Хто на підприємстві виконує цю нелегку роботу?
– Їх порають люди, які дуже люблять тварин. Тому що, справді, ризик тут немалий. Бугаї дуже агресивно реагують на запах алкоголю, парфумів. А їх треба не лише годувати, вичищати з-під них, але й по кілька разів на тиждень водити на «процедури», вигулювати. Що цікаво: величезні бугаї чомусь більше слухаються жінок.

– Як довго бугаї звикають до нового скотаря?
– Мінімум місяць. До деяких людей вони ніяк не можуть звикнути. Тому ми зацікавлені, щоб основні скотарі в нас не мінялися часто.

– Яка наразі зарплата на підприємстві?
– Перевищує 600 гривень. Але виплачуємо зарплату вчасно. При потребі надаємо своїм працівникам автотранспорт, трактор, виписуємо зерно, інші корми. Основний скотар заробляє у нас до семисот гривень на місяць і має два вихідних. Нічний скотар працює за окремим графіком.

– Олексію Олексійовичу, сільське господарство нині лише на шляху відродження. Не шкодуєте, що пішли батьковою дорогою?
– Ні, не шкодую. Звичайно, іноді буває нелегко, бо хоч я й працював вісім років заступником директора племпідприємства. Та ми з братом робимо все від нас залежне, щоб зберегти підприємство. Вже заради батькової пам'яті стараємось утримувати його на належному рівні. І поки що, начебто, у нас виходить.

ЗАОХОЧЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я...
На підприємстві розроблена і діє заохочувальна система здорового способу життя. Усім працівникам, які протягом року не курять і не хворіють, наприкінці року до заробітної плати додатково нараховується 5% від річного заробітку.

ДОВІДКОВО: У 2001 р. племпідприємство визнано переможцем конкурсу «Кращий роботодавець року», в 2002 р. – посіло 11-те місце, в 2003 р. – третє. Того ж таки року підприємство відзначено міжнародною нагородою – призом «Європейська якість» (Оксфорд, Англія).
На підприємстві постійно створюються додаткові робочі місця.
Також нагороджене Почесною грамотою Міністерства аграрної політики України. 2004 року йому присвоєно почесне звання – «Краще підприємство України».
Будуються об'єкти соціальної сфери – фельдшерсько-акушерський пункт зі спортивно-оздоровчим комплексом. Проведено благоустрій та озеленення території, створюється музей історії розвитку підприємства.
Постійно надається грошова і матеріальна допомога підшефним закладам. Дирекція племпідприємства допомагає ветеранам Великої Вітчизняної війни, людям похилого віку, пенсіонерам племпідприємства, а також пенсіонерам, які мешкають на території мікрорайону №8, – харчовими продуктами, грошима, виділяє земельні ділянки під городи.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ