ЙОГО ПРІЗВИЩЕ – «БАТЬКІВЩИНА СОНЦЯ»…

01 October, Розділ Weekend, переглядів 7 641

Для Акбара Хурасані Київ став благословенною долею, адже саме тут справдився його талант художника. Видатні українські живописці навчали його таїні майстерності. І ось уже понад два десятиліття Акбар чарує знавців і любителів мистецтва своїми картинами.

Звісно, його вабили й старовинні українські хати; соняхи цвіли на деяких його полотнах, але найтонші нюанси високого мистецтва живопису підкорюються його пензлю, коли пише художник Афганістан, де минули перші 20 років його життя.

Кажуть, велике бачиш на відстані. Свою батьківщину, понівечену громадянською війною, з відстані географічної і в тривалому проміжку часу Акбар Хурасані не може не ідеалізувати. Він бачить її істинну суть, ніби відшаровує весь історичний і сучасний негативізм, викреслюючи зі свого серця антигуманні вчинки деяких співвітчизників. Його мистецтво – це осанна прекрасному, створеному Всевишнім світу, де немає місця ні релігіозним викривленням, ні порушенням гармонії природи.

Іноді художникові вдається відтворити на полотні самий Дух. На його нинішній персональній виставці в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві є полотна, які стверджують, що й за життя людина може досягти досконалості.

Тут немає гасел і закликів: дорогою серед прекрасних гір рухається просвітлена постать мандрівника – паломника, пілігрима. Ледь помітне блакитне світло навколо голови – мов гра сонячних променів у чистому гірському повітрі. Але цифрова техніка сприймає те світло, як сліпуче сяйво, а хмари уподібнюються до світлих архангельських крил, котрі оберігають людину в дорозі її до Всевишнього.

Олійними фарбами художник передає непередаване і коли зображує місто майбутнього. Усі найбільші релігії світу проповідують любов до Єдиного Творця і його творінь. Убити невірного – це значить убити невірного в собі, перемогти в своїй душі і вчинках злість, заздрість, користолюбство й інші численні вади, а не відбирати в іншої істоти життя, надане Аллахом. Місто Майбутнього на полотні Акбара Хурасані має східну архітектуру, а світло в центрі його – це світло єднання людини з Всевишнім.

Учень світлої пам’яті професора Віктора Пузиркова, Акбар найбільші свої мистецькі досягнення здобув саме в реалістичній манері живопису. Шанувальник найкраших взірців світової поезії (одну з попередніх виставок присвятив 800-річчю видатного перського поета Джалаладдіна Румі), художник нинішню виставку в Музеї Ханенків назвав «Святою Брамою» і запрошує усіх нас, глядачів, зазирнути у вищий вимір. Він опанував кілька видів каліграфічного письма і вплітає його в живописні зображення: ці майстерно виконані поетичні рядки, написані мовою фарсі, надають краси і загадковості його картинам. Поезія, не застаріла протягом багатьох століть, зорово вписана в живописні зображення, також справляє благодатний вплив на глядача і відкриває його душу високим почуттям.

Втім, художник вдається і до образів європейської культури - надзвичайної виразності жіночий портрет назвав «Сирена». Стримуване, приховуване нуртування пристрастей, активне жіноче начало в оболонці яскравої вроди вабить і втягує, мов у вир, навіть тоді, коли захоплений чоловік відчуває свою приреченість у звабливому погляді красуні. Щось віддалено в цій картині нагадує жіночі портрети Врубеля, втім, сила характеру зображеної моделі, вдало передана Акбаром, виводить цей твір за рамки будь-яких наслідувань.

Взагалі картини Акбара впізнавані. Навіть тоді, коли він відступає від реалізму чи імпресій і вдається до знаковості, намагаючись передати філософські системи чи грані світобудови. Прекрасний колорист, він досягає рівня, коли живопис ніби починає звучати. Можливо, це досягається ще й тому, що в душі художника існує певна напруга, спричинена його долею. Він давно вже вважає Україну другою батьківщиною, проте пісні, увібрані з молоком матері, і недосяжність перших у житті доріг між високогірними аулами, що ними мандрував до школи, складають інший магнітний полюс в його людській біографії. Здоровий глузд утримує художника від мандрівки додому, де ще й досі триває громадянська війна. Але свою незрадливу відданість рідному гнізду ширококрило доводить митець своєю творчістю.

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків персональна виставка Акбара Хурасані триватиме аж до самої Покрови. Саме тут, у музейній залі, багато прихильників і справжніх друзів художника дізналися ще й докорінну суть його прізвища: Хурасані – це значить «Батьківщина Сонця». Сонце його таланту зійшло в зеніт саме в Києві.

Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури