Модні витівки для лісових красунь

21 December, Розділ Weekend / Свято, переглядів 5 547

Погодьтесь, в нашому житті немає нічого випадкового, все має своє пояснення. Уважно придивившись навіть до ялинкових іграшок, розумієш: це речі, у яких користь невід’ємна від краси, вони мають пропорції, гармонійне забарвлення, інші естетичні вартості.

Найціннішими ялинковими прикрасами «гурмани» вважають антикварні, які зараз набувають популярності. По старовинній іграшці експерт одразу визначить, до якого періоду вона належить. Бо все, що пережила наша країна, знайшло відображення у прикрасах для ялинки.

В старих іграшках живе тепло рук майстра-склодува і казкового художника. Кожний предмет завжди пов’язаний зі світом, адже речі, як і ми, мають коріння і велику кількість «родичів», тож мають і прототип. Так і зелені красуні, привертаючи до себе загальну увагу, уособлюють райське дерево, а прикраси на них - біблійні яблука, одне з яких наша прародичка Єва так необачно запропонувала посмакувати Адамові...

Якщо заглибитися у давнину, то наші пращури поклонялися духу лісу, який жив у дереві. Щоб умилостивити його, вони вішали на гілки дари (символи родючості). Ще до прийняття християнства слов’яни, наприклад, розвішували плошки с горючим маслом на гілках вишневого дерева. А у германських племен існувала повага до ялинки як символу перемоги над смертю і засобу захисту домашнього вогнища від злих духів.

alt Оскільки лише хвойні залишаються взимку зеленими, у країнах північної півкулі новорічним деревом вибрали саме їх. Та як бути з квітами і плодами яблунь, вишень? Так люди стали прикрашати гілки «безплідної» ялинки фруктами та іграшками, що імітують круглі плоди і символ сонця (вогники).

Улюбленими й численними новорічними прикрасами протягом багатьох років були іграшки-насолоди – шишки і бурульки, зайчики і білочки, які випікали з піскового тіста й обертали в золоту, срібну й кольорову фольгу.

Перед війною радянські прикраси для ялинки, їх асортимент розробляв Інститут іграшок (м. Москва). Тоді новорічні деревця в усій країні прикрашалися червоними зірками, танками, літаками, парашутистами і навіть портретами Сталіна і членів політбюро.

На початку 50-х років з вати виготовляли багато «їстівних» іграшок: ягоди, овочі, фрукти. Тоді ж на ялинці оселилися Червона Шапочка, Айболить, кумедні звірята, птахи, і, як символ демографічного вибуху, - лелеки. А «кукурудзяна епопея» часів М. Хрущова залишила на ялинових гілках качани. І неодмінною прикрасою ялинки стали скляні намиста.

У 90-х з’являються кулі з переводними зображеннями тварин-символів року (відгомін моди на гороскопи) та іграшки у вигляді шоколадних фігурок.

Щороку мода на новорічні прикраси змінюється. Вишукані українські іграшки тепер стають престижними. Клавдіївську фабрику ялинкових прикрас поблизу Києва було відкрито у 1946 році. Тут не використовують ні пластмаси, ні інших «замінників» - лише натуральні матеріали. Виробництво іграшок зі скла досить складне і трудомістке. Гарна іграшка у вигляді кулі чи дзвіночка повинна пройти процес видування, сріблення, фарбування, розмальовування. Для досягнення краси й оригінальності всі ці процеси, за невеликим винятком, ось уже півстоліття здійснюються вручну. І навіть не збираються доручати виробництво «автомату»: побоюються, що тоді іграшки втратять свою ексклюзивність.

Скло і подих – так народжується майбутня ялинкова прикраса. Зі скляних трубок жінки-склодуви вручну видувають легкі й тонкі кулі: одну таку «надихають» за 2 хвилини. Без уродженого художнього хисту й гарного окоміру тут не обійтися. Далі скляні кульки вручну сріблять із середини, потім фарбують ззовні в різні барви. І нарешті – розпис.

Цех художнього оформлення ялинкових іграшок - обличчя фабрики, її естетична візитна картка. Особливо обдаровані

робітниці, котрі мають художню освіту або природний хист до малювання, пензлями вимальовують все, що забажає замовник: від зимових візерунків – до логотипів організацій та політичних партій. За день через руки кожної, залежно від складності, проходить від 50 до 300 іграшок.

До безперечних лідерів не тільки України, а й всієї Європи належить львівська фабрика ялинкових прикрас «Галімпекс», 95% продукції якої йде на експорт. Фабрика є, до певної міри, законодавицею моди на новорічні іграшки. Тут побито рекорд щодо найбільшого діаметра кулі - видувається іграшка «завтовшки» 18 сантиметрів! Застосовуються і нові присипки близько десятка кольорів (колись були лише «золота» та «срібна» гами). Вироби славляться губною видувкою та ручним розписом, а це найбільше цінується у світі.

Сьогодні фахівці відзначають популярність гуцульських орнаментів, така собі «іграшка у вишиванці». Це мода на національні - фольклорні - мотиви в новорічних прикрасах. Виглядає іграшка стильно і незвично, а ялинка з цими прикрасами - неповторно. Нововведення - ідея одного з найбільших в Україні спеціалізованих підприємств із випуску новорічних іграшок і штучних ялинок. Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас, що на Тернопільщині, працює вже більше 50 років. Нині в асортименті підприємства понад 300 найменувань.

У листопаді 2004 року тут народилася ідея виготовити ялинкові прикраси з логотипом “Так! Ющенко!”. Тож випустили партію новорічних іграшок із революційним помаранчевим логотипом. І нова продукція розійшлася миттєво: деякі підприємці забирали її прямо з фабрики.

За десятки років багато чого змінилося в нашій державі. Як і все на світі, змінюються з роками і ялинкові іграшки, та традиція прикрашати новорічне деревце залишилася тією ж.

І хоча сучасна новорічна мода диктує свої права на ялинкові іграшки, в усі часи для «лісової гості» іграшки-саморобки обов’язково робили діти. Можливо, настав час оцінити значення маленьких крихких штучок, із якими пов’язані спогади про дитинство і веселе зимове свято? Це допоможе вихованню емоцій, розвитку фантазії, формуванню усвідомлення людиною свого становища у культурному часі і просторі, свого зв’язку з минулим, сучасним і майбутнім.

Олена ЛОБЕНКО