ВІНШУВАЛИ ХЛІБОРОБІВ…

27 November, Розділ Weekend / Свято, переглядів 3 970

Віктор Янукович пройшов просто між глядацькими рядами на урочисту сцену, привітав аграріїв і особисто вручив нагороди небагатьом з багатьох, чия плідна праця в сільськогосподарській галузі помічена державою (текст Указу Президента читайте на нашому сайті: //a7d.com.ua/6362012.html). У промові його, зверненій до хліборобів, звучали оптимістичні цифри. Та обличчя працівників села були переважно невеселі.

Звертаючись до присутніх у залі, Глава держави закликав максимально захищати внутрішній ринок агропродукції і робити все для її виходу на міжнародні ринки. «Важливе завдання для влади - забезпечити використання всіх дозволених Всесвітньою торговельною організацією інструментів для захисту внутрішнього ринку від імпорту низькоякісної сільськогосподарської продукції», - сказав Президент. І водночас закликав використовувати всі можливі механізми та методи для просування нашої сільгосппродукції, зокрема зерна, на зарубіжні ринки. Віктор Янукович підкреслив, що Україна, за оцінками міжнародних експертів, має великий потенціал, а в умовах прогнозованого зростання чисельності населення - історичний шанс посісти провідне місце на світовому ринку продовольства.

Президент також запропонував розглянути можливість збільшення плати за користування землею. За його словами, «…було б доцільно вивчити можливість збільшення плати за користування землею, щоб розширити фінансові можливості місцевого самоврядування для розвитку сільських територій».

Ще Віктор Федорович підкреслив, що вважає за необхідне змінити підходи держави в питаннях дотування підприємств агросектору. «Дотування збиткових підприємств створює умови для їх деградації», - сказав очільник країни, наголосивши, що потрібно переорієнтувати систему дотацій так, аби стимулювати насамперед ті підприємства, які використовують її максимально ефективно, зокрема, випускають якісну продукцію, а дотацію використовують на своє технічне переоснащення. Також Президент закликав краще використовувати кошти інвесторів на розвиток агропідприємств.

Нагадав він і про співпрацю влади з громадськістю, пообіцявши, що без згоди громадськості не робитиметься жодних кроків, пов'язаних із обігом земель сільгосппризначення (до речі, цією обіцянкою Глава держави зірвав аплодисменти залу). А говорячи про необхідність продовження законодавчого врегулювання відносин у земельній сфері, Віктор Федорович відзначив, що потрібно пам'ятати: земля - не тільки найдорожчий ресурс країни, а й тісно пов'язане з нею життя нинішнього і майбутнього поколінь українців. «Тому під час вирішення питань, пов'язаних із землею сільськогосподарського призначення, важливо максимально задіяти громадське обговорення, ретельно вивчити досвід інших країн, які вже пройшли цей шлях», - наголосив він. А потім підкреслив: «Я хочу вас запевнити в тому, що ми жодного кроку не зробимо, поки не почуємо від людей бажання йти цим шляхом далі, тобто поглиблювати відносини в земельній сфері. Будь-які розмови на цю тему - вони завжди будуть закінчуватись громадськими обговореннями та рішеннями громад, ви про це повинні знати».

На думку Президента, необхідно докласти всіх зусиль, щоб у процесі земельної реформи були захищені, насамперед, інтереси селян, щоб не допустити їхнього «обезземелення», а ще реформа повинна сприяти реалізації їхніх прав, припинити тіньову приватизацію землі. Цьому сприятимуть, переконаний В. Янукович, два важливих документи, які планується розробити в найближчій перспективі: Стратегія розвитку аграрного сектору на період до 2020 року та Стратегія сталого розвитку сільських територій.

А ще до початку урочистостей тут і там у фойє палацу спілкувалися господарники – представники п’ятнадцятимільйонної когорти, і видно було, що розмови то ділові, конкретні – наче ділилися бідами і тим, як ті біди влітку долали. Сяяли щирими посмішками, зустрічаючи колег, обіймалися, потім посміхались у фотоапарат, але очі на тих фото будуть однак невеселі.

Великої шкоди завдали передвесняні люті морози. А тоді ще й посуха випалила поля на півдні України. Як про те забути? Найважливіші в світі – годувальники людства – лишаються сам-на-сам зі своїми проблемами, коли природа виявляє немилосердя. У багатьох регіонах України упала в криницях вода на три метри, а то й більше. Вода – це душа планети, і саме хлібороби як мало хто розуміють матінку-Землю і землю ланів, даровану Всевишнім, яку поволі загарбують товстосуми під будівництво… «Продавати - не продавати», - торгуються законодавці, наче замість хліба можна покласти на стіл цеглину чи підшивку законодавчих актів. «НЕ ПРОДАВАТИ!» – волають ниви, але ж чують їх тільки ці мудрі люди, котрі не тільки руки, а й душу свою натрудили на сільській ниві.

Аврора Мельничук, засновник АКОП «Аврора» (Чернівецька обл.):

- Важко – не важко, та ми,орендуючи близько 800 га, утримуємо майже 900 голів великої рогатої худоби. І продукцію рослинництва вирощуємо в природний спосіб, не застосовуючи міндобрив, бо органіки вистачає для живлення ґрунту. Тож корови наші споживають екологічно чисті корми, даючи чудове молоко. Але ж цей життєдайний цілющий продукт не цінується належним чином. Уявіть собі, за 1 л солярки мусимо віддавати 3,5 л високоякісного молока! Велике й податкове навантаження на сільгоспвиробника. Скажімо, ми щомісяця сплачуємо в бюджети різних рівнів близько 120 тис. гривень. З такими «гирями» важко просуватися вперед.

Але попри ж всі проблеми сьогодення, ми про завтрашній день не забуваємо. Намагаємося відвідувати всі виставки й семінари, де йдеться про новітні технології в тваринництві. Плануємо розширити ферму, замінити обладнання на сучасне, збільшити поголів’я. Щоправда, всі плани впираються у фінансові ресурси, які не безмежні. Хочеться, щоб і держава на це зважала в своїх планах.

Раїса Вожегова, директор Інституту зрошуваного землеробства НААНУ (Херсонщина):

- Вперше я побувала на урочистому святкуванні Дня працівників сільського господарства в 2010 році, коли вже стала директором інституту. І вважаю, що цей день - найголовніше свято нашої країни. Бо є три найважливіші професії, які годують, навчають і лікують. А ті, хто працює на землі, роблять найнеобхіднішу справу.

А ще вважаю цілком правдивим вираз «Країна без науки – країна без майбутнього». На Херсонщині дуже тісні зв’язки між владою, науковцями і аграріями. Тому торік область стала першою на півдні України за врожайністю. Цей рік дуже важкий для аграріїв, особливо для зони ризикованого землеробства, до якої відноситься Херсонщина. Такої посухи осені 2011-го, морозної і сніжної зими та весінньої посухи 2012-го наш регіон не бачив 140 років. І ми змушені були реагувати на ці зміни, тож почали підбирати сорти і гібриди, більш стійкі до морозів та посухи, розробляти технології, щоб підлаштувати агровиробництво до таких погодних умов. Звернули увагу на нетрадиційні культури для регіону - сорго, просо. Зі своїми напрацюваннями і розробками постійно знайомимо сільгоспвиробників. Адже наш інститут працює на три області: Херсонську, Одеську, Миколаївську. Також плануємо розвивати технології крапельного зрошення, закладати демонстраційні полігони, випробовувати обладнання і пропагувати всі ці інновації серед аграріїв.

Григорій Ткаченко, голова ФГ «Напорівське» (Чернігівщина):

- Багато говорити не вмію й не буду. Хочеться, щоби більше за нас говорили результати тяжкої праці на землі, праці, яка не має вихідних. Сьогодні фермер не може собі дозволити банкірського життя. Та ми працюємо в сільському господарстві не нарікаючи, а сподіваючись на краще. Працюємо на майбутнє, бо усвідомлюємо, що без землеробства в України немає майбутнього. Сподіваємось, що й «нагорі» це зрозуміють.

Сергій Іванов, генеральний директор СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» (Миколаївщина)

- Вперше я приїхав на таке свято 10 років тому. Тоді ж отримав дуже приємні, позитивні враження. Працюю керівником сільгосппідприємства вже понад 30 років і День працівників сільського господарства для мене - особливе свято.

Зараз господарство займається тваринництвом. Можу сказати, що цей рік видався для нас найтяжчим за весь час моєї роботи. Бо мали неврожай зернових, навіть комбайн не виходив у поле, бо не було чого прибирати. Та й зараз виживаємо тільки завдяки тваринництву. Хоча і у цій галузі маємо проблеми, бо знову ж таки через неврожай нам доводиться купувати корми.

Та попри всі негаразди, можу сказати, що моє підприємство і колектив працюватимуть. Єдине, чого б хотілося - аби влада повернулася обличчям до сільгосппідприємств, які займаються тваринництвом, створюють робочі місця на селі, і за рахунок яких фактично воно живе.

Віктор Пабат, доктор сільськогосподарських наук (Чернігівщина):

- Першим справжнім святом працівників сільського господарства для мене став перший урожай кукурудзи, який зібрала наша учнівська виробнича бригада під моїм керівництвом, досягнувши першості в районі. Ще тоді я пізнав радість дружної колективної праці. І все життя, на всіх посадах, був і залишаюсь прибічником справедливої колективної форми виробництва в агросекторі. Добре, що сьогодні ми частіше говоримо про кооперацію, зробивши висновки з помилок минулого і беручи все краще для майбутнього.

Михайло Романюк, начальник управління сільського господарства Кременецького району (Тернопільщина):

- Майже всі урочисті святкування Дня працівників сільського господарства стандартні, тому враження завжди від цього свята однакові – теплі й позитивні. Цей рік для нашого району видався вдалим. Приміром, середня врожайність зернових культур складає 41 ц/га, тобто на 10 ц більше, ніж торік. Тваринництва практично в районі немає, але в 2013-му одне з агропідприємств планує зайнятися ВРХ, а точніше, молочним скотарством. Розраховують утримувати 1 тисячу корів. Усього ж у Кременецькому районі маємо 13 великих сільгосппідприємств і ще 5 значних фермерських господарств, які обробляють мінімум по 800 гектарів.

Володимир Кузік, ректор Харківського НАУ ім. В. Докучаєва:

- Ціну нелегкій праці на землі пізнав ще змалку, бо народився у багатодітній сільській родині п’ятою дитиною. Відтоді засвоїв, що успіх і добробут можна здобути тільки в праці. А працювати ми вміємо із завзяттям та розумом. У цьому я переконався на стажуванні в США, де працюють на провідних посадах у сільському господарстві тисячі висококваліфікованих українських спеціалістів, тож генетично ми дуже багаті. Та що далеко ходити? У нашому університеті вчаться студенти з 76 країн світу! Дарма б не їздили до нас. Приємно, що й популярність провідних аграрних спеціальностей щороку зростає і серед української сільської молоді. Ми це відчуваємо кожної вступної кампанії. Головне, все більше наших випускників залишається працювати на селі. Це красномовно говорить, що є майбутнє і в аграрного сектору, і в України.

Володимир Несен, директор агрофірми «Оржицька» (Полтавщина):

- Дуже добре пам’ятаю, коли я вперше приїхав на ці урочистості. Тоді ще був президентом Леонід Кучма. Вдруге був, коли президентом був Віктор Ющенко. І ось зараз приїхав втретє. Враження були завжди приємні, бо я селянин і для мене це свято надзвичайно вагоме. Я завжди гордився, що маю честь представляти селян нашого краю, району на урочистостях.

Сьогодні агрофірма «Оржицька» - міцне господарство, маємо прекрасний урожай зернових, тваринництво забезпечено кормами, доїмо 18 т молока, з людьми розрахувалися за оренду паїв, своєчасно виплачуємо заробітну плату працівникам. Уже реконструювали три тваринницьких приміщення і далі плануємо переоснащення. В 2013-му хочемо придбати один комбайн і трактор іноземного виробництва, щоб повністю позбавити наш автопарк від старої техніки. А в глобальному плані, що стосується всіх сільгосппідприємств, то нам би хотілося, аби не спекулювали питанням землі.

Леонід Байша, начальник управління сільського господарства Верхньорогачівського району (Херсонщина)

- На урочистому святкуванні в Києві я вдруге, перший раз урочистості були скромніші. Цього разу дуже все солідно, святково. Нинішній рік запам’ятався аграріям нашого району великою посухою, тому не можна сказати, що він був вдалий. Показники рослинництва порівняно з минулим роком погіршилися, натомість ми покращили результати в тваринництві. В районі маємо понад тисячу фермерських господарств і 10 великих сільгосппідприємств. Тому вся земля обробляється, немає жодного гектара, який пустував би чи заростав бур’янами. Думаємо, що і надалі наші аграрії господарюватимуть, нарощуватимуть врожаї і розвиватимуть тваринництво.

…Та свято є свято. До нього серйозно підготувалися. Найвродливіша актриса України – Ольга Сумська разом із популярним телеведучим Юрієм Горбуновим низько вклонилися хліборобам і повели концерт, рівного якому не пам’ятають навіть завсідники палацу «Україна». Легконогі, усміхнені артисти, які щойно вручали квіти новим орденоносцям, закружили по сцені, мов легші за музику невагомі ельфи, вливаючи радість і впевненість у серце кожного глядача. Звісно, це були танцівники всесвітньо відомого академічного ансамблю танцю імені Павла Вірського. Шаленого темпу, заданого професіоналами Мирослава Вантуха, дотримав народний хореографічний ансамбль «Сонечко» із Житомира. Їхня сюїта «Слава Україні» зачепила за живе, бо козаки-воїни в танці нагадали про силу і славу українського народу, про минулу звитягу, невмирущу в нащадках. «Який сильний, талановитий, працьовитий наш народ, - думалося. - Чому ж ми досі так тяжко живемо?..» Втім, концерт відволікав од гірких думок.

На сцену вийшов акробатичний квартет із смішною назвою «Вайт котікі» й остаточно розвіяв смуток реальності. Актор-силовик у шпагаті навісу тримав кремезного партнера, який, спираючись на його плечі, робив стійку, - на таке навіть Жан-Клод Ван Дамм не спромігся б!

Знаменитий дует «Кролики» (народні артисти Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко) розсмішив усіх новою гуморескою.

А ось і останній виступ – концерт в концерті – ансамблю «Добры молодцы», який виступає на сцені вже півстоліття. Мелодійні пісні їхньої молодості звучали бадьоро і свіжо, тож скинули з плечей зайві роки сивуваті хлібороби й підспівували артистам під музику Пахмутової «Главное, ребята, серцем не стареть…».

Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури

Людмила ЛЕБІДЬ

Володимир ШАПОВАЛОВ