Відкриває земельні таємниці

21 January, Розділ Weekend / Різне, переглядів 4 388

Державне агентство земельних ресурсів України презентувало нарешті Національну кадастрову систему, над створенням якої фахівці працювали понад 20 років. І Сергій Тимченко, очільник агентства, запевнив, що ця система почне впроваджуватися з 1 січня 2013 року. Цього ж дня набере чинності й Закон «Про Державний земельний кадастр».

Ці дві події вельми важливі для України, бо наша держава здавна вважається аграрною. Фахівці стверджують: близько 25% всіх чорноземів світу сконцентровані у нас. Проте саме земельне питання в нашій країні дотепер вважається чи не найсекретнішим. Отримати бодай якусь інформацію про земельні ділянки те ж саме, що дістати доступ до державної таємниці. Зробити це можна лише у двох випадках: перший – дати хабара чиновнику, а другий – самому стати чиновником і взяти під охорону земельну таємницю.

Зі слів Сергія Тимченка виходить, що чиновницькому свавіллю відтепер покладено край. У рамках Національної кадастрової системи запускається публічна кадастрова карта. А це значить, що нині будь-хто з нас через Інтернет може отримати потрібну інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Інформація, зокрема, містить дані про розмір земельних ділянок та їх межі, місце розташування, форму власності, цільове призначення, якість ґрунтів.

Питання «навіщо це потрібно?» більш ніж риторичне. Хоч і повільно, але наша країна таки просувається до земельного ринку. І тому треба готуватися до можливих операцій з купівлі-продажу земельних ділянок.

Зрештою, навіть за наявного земельного мораторію відбувається рух землі. Земельні ділянки передаються у спадок, даруються, здаються в оренду. І кожному власнику землі важливо знати - яким капіталом він реально володіє, як ліпше ним розпорядитися, аби бажані гектари дали якомога більше прибутку.

Доступ до бази даних отримають нотаріуси, комерційні банки, що здійснюють кредитні операції, іпотечні заклади, організації, що проводять землевпорядні роботи. Інформацією можуть скористатися й відомства, що опікуються містобудуванням, водними та лісовими ресурсами.

У цьому сенсі Україна не виглядає першопрохідцем. Скоріше навпаки – ми виявилися в числі останніх європейських країн, які наважилися на створення системи Державного земельного кадастру.

Судячи з усього, Сергій Тимченко належить до числа людей, для яких навіть недоліки за певних обставин можуть перетворюватися на переваги. Під час презентаційної прес-конференції він сказав, що така наша «кадастрова непоспішність» у підсумку зіграла позитивну роль. Вибудовуючи систему Державного земельного кадастру, країна змогла якнайкраще скористатися досвідом інших країн і послугами ліпших закордонних експертів.

Створення системи Державного земельного кадастру відбувалося за сприяння Світового банку. На виконання відповідних робіт, що здійснювалися у рамках Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», було витрачено близько $50 мільйонів. Лише аерофотозйомка на понад 60,2 млн. га, створення ортофотопланів та індексних кадастрових карт коштували $23,6 мільйонів.

Значних коштів потребувала робота, пов’язана зі створенням програми та закупівлі необхідного обладнання. Його, зокрема, потребували 672 регіональних офіси, які вже облаштовані спеціальними каналами зв’язку. Основний та резервний центри обробки інформації також облаштовані за сприяння Світового банку.

Натепер, зазначається у поширеному в ЗМІ прес-релізі, Держземагентство переводить усю документацію в цифровий та електронний вигляд. Йдеться про ту інформацію, яка надходить зараз, і про ту, яка зібрана раніше і до останнього часу зберігалася на паперових носіях.

Ця робота вважається надто важливою. Зрештою, це визнають і закордонні експерти. За їхніми оцінками, роботи по створенню системи Державного земельного кадастру та його інфраструктури складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. Здебільшого зусилля спрямовуються на збір і систематизацію інформації.

Цю обставину врахував український уряд і тому виділив на цей вид діяльності 30 млн. гривень. На переконання фахівців Держземагентства, ці гроші дозволять прискорити наповнення Національної кадастрової системи необхідними даними. До речі, саме цю діяльність фахівців Держземагентства високо оцінили міжнародні експерти. Серед яких і директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

Утім, робота не завершується. Голова Держземагентства запевнив, що Україна піде шляхом світової практики, коли на базі земельного кадастру вибудовується національна система геопросторових даних. Тобто, на кадастр накладатиметься інформація про надра, комунікації і мережі, будівлі, водні та лісові ресурси тощо.

Сергій Тимченко не ідеалізує нинішню Національну кадастрову систему. Він не виключає, що вже найближчим часом будуть виявлятися певні помилки, які доведеться виправляти по ходу.

Такої можливості не виключають й інші експерти. Так, менеджер просвітницьких кампаній Проекту USAID «АгроІнвест» Марина Зарицька в інтерв’ю нашому виданню сказала: «Під час переходу від старої системи обліку земельних ділянок до нової Національної кадастрової системи для вразливих верств населення і, в першу чергу, для українських селян можуть виникнути проблеми у визнанні та оформленні прав на землю. Розуміючи це, наш Проект планує об’єднати зусилля своїх фахівців та юристів громадських організацій, які працюють у кількох областях. І сільські жителі зможуть отримати необхідну інформацію і знання, що допоможуть їм відстояти свої земельні права ще до початку повноцінного функціонування Національної кадастрової системи. Зокрема, ми підтримаємо громадські організації, які проводять серед селян широку роз’яснювальну роботу і, понад усе, серед тих власників ділянок, які найчастіше стикаються з труднощами в реєстрації права на землю, отриманні кадастрового номера земельної ділянки та передачі її в оренду на прийнятних для них умовах».

Михайло ВЕРНИГОРА,

Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань