На порозі – органічне бджільництво

Про цілющі властивості меду знають усі. Чимало цікавого про це можна почути і від директора Інституту бджільництва НААН України Олександра Галатюка, який має, до речі, свою пасіку і вже понад 40 років біля бджіл: «Маленька бджола, - каже, - багато важить. За моїми попередніми розрахунками, у вітчизняній галузі бджільництва щороку в обороті не менше 3 млрд. гривень. І кожний рік Україна експортує 10-15 тис. тонн меду у США, Канаду, Японію та багато інших країн. При тому унікальність продукції бджільництва полягає у великому різноманітті та успішному поєднанні харчових та лікувальних властивостей. Людина, аби бути здоровою, має з’їдати за рік 10-12 кг меду. Незаперечний факт: коли від атомних бомб постраждали японські міста Хіросіма та Нагасакі, мешканці, які жили на цих територіях, стали споживати мед і бджолине маточне молоко. І вони прожили далеко довше, аніж ті, хто цього не робив. Отже, варто споживати щодня – вранці та ввечері - по ложці меду. Собі, як мовиться, на користь».

Чому український мед цілющий? Олександр Євстафійович це так пояснює: «Якість нектару залежить від якості ґрунту, адже всі макро- і мікроелементи, які є у незабрудненому ґрунті, переходять у нектар. Такому нектару немає ціни! У пасічників України, що відрадно, є вибір і ґрунтів, і можливості в цілому займатись органічним бджільництвом. До чого нині багато хто і прагне».

Не менш цікаве від вченого, яке мали би взяти на замітку прихильники здорового способу життя: саме гречаний мед додає «блідолицим» рожевості, здорового вигляду. Гречаний, соняшниковий, з буркуну, експарцету та деяких інших рослинних зборів мед належить до товарного. А найкращі з дієтичних медів – з крушини, малини, ожини, акації. Унікальний за своїм складом мед, який бджоли збирають із верболозу, садів.

В Люблін за досвідом   

Так, є у нас і медова слава, і розуміння того, як продовжувати споконвічну на наших землях прадідівську пасічну справу. Не вистачає тут лише запровадження деяких цивілізованих норм. І у першу чергу, як вважає Олександр Галатюк, бракує підтримки пасічників України з боку держави. На цей час вона повністю відсутня. А ось, скажімо, у Люблінському воєводстві (Польща), куди директор Інституту бджільництва ім. Прокоповича їздив переймати досвід, пасічникам із місцевого бюджету йдуть дотації на придбання бджолосімей, маток. Їм безкоштовно надають послуги ветеринари. Оскільки медозбір – це життя на колесах, то пасічникам погашаються до 60-70% витрат на транспортні засоби.

Час подібне запровадити в Україні, і тут є певні напрацювання. Також у перспективі створення асоціації експортерів меду, де поки що кожен сам по собі, а ще затвердження програми моніторингу контролю забруднення продуктів бджільництва лікарськими та іншими препаратами. Лабораторія якості, яка відповідає всім сучасним вимогам, вже є.

На виробничу основу планується поставити і виробництво вакцини з прополісу, настоянки прополісу та лікарських рослин, розчинів органічних кислот, ряду іншої продукції, яка дозволить оздоровлювати бджолосім’ї без застосувань лікарських препаратів. В Інституті бджільництва є відповідні розробки. У планах на перспективу розробити законодавчу базу для промислового виробництва медових вин, квасу, пива. «Тим більше, - підкреслив Олександр Євстафійович, - щороку в Україні маємо перевиробництво меду на 7-10 тис. тонн. Ось і буде йому хороше застосування. Бо «баришники», як ми кажемо, скуповують його у пасічників по 1,5 тис. доларів за тонну, а продають за 3 тис. доларів. При тому мають прибутки, ні грама не тямлячи у бджільництві...»

Отже, у галузі бджільництва грядуть зміни. Не відає про те маленька бджілка, але має невдовзі відчути до себе потроєну увагу та повагу. Як і кожен пасічник, праця якого давно вже заслуговує на підтримку з боку держави.

Валентина ПИСЬМЕННА

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.