Закінчення теми. Початок статті читайте, будь ласка, в №33 нашої газети.
В Україні створено нормативно-методичне забезпечення з охорони ґрунтів, щодо обстеження і моніторингу ґрунтів, методик досліджень, деградації ґрунтів, агротехнологій, сертифікації земель (ґрунтів) сільгосппризначення. Зокрема ТК 142 «Ґрунтознавство» у 2001-2009 роки розроблено 115 національних стандартів України (ДСТУ), 134 - гармонізовано з міжнародними та європейськими стандартами (ДСТУ ISO, ДСТУ EN, ДСТУ CEN), 16 стандартів Мінагрополітики (СОУ), 9 документів міністерств та відомств (ВНД, НД).
Проте для реалізації землеохоронного законодавства необхідно розробити ще ряд нормативів, а саме: оптимального співвідношення земельних угідь із урахуванням регіональної специфіки; якісного стану ґрунтів, тобто стандарти необхідної якості ґрунту; гранично допустимого забруднення ґрунтів; деградації земель і ґрунтів; екологічного нормування антропогенних навантажень на ґрунтовий покрив; стандартні зразки складу та властивостей ґрунтів.
Сучасне використання земельних ресурсів України дуже уніфіковано на великій площі. Такий підхід не враховує повною мірою комплексності та строкатості ґрунтового покриву, кліматичних умов, тому сучасне технологічне забезпечення АПК потребує перегляду і доопрацювання. Головне - сучасні агротехнології повинні бути адаптовані до ґрунтово-екологічних і соціально-економічних умов, відповідати вимогам агрокультур на новій адаптивно-ландшафтній основі з використанням сучасних інформаційних технологій. Тільки тоді можна реалізувати біокліматичний потенціал. За останні роки розроблено ґрунтово-технологічне, ґрунтово-екологічне та інші види районування земель, виділено території, які є науковою основою для впровадження сучасних агротехнологій, в т.ч. систем обробки ґрунтів.
Враховуючи сучасний стан ґрунтового покриву і динаміку його змін, визначено державні та регіональні пріоритети. Державні: оптимізація вмісту органічної речовини (забезпечення бездефіцитного балансу гумусу) у ґрунті, забезпечення бездефіцитного і позитивного балансу поживних речовин у землеробстві, консервація земель, виведення з ріллі малопродуктивних і деградованих земель, відновлення меліорації земель. Регіональні пріоритети: кислотність (Полісся, Лісостеп), перезволоження (Полісся), солонцюватість і засоленість (Степ). Крім того, техногенне забруднення діагностується на більше ніж 19% сільгоспугідь, переущільнення - на 38% площі ріллі, кіркоутворення - на 37-38%. Ці дані потребують термінової експериментальної перевірки. А пріоритети включено до проекту Національної програми охорони родючості ґрунтів.
Новий етап розвитку агросфери - система точного землеробства, яка заснована на неоднорідності ґрунтів і включає диференціацію обробки ґрунту, внесення добрив і меліорантів. Це, безумовно, інноваційна розробка. Парламент повинен прийняти ряд законодавчих актів для підтримки інноваційних технологій.
Освітянський блок щодо усвідомлення населенням необхідності ощадливого ставлення до ґрунтів, багатогранні функції ґрунтового покриву поки що на низькому рівні. Турбує морально-етичний бік цього питання: люди живуть сьогоднішнім днем, думають лише про задоволення своїх потреб, отримання максимальної вигоди, не турбуючись про те, що буде завтра, що ми залишимо у спадок своїм нащадкам. Тому необхідно популяризувати бережне ставлення до ґрунтів через ЗМІ, телебачення, радіо. А в системі освіти включити ці питання у спеціальні курси (валеологія, філософія, охорона природи та ін.) у закладах різних ступенів акредитації (від ЗОШ до ВНЗ).
Необхідна переорієнтація всіх гілок влади у рішенні цих проблем, гармонізація взаємовідносин між наукою, владою і виробництвом, поступове формування нового ставлення до земельних (ґрунтових) ресурсів.
Джерела фінансування - реальне відновлення дії окремих статей Закону України «Про плату за землю». Доведено, що за рахунок цього можна направити на заходи з охорони ґрунтів, їх моніторингу приблизно 1 млрд. гривень. Одним із джерел для охорони ґрунтів і підвищення їх родючості є економічне стимулювання заходів із охорони ґрунтів за рахунок компенсацій затрат, зменшення податків, пільгового кредитування. Пропонується Мінагрополітики за рахунок плати за землю та інших джерел утворити центральний та обласний фонди для фінансування заходів з охорони ґрунтів.
Крім того треба активізувати міжнародну діяльність для розробки та впровадження ефективної стратегії охорони ґрунтів. Основою екологічного благополуччя Німеччини, Австрії, Швейцарії, Швеції, Голландії є моніторинг, дотримання рекомендацій і екологічна культура суспільства.
З'їзд успішно виконав намічену програму, яка складалася з наукової частини (пленарної і роботи у п'яти секціях), польової екскурсії і делегатських зборів. На пленарному засіданні й практично на всіх секціях обговорювалась проблема збереження ґрунтів і ґрунтового покриву від деградації як наслідку антропогенного впливу. Всього було заслухано 11 пленарних і 73 секційні доповіді. У виданих до з'їзду матеріалах опубліковано 20 пленарних доповідей і 342 тези.
На підсумковому пленарному засіданні делегати ухвалили резолюцію з'їзду, в якій позитивно відзначили роботу Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків, визначили пріоритетні напрями наукової та науково-практичної діяльності, доручили посилити діяльність і зв'язки УТГА з урядовими органами, державними і громадськими організаціями для реалізації удосконалених напрямів управління ґрунтовими і земельними ресурсами в країні.
Прийнято звернення до Президента України, Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України з конкретними пропозиціями. Зокрема, щодо проведення нового великомасштабного обстеження ґрунтового покриву і заходів із охорони ґрунтів; прийняття закону або постанови Кабінету Міністрів про Державну службу охорони земель (ґрунтів).
Проект постанови і положення про службу фахівці розробили ще у 2005 році. Вони вважають, що в країні необхідно створити єдину ґрунтово-земельну службу, об'єднавши зусилля всіх існуючих служб - агрохімічної, гідрогеолого-меліоративної, землевпорядкувальної тощо - для вирішення ключових задач із охорони і підвищення родючості ґрунтів на єдиній інформаційній основі.
Святослав БАЛЮК,
доктор с.-г. наук, професор, академік НААНУ,
директор ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»,
Валерій ГРЕКОВ,
кандидат с.-г. наук, директор «Центрдержродючість»,
Ганна МОМОТ,
кандидат с.-г. наук, в.о. зав. відділу організації і координації
наукових робіт, ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»