- №4 (259)
- №2 (257)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
Утилізація гною: перетворіть відходи на доходи
Для успішного ведення конкурентоспроможного тваринницького господарства дуже важливо грамотно і правильно організувати процес утилізації відходів. Гній є значним за обсягом субпродуктом тваринного виробництва, а потенційно - універсальним біодобривом. Його правильне використання - необхідна передумова інтенсивного землеробства.
Утримання великої кількосі тварин пов’язане з ризиком перевантаження ґрунту необробленими фекаліями та серйозними екологічними проблемами: ерозією ґрунту, забрудненням підземних і поверхневих вод, надмірною концентрацією нітратів у продуктах землеробства.
Найбільші втрати бувають, коли сирий гній вивозять у невідповідний час. За кілька років такої роботи господарству гарантовано надмір фосфору у ґрунті. Як наслідок - ерозія, яка в свою чергу тягне за собою зниження родючості посівних площ і врожаю.
Зважуйте всі «за» і «проти»
У світі поширені різні технології утилізації гною. Та всі вони починаються однаково: реагентна обробка та сепарація.
Фізико-хімічна (реагентна) обробка гною здійснюється шляхом внесення у накопичувач, при постійному перемішуванні, 10-процентного розчину реагенту. Ця операція дозволяє зв'язати легкі сполуки, запобігти забрудненню атмосфери, знищити запахи, полегшити і прискорити подальшу обробку гною. Дозування і вид реагенту визначають попереднім аналізом. Наступний крок - сепарація для отримання високоцінного добрива у твердому та рідкому вигляді. Далі обидві фракції обробляють окремо за відносно простими технологіями.
Тверду фракцію (70% вологості) - біопрепаратом і складують у бурти на майданчику компостування. Через 6 тижнів у теплу пору року, або 10 тижнів у холодну, добриво готове для внесення у ґрунт або фасування на продаж.
Рідку фракцію (98-99% вологості) обробляють біопрепаратом і спрямовують у біореактор, де при періодичній подачі повітря під впливом мікроорганізмів - нітрифікаторів і денітрифікаторів - протягом 7-10 днів органічні сполуки перетворюються на збалансоване комплексне добриво.
Обробка у біореакторі дає змогу в декілька разів скоротити час отримання добрив, зменшити розміри ємностей для зберігання і запобігає появі запахів.
Дуже привабливо виглядає анаеробна технологія обробки гною з отриманням біогазу. Біогазові установки успішно працюють у сусідніх країнах. Плюси такої утилізації гною добре відомі і реклами не потребують. Однак треба брати до уваги, що ця технологія вимагає для переробки гною на добриво не менше 28 днів (ємності повинні вміщувати місячний обсяг). Крім необхідності великих стартових інвестицій, технологія анаеробної утилізації вельми примхлива: потрібна стабільна якість і кількість сировини, процес не можна зупинити на сезон, а потім запустити знову, бо він дорогий і займає 2-4 місяці. Основна прибуткова частина - продаж електроенергії за «зеленим тарифом». Але, щоб отримати право продавати електрику, слід пройти тортури отримання 748 (!) підписів на проектних і дозвільних документах.
Реагентно-аеробні технології утилізації не потребують великих початкових капіталовкладень і дозволяють господарству знизити собівартість продукції, підвищити її якість і досягти кращих конкурентних переваг, створити додаткову статтю прибутку завдяки виробництву цінного біодобрива.
З листопада минулого року аміачна селітра подорожчала на 25% і сягнула позначки 3-3,1 тис. грн./тонну. Зауважте, що вартість твердих біодобрив становить 2,2 тис. грн./т, а рідких — 45 грн. /тонну. А собівартість – 1,6 грн./т та 3,25 грн./т відповідно. При використанні біодобрив замість мінеральних урожайність ґрунтів підвищується на 30-50%. Крім того, тверді біодобрива - дефіцитний товар для тепличних господарств.
Тому ціла низка вітчизняних господарств уже почала впроваджувати цю технологію.
Стережіться аматорства
Проста на перший погляд технологія реагентно-аеробної утилізації гною базується на точних розрахунках, лабораторних дослідженнях, досконалому знанні біохімічних процесів. Щоб відразу отримувати дохід, а не витрачати час і гроші на нескінченні переробки та доопрацювання, необхідно розробити проект для конкретного майданчика.
З огляду на суворий контроль з боку державних органів щодо дотримання екологічних і санітарно-епідеміологічних вимог при утилізації гною та стічних вод, будівництво без дотримання норм і правил, а тим паче аматорство, може не тільки не гарантувати позитивного результату, а й дорого коштувати (у всіх значеннях цього слова).
Реагентно-аеробна утилізація гною – як це відбувається?
|
|
Фото 1. Сепараторна. Рідка фракція передається на обробку в біореактор, а суху транспортують на компостувальний майданчик. |
|
|
Фото 2. Додавання реагентів у біореактор. За 7-10 днів рідка фракція перетвориться на збалансоване біодобриво. |
|
|
Фото 3. Оброблена рідка фракція – цінне біологічне добриво. В лагуні чекає оптимального часу для внесення на поля. |
|
|
Фото 4. Суху фракцію на компостувальному майданчику укривають ґрунтом або плівкою. Остання прискорює процеси перетворення сухої фракції гною на тверде добриво. |
|
|
Фото 5. Біореактор для господарства із 5 тис. свиней — бетонна ємність висотою 5 м та 9 м у діаметрі. Реактор поруч запустять, коли закінчать другу чергу свинокомплексу – ще 5 тис. голів. |
+ рекламний макет ТОВ «Екбіт» на 1/16 сторінки А 4
Валерій КУРОЧКІН,
кандидат технічних наук, директор ТОВ «ЕКБІТ»
Компанія «ЕКБІТ» пропонує екологічні біотехнології для застосування в очисних спорудах промислових підприємств.
Наші координати:
ТОВ «ЕКБІТ» 04080, м. Київ,
вул. Дмитрівська, 16-А,
тел./факс: (044) 502-22-82,
(044) 331-85-56, е-mail: info@ttt.net.ua web: //ecbit.net.ua
