- повну або часткову компенсацію витрат з реалізації заходів, спрямованих на поліпшення якості ґрунтів та охорону земель;
- тимчасове звільнення сільгоспвиробника від плати за земельні ділянки, на яких здійснено заходи з поліпшення якості ґрунтів та охорони земель за власний рахунок;
- надання пільгових кредитів, субсидій, повного або часткового відшкодування відсотків за кредит.
- №4 (259)
- №2 (257)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
Використанню і охороні земель потрібна стратегія
Закінчення. Початок читайте, будь ласка, в №№14, 16 нашої газети.
Очікувані результати реалізації стратегії, визначення її ефективності
Буде покращено стан ґрунтового покриву, створено умови для відновлення біорізноманіття в агросфері, попередження деградації за рахунок призупинення водної ерозії, дефляції та забруднення ґрунтів. Це дасть можливість забезпечити збалансований і високопродуктивний розвиток агроекосистем, покращити якість природного середовища та умови життя людини.
Реальний економічний ефект полягатиме у зменшенні витрат на відшкодування збитків від негативних явищ в агроландшафтах; попередженні втрат від зниження родючості ґрунтів, їх деградації; підвищенні продуктивності агровиробництва; отриманні високоякісної продукції.
У довготерміновій перспективі сприятиме підвищенню ефективності, збалансованості та конкурентоздатності сільгоспвиробництва.
Фінансовиі, матеріально-технічні, трудові ресурси, необхідні для виконання стратегії
Фінансування заходів стратегії передбачається здійснювати за кошти державних, місцевих бюджетів, інвестицій та інших джерел, не заборонених законом. Через заходи, які фінансуються в рамках державних, регіональних, галузевих програм і проектів, що реалізуються, фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, коштів міжнародних програм за відшкодування втрат аграрного і лісогосподарського виробництва, за економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Для реалізації стратегії необхідно задіяти кошти фондів, які утворюються за рахунок сплати податків землекористувачами. Треба відновити дію закону про плату за землю, прийнятого ще у 1996 році (щороку Верховна Рада його дію тимчасово призупиняла). Якби закон діяв і водночас було переглянуто дуже низькі ставки податків, скорочено перелік пільговиків, що їх не сплачують, а також запозичено частину коштів з крупних населених міст (саме тут збирається 80% земельного податку), то можна створити фонд об’ємом майже у 4-5 млрд. гривень. Це достатньо для реалізації найактуальніших питань стратегії.
Також держава повинна турбуватися про власників землі, які дбайливо ставляться до ґрунтів і за власні кошти впроваджують заходи з охорони і підвищення їх родючості.
Табл. Необхідно розробити систему їх стимулювання, яка повинна передбачати:
Науковий супровід виконання робіт у рамках стратегії базується на теоретичній основі відтворення ґрунтового покриву, опрацьованій в наукових і освітніх установах країни, і на даних різноманітних дослідів, що ведуться у всіх природно-кліматичних умовах і результатом яких є науково обґрунтовані технології і агромеліоративні заходи.
Кадровий потенціал для виконання робіт у цілому достатній. Це кваліфіковані працівники дослідних установ НААН України (функціонують в кожній адміністративній області), обласних технологічних центрів з охорони родючості ґрунтів Мінагропроду, ВНЗ, установ інших міністерств і відомств (Держагентство земельних ресурсів, Держагентство водних ресурсів та інші).
Матеріально-технічна база виконання робіт з раціонального використання і охорони грунтів не відповідає сучасному рівню. Це стосується польових робіт з моніторингу ґрунтових процесів, особливо ерозії та інших видів деградації, впровадження новітніх агротехнологій, особливо нульового і точного землеробства. Потребує оновлення і експериментальна база виконання камеральних аналітичних робіт.
Михайло ЗУБЕЦЬ,
Віталій МЕДВЕДЄВ,
Святослав БАЛЮК,
Президія Національної академії аграрних наук України,
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» НААНУ
