Міндобрива – не всьому голова

16 August, Розділ Weekend / Різне, переглядів 5 895

Практично для кожного агронома аксіомою є те, що без застосування мінеральних добрив хорошого врожаю не буде. Але з цього приводу існують й інші думки. Під час науково-практичної конференції «Біологічні препарати в рослинництві», що пройшла в рамках виставки «Агро - 2011», мова йшла про можливість використання мікробних препаратів.

Як розповів директор Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН Віталій Васильович Волкогон, протягом минулого століття розвивалось, на жаль, не землеробство, а агрохімія. Попервах вона приносила неабиякі результати: рослини миттєво реагували на внесення добрив збільшенням врожаю.

«Але, на жаль, пройшов час, і ми бачимо, в скільки разів зменшилася ця віддача, - зазначив Віталій Волкогон, - на скільки знизилися коефіцієнти засвоєння культурними рослинами діючої речовини з добрив».

Так, за його словами, мінеральний азот засвоюється лише на 35-50%, а решта – вилітає у повітря, вимивається в водойми, в ґрунтові води, тим чи іншим чином призводячи до забруднення довкілля.

З іншого боку, протягом останніх десятиліть поряд із агрохімією розвивались й інші галузі науки. Наприклад, вдалося з’ясувати, що 35-50% усього вуглецю, який асимілює рослина в ході вегетації, вона спрямовує в прикореневу зону. Мікробіологи з’ясували, що в ході еволюції рослина «передовірила» частину своїх функцій мікроорганізмам прикореневої зони, які метаболічно і ферментативно впливають на розвиток самої рослини.

«І перед мікробіологами було поставлено завдання: як же перехватити оту кількість вуглецю, щоб його використали саме корисні мікроорганізми, - розповів науковець. - На фоні цих досліджень виникла ідея доставки мікроорганізмів у потрібне місце у потрібний час у потрібній кількості. Найзручнішим засобом виявилась передпосівна бактеризація. І таким чином розпочалася ера створення мікробних препаратів».

Віталій Волкогон також коротко зупинився на механізмі застосування мікробних препаратів. Так, у разі з бобовими культурами активний штам мікроорганізмів інтродукується в зону кореневої системи, спонукаючи утворення азотофіксуючих бульбочок. У цьому разі додаткове підживлення мінеральними азотними добривами можна й не проводити.

А от з іншими культурами, які не утворюють таких бульбочок, роблять трохи інакше.

«Мікробні препарати в даному випадку не є альтернативою хімічним добривам, але вони можуть суттєво скоротити норми їх застосування», - пояснив мікробіолог.

Разом з тим, Віталій Волкогон навів кілька прикладів дослідів різних наукових установ, які свідчать про ефективність використання мікробних препаратів на тих чи інших культурах. При цьому також покращується якість продукції.

«Мікробіологія на сьогодні пропонує агрохімікам змінити саму стратегію застосування мінеральних добрив», - наголосив Віталій Волкогон.

Нині результати роботи науковців дають змогу застосовувати добрива в поєднанні з мікробними препаратами та іншими біологічно активними речовинами. Альтернатива хімії є, лише варто спробувати скористатися нею.

Ростислав ПАНІЧЕВ