Ювілей академії й храму аграрної науки

16 August, Розділ Weekend / Різне, переглядів 5 212

«Єдиний спосіб утримати державу в стані незалежності від будь-кого – це сільське господарство. Володійте ви хоч усіма світовими багатствами, та якщо вам нічим харчуватися – ви залежатимете від інших. Торгівля створює багатство, однак сільське господарство забезпечує свободу».

Жан-Жак Руссо

Науковим скарбом Національної академії аграрних наук можна пишатися. Головне, за 80 років, попри закриття й гоніння, їй вдалося зберегти й примножити надбання, передаючи естафету кращих традицій вітчизняної аграрної науки новим і новим поколінням.

А Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки хоча лише 10 років виповнилося, та провідне місце за значимістю фондів серед аналогічних установ світу говорить саме за себе. Організаторам VІ Всеукраїнської конференції молодих учених та спеціалістів, а саме НААН України та Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці, вдалося так скласти програму форуму, що ніхто не відчував себе зайвим.

Відкрив конференцію директор закладу, доктор сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства України Віктор Вергунов.

І насампочаток Віктор Анатолійович повів присутніх в історію.

Так, далекого травня 1931 року, постановою РНК УРСР було створено Всеукраїнську академію аграрних наук (ВУАСГН) на чолі з академіком О. Н. Соколовським. Однак, дуже швидко ВУАСГН стала заручником політизації. Остаточно «звалили» академію наслідки голоду 1932 року. Провину радянська влада угледіла в «недоліках у роботі Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук». Як наслідок, практично весь склад президії академії на чолі з першим віце-президентом А. М. Сліпанським репресували.

У 1940-му робиться друга спроба відновити діяльність галузевої академії. Навіть створюється організаційний комітет на чолі з М. О. Ольшанським. Але розпочинається Велика Вітчизняна війна... Та що цікаво: за часів окупації, у жовтні 1941 року відновила свою діяльність Всеукраїнська академія наук, при якій активно функціонували аграрні інституції. Ба, навіть 1942-го, коли фюрер освоював свій Wehrwolf під Вінницею, комплексна експедиція вітчизняних учених вперше створила карту ерозійності ґрунтів України. Не замахнулися окупанти й на українські селекційні установи, які при них функціонували без проблем. Німці шанували науку.

Друге народження Української академії сільськогосподарських наук відбулося в грудні 1956 року. І тоді вперше відбулися вибори академіків і членів-кореспондентів УАСГН. Але незабаром верх над наукою знову взяла політика. І «у зв’язку з перебудовою управління сільським господарством” академію прирекли 1962 року до ліквідації.

Наступна перебудова, але вже 1990-го, відновлює Українську академію аграрних наук остаточно, а незабаром академія, за Указом Президента України, стає Національною. Сьогодні у складі НААН 103 академіки, 117 членів-кореспондентів. Вона має п’ять галузевих відділень: землеробства, меліорації та механізації, рослинництва, ветеринарної медицини і зоотехнії, аграрної економіки і продовольства, наукового забезпечення трансферу інновацій. НААН об’єднує 340 наукових установ підприємств і організацій, 200 дослідних господарств, 57 інститутів, 9 національних наукових центрів, 2 дослідні станції.

Завершивши екскурс, Віктор Анатолійович передав естафету першому президенту НААН, академіку Олексію Созінову. Олексій Олексійович високо оцінив діяльність Центру історії аграрної науки, 10-річчя якого збіглося з 80-річчям НААН, зазначивши, що цей центр уже визнано науковою спільнотою одним із найкращих у світі.

Сергій Кваша, директор Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагропроду України підкреслив, що реалізувати потенціал АПК нашої держави неможливо без належного наукового забезпечення. І в цьому, за його словами, важко переоцінити роль НААН та Центру історії аграрної науки. Тож привітавши колектив авторитетної установи з ювілеєм, Сергій Миколайович урочисто вручив багатьом сивочолим і молодим науковцям відзнаки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У другій частині конференції зі своїми доволі цікавими доповідями з історії НААН виступали молоді вчені. Надалі ми запрошуватимемо багатьох із них вести літопис аграрної науки й на шпальтах нашої газети.

Привітали ювілярів також і представники амбасад країн ЄС. Зокрема, перший секретар Посольства ФРН в Україні, доктор Фолькен Зассе сказав: «Ми дивимося на Україну, як на хлібну комору Європи, яка щороку стає повнішою. Ви поступово все вище й вище сходите в розвитку сільськогосподарського виробництва, бо маєте надійний науковий тил в образі Національної академії аграрних наук. І я хочу побажати, щоби політика ніколи більше не заважала розвитку науки в Україні, а навпаки - сприяла б йому».

Продовжив естафету вітань перший секретар Посольства республіки Польща в Україні Збігнєв Екерт. Він, окрім теплих слів вітань, висловив й цікаву пропозицію – організувати спільну конференцію науковців-аграріїв України, Польщі, Німеччини. А подібні пропозиції красномовно свідчать: слово української аграрної науки має неабияку вагу в цивілізованій Європі, і його прагнуть почути. Сподіватимемося, що й українські можновладці дослухатимуться…

Володимир ШАПОВАЛОВ