Скарб, який не виміряти грошима

13 April, Розділ Weekend / Різне, переглядів 5 293

І дійсно, багатство країни не визначається кількістю золота чи газу в надрах, а багатство людини – розміром грошового гаманця. Взагалі, під час перебування на Національному благодійному Великоднему ярмарку забуваєш про матеріальність світу і значимість грошей. Адже гроші легко можна розбазарити, втратити… Талантом же Бог нагороджує людину назавжди. Можна рано чи пізно піти в світ інший, а твори твої житимуть тисячоліття… Цей захід, що засвідчує вищу обдарованість нашого народу, традиційно проводиться у передпасхальні дні в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Відомий цей ярмарок не лише благодійним збором коштів, продуктів та подарунків для дітей-сиріт зі шкіл-інтернатів України. Тут можна й у знаних майстрів народної творчості повчитися таїнствам рукоділля. І вже готовий шедевр народного мистецтва придбати. І їстівний, який не повертається язик з’їсти, й з нетлінних природних матеріалів, дивовижністю якого милуватимуться покоління й покоління.

Різб’яр з Івано-Франківщини Іван Корпанюк розповідає: «Ось ці різб’яні тарілочки я виготовляю з черешні, буку, явору. Але це не означає, що спиляв собі дерево – й вирізав. Процес створення триває понад 2 тижні. Після повалення, очищення, розрізання дерева його треба ще, як мінімум три доби, випарювати у спеціальних чанах. Потім триває доробка заготовки. Лише після цього приступає до свого таїнства Скарб, який не виміряти грошима різб’яр. Цього разу в мене багато виробів придбали як знавці та любителі різб’яного мистейцтва з багатьох регіонів України, так і торговці з Андріївського узвозу. І там вони продаватимуть цей крам уже вдвічі дорожче. Таке от життя».

Мене зацікавив і процес виготовлення з глини різноманітних творчих доробок, що безпосередньо демонстрував керівник студії кераміки Центру народних ремесел дітей та юнацтва з Чернігова Дмитро Піщур. Він виявився дипломованим психологом: «Ліпити – ідеальний спосіб отримувати душевне задоволення від цього творчого процесу, психологічно розвантажуватися, втілюючи в життя різноманітні образи. От до мене в студію із задоволенням приходять і діти від 9 років, і літні люди, яким за 60. Відомі випадки, коли керамічним мистецтвом успішно лікували найскладніші психічні розлади, навіть шизофренію. Це дійсно чудовий спосіб самовираження, вдосконалення. Але без наполегливості, без терпіння важко буде здивувати світ своїм творінням, втіленим у глині». (Ми домовились з Дмитром зустрітися й детальніше поговорити про психологію в кераміці.)

Важко знайти людину, яку не зачаровував би петриківський розпис. З цим згодна й заслужена майстриня народної творчості Валентина Дека з Дніпропетровщини: «От я була на одній з виставок в Японії, й так багато охочих навчитися петриківському розпису там зустріла. Не біда, що не знаю японської, але мовою жестів, а головне - мовою мистецтва, ми чудово порозумілися. Так я навчилася з японців українців «створювати»…

Василь ШАЛЕНКО

яйца