Аграрний тиждень. Україна
» » » Річки - в оренду
» » » Річки - в оренду

    Річки - в оренду


    Передати прикарпатські річки товариствам рибалок і рибальським кооперативам має намір голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк. Про це він повідомив на нещодавньому засіданні колегії облдержадміністрації.

     

    «Чи правда, що всю нашу рибу вибили браконьєри? Правда. А чому? Бо у нас усі річки безгосподарні стали. І це буде так, поки ми не віддамо їх в оренду рибальським господарствам», - переконаний Михайло Васильович.

    Для прикладу очільник Прикарпаття навів ситуацію з мисливськими угіддями, де свого часу браконьєри настільки вибили дичину, що «там важко було навіть мишу побачити», а з передачею лісових угідь в оренду мисливським товариствам у Прикарпатських лісах знову з’явилися звірі. Зі слів губернатора, мисливські товариства навіть завозять дичину на розплід із сусідніх країн: Румунії, Польщі.

    Подібне, на думку Михайла Вишиванюка, потрібно зробити і з річками. За його словами, з відповідними пропозиціями до нього вже звертались ентузіасти і просили дати їм в оренду ділянку ріки в районі села Делева на Тлумаччині. Останнім часом там почастішали випадки використання електровудочок для незаконного лову риби. Передача ж рибальських угідь в оренду добросовісним рибалкам унеможливила б такі браконьєрські прояви.

    «Коли я ще був малим, річка у нас була закріплена за рибалками, - ділиться своїми спогадами голова ОДА. - Вони дбали про річку, викладали каміння, щоб риба плодилася. Чому нам не зробити експеримент в області? Ріку з собою ніхто не забере, ми не говоримо про її приватизацію. Ми говоримо про те, щоб на певних частинах ріки були ґазди, які б охороняли і піклувалися про приріст рибних ресурсів. Хочеш риби - прийди, заплати гривню, дві, три, п'ять і лови собі на вудку. А з динамітом, електровудкою, хлоркою або аміачною водою нема чого на річці робити».

    Відтак, з подачі голови ОДА ідея передачі рибних місць на річках в оренду рибальським організаціям знайшла своє відображення у рішенні колегії. При цьому там, де немає рибальських товариств, Михайло Вишиванюк порекомендував очільникам районів заохочувати створення рибальських кооперативів, кошти на що можна буде брати з передбачених на створення нових робочих місць цільових фондів як Центру зайнятості, так і в рамках спеціальної програми Мінагропроду.

    Щодо запропонованого нововведення думки не однозначні. Чимало селян переживають: чи зможуть тоді вільно купатися у річках їхні діти? Чи зможуть іти до водопою тварини?

    Микола Стасюк із Калуша – рибалка з 20-літнім стажем - переконаний, що цей задум не з найкращих.

    «Спочатку, вважаю, будуть хабарі від підприємців, щоб узяти місця поближче до міста. Далі піде комерція: приватний платний пляж, літні бари тощо. Або взагалі хтось закриє свою частину й на всі запитання відповідатиме, що вхід заборонено, а ловити ще не можна, бо тільки малька запустили... А дача і альтанка вже стоятимуть, плюс жінка вже огірки посадила. Ще запитання: як це певні відрізки річки? Риба ж мігрує. Її вибиватимуть все одно», - переконаний Микола Стасюк.

    А ось Руслан Коцаба - еколог за освітою і практикою, стажувався у Міністерстві екології Канади і захищав там магістерську роботу про охорону та раціональне використання тваринного світу, співавтор закону про мисливське господарство та нової редакції Правил рибальства, працював свого часу керівником мисливської, екологічної та рибоохоронної інспекцій – переконаний: хочемо чи не хочемо, та майбутнє – за орендованими ділянками. Бо життя довело, що державні підприємства є неефективними, особливо за нашого хронічного безгрошів’я…

    А от громадський тиск - місцеві разом із рибалками-спортсменами - більш дієво зможе протистояти регулярному винищенню рибних ресурсів, пошкодженню доріг лісокористувачами чи агрокористувачами, адже йтиметься вже про спільний фінансовий інтерес від використання річкових угідь.

    А чи є мінуси? Так, якщо не буде якоїсь мінімальної плати за використання угідь, то місцеві бонзи порозбирають всі «ласі шматки» річок із наданням їх згодом у «суборенду» за різноманітними тіньовими схемами. Якщо ж брати підвищену орендну плату, то з’являться «міні-лозинські», тобто новітні «феодали», які почнуть парканами перегороджувати не тільки доступ до ріки, а й русло (бо буцімто заробляли його)…

    Втім, справа надання річок у оренду не нова. У багатьох областях України вже є десятирічний досвід у цій справі. Щоправда, далеко не позитивний.

                                                                                        Олександра ЛІСКОНОГ

     

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Річки - в оренду


Передати прикарпатські річки товариствам рибалок і рибальським кооперативам має намір голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк. Про це він повідомив на нещодавньому засіданні колегії облдержадміністрації.

 

«Чи правда, що всю нашу рибу вибили браконьєри? Правда. А чому? Бо у нас усі річки безгосподарні стали. І це буде так, поки ми не віддамо їх в оренду рибальським господарствам», - переконаний Михайло Васильович.

Для прикладу очільник Прикарпаття навів ситуацію з мисливськими угіддями, де свого часу браконьєри настільки вибили дичину, що «там важко було навіть мишу побачити», а з передачею лісових угідь в оренду мисливським товариствам у Прикарпатських лісах знову з’явилися звірі. Зі слів губернатора, мисливські товариства навіть завозять дичину на розплід із сусідніх країн: Румунії, Польщі.

Подібне, на думку Михайла Вишиванюка, потрібно зробити і з річками. За його словами, з відповідними пропозиціями до нього вже звертались ентузіасти і просили дати їм в оренду ділянку ріки в районі села Делева на Тлумаччині. Останнім часом там почастішали випадки використання електровудочок для незаконного лову риби. Передача ж рибальських угідь в оренду добросовісним рибалкам унеможливила б такі браконьєрські прояви.

«Коли я ще був малим, річка у нас була закріплена за рибалками, - ділиться своїми спогадами голова ОДА. - Вони дбали про річку, викладали каміння, щоб риба плодилася. Чому нам не зробити експеримент в області? Ріку з собою ніхто не забере, ми не говоримо про її приватизацію. Ми говоримо про те, щоб на певних частинах ріки були ґазди, які б охороняли і піклувалися про приріст рибних ресурсів. Хочеш риби - прийди, заплати гривню, дві, три, п'ять і лови собі на вудку. А з динамітом, електровудкою, хлоркою або аміачною водою нема чого на річці робити».

Відтак, з подачі голови ОДА ідея передачі рибних місць на річках в оренду рибальським організаціям знайшла своє відображення у рішенні колегії. При цьому там, де немає рибальських товариств, Михайло Вишиванюк порекомендував очільникам районів заохочувати створення рибальських кооперативів, кошти на що можна буде брати з передбачених на створення нових робочих місць цільових фондів як Центру зайнятості, так і в рамках спеціальної програми Мінагропроду.

Щодо запропонованого нововведення думки не однозначні. Чимало селян переживають: чи зможуть тоді вільно купатися у річках їхні діти? Чи зможуть іти до водопою тварини?

Микола Стасюк із Калуша – рибалка з 20-літнім стажем - переконаний, що цей задум не з найкращих.

«Спочатку, вважаю, будуть хабарі від підприємців, щоб узяти місця поближче до міста. Далі піде комерція: приватний платний пляж, літні бари тощо. Або взагалі хтось закриє свою частину й на всі запитання відповідатиме, що вхід заборонено, а ловити ще не можна, бо тільки малька запустили... А дача і альтанка вже стоятимуть, плюс жінка вже огірки посадила. Ще запитання: як це певні відрізки річки? Риба ж мігрує. Її вибиватимуть все одно», - переконаний Микола Стасюк.

А ось Руслан Коцаба - еколог за освітою і практикою, стажувався у Міністерстві екології Канади і захищав там магістерську роботу про охорону та раціональне використання тваринного світу, співавтор закону про мисливське господарство та нової редакції Правил рибальства, працював свого часу керівником мисливської, екологічної та рибоохоронної інспекцій – переконаний: хочемо чи не хочемо, та майбутнє – за орендованими ділянками. Бо життя довело, що державні підприємства є неефективними, особливо за нашого хронічного безгрошів’я…

А от громадський тиск - місцеві разом із рибалками-спортсменами - більш дієво зможе протистояти регулярному винищенню рибних ресурсів, пошкодженню доріг лісокористувачами чи агрокористувачами, адже йтиметься вже про спільний фінансовий інтерес від використання річкових угідь.

А чи є мінуси? Так, якщо не буде якоїсь мінімальної плати за використання угідь, то місцеві бонзи порозбирають всі «ласі шматки» річок із наданням їх згодом у «суборенду» за різноманітними тіньовими схемами. Якщо ж брати підвищену орендну плату, то з’являться «міні-лозинські», тобто новітні «феодали», які почнуть парканами перегороджувати не тільки доступ до ріки, а й русло (бо буцімто заробляли його)…

Втім, справа надання річок у оренду не нова. У багатьох областях України вже є десятирічний досвід у цій справі. Щоправда, далеко не позитивний.

                                                                                    Олександра ЛІСКОНОГ

 

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.