Аграрний тиждень. Україна
» » » Маловідома професієя - гліціолог
» » » Маловідома професієя - гліціолог

    Маловідома професієя - гліціолог


    altВ Україні є 186 метеорологічних станцій, які реєструють погоду по всій території держави. Найвисокогірніша сніголавинна метеорологічна станція «Пожижевська» знаходиться у Івано-Франківській області. Вона розташована на висоті 1450 метрів над рівнем моря. З траси її не видно. Туристичні маршрути пролягають від селища Ворохта або спортивної бази «Заросляк», що у підгірї Говерли.

    Від центру Ворохти до спортбази «Заросляк» приблизно 21 км автомобільною дорогою. Тож на подолання цієї відстані слід скористатися транспортом. Автобуси та маршрутки з Івано-Франківська курсують до Ворохти та Верховини від сьомої ранку. У Ворохті можна замовити авто на Заросляк (це коштуватиме гривень сто). Трохи більше як за 12 км від Ворохти, в урочищі Завоєля, знаходиться контрольно-пропускний пункт Карпатського національного природного парку, а також туристичний притулок. На КПП туристи сплачують невеликі внески.

    Ще не цілих 9 км від КПП і ми - у Заросляку. Найпопулярніший підйом звідси — в західному напрямку, на Говерлу. Ми ж повертаємо наліво, проходимо через місток біля каплиці та рухаємося в південному напрямку серпантинною дорогою, вимощеною ще до Першої світової війни, до підніжжя гори Пожижевська (1822 метри), де розташовані два об’єкти — Високогірний стаціонар Інституту екології Карпат Національної академії наук України та метеорологічна сніголавинна станція. Краєзнавці стверджують: колись сюди з Ворохти ходила вузькоколійка.

    Найвища метеостанція працює цілий рік Із цього місця на північному заході добре видно Говерлу (2061 м) та Брескул (1912 м), на півдні — гору Данціж (1848 м). Звідси вісім разів на добу передають дані в Київський гідрометцентр.

    Тут немає вихідних і свят. Навіть якщо хтось захворів, працюють і добу, і дві, поки не буде заміни. Залишити станцію без спостережень не можна. Робота тут цілодобова.

    altПолонину Пожижевська сміливо можна внести у книгу рекордів Карпат. Це найвітряніше місце в горах, найвологіше в Україні. А ще тут найвисокогірніше місце праці.

    - Регіон, особливо Чoрногірський хребет, розділяє Західну Україну і Європу. І ця сніголавинна станція дає дуже важливу інформацію в мережі Укргідрометцентру. Вона занесена в міжнародні каталоги. Ми можемо прогнозувати варіанти розвитку погоди як по цей бік Карпат, так і на Європу. Та довгострокових прогнозів не даємо. Лише на 2-3 дні, - каже начальник станції Михайло Довганюк, який на «Пожижевській» пропрацював на різних посадах 37 років.

    Працюють тут лише чоловіки. Кажуть, років 40 тому була й жінка, але не витримала спартанських умов, трагічно загинула. Відтоді у штаті числиться 11 чоловіків. Чотири техніки-метеорологи, інженер-гліціолог, технік-гліціолог, радіотехнік і водій-електрик. Кожні три години в ефірі передають дані в Київський гідрометцентр: температура, тиск повітря, сила і швидкість вітру, хмарність, барометричні тенденції. Там на основі цих даних складають карту прогнозів. Взимку, яка тут триває пять місяців, розраховують прогноз лавин. 

    Прогноз лавин створюють люди з незвичною й маловідомою професією - гліціологи.

    - При 100 мм опадах і 30 см снігу відкриваємо лавинний сезон. Лавини бувають при накопиченні великого снігу. Власне гліціологи й визначають температуру снігу, його структуру (чи це сніг хуртовинний, чи сніжниця). Найбільше сходження лавин очікуємо в кінці лютого - на початку березня, - каже Довганюк.

    На станції приживається не кожен. Дехто звільняється за місяць, окремі залишаються на все життя.

    Двічі на місяць по середах метеоролог Олександр Головін долає 18, а то й 24 км високо в гори. Взимку пішака. У наплічнику несе хліб, сало, цибулю, яйця. Це - харчі на тиждень. Каже, решту продуктів - картоплю, борошно, крупи та городину - altзавозять під осінь машиною.

    - Зійти зі стежки не можна. Крок уліво – зсунешся вниз, крок управо – провалишся у сніговій кучугурі. Довкола – високі засніжені смереки. Ще кілометр - і ліс закінчиться. На горизонті – безліса полонина Пожижевська. На сонці виблискує бляшаний дах невеликої одноповерхової кам’яниці. Це – найвища сніголавинна станція України. Тут на висоті 1450 метрів над рівнем моря відкриваються ворота в небо, – розповідає Олександр.

    Головін десятий рік працює на метеостанції. Її між собою називають «кухнею погоди». Тут постійно дмуть вітри до 40 метрів на секунду. Погода змінюється прямісінько на очах і можна бачити повне розмаїття хмар усіх видів: від верхнього ярусу - перистих, до хмар середнього і нижнього ярусів - купчасто дощових, що приносять з собою дощ і грозу. Як зачепилася за Говерлу хмара, очікуй зміну погоди, дощі.

    - Гора Пожижевська важкодоступна. Та навіть узимку сюди часом навідуються туристи. А ось звірів бачимо все рідше. Колись могли олені забігти. Навіть шатун два роки тому приходив під Новий рік. Звіра, мабуть, налякали святкові феєрверки, - каже Олександр.

    Втім, начальник станції Михайло Довганюк памятає й інші випадки. Десь сім років тому Вуйко, так гуцули називають ведмедя, вночі забрів на метеорологічний майданчик. Дякувати Богу, не було там тоді людей. Клишоногий роздробив парканчик, потоптав усі ґрунтові термометри. Щоправда, через 6 годин метеорологи встановили запасні, й робота продовжилась. Вдень відремонтували загорожу.

    - Колись, ще у 70-х, для охорони у нас на станції була рушниця. Потім заборонили. Тому зі звірами говоримо людською мовою. Просимо нас не страхати, - сміється Михайло Довганюк.

    alt- До вершини Пожижевської від нас ще з годину ходу, якихось півкілометра, - показує рукою у хмари Олександр Головін. – Зараз не видно, бо знов старі гуцули люльку закурили. Бачите, якого диму напустили? Це ми так жартуємо, коли гори димлять. Такої краси внизу не побачиш. Ми ж ближче до Бога. Тому до життя відносимося по-філософськи. Взимку навіть, буває, загораємо. Ми до сонця тут ближче.

    Лише романтика та любов до гірських вершин тримають тут працівників. Бо зарплата метеоролога – 1800-2000 грн., пільг жодних, навіть при виході на пенсію. Втім, чоловіків ця робота влаштовує. Живуть у селах Коломийського, Надвірнянського районів. Удома господарка, городи. Треба добряче наробитися, аби щось з них мати. «На «Пожижевській» за зміну трішки відпочиваємо від домашнього побуту. Та й до жінок потім більше тягнемося», - ділиться таємним начальник станції.

                                                                                             Олександра ЛІСКОНОГ

    Начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимира Фриговича.

    На зміну йдуть Олександр Головін та начальник станції Михайло Довганюк

    Видно станцію здалека

     

     

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Маловідома професієя - гліціолог


altВ Україні є 186 метеорологічних станцій, які реєструють погоду по всій території держави. Найвисокогірніша сніголавинна метеорологічна станція «Пожижевська» знаходиться у Івано-Франківській області. Вона розташована на висоті 1450 метрів над рівнем моря. З траси її не видно. Туристичні маршрути пролягають від селища Ворохта або спортивної бази «Заросляк», що у підгірї Говерли.

Від центру Ворохти до спортбази «Заросляк» приблизно 21 км автомобільною дорогою. Тож на подолання цієї відстані слід скористатися транспортом. Автобуси та маршрутки з Івано-Франківська курсують до Ворохти та Верховини від сьомої ранку. У Ворохті можна замовити авто на Заросляк (це коштуватиме гривень сто). Трохи більше як за 12 км від Ворохти, в урочищі Завоєля, знаходиться контрольно-пропускний пункт Карпатського національного природного парку, а також туристичний притулок. На КПП туристи сплачують невеликі внески.

Ще не цілих 9 км від КПП і ми - у Заросляку. Найпопулярніший підйом звідси — в західному напрямку, на Говерлу. Ми ж повертаємо наліво, проходимо через місток біля каплиці та рухаємося в південному напрямку серпантинною дорогою, вимощеною ще до Першої світової війни, до підніжжя гори Пожижевська (1822 метри), де розташовані два об’єкти — Високогірний стаціонар Інституту екології Карпат Національної академії наук України та метеорологічна сніголавинна станція. Краєзнавці стверджують: колись сюди з Ворохти ходила вузькоколійка.

Найвища метеостанція працює цілий рік Із цього місця на північному заході добре видно Говерлу (2061 м) та Брескул (1912 м), на півдні — гору Данціж (1848 м). Звідси вісім разів на добу передають дані в Київський гідрометцентр.

Тут немає вихідних і свят. Навіть якщо хтось захворів, працюють і добу, і дві, поки не буде заміни. Залишити станцію без спостережень не можна. Робота тут цілодобова.

altПолонину Пожижевська сміливо можна внести у книгу рекордів Карпат. Це найвітряніше місце в горах, найвологіше в Україні. А ще тут найвисокогірніше місце праці.

- Регіон, особливо Чoрногірський хребет, розділяє Західну Україну і Європу. І ця сніголавинна станція дає дуже важливу інформацію в мережі Укргідрометцентру. Вона занесена в міжнародні каталоги. Ми можемо прогнозувати варіанти розвитку погоди як по цей бік Карпат, так і на Європу. Та довгострокових прогнозів не даємо. Лише на 2-3 дні, - каже начальник станції Михайло Довганюк, який на «Пожижевській» пропрацював на різних посадах 37 років.

Працюють тут лише чоловіки. Кажуть, років 40 тому була й жінка, але не витримала спартанських умов, трагічно загинула. Відтоді у штаті числиться 11 чоловіків. Чотири техніки-метеорологи, інженер-гліціолог, технік-гліціолог, радіотехнік і водій-електрик. Кожні три години в ефірі передають дані в Київський гідрометцентр: температура, тиск повітря, сила і швидкість вітру, хмарність, барометричні тенденції. Там на основі цих даних складають карту прогнозів. Взимку, яка тут триває пять місяців, розраховують прогноз лавин. 

Прогноз лавин створюють люди з незвичною й маловідомою професією - гліціологи.

- При 100 мм опадах і 30 см снігу відкриваємо лавинний сезон. Лавини бувають при накопиченні великого снігу. Власне гліціологи й визначають температуру снігу, його структуру (чи це сніг хуртовинний, чи сніжниця). Найбільше сходження лавин очікуємо в кінці лютого - на початку березня, - каже Довганюк.

На станції приживається не кожен. Дехто звільняється за місяць, окремі залишаються на все життя.

Двічі на місяць по середах метеоролог Олександр Головін долає 18, а то й 24 км високо в гори. Взимку пішака. У наплічнику несе хліб, сало, цибулю, яйця. Це - харчі на тиждень. Каже, решту продуктів - картоплю, борошно, крупи та городину - altзавозять під осінь машиною.

- Зійти зі стежки не можна. Крок уліво – зсунешся вниз, крок управо – провалишся у сніговій кучугурі. Довкола – високі засніжені смереки. Ще кілометр - і ліс закінчиться. На горизонті – безліса полонина Пожижевська. На сонці виблискує бляшаний дах невеликої одноповерхової кам’яниці. Це – найвища сніголавинна станція України. Тут на висоті 1450 метрів над рівнем моря відкриваються ворота в небо, – розповідає Олександр.

Головін десятий рік працює на метеостанції. Її між собою називають «кухнею погоди». Тут постійно дмуть вітри до 40 метрів на секунду. Погода змінюється прямісінько на очах і можна бачити повне розмаїття хмар усіх видів: від верхнього ярусу - перистих, до хмар середнього і нижнього ярусів - купчасто дощових, що приносять з собою дощ і грозу. Як зачепилася за Говерлу хмара, очікуй зміну погоди, дощі.

- Гора Пожижевська важкодоступна. Та навіть узимку сюди часом навідуються туристи. А ось звірів бачимо все рідше. Колись могли олені забігти. Навіть шатун два роки тому приходив під Новий рік. Звіра, мабуть, налякали святкові феєрверки, - каже Олександр.

Втім, начальник станції Михайло Довганюк памятає й інші випадки. Десь сім років тому Вуйко, так гуцули називають ведмедя, вночі забрів на метеорологічний майданчик. Дякувати Богу, не було там тоді людей. Клишоногий роздробив парканчик, потоптав усі ґрунтові термометри. Щоправда, через 6 годин метеорологи встановили запасні, й робота продовжилась. Вдень відремонтували загорожу.

- Колись, ще у 70-х, для охорони у нас на станції була рушниця. Потім заборонили. Тому зі звірами говоримо людською мовою. Просимо нас не страхати, - сміється Михайло Довганюк.

alt- До вершини Пожижевської від нас ще з годину ходу, якихось півкілометра, - показує рукою у хмари Олександр Головін. – Зараз не видно, бо знов старі гуцули люльку закурили. Бачите, якого диму напустили? Це ми так жартуємо, коли гори димлять. Такої краси внизу не побачиш. Ми ж ближче до Бога. Тому до життя відносимося по-філософськи. Взимку навіть, буває, загораємо. Ми до сонця тут ближче.

Лише романтика та любов до гірських вершин тримають тут працівників. Бо зарплата метеоролога – 1800-2000 грн., пільг жодних, навіть при виході на пенсію. Втім, чоловіків ця робота влаштовує. Живуть у селах Коломийського, Надвірнянського районів. Удома господарка, городи. Треба добряче наробитися, аби щось з них мати. «На «Пожижевській» за зміну трішки відпочиваємо від домашнього побуту. Та й до жінок потім більше тягнемося», - ділиться таємним начальник станції.

                                                                                         Олександра ЛІСКОНОГ

Начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимира Фриговича.

На зміну йдуть Олександр Головін та начальник станції Михайло Довганюк

Видно станцію здалека

 

 

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.