Є в нас така чудова споконвічна традиція - збиратися на зустріч Нового року за щедрим українським столом усією великою родиною. Забуваються й залишаються в минулому всі образи, прикрощі, негаразди. Згадується тільки все-все добре, що неодмінно хочеться привнести в рік прийдешній. Ось такі ми є. Щирі, доброзичливі, працьовиті, з вірою, надією, любов'ю... Маючи нагоду бачити багатьох відомих аграріїв України в Міністерстві аграрної політики, ми попросили їх зі сторінок нашої газети підсумувати господарський рік і висловити свої вітання всім працівникам сільського господарства нашої великої аграрної держави.
Віктор Слаута, народний депутат України: - Це був дійсно складний рік. Може тому, що високосний... А що б я побажав у наступному році? Усім селянам - і тим, хто працює у полі, і тим, хто на фермах - нових надбань. Наснаги всім і здоров'я. Хочеться, щоб усі вони знали й вірили, що ситуація зміниться. Ми вже напрацювали антикризовий закон для села. Україна ж велика аграрна держава, її сільськогосподарському сектору потрібен окремий шлях, відтак, окремий антикризовий закон. У своєму проекті ми виписали всі моменти, всі нюанси, щоб села найменше торкнулася ця криза. Живіть і працюйте з надією на краще. Іще раз усім здоров'я й добра. З Новим роком!
Олександр Боровик, голова Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Герой Соціалістичної праці, Герой України: - Негаразди завжди згуртовують людей. І всі разом, у єднанні, ми подолаємо проблеми, що сьогодні заважають успішному розвиткові українського аграрного сектора. Тож сподіваюсь, що наступний рік і стане роком єднання. У переддень свят бажаю всім селянам міцного здоров'я, успіхів, добра, благополуччя. Надії вам усім, адже без надії людина не може жити. З Новим роком! Нових звершень!
Іван Томич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України: - Цього року ми зібрали не лише рекордний урожай зернових, але й ріпаку. Таких урожаїв ще не було в історії України. Радують показники виробництва соняшнику. З іншого боку, таких складних економічних умов сільгоспвиробники теж давно не мали. Виникла проблема реалізації. Через неї й брак коштів на закупівлю засобів захисту, добрив, техніки. Безумовно, оптимізм є. Завдяки економічному потенціалу села кризу можна подолати, якщо всі гілки влади діятимуть в одному напрямі. Я би так образно висловився: рекордні врожаї в аграрному секторі є м'якою подушкою для всієї економіки України. Адже зернові й ріпак належать до експортно орієнтованої групи. Тому я впевнений, що ми зможемо швидко подолати кризу, якщо й законодавча, й виконавча влади вживатимуть ефективні та оперативні заходи. А напередодні Нового року я бажаю всім аграріям, перш за все, не впадати у відчай, а також впевненості, віри в себе й у завтрашній день. Я вірю, що після подолання кризи ми станемо набагато сильнішими, відтак і досягнемо справжнього піднесення українського села.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації: - Хоч ми закінчуємо цей рік з дещо пригніченим настроєм, але, не зважаючи на це, нам треба сміливо дивитися у перспективу. Адже Україна має величезні конкурентні переваги. Криза - це ніщо інше, як просто переформатування підприємств, пошук нових шляхів подальшого розвитку. І якщо ми будемо впевнено працювати в цьому напрямі - буде й значний поступ уперед. Зрозуміло, наступний рік може бути доволі складним. Але є чимало обставин, завдяки яким Україна може впевнено піднестися на новий щабель розвитку, що в подальшому може стати запорукою стабільного зростання й економіки, й соціальних стандартів. По-перше, перехідні залишки продовольства в світі є замалими. По-друге, простежується тенденція падіння цін на ресурси, що використовуються для виробництва продовольства: дешевшають пальне, мінеральні добрива, техніка. А це посилить конкурентоспроможність продукції українського АПК на світових ринках. Отже, потрібно шукати нові шляхи розвитку, нові шляхи збуту. Треба шукати інші виходи, ніж ті, що були дотепер, коли на сільське господарство покладали соціальні функції, вимагаючи від нього дешевих продуктів і не дбаючи про його прибутки. Необхідно, щоб аграрна галузь розвивалася, як будь-який інший суб'єкт господарювання в умовах ринкової економіки. Я думаю, не треба боятися того, що зараз є. Треба вірити в майбутнє. Хочу побажати, щоби в наступному році жодне підприємство України, яке працює в сільському господарстві, не було б збитковим. Щоби люди, які працюють на землі, не жили лише надіями, а жили реальними звершеннями й доходами, які вони будуть за них отримувати. Бажаю, щоб усе добре було стабільним, постійним, а не тимчасовим явищем. Здоров'я всім і всіх благ!.
Володимир ПРОЦЕНКО, генеральний директор агропромислового концерну «КОЛОС»: - Є велике задоволення від здійсненого. Ми зарекомендували себе в Європі як велика конкурентноздатна аграрна держава. Є, звісна річ, і певне розчарування, що успішні результати праці не посприяли підвищенню добробуту. Що я хотів би побажати? Політичної і соціально-економічної стабільності. Не хотілося б змін в аграрній команді Уряду. І міністр аграрної політики Юрій Мельник, і його заступники змалку знають, що таке сільське життя, вони добре обізнані в усіх деталях аграрно-промислового комплексу. І перед тим, як приймати якісь рішення, обов'язково радяться із виробниками сільськогосподарської продукції. Я, як виробник, на власні очі бачу, що в Міністерстві аграрної політики України вміють працювати з людьми і для людей, а не з паперами заради гарних звітів. Я би дуже хотів, щоби політичні сили не ділили між собою аграрне відомство і дали спокійно й стабільно працювати сьогоднішній його команді хоча би протягом найближчих трьох років. Користуючись нагодою, бажаю всім працівникам українських ланів доброго здоров'я, злагоди, віри, надії, любові. Сподіваюся, що всі гілки нашої влади знайдуть між собою спільну мову, відповідально ставитимуться до своїх обов'язків та дій, спрямують на розвиток села необхідні ресурси. Село в боргу не залишиться і надійно захистить державу Україну від усіх кризових буревіїв.
Віктор Карпенко, генеральний директор агро-виробничого ТОВ «Агроцентр-К»: - Настрій добрий. А щодо кризових хмар - ми й не таке бачили. Ми же знаємо, що за хмарами завжди є сонце. Хотілося б, щоби й в наступному році врожай був не гіршим. Сподіваюсь, нарешті ми навчимося гідно заро***ти на тому, що вирощуємо, куди вкладаємо свою нелегку працю. Дуже сподіваюсь, що ситуація в сільськогосподарсьому секторі буде стабільною й надалі очолюватиме професійну команду аграріїв Юрій Федорович Мельник. Я за те, щоб міністром аграрної політики був не політичний діяч від якоїсь партії, а фахівець, який добре розуміється в справі та з яким можна спілкуватися спільною професійною мовою. Тоді й лад буде, й поступ. Хотілося б, щоб держава навчилася гідно захищати вітчизняного виробника. Потрібно
припинити імпортувати продукцію, яку й самі можемо виро***ти вдосталь і з належною якістю. Я маю на увазі м'ясо. Це ж сором завозити в Україну якісь обрізки невідомого походження і ліпити з них так звану «ковбасу»! Ми можемо, маючи унікальну кормову базу, налагодити виробництво найякіснішого у світі м'яса, от із нього можна виготовити вдосталь справжньої української ковбаси, від якої слинки б текли в усьому світі. Ще одна біда, якої б хотілося позбутися - ціна на соняшник. Що ж виходить: курс долара росте, а ціна на соняшникове насіння в гривнях: як була 1200 так і залишилася, хоча все навколо дорожчає... А в переддень Нового року хочу побажати всім селянам добробуту, витримки, надії.
Тетяна КОРОСТ, директор агрофірми «Маяк»: - Найцінніше, що ми маємо - це люди. Вони - наш «золотий запас», про який ми повинні дбати перш за все, дбати про його зростання, піднесення, тоді й земля буде доглянута, і родитиме вона щедро. Напередодні Нового року я хочу звернутися до всіх трударів, хто працює і в агрофірмі «Маяк», і в усіх аграрних господарствах України зі словами щирої, від усього серця, подяки за їхню натхненну, добросовісну, патріотичну працю на землі. Звичайно, бажаю всім здоров'я, злагоди, добробуту. Бажаю вірити в те, що ми, українці, здатні подолати будь-яку кризу, якщо ми будемо патріотами своєї держави, якщо ми будемо разом. От сьогодні усюди чути, що ми зібрали великий урожай, але не знаємо, куди його подіти, залишилися без грошей, маємо більше проблем ніж радощів. Так не треба говорити. Ми повинні дякувати Богові, що допоміг нам виростити такий урожай. Людям подякувати, що докладали величезних зусиль, аби досягти такого результату. Розумієте, ціни на ринку щодня змінюються то в той, то в інший бік. А людські цінності повинні залишатися непохитними за будь-яких умов. І ми маємо дбати про людські цінності, що є опорою української нації, понад усе. З Новим роком вас, мої дорогі! Щоб ви були в наступному році щасливішими!