З мріями про сокровенне

20 December, Розділ Weekend / Свято, переглядів 5 271

Хоч скільки би нам не було років, чим би не займались в АПК і які посади не обіймали б, ми бодай трішки, а таки віримо у дива. Особливо під Новий рік. Бо так хочеться удачі, здоров’я, родинного затишку. Так мріється, щоби вчасно світило сонечко, і дощик вчасно омивав землю своєю благодатною вологою. Щоби вкинуте в ґрунт зерно проростало багатими врожаями, а банківські рахунки – високими відсотками. Щоби швидко вирішувались проблеми, і дружно працював колектив… Словом, щоб жилося легше і веселіше.

А от цікаво: що з цього приводу думають аграрії? – запитали ми себе. І скориставшись нагодою, поцікавилися у декого з них на форумі, що днями відбувся у Києві. Розпитували всіх про таке: «Про що ви мрієте у переддень Нового року? Який подарунок для себе і для колективу хотіли би знайти в новорічну ніч під ялинкою?»

І ось які отримали відповіді.

Дмитро Моторний, Герой України, голова приватно-орендного кооперативу «Зоря» (Херсонська обл.):

- Сподіваюсь і мрію, щоби село в наступному році не було донором народного господарства країни. Непокоїть мене і доля майбутнього врожаю, бо цьогорічна посуха дуже зашкодила озимині. Хочеться, щоби всі наші люди були здорові й щасливі, щоби благополуччя й добробут були в кожній родині.

Кращий подарунок в Новий рік бажано від добрих людей. Він взагалі може не мати матеріального значення. Головне, щоби від душі.

Віра Найдьонова, Герой України, директор Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН:

- Спокій у країні і сталий розвиток вітчизняного сільського господарства – моя новорічна мрія. Щоби Бог послав хорошу сприятливу погоду й не було такого бездощів’я, як у цьому році. І вельми сподіваюсь, що до нової Верховної Ради прийдуть нові відповідальні особистості, які передусім вболіватимуть, піклуватимуться про село. Бо у нас вже укорінилася мода з високих трибун кричати, що село – це колиска України. А як доходить до справи, то голос у «друзів села» зникає… Хочеться, щоби зростало й зростало коло шанувальників моєї улюбленої газети «Аграрний тиждень. Україна». Принагідно дякую колективу вашої редакції за таке професійне видання, яке щономера стає кращим, змістовнішим, цікавішим. Здоров’я й наснаги вам!

Подарунок я вже маю – це наш злагоджений, працьовитий, доброзичливий колектив. Тому я не втомлююсь працювати задля їхнього добробуту. Тож хочу, щоби всі були здорові й щасливі!

Микола Васильченко, Герой України, директор СТОВ «Агрофірма «Маяк» (Черкаська обл.):

- Мою мрію можна сформулювати трьома словами: не продавайте землю. У народі недарма кажуть: «сім разів відмір, один – відріж». У нас, здається, хочуть зробити все навпаки. І не замислюються «нагорі», якщо сьогодні відріжемо - завтра не буде що відміряти.

Який подарунок хотів знайти під ялинкою? Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Василь Петринюк, Герой України, генеральний директор ТОВ «Старт» (Тернопільська обл.):

- Зустрічаю Новий рік з надією на впевненість і стабільність, на приємну позитивну увагу від влади.

Що хотів би віднайти під новорічною ялинкою? Ні, не кредит. Не полюбляю жити в борг і лізти в борг. Сподіваюсь тільки на власні сили, на сили й підтримку людей, які працюють в нашому господарстві. Та хотілося б дізнатися наперед, якими будуть ціни на нашу продукцію, щоби відповідно коригувати плани й стратегію. Здається, що це спільне побажання від усіх агаріїв. Хоча аграрний ринок – це не годинникова майстерня, де можна отримати гарантію. Отже, краще підстраховуватися й випереджати цінові несподіванки.

Зінаїда Гришко, Герой України, директор ТОВ «Агрофірма «Маяк» (Одеська обл.):

- Здоров’я - це головне побажання і рідним, і близьким, і всім, хто працює на аграрній ниві. Звісна річ, добрих урожаїв. Головне, щоби вони були не в полі, а в коморі. А ще краще, щоби аграрії

отримували бажаний грошовий еквівалент своїй праці. Хоча матеріальна частина - це ще не все, що треба для щастя. Люди, які поруч, які тебе розуміють і працюють з тобою в команді, які на тебе чекають. Вони – справжній скарб.

Володимир Чернишенко, Герой України, директор ПАТ «Комбінат «Тепличний» (Київська обл.):

- Всі наші мрії спираються на газ. Хочеться, щоби він був доступний, бо від вартості цього енергоносія напряму залежить собівартість нашої продукції.

Я не помилюся, якщо скажу, що в ціні на блакитне паливо життя або смерть нашого підприємства. Сподіваюсь на краще. Сподіваюсь, що держава зробить все належне, щоби максимально здешевити газ для таких комбінатів, як наш.

Василь Петриченко, академік, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України:

- Мрію про вагоміші результати у науковому пошуку, щоби українська аграрна наука примножувала свої здобутки і здобутки вітчизняного АПК, була, як мовиться, на передовому рубежі. Недарма ж наукову думку вважають рушієм удосконалення виробництва, бо жоден продукт не може бути конкурентним без наукової складової.

Подарунком вважав би увагу держави до нашої галузі, підтримку й максимальне залучення науковців до всіх перетворень. Головне, щоби вчені відчували свою затребуваність й мали змогу максимально розкривати свої здібності, свій талант. Щоби мали кращі умови запроваджувати свої відкриття на практиці. Відтак і наша країна, маючи величезний науковий потенціал і досвід, буде в світових лідерах. Тож усім - здійснення мрій і здоров’я в новому році.

Олександр Бакуменко, голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України»:

- Не секрет, що кожен мріє бути здоровим. А задля цього треба більше їсти повноцінних, якісних, корисних продуктів, серед яких й дієтичне м’ясо птиці і яйця. Отже, бажаю нашим споживачам зростання статків і апетиту, який ми раді будемо задовольнити. Адже, самі бачите, наших якісних продуктів на полицях не бракує. Більш того, ми все активніше завойовуємо зарубіжні ринки.

Умови для успішного, динамічного розвитку вітчизняного птахівництва був би найкращим подарунком для всіх працівників галузі. Я впевнений, що наш внесок в економічну могутність України буде ще вагомішим. Отже, здоров’я всім богатирського, зростання, упевненості у власних силах, заможності, наснаги.

Олександр Олійник, голова ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» і ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод»:

- Більше нових сільськогосподарських машин вітчизняного виробництва мрію бачити на українських ланах. Щоби саме нашій техніці віддавали перевагу аграрії, а не бігали б за хваленими заокеанськими марками. Ми в боргу не залишимося і наполегливо працюватимемо над удосконаленням пропонованих машин.

Найкращий подарунок? Державна протекція, державна підтримка наших прагнень до модернізації. Бо ми системно запроваджуємо нові технології та масове виробництво удосконалених конкурентних моделей агротехніки.

Нашим замовникам хочу побажати залишатися з нами і на майбутнє, отримувати задоволення від роботи на нашій техніці.

Анатолій Кукса, директор СТОВ «Дніпро-Н» (Дніпропетровська обл.):

- Мрій і бажань до Нового року багато, але передусім хочеться мати стабільність, тоді можна й омріяне здійснювати. Хотілося б, щоби закупівельні ціни на нашу продукцію були вигідні. Не завадило б повернутися й до практики держзамовлень. А в подарунок хотів би сприятливу погоду, яка б стала запорукою щедрого врожаю. Хоча треба усвідомлювати, що наше життя залежить, передусім, від нас самих. Отож, наснаги всім для втілення мрій!

Михайло Шевченко, голова фермерського господарства «Урожай» (Сумська обл.):

- Моя професійна мрія сформульована одним словом, яким іменується наше господарство, заради чого ми працюємо. Як бачите - це урожай. Від того, як розщедриться наша нива, залежить і добробут усіх, хто в нас працює, і можливість придбати нову техніку. Хочеться нашим людям підняти зарплати, бо вони на це заслуговують. Але це вже залежить від виручки за вирощене.

Під ялинкою хотів би «знайти» конкретну державну підтримку у вигляді дотацій чи доступних кредитів. Хочеться сподіватися, що колись так і буде.

Лариса Майсак, директор СТОВ «Відродження» (Київська обл.):

- Мрію відродити тваринництво. На жаль, сьогодні у Фастівському районі залишилося тільки три господарства, де утримують худобу. Хочеться, щоби естафету нашого «Відродження» підтримали інші аграрії. Хоч сьогодні в нас 90 корів, але наступного року, сподіваюсь, їх буде вже понад 300. Мине ще рік, і рахунок піде на тисячі…

Головний подарунок – здоров’я. Ще б хотілося поваги й пошани від держави в нашій нелегкій, але шляхетній справі. Я рада, що мене розуміють всі, хто поруч працює. Вірю, що так буде завжди. А спільними зусиллями, у злагоді, ми досягнемо найзаповітніших мрій.

Степан Балабаник, голова Івано-Франківської обласної ради сільгоспвиробників:

- Мрію, щоби держава пішла назустріч сільгоспвиробнику. Щоби селяни, нарешті, отримували гідну винагороду за свою виснажливу й благородну працю.

Важаю, найкращий подарунок – це здоров’я. Чого й всім бажаю. Щастя й добробуту в усі родини!

Олександр Фесюн, директор ТОВ АФ «Конотопська» (Сумська обл.):

- Зараз усі мої думки сконцентровані на зимівлі озимини. Мрію, щоби зимова погода їй не завадила. А ще мріється розвинути тваринництво в нашому господарстві. Зараз реконструюємо ферми, щоби до 710 корів «підселити» ще сотню.

Найкращим подарунком вважаю колектив, у якому працюю, де мене розуміють і підтримують. Дуже хочеться, щоби наша команда тільки зміцнювалася, гуртувалася й жила в здоров’ї та добробуті. Прикметно, що наше село Попівка розташоване в передмісті, але люди залишаються працювати саме в нашому господарстві. Бо ми маємо 2 дитсадочки, дві школи, лікарню. Тож люди не переймаються пошуками кращого життя. Хочеться, щоби скрізь в Україні не гірше жили.

Віталій Коцюба, голова фермерського господарства «Авангард» (Київська обл.):

- Напередодні земельної реформи трохи віє невпевненістю. Та сподіваюсь, що ці перетворення й будь-які операції з землею будуть прозорими, справедливими, законними. Сподіваюсь, що наші родючі чорноземи не розгребуть люди, далекі від роботи на них. А кращим подарунком була би впевненість в завтрашньому дні, справжнє піклування всіх владних структур про вітчизняного сільгоспвиробника - і великого, й маленького.

Я люблю свою роботу, люблю землю, на якій працюю. І хоч свого часу закінчив авіаційний університет, обрав саму земну благодатну працю. Сподіваюсь, що і держава заохочуватиме саме тих, хто повертається до першоджерел, а не полишає їх.

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ