Аграрний тиждень. Україна
» Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою
» Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою

    Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою


    Закінчення. Початок читайте, будь ласка, в №№ 8(093), 9(094) нашої газети.

     

    Величезний комплекс шкідників і хвороб матиме місце скрізь в насадженнях плодових культур. Передусім, це будуть листогризучі фітофаги (шовкопряди, молі, білан жилкуватий, брунькоїди, листокрутки), сисні (попелиці, медяниці, кліщі, щитівки), шкідники генеративних органів (плодожерки, яблуневий квіткоїд, пильщик, вишнева муха). Численні хвороби, а саме: парша, борошниста роса, плодова гниль на зерняткових і моніліоз, клястероспоріоз, полістигмоз, кучерявість листків, гномоніоз на кісточкових уражатимуть плодові дерева повсюдно.

    altНауковці Інституту садівництва УААН рекомендують провести захисні заходи від згадуваних комах і хвороб у строки, відповідно до умов і фаз розвитку зерняткових і кісточкових насаджень, використати біологічно ефективні пестициди за розвитку найшкідливіших стадій небажаних організмів на плодових деревах.

    Гронова листокрутка, різноманітні види кліщів, а з хвороб - мілдью, оїдіум, гнилі, антракноз, чорна плямистість, еска розвиватимуться у виноградниках АР Крим, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Власникам виноградних плантацій у нагоді стануть рекомендації Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова: відповідно до умов вегетації пропонуються найефективніші пестициди для стримування масового розвитку комах і хвороб винограду.

    Крім уже згадуваних, на сільгоспкультурах усіх агрокліматичних зон розвиватимуться багатоїдні шкідливі комахи. Найпоширеніші з них - підгризаючі та листогризучі совки (озима, оклична, бавовникова, совка-гамма, С-чорне, карадрина), ґрунтові (личинки хрущів, чорнишів, коників), стебловий (кукурудзяний) та лучний метелики.

    Стебловий метелик пошкоджуватиме товстостеблові культури, передусім зернову кукурудзу за розвитку двох поколінь у Лісостепу й Степу, в Поліссі ж реалізується одна генерація цього шкідника.

    Сучасна технологічна направленість землеробства на мінімалізацію обробки ґрунту скрізь створює проблеми захисту культур. А подолання цих проблем супроводжується додатковими затратами для захисту посівів.

    В післязбиральних рослинних залишках, які не заорюються, чудово зберігаються зазначені шкідливі організми. Саме тому у 2008 р. порівняно з 2007 р. зросли обсяги хімічної прополки гербіцидами (16,5 млн. га проти 14,0 млн. га), а також обробок проти шкідників і хвороб на 4,5 млн. га і мають місце ускладнення з вирощуванням кукурудзи на зерно, площі якої зростають за рахунок вирощування її у Поліссі. Культуру масово заселяє й пошкоджує кукурудзяний метелик, а ефективні регулюючі його чисельність хімічні засоби та надійні методи реагування відсутності.

    Актуальним є питання нарощування виробництва трихограми та інших біоагентів у вітчизняних біофабриках і біолабораторіях. Це дуже важливо також для обслуговування закритого ґрунту, де здебільшого вирощуються овочеві культури, що вживаються сирими. Програма біологізації сільського господарства, розроблена науковими установами УААН і затверджена Мінагрополітики, передбачає різке збільшення обсягів запровадження біометоду в захисті рослин. Це - конкретний наступ до впровадження біологічного землеробства для виробництва екологічно чистої продукції харчування.

    Серед об'єктів, моніторинг яких здійснюється спеціалістами захисту рослин, слід відмітити лучного метелика та сарану, осередки яких матимуть місце в Степу, південному й східному Лісостепу. Якщо лучний метелик місцевих популяцій за незначного зимуючого запасу перебуває у депресивному стані, то сарана, збільшення зимуючих ворочок якої виявлене восени 2008 р. в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях, за умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних факторів (сухо, спекотно) під час відродження личинок може спричинити спалах масового розмноження, зокрема стадних видів (італійський прус і перелітна сарана) в осередках цих областей.

    Існує також вірогідність зальоту цих видів сарани на територію східних областей країни з межуючих з ними регіонів Російської Федерації, де торік були осередки їх високої чисельності. Тож потрібно суворо контролювати розвиток і поведінку саранових, насамперед у південному та південно-східному Степу.

    Постійними супутниками сільгоспрослин завжди були і залишаються мишоподібні гризуни: здебільшого скрізь звичайна й гуртова полівки та миші (лісова, хатня, польова), а курганчикова - в Степу й південному Лісостепу. За будь-якого перебігу ситуації під час зимівлі, навіть за значної загибелі популяції взимку, ці ссавці здатні відновити чисельність під час літньої вегетації та завдати шкоди, передусім, озимим зерновим культурам і ріпаку. Регулювати чисельність гризунів потрібно через господарські, агротехнічні заходи та отруєні зернові принади, які розкладають у жилі нори гризунів.

    altЗовсім небагато часу відділяє нас від початку масових весняних польових робіт. І у кожному господарстві вже уявляють, які шкідники, хвороби і бур'яни, на яких культурах і площах можуть скласти незручності. Як захиститися від них, не витративши багато коштів; не зашкодити пестицидами, замінивши їх агротехнічним прийомом; що з рекомендованих фітосанітарних заходів вибрати, виходячи з економічних можливостей, з конкретної ситуації на кожному полі?

    Відповідь на ці запитання агрономи знаходять здебільшого самостійно, керуючись особистими спостереженнями, досвідом, знаннями. Однак, слід пам'ятати, що на захисті рослин економити не можна. Захист рослин став невід'ємною ланкою технологій вирощування, важливим резервом збереження врожайності культур і якості сільгоспродукції.

    Беручи до уваги все викладене у статті, можна досить упевнено передбачити: за оптимальних агрокліматичних умов весняно-літньої вегетації фітосанітарна ситуація може стати напруженішою за минулорічну.

    Усвідомлюючи це, спеціалісти захисту рослин разом із місцевими аграріями розробили заходи попередження та захисту вирощуваних культур в регіонах, визначили потребу в засобах захисту рослин, проводять курсові, семінарські, консультативні заняття з питань регулювання чисельності шкідливих організмів в конкретних умовах вирощування культур.

    Відповідно до розробленого спеціалістами Головдержзахисту та науковцями «Прогнозу 2009 р.», цього року в країні передбачено захистити рослини на 37 млн. га, з них на 17 млн. га - від бур'янів, на 20 млн. га - від шкідників і хвороб, з яких 2 млн. га - біоагентами.

    Для реалізації цієї роботи ринок пестицидів країни за асортиментом і обсягом хімічних засобів достатньо наповнений.

    Навесні масові роботи з захисту рослин починаються з оздоровлення насіння, якому передує його фітоекспертиза, а за її результатами підбираються потрібні ефективні протруйники. В останні роки господарства все більше користуються послугами наших спеціалістів для визначення здоров'я насіннєвого матеріалу, здійснюючи його фітоекспертизу. В результаті протягом багатьох років захворювання зернових на сажкові та деякі інші хвороби практично зведені нанівець. Щорічно протруюється близько 2,4 млн. т насіння, з яких 0,9 млн. т - навесні для сівби ярих культур.

    Володіючи знаннями і контролюючи фітосанітарну ситуацію на полях, колектив спеціалістів Державної служби захисту рослин у столиці і регіонах країни зробить все, щоб цей досвід був використаний сповна. Тож аграріям доцільно активно співпрацювати зі спеціалістами служби захисту рослин і науковцями, бо це завжди даватиме позитивні результати.

     

    Сергій ДОВГАНЬ,

    кандидат с.-г. наук,

                                                                                                         начальник Головдержзахисту





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою


Закінчення. Початок читайте, будь ласка, в №№ 8(093), 9(094) нашої газети.

 

Величезний комплекс шкідників і хвороб матиме місце скрізь в насадженнях плодових культур. Передусім, це будуть листогризучі фітофаги (шовкопряди, молі, білан жилкуватий, брунькоїди, листокрутки), сисні (попелиці, медяниці, кліщі, щитівки), шкідники генеративних органів (плодожерки, яблуневий квіткоїд, пильщик, вишнева муха). Численні хвороби, а саме: парша, борошниста роса, плодова гниль на зерняткових і моніліоз, клястероспоріоз, полістигмоз, кучерявість листків, гномоніоз на кісточкових уражатимуть плодові дерева повсюдно.

altНауковці Інституту садівництва УААН рекомендують провести захисні заходи від згадуваних комах і хвороб у строки, відповідно до умов і фаз розвитку зерняткових і кісточкових насаджень, використати біологічно ефективні пестициди за розвитку найшкідливіших стадій небажаних організмів на плодових деревах.

Гронова листокрутка, різноманітні види кліщів, а з хвороб - мілдью, оїдіум, гнилі, антракноз, чорна плямистість, еска розвиватимуться у виноградниках АР Крим, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Власникам виноградних плантацій у нагоді стануть рекомендації Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова: відповідно до умов вегетації пропонуються найефективніші пестициди для стримування масового розвитку комах і хвороб винограду.

Крім уже згадуваних, на сільгоспкультурах усіх агрокліматичних зон розвиватимуться багатоїдні шкідливі комахи. Найпоширеніші з них - підгризаючі та листогризучі совки (озима, оклична, бавовникова, совка-гамма, С-чорне, карадрина), ґрунтові (личинки хрущів, чорнишів, коників), стебловий (кукурудзяний) та лучний метелики.

Стебловий метелик пошкоджуватиме товстостеблові культури, передусім зернову кукурудзу за розвитку двох поколінь у Лісостепу й Степу, в Поліссі ж реалізується одна генерація цього шкідника.

Сучасна технологічна направленість землеробства на мінімалізацію обробки ґрунту скрізь створює проблеми захисту культур. А подолання цих проблем супроводжується додатковими затратами для захисту посівів.

В післязбиральних рослинних залишках, які не заорюються, чудово зберігаються зазначені шкідливі організми. Саме тому у 2008 р. порівняно з 2007 р. зросли обсяги хімічної прополки гербіцидами (16,5 млн. га проти 14,0 млн. га), а також обробок проти шкідників і хвороб на 4,5 млн. га і мають місце ускладнення з вирощуванням кукурудзи на зерно, площі якої зростають за рахунок вирощування її у Поліссі. Культуру масово заселяє й пошкоджує кукурудзяний метелик, а ефективні регулюючі його чисельність хімічні засоби та надійні методи реагування відсутності.

Актуальним є питання нарощування виробництва трихограми та інших біоагентів у вітчизняних біофабриках і біолабораторіях. Це дуже важливо також для обслуговування закритого ґрунту, де здебільшого вирощуються овочеві культури, що вживаються сирими. Програма біологізації сільського господарства, розроблена науковими установами УААН і затверджена Мінагрополітики, передбачає різке збільшення обсягів запровадження біометоду в захисті рослин. Це - конкретний наступ до впровадження біологічного землеробства для виробництва екологічно чистої продукції харчування.

Серед об'єктів, моніторинг яких здійснюється спеціалістами захисту рослин, слід відмітити лучного метелика та сарану, осередки яких матимуть місце в Степу, південному й східному Лісостепу. Якщо лучний метелик місцевих популяцій за незначного зимуючого запасу перебуває у депресивному стані, то сарана, збільшення зимуючих ворочок якої виявлене восени 2008 р. в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях, за умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних факторів (сухо, спекотно) під час відродження личинок може спричинити спалах масового розмноження, зокрема стадних видів (італійський прус і перелітна сарана) в осередках цих областей.

Існує також вірогідність зальоту цих видів сарани на територію східних областей країни з межуючих з ними регіонів Російської Федерації, де торік були осередки їх високої чисельності. Тож потрібно суворо контролювати розвиток і поведінку саранових, насамперед у південному та південно-східному Степу.

Постійними супутниками сільгоспрослин завжди були і залишаються мишоподібні гризуни: здебільшого скрізь звичайна й гуртова полівки та миші (лісова, хатня, польова), а курганчикова - в Степу й південному Лісостепу. За будь-якого перебігу ситуації під час зимівлі, навіть за значної загибелі популяції взимку, ці ссавці здатні відновити чисельність під час літньої вегетації та завдати шкоди, передусім, озимим зерновим культурам і ріпаку. Регулювати чисельність гризунів потрібно через господарські, агротехнічні заходи та отруєні зернові принади, які розкладають у жилі нори гризунів.

altЗовсім небагато часу відділяє нас від початку масових весняних польових робіт. І у кожному господарстві вже уявляють, які шкідники, хвороби і бур'яни, на яких культурах і площах можуть скласти незручності. Як захиститися від них, не витративши багато коштів; не зашкодити пестицидами, замінивши їх агротехнічним прийомом; що з рекомендованих фітосанітарних заходів вибрати, виходячи з економічних можливостей, з конкретної ситуації на кожному полі?

Відповідь на ці запитання агрономи знаходять здебільшого самостійно, керуючись особистими спостереженнями, досвідом, знаннями. Однак, слід пам'ятати, що на захисті рослин економити не можна. Захист рослин став невід'ємною ланкою технологій вирощування, важливим резервом збереження врожайності культур і якості сільгоспродукції.

Беручи до уваги все викладене у статті, можна досить упевнено передбачити: за оптимальних агрокліматичних умов весняно-літньої вегетації фітосанітарна ситуація може стати напруженішою за минулорічну.

Усвідомлюючи це, спеціалісти захисту рослин разом із місцевими аграріями розробили заходи попередження та захисту вирощуваних культур в регіонах, визначили потребу в засобах захисту рослин, проводять курсові, семінарські, консультативні заняття з питань регулювання чисельності шкідливих організмів в конкретних умовах вирощування культур.

Відповідно до розробленого спеціалістами Головдержзахисту та науковцями «Прогнозу 2009 р.», цього року в країні передбачено захистити рослини на 37 млн. га, з них на 17 млн. га - від бур'янів, на 20 млн. га - від шкідників і хвороб, з яких 2 млн. га - біоагентами.

Для реалізації цієї роботи ринок пестицидів країни за асортиментом і обсягом хімічних засобів достатньо наповнений.

Навесні масові роботи з захисту рослин починаються з оздоровлення насіння, якому передує його фітоекспертиза, а за її результатами підбираються потрібні ефективні протруйники. В останні роки господарства все більше користуються послугами наших спеціалістів для визначення здоров'я насіннєвого матеріалу, здійснюючи його фітоекспертизу. В результаті протягом багатьох років захворювання зернових на сажкові та деякі інші хвороби практично зведені нанівець. Щорічно протруюється близько 2,4 млн. т насіння, з яких 0,9 млн. т - навесні для сівби ярих культур.

Володіючи знаннями і контролюючи фітосанітарну ситуацію на полях, колектив спеціалістів Державної служби захисту рослин у столиці і регіонах країни зробить все, щоб цей досвід був використаний сповна. Тож аграріям доцільно активно співпрацювати зі спеціалістами служби захисту рослин і науковцями, бо це завжди даватиме позитивні результати.

 

Сергій ДОВГАНЬ,

кандидат с.-г. наук,

                                                                                                     начальник Головдержзахисту





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.