Сьогодні ми переживаємо найскладніші часи за всю історію незалежності України. Внаслідок війни багато галузей економіки працюють з мінімальною рентабельністю, а то й у збиток, щодня зазнають фінансових втрат через логістичні, кадрові проблеми, атаки ворога на енергетичну інфраструктуру, мінування сільгоспугідь. Однак є галузі, які могли б скористатися світовою кон’юнктурою та зробити справжній прорив і підтримати економіку України під час війни. Серед таких галузей – м’ясна галузь України.
Ще у 2014 році війна почалася разом із масованим заносом африканської чуми свиней (АЧС) з прикордонних територій Луганської, Донецької, а потім Чернігівської областей – з трупами свиней по прикордонних річках та з масовою міграцією інфікованого дикого кабана у прикордонні території. До лютого 2022 року ветеринарній службі якось, з перемінним успіхом, вдавалося стримувати небувалий в світі натиск транскордонного заносу АЧС: навіть за умов грубого порушення норм біобезпеки та нелегальну торгівлю свинями інфікованими АЧС через відсутність виплат компенсацій постраждалим від АЧС фермерам. Але не зараз, коли з бомбами росія може закидати Україну вірусами і її державний агротероризм на тлі ядерних погроз від неї вже не здається таким значним: ми стоїмо на межі краху м’ясної галузі та свинарства України.
Втрати галузі свинарства України від АЧС у 2024 році можуть скласти 50% поголів’я свиней роком раніше.
Історія свинарства чітко свідчить, що жодну надзвичайну епізоотичну ситуацію не вдавалося взяти під контроль без жорстких карантинних заходів, які рано чи пізно пом’якшувалися з розробленням відповідних вакцин.
Більше 100 років людство не могло розробити вакцини проти АЧС через особливі властивості її збудника: зокрема через те що найбільш небезпечні його структури знаходяться не на поверхні, а в різних внутрішніх шарах вірусних часток - віріонів. Лише ціною великих інтелектуальних зусиль, підсилених штучним інтелектом, і колосальними матеріально-технічними інвестиціями до 2020 року європейцям спільно з американцями вдалося розробити приблизно з десяток рекомбінантних штамів кандидат-вакцин. І вже у 2022 році на основі не більше трьох з них американці спільно з в’єтнамцями і японцями розробили перші в світі біотехнологічні потужності для випуску комерційних вакцин проти АЧС. Безпечність цих вакцин і їх спроможність обривати спалахи АЧС у В’єтнамі, Індонезії, на Філіппінах доведена на приблизно одному мільйоні свиней. Цими вакцинами зацікавилися країни Центральної Америки, Африки, КНР та Україна. Їх ефективність вивчає Євросоюз: в 2024 році почалися реєстраційні випробування в Румунії, де ситуація з АЧС значно спокійніша за нашу, а вчені ЄС отримали гранти на вивчення динаміки розвитку епізоотичного процесу в країнах Азії. У ЄС система контролю АЧС дозволяє без особливих зусиль стримувати цю хворобу на рівні спорадичних випадків у популяціях дикого кабана.
В Асоціації «М’ясної галузі» завжди була підвищена увага до можливості побороти головного ворога м’ясної галузі і свинарства – АЧС. Тому в 2023 році була підтримана ініціатива ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» провести реєстраційні дослідження першої комерційної вакцини проти АЧС і у разі позитивних результатів звертатися через відповідні державні органи про прискорену її реєстрацію в Україні. 07 квітня 2023 року ми вперше внесли на засіданні Робочої групи З питань розвитку м’ясної галузі Мінагрополітики пропозицію дослідити вакцину «AVAC ASF Live» проти АЧС (порядок денний додається).
У жовтневому Меморандумі Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) 2023 року узагальнила вимоги до застосування вакцин проти АЧС: там чітко вказано на а) високий ризик використання неякісних або невідповідних вакцин, б) вимогу обов’язкового використання вакцинації проти АЧС у комплексі чинних протиепізоотичних заходів і в) третю ключову вимогу ВООЗТ, яку там сформулювали на основі вивчення наукових даних, включно зі звітними матеріалами по Південно-східній Азії, та адресували виробникам вакцин проти АЧС: вони мають ознайомитися і після узгодження прийняти за основу оцінки їх якості критерії драфт-стандарту ВООЗТ 2023 року ( https://www.woah.org/app/uploads/2023/10/a-bsc-report-sept-2023-1.pdf ).
За наданими виробником для ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» матеріалами досьє, вакцина «AVAC ASF Live» якраз відповідає нормативним вимогам ВООЗТ, але невирішеним залишається питання – чи зможе і за яких умов вона захищатиме свинарство від польових варіантів збудника саме в українському нозоареалі АЧС. Це можна зробити лише в рамках реєстраційних випробувань.
Після виходу жовтневого Меморандуму ВООЗТ Асоціація «М’ясної галузі» 02 листопада 2023 року вчергове внесла пропозицію на Робочу групу з питань розвитку м’ясної галузі Мінагрополітики щодо гострої необхідності для галузі вивчення можливості вакцинопрофілактики АЧС в Україні та прогресу з вакцинопрофілактикою АЧС у світі (протокол додається).
Також Асоціація «М’ясної галузі» звернулася до ВООЗТ з проханням про методологічну та правову допомогу у впровадженні в Україні вакцинопрофілактики АЧС згідно вимог ВООЗТ на що одразу отримала позитивну відповідь від керівництва ВООЗТ, а ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» почав активну комунікацію з ВООЗТ та рекомендованими нею науковими інститутами та науковцями ВООЗТ.
Але керівництво Асоціації «Свинарі України» (АСУ) вже наперед, в 2023 році вирішило, що ця вакцина взагалі не вакцина, а нікчемний кандидат, і щоб блокувати ці випробування вдалося до власної інтерпретації даних наукових праць і рішень ВООЗТ.
Це було б смішно, але при поточній ситуації в свинарстві України сумно спостерігати, коли в якості аргументів автори від АСУ використовують власні висновки по експериментальним результатам, що пройшли дуже ретельний аналіз в редакціях наукових скопус-видань – якраз щодо обґрунтованості висновків.
Дивно виглядає інтерпретація в АСУ жовтневого Меморандуму ВООЗТ 2023 року: упередженість авторів виказує переклад ними вже першого положення Меморандуму про «The risks of using poor quality or non-compliant vaccines» як «вакцин із непідтвердженим статусом безпечності та ефективності». При такому потенціалі художнього уявлення чомусь автори АСУ повністю ігнорували положення ВООЗТ про вакцинацію як невід’ємну складову чинних протиепізоотичних заходів («ASF vaccination should not be used as a stand-alone disease control measure»), а про драфт-стандарт ВООЗТ вакцинопрофілактики АЧС годі й казати – про нього в АСУ не хочуть знати.
Зате в АСУ чомусь вирішили вважати, що зареєстровані у трьох країнах в'єтнамські вакцини проти АЧС, не мають на сьогодні підтвердженого статусу безпечного продукту і «правдиво» стверджують що ці комерційні препарати мають статус «кандидата вакцини проти АЧС» Вакцина не може вважатися «кандидат вакциною», якщо вона вже зареєстрована і визнана вакциною. В’єтнам надав в 2023 році Україні офіційні підтвердження, що вакцини зареєстровані належним чином (переклад підтвердження додається). Далі більше, в АСУ наважилися інтерпретувати результати наукової скопус-публікації про польовий в’єтнамський ізолят 2021 року ASFV-GUS-Vietnam як похідний від мутації вакцинного штаму ASFV-G-ΔMGF… В статті-то якраз і піднімається критично важливе для впровадження у вакцинопрофілактику АЧС питання ретельного вивчення її впливу на еволюцію польового вірусу у різних нозоареалах АЧС, але навіть натяку немає на генеалогічні фантазії авторів АСУ.
Ще більший подив викликає інтерпретація авторами АСУ скопус-публікації поважної наукової команди європейців про випробування генетичної стабільності вакцинного штаму ASFV-G-ΔMGF. Керівництво АСУ робить дуже далекоглядний висновок, що вакцинний вірус здатен заражати, а значить він відновлює вірулентність, цитата:
«Дослідження (Assessment of African swine fever vaccine candidate ASFV-G-ΔMGF in areversion to virulence study за посиланням https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37248243/), що засвідчують, що вакцинний вірус ASFV-G-ΔMGF (використаний для створення вакцини AVAC ASF Live) відновлює вірулентність(здатність заражати)».
Занавіс: яке глибоке розуміння наукової проблематики! На жаль у європейських вчених не стало сміливості так інтерпретувати отримані ними результати серійного пасажування вакцинного штаму. Їх аналітичних здібностей вистачило лише на обережне висловлювання, що «Геномні зміни не вплинули на сайт рекомбінації, але включали делеції та реорганізації в кінцевих областях геному.» Тобто вказали на стабільність геному і відсутність критичної реверсії вакцинного штаму. Проте це абсолютно не відміняє необхідності проведення досліджень, націлених, цитата: «на довгострокові наслідки та характеристики передачі, перш ніж можна буде провести ретельний аналіз користі та ризику». Це дійсно дуже важлива і науково виважена рекомендація: і, на жаль, не тільки для вакцин проти АЧС, але й для без виключення всіх інших вірусвакцин, що використовуються в свинарстві. Адже, до відома авторів з АСУ, у багатьох з цих комерційних вакцин таки відбуваються геномні зміни і саме в сайтах рекомбінації. Це викликає постійну напругу на наших свинокомплексах з цирко- та парво вірусною інфекціями, РРСС, хворобою Ауєскі… Але керівництво АСУ сповідує теорію, що це може відбуватися лише з вакциною AVAC ASF Live, бо ними точно встановлено, що «вона відновлює вірулентність (здатність заражати)».
Ну що ж, далі розбирати «антивакцинальні потуги» керівництва АСУ, яке «занепокоєне неправдивою інформацією та маніпуляцією даних» в наукових публікаціях, зазначених вище – пуста справа. Ці і наступні «аргументи» АСУ ми переклали англійською мовою і разом з нашими аргументами та поясненнями до поточної ситуації з АЧС в Україні відправили на розсуд в ВООЗТ та в зацікавлені спілки свинарів і переробників країн ЄС в рамках загальноєвропейської коаліції з викорінення АЧС в Україні і Європі, яка формується з нашої ініціативи та з нашою участю.
Зараз мало хто знає, але якраз подібна ситуація була у 1950-1960х з впровадженням вакцини проти класичної чуми свиней, розробленої в Харкові під керівництвом професора І.Й. Кулеско. Опір «общєствєнності» був аналогічним.
Станом на жовтень 2024 року в Україні, за рік розмов і відвертої дезінформації щодо вакцинопрофілактики АЧС, втрачено до 50% свиней у промисловому секторі та у домогосподарствах. Значна частина свиней інфікованих АЧС більше року нелегально реалізується і цим спричинила небувалу до цього хвилю АЧС в Україні. Втрати економіки України досягають 1 млрд євро, в противагу зростання та розвитку галузі, що здатна забезпечувати від 6 до 12 млрд євро доданої вартості щороку.
Такі наслідки дезінформації керівництвом АСУ – втрата економікою України 1 млрд євро та потенціалу галузі до зростання.
Від словесних баталій варто переходити до справи – рятувати свинарство в Україні і на власних результатах аналізувати всі «за» та «проти» вакцинопрофілактики АЧС – причому за поточних умов саме її українського нозоареалу. За нас це ніхто не зробить, шкода, якщо досі частина свинарів цього не розуміють. А це можна зробити лише в рамках реєстраційних випробувань, доречно – за програмою яку нам люб’язно підготували з ВООЗТ, в редакції Європейського ветеринарного союзу.