- №4 (259)
- №42 (254)
- Особливості вирощування ячменю ярого при застосуванні Мікрогуміну
- Невикористані резерви підвищення урожайності гороху
- Молока стало меньше
ЕФЕКТИВНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОЖУТЬ БУТИ НЕДОРОГИМИ
Закінчення. Початок теми - у №11(096) нашої газети.
Невикористаним резервом збільшення коефіцієнтів засвоєння добрив рослинами є сучасні мікробні препарати. Їх застосування здатне збільшити ступінь засвоєння культурними рослинами діючої речовини азотних добрив на 20-30 відсотків.
Це підтверджується численними дослідами Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН, які проведені за використання важкого ізотопу азоту 15N, та спільними дослідженнями мікробіологів і агрохіміків Чернігівського інституту АПВ УААН в умовах польових експериментів і лізиметричних установок.
Передпосівна бактеризація забезпечує "доставку" корисних мікроорганізмів "у потрібній кількості, в потрібний час, у потрібне місце". Інтродуковані бактерії розвиваються в ризосфері рослин паралельно їх органогенезу. Створення осередку домінування агрономічно корисних бактерій у зоні коріння культурних рослин сприяє забезпеченню комфортності мінерального живлення. Адже саме мікроорганізми перетворюють недоступні для рослин сполуки у ті „цеглини", з яких рослина „будує" свій організм.
При цьому мікробні препарати, маючи в своєму складі фізіологічно активні речовини бактеріального походження (своєрідні стимулятори росту, але не хімічні), активно впливають на розростання кореневої системи, формування збільшеної абсорбуючої площі, що в цілому призводить до зростання ступеня використання діючої речовини добрив інокульованими рослинами.
Як правило, вплив мікробних препаратів є еквівалентним дії 40-60 кг/га мінерального азоту. Як ілюстрацію до сказаного можемо розглянути результати досліджень ефективності мікробного препарату мікрогуміну при вирощуванні ячменю ярого сорту Гонар (табл. 1).
Звертає на себе увагу, що застосування мікрогуміну при внесенні по фону N60K25 забезпечує одержання такої ж урожайності, як і по фону N120K50 без бактеризації. Отже, вплив мікрогуміну на продуктивність ячменю дорівнював дії не менше 60 кг/га мінерального азоту і 25 кг/га К2О.
Таблиця 1. Вплив інокуляції на урожайність ячменю за роками залежно від агрофону (польові досліди, дерново-підзолистий ґрунт)
|
Варіанти досліду |
Урожайність, ц/га |
Приріст до контролю |
||||
|
2003 р. |
2004 р. |
2005р. |
середнє |
ц/га |
% |
|
|
Фон І - без добрив |
||||||
|
Контроль |
26,3 |
23,6 |
21,4 |
23,7 |
- |
- |
|
Мікрогумін |
29,2 |
26,7 |
24,9 |
26,9 |
3,2 |
13,5 |
|
Фон ІІ - N60K25 |
||||||
|
Контроль |
32,4 |
32,1 |
27,2 |
30,6 |
- |
- |
|
Мікрогумін |
38,2 |
41,3 |
33,7 |
37,7 |
7,1 |
23,2 |
|
Фон ІІІ - N120K50 |
||||||
|
Контроль |
35,0 |
40,3 |
32,1 |
35,8 |
- |
- |
|
Мікрогумін |
42,3 |
45,2 |
38,3 |
41,9 |
6,1 |
17,0 |
НІР05 по досліду 3,6 2,4 3,4
для інокуляції 1,8 1,4 1,7
для агрофонів 1,8 1,1 1,7
Примітка: фосфорні добрива не вносили через високий вміст Р2О5 у ґрунті.
Висока ефективність бактеризації ячменю підтверджена у виробничих умовах (табл. 2). Такі результати пояснюються не тільки додатковим надходженням до рослин атмосферного азоту, а й впливом бактеризації на коефіцієнти засвоєння добрив, про що йшла мова вище.
Аналогічні результати одержані й для інших мікробних препаратів, призначених для інокуляції низки сільгоспкультур: хетоміку - для соняшнику, поліміксобактерину - для пшениці озимої, альбобактерину - для кукурудзи, цукрових буряків, діазофіту для пшениці і рису тощо. Так, зокрема, за даними Полтавського інституту агропромислового виробництва УААН, застосування біопрепарату поліміксобактерину сприяло одержанню від 5 до 9,5 ц/га додаткового врожаю зерна пшениці озимої залежно від агрофону. Узагальнення численних досліджень і результатів виробничих перевірок, проведених у різних регіонах, свідчать: в середньому прибавка від бактеризації зернових культур складає близько 5-7 ц/гектар.
Таблиця 2. Вплив бактеризації на урожайність ячменю ярого в умовах виробничих дослідів
|
Площа досліду, га |
Варіанти |
Урожайність, ц/га |
Прибавка |
|||||||
|
ц/га |
% |
|||||||||
|
Чернігівський інститут АПВ, сорт Цезар |
||||||||||
|
60 |
Контроль |
20,1 |
- |
- |
||||||
|
Мікрогумін |
23,9 |
3,8 |
18,9 |
|||||||
|
Кіровоградська сільськогосподарська компанія, сорт Вакула |
||||||||||
|
100 |
Контроль |
55,0 |
- |
- |
||||||
|
Мікрогумін |
69,5 |
14,1 |
25,5 |
|||||||
Говорячи про передпосівну бактеризацію насіння культурних рослин, не можна не сказати про ефективність біопрепаратів на основі бульбочкових бактерій для бобових культур. За радянських часів існував препарат для бобових під назвою "ризоторфін". Сьогодні в Україні розроблені такі високоефективні препарати як ризогумін і ризобофіт. Слід підкреслити: вирощування бобових культур без передпосівної бактеризації насіння - це свідома відмова агронома від додаткового врожаю та білка. Розуміння цього зумовило в окремих країнах започаткувати продаж зерна таких культур як соя, люпин та інших тільки разом з інокулянтами.
Особливо ефективною є інокуляція за вирощування нетрадиційних для конкретної ґрунтово-кліматичної зони сільгоспкультур. Такою в Україні є соя. За використання ризогуміну для сої продуктивність культури може зростати на 30-50% (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив інокуляції на урожайність сої сорту Устя (середні дані трирічного польового досліду, дерново-підзолистий ґрунт)
|
Варіанти досліду |
Урожайність, ц/га |
Приріст до контролю |
|
|
ц/га |
% |
||
|
Контроль |
15,45 |
- |
- |
|
Ризоторфін |
20,75 |
5,30 |
34,30 |
|
Ризогумін |
22,85 |
7,40 |
47,89 |
|
НІР05 |
2,00 |
|
|
Рис. Ефект передпосівної бактеризації сої ризогуміном (справа - бактеризовані рослини).
Вплив бактеризації на формування вегетативної маси сої можна бачити неозброєним оком (див. рис.). Застосування ризогуміну для цієї культури в ТОВ „Арніка" (Полтавська область), інших господарствах забезпечує одержання до 27-30 бобів на одній рослині за кількості їх у контролі на рівні 15-20. При цьому продукція має підвищений вміст білка за рахунок активізації засвоєння рослинами атмосферного азоту.
Економічна ефективність бактеризації досить висока, враховуючи як показники приросту врожайності, так і економію азотних добрив. Передпосівна бактеризація насіння не порушує технологій вирощування цих культур, а є лише додатковим екологічно і економічно обґрунтованим заходом збільшення її продуктивності. Зважаючи ж на оптимізацію живлення рослин, необхідність використання мікробних препаратів у рослинництві не викликає сумніву.
Біологічні препарати мають низьку собівартість, технологічні, нешкідливі для людини та навколишнього середовища.
Тож є всі підстави стверджувати, що потреба в мікробних препаратах землеудобрювальної дії буде зростати з року в рік, зважаючи як на великі площі сільгоспугідь в Україні, так і на тенденції застосування біопрепаратів у сільському господарстві інших країн.
Сучасні мікробні препарати землеудобрювальної дії
Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН,
м. Чернігів, вул. Шевченка, 97
тел.: (04622) 3-21-57
е-mail: rifam@ukrpost.ua
