Аграрний тиждень. Україна
» Невикористані резерви підвищення урожайності гороху
» Невикористані резерви підвищення урожайності гороху

    Невикористані резерви підвищення урожайності гороху


    ГорохЯк відомо, індустріальне виробництво азотних добрив передбачає зв’язування атмосферного азоту за використання циклу Габера-Фіша, який є надзвичайно енергоємним, бо потребує близько 500ºС і надлишкового тиску в 300 атм.

    Саме висока енергоємність виробництва мінерального азоту обумовлює високу вартість азотних добрив. При цьому, якщо врахувати, що ступінь засвоєння рослинами азоту з добрив не перевищує 35-50%, стає зрозумілим, що половину коштів тратимо марно. У той же час, природою еволюційно сформовано тісні зв’язки бульбочкових азотфіксуючих бактерій з бобовими і, як наслідок, забезпечення потреб рослин біологічно зв’язаним азотом. Частка його у продукційному процесі бобових може сягати 100%, але на практиці часто спостерігаємо ігнорування цього дарунку природи.
    Як найповніше реалізувати потенціал біологічного забезпечення бобових культур азотом? Розглянемо це на прикладі такої культури як горох.
    Тривалий час вважалося, що цю культуру не слід бактеризувати, оскільки в ґрунтах України наявні щільні аборигенні популяції бульбочкових бактерій гороху. Сьогодні можемо констатувати: цю перепону подолано при створенні біологічного препарату комплексної дії Ризогумін. Він містить активний бактеріальний компонент, адаптований до ґрунтово-кліматичних умов України, та природні фізіологічно активні речовини, які сприяють формуванню і функціонуванню високоефективних азотфіксуючих симбіозів.
    Тривалі дослідження ефективності Ризогуміну в різних наукових центрах Національної академії аграрних наук України підтверджують перспективність його застосування. Так, дослідженнями Кіровоградського інституту АПВ показано, що при вирощуванні культури на чорноземі звичайному отримано приріст урожайності в середньому за три роки на рівні 0,8 т/га (табл. 1).

    Таблиця 1. Вплив Ризогуміну на урожайність гороху сорту Царевич, т/га
    Варіанти досліду    2007 р.    2008 р.    2009 р.    середнє    Приріст до контролю
                        т/га    %
    Контроль    1,48    3,78    3,06    2,77    -    -
    Ризогумін    1,93    4,71    3,19    3,27    0,84    34,6%
    НІР05    0,04    0,24    0,11           

    Передпосівна обробка насіння сприяла зростанню вмісту білка в зерні гороху в середньому на 0,7% (табл. 2).

    Таблиця 2. Вміст білка в зерні гороху сорту Царевич за впливу Ризогуміну, %
    Варіанти досліду    2007 р.    2008 р.    2009 р.    середнє    Приріст до контролю
    %
    Контроль    22,7    24,9    20,5    -    -
    Ризогумін    25,9    23,3    21,0    23,4    0,7
    НІР05    2,3    1,8    1,7           

    За таких же умов використання Ризогуміну при вирощуванні гороху сорту Харківський еталонний забезпечувало приріст урожаю в межах 0,56-0,67% (30,7-36,8%), а вміст білка зростав на 0,2-1,0% залежно від року досліджень.
    У дослідженнях Сумського інституту АПВ встановлено, що сила впливу Ризогуміну на формування урожайності гороху залежить від погодних умов у роки випробувань і коливається в межах 14-45% (табл. 3).
    Виробничі випробування ефективності передпосівної бактеризації гороху підтверджують ефективність біологічного чинника в технологіях вирощування культури. Так, в агрохолдингу «Група компаній «Дружба-Нова» (Варвинський р-н Чернігівської обл.) при вирощуванні гороху на площі більше 3000 га застосування Ризогуміну сприяло одержанню в 2011 р. урожайності на рівні 2,84 т/га (у контролі – 2,52).

    Таблиця 3. Сила впливу технологічних факторів на врожайність зерна гороху, %
    Фактори    Роки досліджень    Середнє
        2006    2007    2008    2009    2010   
    Системи обробітку ґрунту    4,8    16,0    11.2    1,5    10,8    8,9
    Сорти    0,2    40,2    5,5    29,3    25,2    18,1
    Ризогумін    25,8    14,6    20,6    45,0    14,1    24,0
    Дози добрив    57,2    8,5    31,9    6,1    6,7    22,1

    В агрофірмі «Хвиля», що в Краснопільському районі Сумської обл., за умов бактеризації отримано урожайність зерна 2,15 т/га при показниках контролю 1,82 т/га. У ТОВ «Ранок-Гамаліївське» (Конотопський р-н Сумщини) за урожайності в контролі 1,5 т/га бактеризація забезпечила формування урожаю на рівні 1,88 т/га. У ПСП «Нагода» (Новосанжарський р-н Полтавської обл.) при вирощуванні гороху без бактеризації отримано 2,2 т зерна з гектара, а за використання Ризогуміну – 2,7 т/га.
    Бактеризований горох також є незамінним попередником для пшениці озимої у сівозміні, адже залишає в ґрунті значну кількість органічної речовини, збагаченої азотом. Спеціалісти вже згадуваного агрохолдингу «Група компаній «Дружба-Нова» вважають, що отримання зерна пшениці високого класу (з відповідними показниками вмісту білка і клейковини) можливе лише за таких умов.
    Тож передпосівна бактеризація гороху є одним із визначальних енерго- і ресурсоощадних факторів аграрних технологій.

    В.В. ВОЛКОГОН, член-кореспондент НААН
    А.М. МОСКАЛЕНКО, канд. екон. наук
    С.Б. ДІМОВА, канд. с.-г. наук
    Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Невикористані резерви підвищення урожайності гороху


ГорохЯк відомо, індустріальне виробництво азотних добрив передбачає зв’язування атмосферного азоту за використання циклу Габера-Фіша, який є надзвичайно енергоємним, бо потребує близько 500ºС і надлишкового тиску в 300 атм.

Саме висока енергоємність виробництва мінерального азоту обумовлює високу вартість азотних добрив. При цьому, якщо врахувати, що ступінь засвоєння рослинами азоту з добрив не перевищує 35-50%, стає зрозумілим, що половину коштів тратимо марно. У той же час, природою еволюційно сформовано тісні зв’язки бульбочкових азотфіксуючих бактерій з бобовими і, як наслідок, забезпечення потреб рослин біологічно зв’язаним азотом. Частка його у продукційному процесі бобових може сягати 100%, але на практиці часто спостерігаємо ігнорування цього дарунку природи.
Як найповніше реалізувати потенціал біологічного забезпечення бобових культур азотом? Розглянемо це на прикладі такої культури як горох.
Тривалий час вважалося, що цю культуру не слід бактеризувати, оскільки в ґрунтах України наявні щільні аборигенні популяції бульбочкових бактерій гороху. Сьогодні можемо констатувати: цю перепону подолано при створенні біологічного препарату комплексної дії Ризогумін. Він містить активний бактеріальний компонент, адаптований до ґрунтово-кліматичних умов України, та природні фізіологічно активні речовини, які сприяють формуванню і функціонуванню високоефективних азотфіксуючих симбіозів.
Тривалі дослідження ефективності Ризогуміну в різних наукових центрах Національної академії аграрних наук України підтверджують перспективність його застосування. Так, дослідженнями Кіровоградського інституту АПВ показано, що при вирощуванні культури на чорноземі звичайному отримано приріст урожайності в середньому за три роки на рівні 0,8 т/га (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив Ризогуміну на урожайність гороху сорту Царевич, т/га
Варіанти досліду    2007 р.    2008 р.    2009 р.    середнє    Приріст до контролю
                    т/га    %
Контроль    1,48    3,78    3,06    2,77    -    -
Ризогумін    1,93    4,71    3,19    3,27    0,84    34,6%
НІР05    0,04    0,24    0,11           

Передпосівна обробка насіння сприяла зростанню вмісту білка в зерні гороху в середньому на 0,7% (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст білка в зерні гороху сорту Царевич за впливу Ризогуміну, %
Варіанти досліду    2007 р.    2008 р.    2009 р.    середнє    Приріст до контролю
%
Контроль    22,7    24,9    20,5    -    -
Ризогумін    25,9    23,3    21,0    23,4    0,7
НІР05    2,3    1,8    1,7           

За таких же умов використання Ризогуміну при вирощуванні гороху сорту Харківський еталонний забезпечувало приріст урожаю в межах 0,56-0,67% (30,7-36,8%), а вміст білка зростав на 0,2-1,0% залежно від року досліджень.
У дослідженнях Сумського інституту АПВ встановлено, що сила впливу Ризогуміну на формування урожайності гороху залежить від погодних умов у роки випробувань і коливається в межах 14-45% (табл. 3).
Виробничі випробування ефективності передпосівної бактеризації гороху підтверджують ефективність біологічного чинника в технологіях вирощування культури. Так, в агрохолдингу «Група компаній «Дружба-Нова» (Варвинський р-н Чернігівської обл.) при вирощуванні гороху на площі більше 3000 га застосування Ризогуміну сприяло одержанню в 2011 р. урожайності на рівні 2,84 т/га (у контролі – 2,52).

Таблиця 3. Сила впливу технологічних факторів на врожайність зерна гороху, %
Фактори    Роки досліджень    Середнє
    2006    2007    2008    2009    2010   
Системи обробітку ґрунту    4,8    16,0    11.2    1,5    10,8    8,9
Сорти    0,2    40,2    5,5    29,3    25,2    18,1
Ризогумін    25,8    14,6    20,6    45,0    14,1    24,0
Дози добрив    57,2    8,5    31,9    6,1    6,7    22,1

В агрофірмі «Хвиля», що в Краснопільському районі Сумської обл., за умов бактеризації отримано урожайність зерна 2,15 т/га при показниках контролю 1,82 т/га. У ТОВ «Ранок-Гамаліївське» (Конотопський р-н Сумщини) за урожайності в контролі 1,5 т/га бактеризація забезпечила формування урожаю на рівні 1,88 т/га. У ПСП «Нагода» (Новосанжарський р-н Полтавської обл.) при вирощуванні гороху без бактеризації отримано 2,2 т зерна з гектара, а за використання Ризогуміну – 2,7 т/га.
Бактеризований горох також є незамінним попередником для пшениці озимої у сівозміні, адже залишає в ґрунті значну кількість органічної речовини, збагаченої азотом. Спеціалісти вже згадуваного агрохолдингу «Група компаній «Дружба-Нова» вважають, що отримання зерна пшениці високого класу (з відповідними показниками вмісту білка і клейковини) можливе лише за таких умов.
Тож передпосівна бактеризація гороху є одним із визначальних енерго- і ресурсоощадних факторів аграрних технологій.

В.В. ВОЛКОГОН, член-кореспондент НААН
А.М. МОСКАЛЕНКО, канд. екон. наук
С.Б. ДІМОВА, канд. с.-г. наук
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.