Бразилія й Аргентина експортують «зелену революцію» в землеробстві

09 October, Розділ ---, переглядів 6 401

57% землі сільськогосподарського призначення в Україні - рілля. Хоча науково обґрунтовані межі розорювання не перевищують 35%. При нинішній організації сільського господарства у нашій державі урожай на 80% залежить від природи. А можна цю залежність звести до 20%. Утім, наше рослинництво повзе екстенсивним шляхом, а не розвивається інтенсивно...

alt Розпочнемо з економіки. Перед осінніми чи весняними польовими роботами ми з року в рік хапаємося за серце від цінових стрибків на ринку енергоносіїв. Резервного чи пільгового пального, як правило, на всіх не вистачає і ми змушені заправляти трактори соляркою за спекулятивними цінами, щоби своєчасно виорати лани. Заради оранки, як правило, економимо на добривах. І хоча маємо найкращі чорноземи, та які поживні речовини в них накопичуватимуться? На синтетичні добрива грошей бракує, а рослинні рештки не встигають перегнивати в цінне органічне добриво, бо ми їх просто спалюємо, щоби не морочитися з подрібненням і рівномірним розподіленням по полю.

У результаті такого «господарювання» ми й збираємо з гектара втричі менше ніж можемо, й оремо в тричі більше, й дефіцитного пального втричі більше витрачаємо на тонну вирощеного продукту... Бідкаємося, що й зависока собівартість зерна нашого, й закупівельні ціни на ринку невчасно обвалюються, й дотації замалі, й погода аніяк не сприяє...

Аргентинські й бразильські фермери знають рецепт від перевитрат пального, виснаження ґрунтів, примх небесної канцелярії - це технологія No-till.

Днями президент Американської конфедерації асоціації фермерів (CAAPAS) Айво Мелло (Бразилія) та інженер агрономії з Республіки Аргентина Роберто Атіліо Перейтті розповіли про рецепти ефективного господарювання й українським аграріям під час круглого столу, що відбувся в Міністерстві аграрної політики України.

Вів засідання заступник міністра аграрної політики Анатолій Скорченко.

- Сьогодні дуже важливо вивчати й запроваджувати передовий досвід ефективного виробництва сільгосппродукції в Україні. І великі сподівання ми пов'язуємо з технологією No-till, - підкреслив Анатолій Федорович, додавши, що настав час ставитися до землі не як до об'єкту технологічних операцій, а передусім як до живого організму, що потребує піклування й дбайливого alt ставлення. Тільки за таких умов земля наша щедро віддячить турботливому й завзятому господарю.

Довідково. 10 основних переваг No-till:

• економія ресурсів (пального, добрив, трудовитрат, часу, зниження амортизаційних витрат);

• підвищення рентабельності сільського господарства;

• збереження і відновлення родючого шару ґрунту (поліпшення його хімічних, фізичних і біологічних якостей, збільшення вмісту органічної речовини);

• зниження або усунення ерозії ґрунтів (відпадає потреба витрачати додаткові засоби на вирішення цієї проблеми);

• екологічне управління бур'янами в посівах;

• накопичення і затримання вологи в ґрунті;

• зниження залежності урожаю від погодних умов;

• збільшення врожайності культур;

• поліпшення якості зерна (екологічно чистий продукт);

• створення особливої культури взаємодії з довкіллям.

Активну участь у спілкуванні за круглим столом узяли також знані науковці Української академії аграрних наук, представники Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, аграрної конфедерації України, Українського клубу аграрного alt бізнесу, НАК «Украгролізинг», журналісти.

- Мені довелося на власні очі переконатися в перевагах технології No-till, коли я працював у країнах Латинської Америки, - повів далі Анатолій Скорченко. - Без сумніву, завдяки широкому й вмілому запровадженню саме цієї технології, зокрема Бразилія й Аргентина, досягли відомих звершень у вирощуванні зернових, бобових, олійних культур.

По завершенню вступного слова заступник міністра представив гостей і запросив розповісти детальніше про ощадний, ефективний та дбайливий спосіб землеробства.

Довідково. Перехід на технологію мінімальної, а потім і нульової обробки ґрунту починається зі збиральної кампанії, в ході якої подрібнені пожнивні залишки рівномірно розподіляються по полю. В результаті формується ґрунтозахисне покриття, яке протистоїть вітровій і водній ерозії, забезпечує збереження вологи, перешкоджає зростанню засміченої рослинності, сприяє активізації ґрунтової мікрофлори, є базисом для відновлення родючого шару і підвищення врожайності культур. Таким чином можна відмовитися від пари, малоефективної і економічно невигідної.

Айво Мелло, президент Американської конфедерації асоціації фермерів (Бразилія):

- Скажу відверто, як агроном. Перебуваючи в Україні, я зробив однозначний висновок: саме тут найкраща земля, яку я бачив у своєму житті. Потенціал продуктивності вашої землі є неперевершеним. А ваші фермери завзяті й працьовиті. Я помітив, як вони прагнуть до запровадження нових високопродуктивних технологій і в силу можливостей йдуть цим прогресивним шляхом. Тому ми й приїхали до вас, аби ознайомити зі своїм досвідом в ефективному землеробстві.

Якщо говорити про результати, то за 15 років від запровадження No-till ми вдвічі збільшили виробництво основних агрокультур, не вдаючись до збільшення посівних площ.

Нову технологію недарма називають «зеленою революцією», адже з її запровадженням у природний спосіб значно покращилася якість ґрунтів. Відомо, що основною проблемою, що супроводжує традиційне землеробство, є ерозія. Але після того, як пожнивні рештки ми не стали знищувати, а подрібнювали й рівномірно розподіляли по полю, вимивання ґрунту значно зменшилося. Більш того: родючий шар землі збагачувався поживними речовинами, що сприяло підвищенню урожайності й покращенню якості кінцевого продукту. Про економічні alt переваги No-till - окрема мова. Вони поза сумнівом. Якщо при традиційній технології з використанням 1 літра пального можна виробити лише 50 кг зерна, то у новий спосіб одного літра енергоносія вистачить, щоби продукувати 120 кг зерна. Запровадження No-till у невеликих господарствах дозволило у 20 разів зменшити обсяги ручної праці».

Роберто Антіліо Пейретті, інженер агрономії (Аргентина):

- Я відвідав 22 країни в різних кліматичних зонах, де практикують No-till. Звісна річ, не слід всліпу копіювати наш досвід, але основні принципи цієї новітньої технології свідчать про її перспективність і дають позитивний ефект практично скрізь. А обмін досвідом, співпраця аграріїв багатьох країн безумовно сприяють удосконаленню способів ведення No-till і широкому розповсюдженню самовідновного землеробства.

Микола Кословський, директор фірми «Астарта» Україна:

- За технологією No-till в Україні велике майбутнє. З власного досвіду я в цьому переконався. На одному полі ми посіяли кукурудзу в традиційний спосіб, а на іншому здійснили так званий «прямий посів» методом No-till. Після посухи з традиційного лану практично нічого не зібрали, а там, де запровадили нову технологію, рослини витримали спеку й урожайність сягнула 50 центнерів з гектара. Тепер нам не дошкуляє й ерозія ґрунтів. Шкода, що в Україні ще мало спеціалістів, які добре розуміються на тонкощах технології самовідновного землеробства.

Підготував Володимир ШАПОВАЛОВ