Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Нестерпна мука усвідомлювати, що його більше немає...
АТУ»Нестерпна мука усвідомлювати, що його більше немає...

    Нестерпна мука усвідомлювати, що його більше немає...



     

    altКолектив Міністерства аграрної політики України глибоко сумує з приводу передчасної смерті голови Державного комітету ветеринарної медицини України Вербицького Петра Івановича.

    На 58-му році життя перестало битися серце доброзичливої і чуйної людини, досвідченого фахівця, відповідального керівника, який більше 30-ти років віддав сільськогосподарській справі, вніс вагомий внесок у формування і розвиток аграрного комплексу України. На всіх ділянках роботи Вербицького Петра Івановича супроводжували високий професійний рівень, надзвичайна працездатність, самовідданість справі, справедливість, чуйність, повага до людей та непохитна віра у майбутнє нашої держави.

    Це непоправна втрата для рідних, близьких і колег.

              Світла пам’ять про Петра Івановича назавжди залишиться в серцях людей, які працювали поруч із ним.

     

     

    12 лютого 2010 року передчасно пішов з життя Петро Іванович Вербицькийголова Державного комітету ветеринарної  медицини України – Головний  державний інспектор ветеринарної медицини України.  

    Сумна звістка пекучим болем відгукнулася в серці кожного, хто знав Петра Івановича, кому довелося спілкуватися з ним, кому поталанило долучитися до його щирості, порядності, надзвичайної людяності й великої духовності. Тяжка втрата стискає серця рідних, друзів, колег. У глибокій повазі й тузі вшановуємо нетлінною пам’яттю цю мужню і високопорядну людину. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в людських душах і серцях.

             Колеги ветеринарної медицини Сумської області висловлюють щире співчуття  рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

     

     

                                                                                                                               До 50-річчя П.І. Вербицького,

                                                                                                                               з власного архіву

     

     

    СТАБІЛЬНА ТА КОНТРОЛЬОВАНА

    На Сході вважають, що той, хто народився у перший день року, поспішає зробити в житті якомога більше. Це цілком відповідає характерові Петра Вербицького, який прийшов у світ 1 січня 1953 р. у с. Ново-Мікільське Міловського району Луганської області. Та, мабуть, найбільше на його долю вплинуло все ж не це, а те, що у великій родині Вербицьких (Петро четвертий серед одинадцяти дітей) працьовитість була найбільшою з чеснот.

    Вдумливість, допитливість, здатність до аналізу, тяга до знань - все це сформувало його і як висококваліфікованого фахівця-практика, і як науковця. Які б посади не обіймав П. Вербицький (а він пройшов майже всі щаблі обраного фаху), завжди відзначався відповідальністю за доручену справу.

    У квітні 1999 р. Петро Іванович був призначений Головним державним інспектором ветеринарної медицини України - головою Державного департаменту ветмедицини Мінагрополітики України.

    З першого дня він активно включився у вирішення нагальних проблем галузі. Була праця над удосконаленням діючого Закону України “Про ветеринарну медицину”, докладено чимало зусиль для гармонізації чинних вітчизняних законодавчих і нормативних актів до вимог ЄС. Проведено колосальну організаційну роботу по створенню в областях управлінь ветеринарної медицини, їх формувань на рівні району, міста для покращення і оперативності служби.

    Для надійної безпеки сировини та харчових продуктів тваринного походження на переробних підприємствах створені й укомплектовані кадри офіційних лікарів ветмедицини. Підтримується департаментом і підприємницька діяльність спеціалістів ветмедицини за ліцензіями, пропонуються спільні напрямки роботи. Для України це ще нова справа, але перспективна.

    Впроваджуються і нові форми сервісного ветеринарного обслуговування тваринництва. Зміцнюється матеріально-технічна база лабораторно-діагностичної служби. Застосовується на практиці новітня апаратура та методи досліджень. Продовжується акредитація лабораторій відповідно до вимог GLP...

    І в тому, що сьогодні виробництво й асортимент вітчизняних ветпрепаратів і лікарських засобів неухильно розширюється, без перебільшення, - велика частка його турбот. Перш за все – це гарантованість державних замовлень. Розрахунки, на жаль, надходять несвоєчасно і не з вини департаменту. Це один з болючих моментів, що дуже непокоїть Петра Івановича. Адже своєчасно повернуті за одержану продукцію кошти могли б значно прискорити перехід до випуску продукції у відповідності до вимог ISO та ЄС, який повинен бути завершений до 2005 року...

    Чималий потенціал, який важко піддається матеріальним вимірам – науковий супровід галузі. І Петро Вербицький це дуже добре розуміє. Взагалі до науки у нього особливе ставлення. Ще зі студентських років вона була його найзаповітнішою мрією. Для здійснення були і відмінні знання, і бажання, і запрошення до аспірантури при Харківському зооветеринарному інституті, та на заваді стали матеріальні проблеми (треба було і свою сім’ю годувати, і батькам з меншими братами і сестрами допомагати). Але ж кажуть, те що повинно статися, обов’язково станеться. У грудні 2000 р. Петро Вербицький отримав науковий ступінь кандидата ветеринарних наук і вважає цю подію у своєму житті однією з найщасливіших. Допоміг він здійснитись і мрії науковців галузі. Завдяки його ініціативі і клопотанню у складі Президії УААН було відновлено відділення ветмедицини та нових напрямків наукових досліджень і розробок. Тільки протягом 2002 р. науково-дослідними установами і підрозділами ветеринарної медицини, державними контрольними інститутами, вищими навчальними закладами розроблено і запропоновано виробництву понад 190 нових найменувань вітчизняних засобів ефективного захисту тварин. Президією УААН розроблена і затверджена перша галузева науково-технічна програма „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”. Поглиблюється співпраця із зарубіжними колегами на основі міжнародних угод та залучення іноземних інвестицій.

    Держдепартамент ветмедицини надає великого значення проведенню заходів з оздоровлення та профілактики тваринництва від хронічних інфекцій – туберкульозу та лейкозу тварин. Епізоотологічний моніторинг у галузі птахівництва та країнах-експортерах проводить Державний науково-виробничий центр ветеринарної медицини птахівництва України.

    На Міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку „Агро-2002” вперше галузь ветеринарної медицини мала власний павільйон. Президент України дав високу оцінку побаченому. Державним визнанням активної позиції й результатів діяльності галузі стали укази Президента України про встановлення професійного свята - Дня працівників ветеринарної медицини та почесного звання Заслужений працівник ветмедицини України. До речі, така календарна дата є лише у нашій країні. І коли на черговій сесії Міжнародного епізоотичного бюро П. Вербицький оголосив це з трибуни, всі присутні зустріли звістку бурхливими оплесками...

    Можна написати не одну сторінку про зроблене Державним департаментом ветмедицини України, який очолює Петро Вербицький. І водночас все це можна висловити лише двома місткими реченнями: „В умовах складної міжнародної епізоотичної ситуації в країні забезпечено стабільний контрольований епізоотичний стан. Україна зберігає статус держави, вільної від хвороб списку „А” класифікації Міжнародного епізоотичного бюро”. Щоб так було й надалі, Петро Вербицький дбає про високу кваліфікацію фахівців і бере активну участь у вирішенні проблем удосконалення підготовки спеціалістів ветмедицини у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та працевлаштуванні випускників. Бо Петру Івановичу дуже хочеться, щоб і вони були так само очікуваними у господарствах, як колись він, молодий спеціаліст випуску 1977 р., щоб їм довіряли, як довірили йому спочатку посаду головного ветлікаря колгоспу, а через три роки – і всього Біловодського району Луганщини. І тоді, можливо, через багато років вони, як і Петро Іванович, згадуючи пройдений шлях, казатимуть: ”Мені пощастило”. І так само продовжуватимуть думку: „...пощастило на мудрих вчителів, добрих друзів, з вибором професії, з нелегкою роботою, пощастило з довірою і з особистою відповідальністю за доручену справу”...

     

                                                                                Вікторія ВОЛОШКА

     





    Схожі новини
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • Молока стало меньше
  • №35 (247
  • №2 (257)

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Нестерпна мука усвідомлювати, що його більше немає...

01 березень, Розділ ---, переглядів 4 956


 

altКолектив Міністерства аграрної політики України глибоко сумує з приводу передчасної смерті голови Державного комітету ветеринарної медицини України Вербицького Петра Івановича.

На 58-му році життя перестало битися серце доброзичливої і чуйної людини, досвідченого фахівця, відповідального керівника, який більше 30-ти років віддав сільськогосподарській справі, вніс вагомий внесок у формування і розвиток аграрного комплексу України. На всіх ділянках роботи Вербицького Петра Івановича супроводжували високий професійний рівень, надзвичайна працездатність, самовідданість справі, справедливість, чуйність, повага до людей та непохитна віра у майбутнє нашої держави.

Це непоправна втрата для рідних, близьких і колег.

          Світла пам’ять про Петра Івановича назавжди залишиться в серцях людей, які працювали поруч із ним.

 

 

12 лютого 2010 року передчасно пішов з життя Петро Іванович Вербицькийголова Державного комітету ветеринарної  медицини України – Головний  державний інспектор ветеринарної медицини України.  

Сумна звістка пекучим болем відгукнулася в серці кожного, хто знав Петра Івановича, кому довелося спілкуватися з ним, кому поталанило долучитися до його щирості, порядності, надзвичайної людяності й великої духовності. Тяжка втрата стискає серця рідних, друзів, колег. У глибокій повазі й тузі вшановуємо нетлінною пам’яттю цю мужню і високопорядну людину. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в людських душах і серцях.

         Колеги ветеринарної медицини Сумської області висловлюють щире співчуття  рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

 

 

                                                                                                                           До 50-річчя П.І. Вербицького,

                                                                                                                           з власного архіву

 

 

СТАБІЛЬНА ТА КОНТРОЛЬОВАНА

На Сході вважають, що той, хто народився у перший день року, поспішає зробити в житті якомога більше. Це цілком відповідає характерові Петра Вербицького, який прийшов у світ 1 січня 1953 р. у с. Ново-Мікільське Міловського району Луганської області. Та, мабуть, найбільше на його долю вплинуло все ж не це, а те, що у великій родині Вербицьких (Петро четвертий серед одинадцяти дітей) працьовитість була найбільшою з чеснот.

Вдумливість, допитливість, здатність до аналізу, тяга до знань - все це сформувало його і як висококваліфікованого фахівця-практика, і як науковця. Які б посади не обіймав П. Вербицький (а він пройшов майже всі щаблі обраного фаху), завжди відзначався відповідальністю за доручену справу.

У квітні 1999 р. Петро Іванович був призначений Головним державним інспектором ветеринарної медицини України - головою Державного департаменту ветмедицини Мінагрополітики України.

З першого дня він активно включився у вирішення нагальних проблем галузі. Була праця над удосконаленням діючого Закону України “Про ветеринарну медицину”, докладено чимало зусиль для гармонізації чинних вітчизняних законодавчих і нормативних актів до вимог ЄС. Проведено колосальну організаційну роботу по створенню в областях управлінь ветеринарної медицини, їх формувань на рівні району, міста для покращення і оперативності служби.

Для надійної безпеки сировини та харчових продуктів тваринного походження на переробних підприємствах створені й укомплектовані кадри офіційних лікарів ветмедицини. Підтримується департаментом і підприємницька діяльність спеціалістів ветмедицини за ліцензіями, пропонуються спільні напрямки роботи. Для України це ще нова справа, але перспективна.

Впроваджуються і нові форми сервісного ветеринарного обслуговування тваринництва. Зміцнюється матеріально-технічна база лабораторно-діагностичної служби. Застосовується на практиці новітня апаратура та методи досліджень. Продовжується акредитація лабораторій відповідно до вимог GLP...

І в тому, що сьогодні виробництво й асортимент вітчизняних ветпрепаратів і лікарських засобів неухильно розширюється, без перебільшення, - велика частка його турбот. Перш за все – це гарантованість державних замовлень. Розрахунки, на жаль, надходять несвоєчасно і не з вини департаменту. Це один з болючих моментів, що дуже непокоїть Петра Івановича. Адже своєчасно повернуті за одержану продукцію кошти могли б значно прискорити перехід до випуску продукції у відповідності до вимог ISO та ЄС, який повинен бути завершений до 2005 року...

Чималий потенціал, який важко піддається матеріальним вимірам – науковий супровід галузі. І Петро Вербицький це дуже добре розуміє. Взагалі до науки у нього особливе ставлення. Ще зі студентських років вона була його найзаповітнішою мрією. Для здійснення були і відмінні знання, і бажання, і запрошення до аспірантури при Харківському зооветеринарному інституті, та на заваді стали матеріальні проблеми (треба було і свою сім’ю годувати, і батькам з меншими братами і сестрами допомагати). Але ж кажуть, те що повинно статися, обов’язково станеться. У грудні 2000 р. Петро Вербицький отримав науковий ступінь кандидата ветеринарних наук і вважає цю подію у своєму житті однією з найщасливіших. Допоміг він здійснитись і мрії науковців галузі. Завдяки його ініціативі і клопотанню у складі Президії УААН було відновлено відділення ветмедицини та нових напрямків наукових досліджень і розробок. Тільки протягом 2002 р. науково-дослідними установами і підрозділами ветеринарної медицини, державними контрольними інститутами, вищими навчальними закладами розроблено і запропоновано виробництву понад 190 нових найменувань вітчизняних засобів ефективного захисту тварин. Президією УААН розроблена і затверджена перша галузева науково-технічна програма „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”. Поглиблюється співпраця із зарубіжними колегами на основі міжнародних угод та залучення іноземних інвестицій.

Держдепартамент ветмедицини надає великого значення проведенню заходів з оздоровлення та профілактики тваринництва від хронічних інфекцій – туберкульозу та лейкозу тварин. Епізоотологічний моніторинг у галузі птахівництва та країнах-експортерах проводить Державний науково-виробничий центр ветеринарної медицини птахівництва України.

На Міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку „Агро-2002” вперше галузь ветеринарної медицини мала власний павільйон. Президент України дав високу оцінку побаченому. Державним визнанням активної позиції й результатів діяльності галузі стали укази Президента України про встановлення професійного свята - Дня працівників ветеринарної медицини та почесного звання Заслужений працівник ветмедицини України. До речі, така календарна дата є лише у нашій країні. І коли на черговій сесії Міжнародного епізоотичного бюро П. Вербицький оголосив це з трибуни, всі присутні зустріли звістку бурхливими оплесками...

Можна написати не одну сторінку про зроблене Державним департаментом ветмедицини України, який очолює Петро Вербицький. І водночас все це можна висловити лише двома місткими реченнями: „В умовах складної міжнародної епізоотичної ситуації в країні забезпечено стабільний контрольований епізоотичний стан. Україна зберігає статус держави, вільної від хвороб списку „А” класифікації Міжнародного епізоотичного бюро”. Щоб так було й надалі, Петро Вербицький дбає про високу кваліфікацію фахівців і бере активну участь у вирішенні проблем удосконалення підготовки спеціалістів ветмедицини у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та працевлаштуванні випускників. Бо Петру Івановичу дуже хочеться, щоб і вони були так само очікуваними у господарствах, як колись він, молодий спеціаліст випуску 1977 р., щоб їм довіряли, як довірили йому спочатку посаду головного ветлікаря колгоспу, а через три роки – і всього Біловодського району Луганщини. І тоді, можливо, через багато років вони, як і Петро Іванович, згадуючи пройдений шлях, казатимуть: ”Мені пощастило”. І так само продовжуватимуть думку: „...пощастило на мудрих вчителів, добрих друзів, з вибором професії, з нелегкою роботою, пощастило з довірою і з особистою відповідальністю за доручену справу”...

 

                                                                            Вікторія ВОЛОШКА

 





Схожі новини
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • Молока стало меньше
  • №35 (247
  • №2 (257)

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.