
„Їжте, та вмочайте, а за решту пробачайте!" - припрошувала господиня гостей. Для кожного з них знаходилось жартівливе застільне слово. „Їж, доки рот свіж, а як зав'яне, то ніщо не загляне", - попереджала вона одного. „На живіт не вважай, куме, аби шкура витримала", - улещувала другого. До їжі примусу не треба - гості, як правило, дружно працювали ложками: „їли, пили, веселилися і про завтра не журилися". А на столі тим часом з'являлися все нові й нові страви. Подібну картину можна було спостерігати не в одній селянській оселі, скажімо, під час свят. Адже українці...
Докладніше20 сантиметрів, 30, 50 - паспортна точність, за якою часто обирають агронавігатор, і вона зазвичай вкладається в одну
Докладніше