Володимир Олександрович призначив нам зустріч у селі Жовтневе. Тільки-но ми зупинились, він «виріс» біля нашої машини, немов із-під землі. «Одразу побачив чужих!» - відзначила я про себе. Привітались. «Он, - махнув у бік Дідківський, - подивіться, яку церкву будуємо! Можете сфотографувати. Не гірше, ніж у містах». Ми і справді під ’ їхали ближче до храму, пошукали гарного ракурсу для фото. А далі, немов давній знайомій, чоловік запропонував: «Сідайте зі мною в машину - поки будемо їхати, я вам про наше господарство розповім». Агрофірма «Єрчики», яку і очолює Володимир Олександрович...
Докладніше