Аграрний тиждень. Україна
» ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
» ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

    ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ


    Більш широко у порівнянні з спеціальними сівалками на ринку техніки для реалізації технології «прямої» сівби представлені складні за конструкцією грунтообробно-посівні агрегати у вигляді сівалок-культиваторів, які виробляють: канадська фірма «Флексі Койл», американська – «Джон Дір» (рис.3,а), німецька – «Хорш», вітчизняні - ВАТ «Фрегат» і ВАТ «Галещина», «Машзавод», вітчизняні- Корпорація «Агро-Союз» (рис.3,б) і ВАТ «Червона зірка» спільно з німецькими фірмами відповідно «Хорш» і «Лемкен». Зазначені агрегати, як правило, побудовані таким чином, що при необхідності їх культиваторну частину можна самостійно використовувати при виконанні операцій обробітку грунту.
    Наведені технічні засоби в залежності від форм конструкційного виконання можуть одночасно з насінням вносити стартові дози мінеральних добрив. Для цього їх технологічні місткості розділені на два або три відсіки, кожен з яких має індивідуальну систему дозування технологічних матеріалів, які (насіння і добрива) по спільному матеріалопроводу пневматичним способом подаються до робочого органу, який і заробляє їх у грунт.
    Крім того, є конструкційні форми виконання цих технічних засобів, які передбачають внесення ще і основних доз добрив. Однак у зв’язку з необхідністю виключення пригнічення проростання насіння і розвитку рослин виникає необхідність вносити основну дозу добрив на більшу глибину, ніж глибина заробки насіння.
    Враховуючи цю обставину, технічні засоби можуть обладнуватись додатковими тукопроводами для добрив, що вносяться основними дозами і додатковими пристроями для їх зароблення у грунт. У технічних засобів таких конструкційних виконань поєднується технологія “прямої” сівби і локальне (стрічкове) внесення добрив у грунт, яке забезпечує, за даними вчених агрохіміків, найбільшу віддачу від використання мінеральних добрив у порівнянні з іншими відомими способами їх внесення. Так, внесення добрив стрічковим способом забезпечує прибавку урожайності зернових 4 ц/га і більше. Або такий же ефект як і при внесенні основних доз добрив забезпечується шляхом розсівання по поверхні поля з наступною їх заробкою, але дозами на 30-40 % меншими, що досить суттєво в умовах постійного зростання цін на мінеральні добрива і зростання екологічного навантаження на довкілля.
    ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
    Необхідно зазначити, що у спеціальних сівалках для “прямої” сівби і сівалках-культиваторах, які домінують на вітчизняному ринку, передбачається використання виключно твердих видів мінеральних добрив як для стартового, так і для основного їх внесення. Виключення складають технічні засоби виробництва Корпорації “Агро-Союз”, конструкція яких передбачає внесення стартових доз добрив у вигляді твердих їх видів, а основних доз – у вигляді рідких (рис.4). Таке рішення забезпечує можливість заробляти насіння, стартові й основні дози добрив одним лаповим сошником, який спрямовує і зароблює насіння та стартові дози добрив у вигляді двох паралельних смуг за напрямом руху агрегату. Між цими смугами залишається вільна від насіння і стартових добрив стрічка грунту, у яку додатковим подовжувачем носка лапи заробляється основна доза рідких добрив.
    Описана конструкція сошника забезпечує у порівнянні з конструкціями, що заробляють основну дозу добрив у вигляді твердих їх видів, зменшення тягового зусилля на переміщення агрегату, використання форми добрив, яка є особливо ефективною в умовах низької вологості грунту. Однак таке рішення ускладнює організацію виконання робіт (необхідно паралельно транспортувати два види добрив) та погіршує рівномірність розподілу насіння і стартових доз добрив у підлаповому просторі. Таким чином утворюється нерівноцінна площа живлення рослин у поперечному напрямі смуг їх висівання.
    Варто зазначити, що в кінці вісімдесятих років минулого століття в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства (зараз ННЦ “ІМЕСГ”) група науковців та конструкторів, яку очолювали доктор технічних наук Хоменко М.С. і кандидат технічних наук Насонов В.А., створила експериментальний зразок вісімнадцятиметрової сівалки-культиватора. Однак у той час в умовах низьких цін на пальне і мінеральні добрива, високих цін на хімічні засоби захисту рослин, великих обсягів застосування органічних добрив, відносно високу забезпеченість механізаторами ця позиція виявилась не привабливою. Технологічні інститути відмовили навіть в узгодженні вихідних вимог на розроблення зазначеної техніки, яка була оцінена як не перспективна.
    На сучасному етапі, враховуючи низьку купівельну спроможність сільськогосподарських товаровиробників, в ННЦ “ІМЕСГ” розроблено пристрої для комплектування на базі серійних культиваторів, наприклад, АКГ-6 і сівалок Клен-6 агрегатів, які забезпечують також реалізацію технології “прямої” сівби.

    Микола Безуглий,
    віце-президент УААН, член-кореспондент УААН,
    доктор сільськогосподарських наук

    Микола Гаврилюк,
    академік-секретар відділення землеробства і рослинництва,
    член-кореспондент УААН,
    доктор сільськогосподарських наук
    Валерій Адамчук,
    академік-секретар відділення механізації та електрифікації УААН,
    доктор технічних наук

    Продовження теми – у наступних номерах газети





    Схожі новини
  • Агрокомпанія «Дружба-Нова» планує в 2012 році збільшити дохід у 2,6 раза
  • Послуги по внесенню КАС
  • В Україні імпорт міндобрив зріс на 96%, експорт - на 67,6%
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ


Більш широко у порівнянні з спеціальними сівалками на ринку техніки для реалізації технології «прямої» сівби представлені складні за конструкцією грунтообробно-посівні агрегати у вигляді сівалок-культиваторів, які виробляють: канадська фірма «Флексі Койл», американська – «Джон Дір» (рис.3,а), німецька – «Хорш», вітчизняні - ВАТ «Фрегат» і ВАТ «Галещина», «Машзавод», вітчизняні- Корпорація «Агро-Союз» (рис.3,б) і ВАТ «Червона зірка» спільно з німецькими фірмами відповідно «Хорш» і «Лемкен». Зазначені агрегати, як правило, побудовані таким чином, що при необхідності їх культиваторну частину можна самостійно використовувати при виконанні операцій обробітку грунту.
Наведені технічні засоби в залежності від форм конструкційного виконання можуть одночасно з насінням вносити стартові дози мінеральних добрив. Для цього їх технологічні місткості розділені на два або три відсіки, кожен з яких має індивідуальну систему дозування технологічних матеріалів, які (насіння і добрива) по спільному матеріалопроводу пневматичним способом подаються до робочого органу, який і заробляє їх у грунт.
Крім того, є конструкційні форми виконання цих технічних засобів, які передбачають внесення ще і основних доз добрив. Однак у зв’язку з необхідністю виключення пригнічення проростання насіння і розвитку рослин виникає необхідність вносити основну дозу добрив на більшу глибину, ніж глибина заробки насіння.
Враховуючи цю обставину, технічні засоби можуть обладнуватись додатковими тукопроводами для добрив, що вносяться основними дозами і додатковими пристроями для їх зароблення у грунт. У технічних засобів таких конструкційних виконань поєднується технологія “прямої” сівби і локальне (стрічкове) внесення добрив у грунт, яке забезпечує, за даними вчених агрохіміків, найбільшу віддачу від використання мінеральних добрив у порівнянні з іншими відомими способами їх внесення. Так, внесення добрив стрічковим способом забезпечує прибавку урожайності зернових 4 ц/га і більше. Або такий же ефект як і при внесенні основних доз добрив забезпечується шляхом розсівання по поверхні поля з наступною їх заробкою, але дозами на 30-40 % меншими, що досить суттєво в умовах постійного зростання цін на мінеральні добрива і зростання екологічного навантаження на довкілля.
ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
Необхідно зазначити, що у спеціальних сівалках для “прямої” сівби і сівалках-культиваторах, які домінують на вітчизняному ринку, передбачається використання виключно твердих видів мінеральних добрив як для стартового, так і для основного їх внесення. Виключення складають технічні засоби виробництва Корпорації “Агро-Союз”, конструкція яких передбачає внесення стартових доз добрив у вигляді твердих їх видів, а основних доз – у вигляді рідких (рис.4). Таке рішення забезпечує можливість заробляти насіння, стартові й основні дози добрив одним лаповим сошником, який спрямовує і зароблює насіння та стартові дози добрив у вигляді двох паралельних смуг за напрямом руху агрегату. Між цими смугами залишається вільна від насіння і стартових добрив стрічка грунту, у яку додатковим подовжувачем носка лапи заробляється основна доза рідких добрив.
Описана конструкція сошника забезпечує у порівнянні з конструкціями, що заробляють основну дозу добрив у вигляді твердих їх видів, зменшення тягового зусилля на переміщення агрегату, використання форми добрив, яка є особливо ефективною в умовах низької вологості грунту. Однак таке рішення ускладнює організацію виконання робіт (необхідно паралельно транспортувати два види добрив) та погіршує рівномірність розподілу насіння і стартових доз добрив у підлаповому просторі. Таким чином утворюється нерівноцінна площа живлення рослин у поперечному напрямі смуг їх висівання.
Варто зазначити, що в кінці вісімдесятих років минулого століття в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства (зараз ННЦ “ІМЕСГ”) група науковців та конструкторів, яку очолювали доктор технічних наук Хоменко М.С. і кандидат технічних наук Насонов В.А., створила експериментальний зразок вісімнадцятиметрової сівалки-культиватора. Однак у той час в умовах низьких цін на пальне і мінеральні добрива, високих цін на хімічні засоби захисту рослин, великих обсягів застосування органічних добрив, відносно високу забезпеченість механізаторами ця позиція виявилась не привабливою. Технологічні інститути відмовили навіть в узгодженні вихідних вимог на розроблення зазначеної техніки, яка була оцінена як не перспективна.
На сучасному етапі, враховуючи низьку купівельну спроможність сільськогосподарських товаровиробників, в ННЦ “ІМЕСГ” розроблено пристрої для комплектування на базі серійних культиваторів, наприклад, АКГ-6 і сівалок Клен-6 агрегатів, які забезпечують також реалізацію технології “прямої” сівби.

Микола Безуглий,
віце-президент УААН, член-кореспондент УААН,
доктор сільськогосподарських наук

Микола Гаврилюк,
академік-секретар відділення землеробства і рослинництва,
член-кореспондент УААН,
доктор сільськогосподарських наук
Валерій Адамчук,
академік-секретар відділення механізації та електрифікації УААН,
доктор технічних наук

Продовження теми – у наступних номерах газети





Схожі новини
  • Агрокомпанія «Дружба-Нова» планує в 2012 році збільшити дохід у 2,6 раза
  • Послуги по внесенню КАС
  • В Україні імпорт міндобрив зріс на 96%, експорт - на 67,6%
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.